Ухвала суду № 13368402, 17.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17410/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" грудня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Бараненка І.І. та Борисюк Л.П. при секретарі Бурді Л.М., за участю представника відповідача Шуневич В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноантрацит»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноантрацит»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 03.11.2008 року № 0000112203/3, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач не надав доказів щодо сплати штрафу у розмірі 5 відсотків від суми недоплати, то ДПІ в Голосіївському районі міста Києва правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції.

З таким висновком суду не можна не погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ДПІ у Голосіївському районі міста Києва була проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.06.2006 по 31.12.2007, про що складено акт від 04.04.2008 №139/122-30-34423981.

За даними зазначеного акта перевіркою встановлено несвоєчасне відображення позивачем податку на прибуток в сумі 60814,00 грн., яке самостійно було ним відкориговане в податковій декларації за 2007 рік, в тому числі по періодам: І квартал 2007 року 12871,00 грн.; півріччя 2007 року 31 581,00 грн.; три квартали 2007 року 60814,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 03.11.2008 №0000112203/3, яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 22689,40 грн.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.п.4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання. яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, згідно з вимогами п.5.1 ст.5 зазначеного Закону.

Порядок застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства визначено статтею 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних санкцій органами державної податкової служби, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. №110 і зареєстрованої в Мінюсті України від 23.03.2001р. №268/5459 із змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобовязання минулих податкових періодів, зобовязаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити су суму такої недоплати та штраф у розмірі пяти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період. збільшену на суму штрафу у розмірі пяти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобовязання з цього податку.

Тобто, згідно п. 17.2 статті 17 Закону №2181 умовою для застосування штрафу є факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

Однак, позивач не в повному обсязі виконав вказані норми закону та не сплатив штраф у розмірі пяти відсотків від суми заниження податкового зобовязання минулих податкових періодів.

Як зазначено в пункті 17.3 статті 17 Закону № 2181-ІІІ, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених в цій статті, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Тобто, штраф у розмірі пяти відсотків від суми заниження податкового зобовязання минулих податкових періодів, передбачений пунктом 17.2 статті 17 цього Закону, є податковим зобовязанням платника податків.

Проаналізувавши зазначені норми матеріального права та вивчивши наявні докази в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що повідомлення-рішення від 03.11.2008 №0000112203/3 є обґрунтованими та таким, що не підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно зясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноантрацит»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя І.І. Бараненко

Суддя Л.П. Борисюк