Постанова № 13364575, 17.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2010 р. № 2а-3789/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Якимець О.І.

представника позивача Ларіонова Р.О.

представника відповідача Павлій І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа»до Державної податкової інспекції у м. Львові про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000501601/2/5648 від 12.03.2010 року, № 0000501601/1/21277 від 09.12.2009 року, № 0000501601/0/ 16686 від 02.10.2009 року,- встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька основа»(далі - ТзОВ «Галицька основа») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Львові (далі - ДПІ у м. Львові), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000501601/2/5648 від 12.03.2010 року, № 0000501601/1/21277 від 09.12.2009 року, № 0000501601/0/ 16686 від 02.10.2009 року. В обґрунтування позовних вимог зсилається на те, що за наслідками документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість поданою ТзОВ «Галицька основа», ДПІ у м. Львові встановлено, що позивачем допущено порушення пп. 7.2.6п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме включення до податкового кредиту липня 2009 року суми податкових накладних попереднього податкового періоду (березня 2009 року), у зв'язку з чим занижено суму податкового зобов'язання. З описаними порушеннями не погоджується, вважає, що в законі не встановлено ніяких обмежень по строках отримання податкової накладної, не обмежено строк дії права на формування податкового кредиту. В законі не визначено, що платник податку, який не відобразив своєчасно податковий кредит, втрачає право на такий кредит в майбутньому періоді. Тому вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Додатково зазначив, що податкові накладні попередніх звітних періодів надійшли до них пізніше, що підтверджується реєстром виданих та отриманих накладних. Скарг на контрагентів підприємство не подавало, оскільки подання такої скарги є його правом, а не обовязком. Крім того, даний факт не впливає на правомірність формування податкового кредиту.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав повністю, пояснення надав аналогічні до викладеного у письмових запереченнях в яких зсилається на те, що при заповненні та поданні податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року платником допущено порушення Закону України "Про податок на додану вартість" шляхом включення до складу податкового кредиту липня 2009 року суми податкових накладних попереднього податкового періоду 2009 року на суму 6150, 00 грн. Також стверджує, що платник не скористався правом включення до складу податкового кредиту липня 2009 року сум податку по контрагентах без наявності податкових накладних шляхом подання на таких контрагентів скарги. В результаті вказаного порушення органом державної податкової служби зменшено ТзОВ «Галицька основа»суму бюджетного відшкодування на загальну суму 6457, 50 грн., з яких 6150, 00 грн. основний платіж та застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 307, 50 грн. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

ДПІ у м. Львові проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТзОВ «Галицька основа»поданої за липень 2009 року.

За результатами перевірки складний Акт № 51/15-2/33419843 від 18.08.2009 року. В результаті проведення перевірки встановлено порушення пп. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - безпідставного віднесення ТзОВ «Галицька основа»до податкового кредиту липня 2009 року суму ПДВ 6150, 00 грн., у зв'язку з чим занижено суму податкового зобов'язання, що підлягала сплаті до бюджету за липень 2009 року на суму 6150,00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення № 0000501601/0/16686 від 02.10.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6457, 50 грн., в тому числі за основним платежем 6150,00 грн. та за штрафними санкціями 307, 50 грн.

В порядку процедури адміністративного оскарження рішеннями ДПА України, ДПІ у м. Львові скарги ТзОВ «Галицька основа» щодо вищевказаного порушення залишено без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000501601/2/5648 від 12.03.2010 року, № 0000501601/1/21277 від 09.12.2009 року.

Як встановлено, позивачем до складу податкового кредиту липня 2009 року включені суми податкових накладних попереднього податкового періоду (березня 2009 року) на суму 6150,00 грн., з дотриманням строку давності в 1095 днів. На підтвердження правомірності заявленого податкового кредиту позивачем до суду надано копії перелічених в акті перевірки податкових накладних. Обставини реальності і товарності господарських операцій, оплати вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей відповідачем не заперечувались, спір щодо правильності оформлення податкових накладних та щодо арифметичних обрахунків між сторонами відсутній.

У відповідності до припису ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до вимог пункту 2.2. статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість»платником податку є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Підпункт 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону № 168/97-ВР визначає, що об'єктом оподаткування з прибутку на додану вартість, зокрема є: операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

У відповідності до п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У відповідності до п.п.7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Зі змісту Закону випливає, що покупець вправі подати скаргу на контрагента, який вчасно не надав податкову накладну. Проте Закон не встановлює обовязок покупця на подання скарги.

За таких обставин суд приходить до висновку, що дата отримання податкової накладної за придбані товариством товари є датою виникнення права у позивача на податковий кредит, а відтак позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ 6150, 00 грн. у липні 2009 року, а відтак висновок ДПІ про заниження податкового зобов'язання з ПДВ є безпідставним та необґрунтованим, а тому відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Галицька основ໴рунтуються на законі та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2,3,11,50,70,71,72,86,94,98, 159-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000501601/0/ 16686 від 02.10.2009 року, № 0000501601/1/21277 від 09.12.2009 року, № 0000501601/2/5648 від 12.03.2010 року. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа»судові витрати у формі сплаченого судового збору у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 21 грудня 2010 року.

Суддя Мричко Н.І.