Постанова № 13367810, 21.12.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

21.12.10                                                                                           Справа № 29/136 (10)

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя                                                            Бонк Т. Б.

судді                                                                                Бойко С. М.

                                                                                Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача (апелянта) –Яворський В. І. –представник

від відповідача –не з’явився

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства «Траст Тер», м. Львів № ю-1108 від 28.10.2010 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 15.10.2010 р.

у справі № 29/136 (10)

за позовом Приватного підприємства «Траст Тер», м. Львів

до відповідача ТзОВ Компанії «Лізинговий дім», м. Львів

про зобов’язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

          рішенням господарського суду Львівської області від 15.10.2010 р. у справі № 29/136 (10) відмовлено у задоволенні позову ПП «Траст Тер», м. Львів до ТзОВ Компанії «Лізинговий дім», м. Львів про зобов’язання вчинити дії, а саме визнати, що ТзОВ Компанії «Лізинговий дім»не мала права не передавати ПП «Траст Тер»договір страхування предмету лізингу по договору фінансового лізингу № 396/0308 від 11.03.2008 р.

          Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено, яке саме реальне його право порушено відповідачем, оскільки договір № 396/0308 фінансового лізингу від 11.03.2008 р. припинений, а предмет лізингу повернуто відповідачем (лізингоотримувачем).

          У своїй апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким задоволити позов, посилаючись на те, що відповідач в порушення п.п. 8.1 та 8.5 договору, а також ч. 2 ст. 13 Закону України «Про фінансовий лізинг»не передав ПП «Траст Тер»копію договору страхування предмету лізингу до його передачі у лізинг, тобто до 05.05.2008 р.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.03.2008 р. між ТзОВ Компанією «Лізинговий дім»(лізингодавець) та ПП «Траст Тер» (лізингоодержувач) укладено договір № 396/0308 фінансового лізингу, відповідно до п. 1.1 якого лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, а саме: напіввагон 4-х вісний –3 штуки.

Згідно п. 2.6 договору, передача здійснюється за актом прийому-передачі, який підписують уповноважені представники сторін. З моменту передачі підписаного примірника акту лізингодавцю, лізингоодержувач може почати використання майна і несе всю відповідальність і ризики, пов’язані з ним, в тому числі перед третіми особами і за нанесення шкоди майну (п. 2.7).

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачу було передано по акту прийому-передачі майна від 05.05.2008 р. напіввагони 4-х вісні моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 в кількості 3 штук.

Відповідно до п. 8.1 договору, з метою забезпечення інтересів суб’єктів лізингу під час виконання ними лізингових операцій майно та ризики, пов’язанні з виконанням лізингових договорів підлягають страхуванню відповідно до законодавства України.

Згідно п. 8.2 договору, лізингодавець до передачі майна за рахунок лізингоодержувача страхує майно у страховій компанії.

Відповідно до п. 8.5 договору, копія договору страхування та Правила страхування передаються лізингоодержувачу одночасно з об’єктом лізингу.

У матеріалах справи міститься рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2009 р. у справі № 22/241, яким встановлено, що відповідно до актів прийому-передачі від 01.07.2009 р., у зв’язку з достроковим припиненням договорів фінансового лізингу № 396/0308 від 11.03.2008 р. та № 394/0308 від 11.03.2008 р. сторони досягли згоди про передачу предмету лізингу –напіввагони 4-х вісні моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004, сітьові номера 56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263114, 56263122, 56263130, 56263148 –в кількості 8 штук. Дані акти прийому-передачі підписані та скріплені печатками представників обох сторін. Зазначене майно направлено на ст. Магела Львівської залізниці, що підтверджується вантажною накладною, виданою позивачем. Відповідно до договору зберігання № 27/0709, укладеного між ВАТ ШБУ-60 та відповідачем, 23.07.2009 р., майно –напіввагони 4-вісні моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 –в кількості 8 штук, передані на зберігання ВАТ ШБУ-60.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ч. 1 п. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом першої інстанції, договір № 396/0308 фінансового лізингу від 11.03.2008 р., укладений між сторонами був припинений з 01.07.2009 р. –з часу підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, яке саме його право порушено відповідачем, оскільки договір № 396/0308 фінансового лізингу від 11.03.2008 р. припинений, а предмет лізингу повернуто відповідачем (лізингоотримувачем).

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101 –105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Львівської області від 15.10.2010 р. у справі № 29/136 (10) залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Траст Тер», м. Львів –без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.          Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      Бонк Т. Б.

Суддя                                                                                          Бойко С. М.

Суддя                                                                                          Марко Р. І.