Постанова № 13364679, 28.07.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2010 р. № 2а-3906/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіКостів М.В.

при секретарі Билень Н.С.

за участю представників сторін:

від позивачаДемчина І.М.

від відповідачане зявився

розглянув справу за приватного підприємства “Центр допомоги та співробітництва “Хосен”, м. Львів, до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, м. Львів, про визнання нечинним акту Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова №45 від 23.04.2010 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; зобовязання Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова відновити реєстрацію приватного підприємства “Центр допомоги та співробітництва “Хосен” (код 32053205) 23.04.2010 р. (№ свідоцтва 17844480),

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено приватним підприємством “Центр допомоги та співробітництва “Хосен”, м. Львів, до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, м. Львів, про визнання нечинним акту Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова №45 від 23.04.2010 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; зобовязання Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова відновити реєстрацію приватного підприємства “Центр допомоги та співробітництва “Хосен” (код 32053205) 23.04.2010 р. (№ свідоцтва 17844480). Заявою про зміну позовних вимог від 25.06.2010 р. позивач просить визнати нечинним акт Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова №45 від 23.04.2010 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; зобовязати Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова внести зміни в реєстр платників податку на додану вартість, а саме: змінити дату анулювання свідоцтва з 23.04.2010 р. на 27.05.2010 р.; змінити підставу анулювання свідоцтва з “скасовано за ініціативою податкової” на “скасовано з ініціативи платника”.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.05.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено справу на 25.06.2010 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду. У звязку із призначенням судово-економічної експертизи, провадження у справі зупинялось.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заяві про зміну позовних вимог. Ствердив, зокрема, що позивач 14.08.2002 р. був зареєстрований платником податку на додану вартість, отримав свідоцтво №17844480. Оспорюваним актом від 23.04.2010 р. було оформлено рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість із посиланням на п. 9.8. “в” Закону України “Про податок на додану вартість”, з тієї підстави, що згідно даних системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з березня 2008 р. по січень 2009 р. станом на 22.04.2010 р. встановлено факт заниження податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму 732740,79 грн. Однак, жодної з підстав для анулювання свідоцтва, передбаченої в п. 9.8. Закону України “Про податок на додану вартість” та в Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом ДПА України №79 від 01.03.2000 р. не було. Станом на дату розгляду справи, позивач повернув відповідачу свідоцтво №17844480 від 14.08.2002 р. та зареєструвався знову платником податку на додану вартість, отримавши свідоцтво №100285397 від 27.05.2010 р. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні. Ствердив, що підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість був п. “ґ” ст. 9.8. Закону України “Про податок на додану вартість”, який передбачає таку підставу, як випадок, коли особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларацію з цього податку протягом дванадцяти послідовних місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), який (яка) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації субєктів господарювання. Однак, позивач за період березень 2008 р. січень 2009 р. не задекларував податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 732740,79 грн.. Просить у позові відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач 14.08.2002 р. був зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №17844480 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Оспорюваним актом №45 від 23.04.2010 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість було оформлено рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість із посиланням на п. 9.8. “в” Закону України “Про податок на додану вартість”, з тієї підстави, що згідно даних системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з березня 2008 р. по січень 2009 р. станом на 22.04.2010 р. встановлено факт заниження податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму 732740,79 грн. Зазначеним спростовується посилання відповідача у запереченні, що насправді підставою для прийняття оспорюваного рішення був не пункт “в”, а п. “ґ” ст. 9.8. Закону України “Про податок на додану вартість”. При цьому, в. п. 3 оспорюваного акту вбачається відсутність у позивача податкової заборгованості з ПДВ на дату складання акту.

Згідно із п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.2000 р., анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з реєстру. Згідно із п. 25.2.2. Положення, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ.

Згідно із п. 9.8. Закону України “Про податок на додану вартість”, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Однак, жодних доказів наявності підстав, передбачених в п. “в” ст.. 9.8. Закону України “Про податок на додану вартість” суду не надано і відповідач не заперечував їх відсутності, наполягаючи на наявності підстав, зазначених в п. “ґ” ст. 9.8. Закону України “Про податок на додану вартість”, на який не має посилань в оспорюваному акті. Водночас, доказів наявності передбачених таким пунктом підстав для скасування реєстрації позивача як платника податку на додану вартість суду також не надано, а саме посилання на часткове недекларування зобовязань, не передбачено законодавством як підстава для такої дії.

Згідно із абз. 14 п. 25.2.1. Положення, органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за дванадцять послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність у таких деклараціях (податкових розрахунках) оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до органу державної податкової служби, загальні обсяги оподатковуваних поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку). Однак, доказів цього суду не надано.

Відповідно, оспорюване рішення винесено безпідставно, а дата скасування реєстрації платника в Реєстрі є помилковою. З матеріалів справи вбачається, що станом на дату розгляду справи, позивач з власної ініціативи повернув відповідачу свідоцтво №17844480 від 14.08.2002 р. та зареєструвався знову платником податку на додану вартість, отримавши свідоцтво №100285397 від 27.05.2010 р.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 69 -71, 86, 98, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати нечинним акт Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова №45 від 23.04.2010 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

3.Зобовязати Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова внести зміни в реєстр платників податку на додану вартість що приватного підприємства “Центр допомоги та співробітництва “Хосен”, а саме: змінити дату анулювання свідоцтва з 23.04.2010 р. на 27.05.2010 р.; змінити підставу анулювання свідоцтва з “скасовано за ініціативою податкової” на “скасовано з ініціативи платника”.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства “Центр допомоги та співробітництва “Хосен”, м. Львів, 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена 29.07.2010 року.

Суддя Костів М.В.