Ухвала суду № 13368427, 17.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2951/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" грудня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Бараненко І.І. та Борисюк Л.П. при секретарі Бурді Л.М., за участю представника апелянта Кудріній А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест»до Державної податкової інспекції у місті Вінниці, Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, стягнення сум бюджетного відшкодування, -

В С Т А Н О В И ЛА :

ТОВ «Барлінек Інвест»звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 20 травня 2010 року №0000040701/0 та стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009 року суми в розмірі 168668 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року позовні вимоги задоволено,

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову суду, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 19 травня 2009 року позивач подав до ДПІ у м. Вінниці декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року. За даними декларації визначене бюджетне відшкодування в розмірі 6888618 грн. В додатках 3 та 4 до декларації подані розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

ДПА у Вінницькій області проведено виїзну позапланову перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.02.2009 року по 01.05.2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2009 року по 01.04.2009 року. Результати цієї перевірки оформлені актом від 01 липня 2009 року №65/2340/34004579.

Підпунктом 3.1.4 акту визначене відємне значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового період), в розмірі 13870908 грн., або на 53449 грн. менше, ніж заявлене позивачем; визначена частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), в розмірі 6862721 грн., або на 25897 грн. менше, ніж заявлене позивачем; визначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2009 року, в розмірі 6862721 грн., або на 25897 грн. менше, ніж заявлене позивачем.

18 травня 2010 року ДПА у Вінницькій області направила позивачу акт №183/0701/34004579 невиїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.02.2009 року по 01.05.2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2009 року по 01.04.2009 року.

Даним актом викладено підпункт 3.1.4 акту перевірки від 01 липня 2009 року №65/2340/34004579 в новій редакції та встановлено: завищення відємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового період), на 222177 грн.; завищення частини залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), на 194565 грн.; завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2009 року, на 194565 грн., і визначено її в розмірі 6694053 грн.

На підставі цього акту перевірки ДПІ у м. Вінниці 20 травня 2010 року прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000040701/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009 року на 168668 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що податкова накладна №21 від 16 березня 2009 року на суму податку на додану вартість 168667,90 грн. не була фактично оплачена позивачем постачальнику товарів, а тому й не могла відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»взяти участь в розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2009 року.

Також судом першої інстанції вірно враховано, що згідно даних поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року залишок відємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового період), склав 13924357 грн.

Крім того, як вірно вказав суд першої інстанці, законних підстав зменшувати частину залишку відємного значення, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), та суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року у відповідачів 1 та 2 не було, оскільки зазначена податкова накладна не була оплачена позивачем і не брала участі в розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина відємного значення, яка дорівнює фактично сплаченій сумі податку. Зазначеними нормами законодавства не передбачено такої обовязкової умови як фактичної оплати самого відємного значення. А тому платник податку має право заявити на бюджетне відшкодування суму відємного значення, яка дорівнює сумі фактично сплаченого у ціні придбання товарів (послуг) податку, незалежно від того, в яких періодах сформувалось це відємне значення, і незалежно від того, за який період відбувалась фактична оплата.

Отже, на підставі наведених доказів суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення відповідача 1 від 20 травня 2010 року № 0000040701/0 є протиправним та відповідач, всупереч ч. 1 ст. 71 КАС України не довів правомірності прийнятого ним рішення.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

У задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Вінниці відмовити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:М.В Межевич

судді:І.І. Бараненко

Л.П. Борисюк