Рішення № 13367070, 27.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

27.12.10

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                 тел. 77-44-62

проспект Миру, 20                                                                                          

                                         Іменем України

РІШЕННЯ

”21” грудня 2010 року справа № 11/168

Позивач:                    Закрите акціонерне товариство "Ритейлінгова компанія "Євротек"

юридична адреса: вул. Соціалістична, 5, корп. 2, м. Київ, 03186; поштова адреса: вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005

Відповідач:           Приватне підприємство "Фірма "Сова", вул. П"ятницька, 49, м. Чернігів, 14000

Предмет спору:           про стягнення заборгованості 9 651,50 грн.

Суддя Бобров Ю.М.

Представники сторін:

Представник позивача: Селезньова Л.Г., довіреність б/н від 31.12.2010 р.

Відповідач: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивачем –Закритим акціонерним товариством „Ритейлінгова компанія „Євротек” подано позов до Приватного підприємства "Фірма „Сова” про стягнення заборгованості в сумі 9651,80 грн., в тому числі 8900,00 грн. основного боргу з орендної плати, 751,50 грн. пені за порушення строків оплати орендної плати.          

Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, в судове засідання представника не направив, причина неявки невідома. Про час і місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином. На день прийняття рішення, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

          За таких обставин, суд вважає, що нез’явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору за наявними у справі матеріалами і без участі представника відповідача.

          Представник позивача проти розгляду спору по суті без участі представника відповідача не заперечує.

          Розглянувши подані матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, суд встановив наступне.

          Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 756 ЦК України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

          Як свідчать матеріали справи, 11.03.2009 р. між ЗАТ „Євротек” (надалі - Орендар) та ПП „Фірма „Сова” (надалі –Суборендар) укладено договір суборенди приміщення № РО193/0-09 (надалі –Договір).

          Відповідно до п. 1.1 Договору Орендар зобов’язався передати, а Суборендар зобов’язався прийняти в суборендне користування частину нежитлового приміщення площею 13 кв. м. (далі –об’єкт суборенди), що знаходиться в приміщенні магазину, який розташований за адресою: Україна, м. Чернігів, проспект Миру, 253.

Відповідно до п. 2.1 об’єкт орендується для розміщення аптечного кіоску.

          Згідно п. 6.1 Договору даний Договір діє з моменту його підписання 1 рік. Строк суборенди рахується від моменту підписання сторонами акта прийому-передачі.

          Договір не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.

          Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав умови Договору, а саме передав відповідачу об’єкт оренди, про що свідчить підписаний сторонами та скріплений печатками акт приймання-передачі об’єкта в оренду від 01.03.2009 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

          Відповідно до п. 4.2 Договору сума орендної плати за користування об’єктом суборенди складає 1300,00 грн., в тому числі ПДВ –216,67, з розрахунку за 1 кв. м. –100,00 грн., в тому числі ПДВ - 16,67 грн.

          Орендна плата вноситься в безготівковій формі на поточний рахунок Орендаря шляхом передплати не пізніше 20 числа місяця, що передує звітному. Орендна плата нараховується з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі. Датою закінчення нарахування орендної плати вважається дата підписання акта прийому-передачі про повернення об’єкта суборенди від Суборендаря Орендареві. (п. 4.4 Договору).

          31.03.2010 р. сторонами було підписано акт прийому-передачі об’єкта суборенди та повернуто об’єкт Орендарю (копія акту знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 3.3.2 Договору Суборендар зобов’язався вчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач свої зобов’язання повністю не виконав, своєчасно та в повному обсязі орендну плату не сплатив.

          Станом на 22.11.2010 р. сума основного боргу становить 8900,00 грн.

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

          Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

          На підставі вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення 8900,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до пункту 5.2. Договору за прострочку перерахування орендної плати Суборендар сплачує Орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочки.

          Оскільки сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано за період з 15.05.2010 р. по 22.11.2010 р. пеню в сумі 751,50 грн.

          Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повній сумі.

          Відповідно до ст. 49 ГП К України судові витрати покладаються на відповідача.

          Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.          

          2. Стягнути з Приватного підприємства „Фірма „Сова” (14000, м. Чернігів, вул. П’ятницька, 49, р/р 260073011221 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку, МФО 353553, код ЄДРПОУ 30647562) на користь Закритого акціонерного товариства „Ритейлінгова компанія „Євротек” (юридична адреса: вул. Соціалістична, 5, корп. 2, м. Київ, 03186; поштова адреса: вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005; р/р 26007001311146 в ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 300528, код ЄДРПОУ 34771370) основний борг з орендної плати в сумі 8900,00 грн., пеню в сумі 751,50 грн., 102,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.          

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.          

          В судовому засіданні 21.12.2010 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Ю.М. Бобров

          Повне рішення складено 27.12.2010 р.