Постанова № 13364598, 22.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2010 р. № 2а-7443/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Лемеха Л.Я.

за участю:

представника позивача Форис З.О.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Бук-Холдінг" до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "ТПК "Бук-Холдінг" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.10.2009 р. №0002332321/0, від 13.01.2010 р. №0002332321/1, від 17.03.2010 р. №0002332321/2, від 31.05.2010 р. №0002332321/3.

Позовні вимоги мотивує тим, що висновок ДПІ про неправильне формування податкового кредиту, а саме завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 6509,30 грн., в тому числі за липень 2009 р. - 4599,10 грн., за серпень 2009 р. - 1910,20 грн. та відповідно заниження податкового зобовязання на цю ж суму не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 р. № 757-р, на яке посилається відповідач, втратило чинність, а Закон України "Про податок на додану вартість" не містить жодних заборон платникам ПДВ на включення до податкового кредиту та відповідне відображення у податкових деклараціях сум ПДВ за податковими накладними будь-яких минулих звітних періодів. Позивач вважає, що ним цілком правомірно були включені до податкового кредиту суми ПДВ в липні та серпні 2009 р. згідно отриманих податкових накладних, а прийняті ДПІ податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить його задоволити.

Відповідач заперечень на позов, витребувані судом докази не надав, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши думку представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова у період з 12.10.2009 р. до 16.10.2009 р. було проведено виїзну перевірку ТзОВ "ТПК "Бук-Холдінг" з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за липень - серпень 2009 року, про що складено акт № 2626/23-209/30538776 від 20.10.2009 р.

22.10.2009 р. позивачем було скеровано на адресу відповідача заперечення на акт перевірки. У відповідь на вказане заперечення ДПІ у Галицькому районі м. Львова листом від 27.10.2009 р. №17352/23-209 повідомила позивача про те, що наведені у запереченні на акт перевірки аргументи не спростовують фактів порушення та не можуть слугувати підставою для врахування при винесенні податкового повідомлення-рішення.

За результатами перевірки ДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0002332321/0 від 29.10.2009 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму: 6509,00 грн. - основний платіж, 1762,00 грн. штрафна санкція.

Не погоджуючись з висновками податкової інспекції, 04.11.2009 р. позивачем було подано до ДПІ у Галицькому районі м. Львова скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0002332321/0 від 29.10.2009 року. За результатами розгляду вказаної скарги 29.12.2009 р. ДПІ у Галицькому районі м. Львова було прийнято рішення №21824/25-005 про результати розгляду первинної скарги, згідно якого скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

11.01.2010 р. позивач звернувся із скаргою до ДПІ у м. Львові. Рішенням ДПІ у м. Львові від 11.03.2010 р. №4550/10/25-005/15 залишено без задоволення скаргу позивача, а податкові повідомлення-рішення від 29.10.2009 р. №0002332321/0 та від 13.01.2010 р. №0002332321/1 - без змін.

19.03.2010 р. позивач звернувся із скаргою до ДПА у Львівській області. Рішенням ДПА у Львівській області від 18.05.2010 р. №10987/10/25-005/443 залишено без задоволення скаргу позивача, а податкове повідомлення-рішення від 29.10.2009 р. №0002332321/0 та рішення про результати розгляду первинної і повторної скарг позивача - без змін.

27.05.2010 р. позивач звернувся із скаргою до ДПА України. Рішенням ДПА України від 26.07.2010 р. №7258/6/25-0115 залишено без задоволення скаргу позивача, а податкове повідомлення-рішення від 29.10.2009 р. №0002332321/0 та рішення ДПА у Львівській області про результати розгляду повторної скарги позивача - без змін.

ТзОВ "ТПК "Бук-Холдінг" не погоджується з висновками податкової інспекції та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 29.10.2009 р. №0002332321/0, від 13.01.2010 р. №0002332321/1, від 17.03.2010 р. №0002332321/2, від 31.05.2010 р. №0002332321/3, що стало підставою його оскарження в судовому порядку.

ТзОВ "ТПК "Бук-Холдінг" включило до складу податкового кредиту в податкових деклараціях за липень та серпень 2009 р. податкові накладні минулих періодів, а саме: липень 2009 р. - податкові накладні за квітень-червень 2009 р. на загальну суму ПДВ 4599,10 грн.; серпень 2009 р. - податкові накладні за квітень, липень 2009 р. на загальну суму ПДВ 1910,20 грн.

При поданні декларації з ПДВ за грудень 2008 р. до органів державної податкової служби ТзОВ "ТПК "Бук-Холдінг" не подавало заяви зі скаргами про неотримання від постачальників ВАТ "Львівгаз", ПП "Катекс", ПП "Західсофтсервіс", ТзОВ "Техно-центр плюс", ТОВ "Голден Телеком", ДП "Самбірське лісове господарство", ТзОВ "Белтімпорт" та інших, податкових накладних.

Спір виник щодо правомірності віднесення платником податків до складу податкового кредиту звітного періоду податкової накладної минулого періоду.

В основу висновку про неправомірність формування складу податкового кредиту позивачем ДПІ у Галицькому районі м. Львова покладено те, що у розд. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 р.№ 757-р "Деякі питання адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів)" зазначено, що відповідно до п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). З цих підстав відповідач вважає, що податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобовязань встановлена п.7.3 ст.3 цього ж Закону. Також зазначає, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону). Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку) платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

При цьому позивач зазначає, що ним правомірно включено до складу податкового кредиту в липні-серпні 2009 р. податкові накладні за минулі періоди - квітень-липень 2009 р. , оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не містить жодних заборон платникам ПДВ на включення до податкового кредиту та відповідне відображення у податкових деклараціях сум ПДВ за податковими накладними будь-яких минулих звітних періодів.

Крім того, позивач зазначає, що безпідставним з боку відповідача є посилання на п. 2 Розпорядження КМ України від 01.07.2009 р.№ 757-р, оскільки Указом Президента України від 04.09.2009 р. № 706/2009 призупинено дію п. 2 вказаного Розпорядження.

Оцінюючи зазначені фактичні обставини та вирішуючи спір, суд виходив з наступного. Спірні правовідносини регулюються Законом України N 2181 від 20.12.2000 р. "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі Закон № 2181), Законом України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (надалі Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до положень п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень пп. 7.5.1 ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином наведена норма передбачає, що платник не має права відносити до податкового кредиту суму ПДВ раніше моменту вказаного у відповідному пункті 7.5.1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Позивачем загальна сума ПДВ в розмірі 6509,30 грн. грн. була включена до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому й були отримани податкові накладні від контрагентів, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкової накладної було б безпідставним.

Відповідно до пп. 7.2.6 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Таким чином, суд вважає що позивачем дотримано вимоги пп. 7.5.1 ст. 7 Закону № 168/97-ВР щодо періоду формування податкового кредиту, що свідчить про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

В Акті перевірки від 20.10.2009 р. відповідачем зазначено, що таких скарг від позивача не надходило. Позивач цієї обставини не заперечує.

Як вбачається з пп. 7.2.6 ст. 7 Закону № 168/97-ВР право особи на подання такої заяви (скарги) повязано із включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, щодо яких у нього відсутня податкова накладна. Проте, позивач не включав суму, не підтверджену податковими накладними, до складу податкового кредиту, а тому і не повинен був подавати заяву (скаргу), як це передбачено у пп. 7.2.6 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Вищезазначені норми Закону № 168/97-ВР свідчать про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Недотримання позивачем порядку, встановленого пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції, так як згідно з абзацом 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку, тобто ненадання податкової накладної.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України ожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду будь-яких беззаперечних доказів в обгрунтування виявлених порушень, викладених у акті перевірки № 2626/23-209/30538776 від 20.10.2009 р. і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про підставність і обгрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 29.10.2009 р. №0002332321/0, від 13.01.2010 р. №0002332321/1, від 17.03.2010 р. №0002332321/2, від 31.05.2010 р. №0002332321/3.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Р.М.

повний текст постанови виготовлено 27.12.2010 р.