Постанова № 13364361, 30.11.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.19.8

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 листопада 2010 року Справа № 2а-7618/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ципко О.В.

при секретарі Бородіній І.Ю.,

за участю представників:

від позивача Марченкової Ю.О. (довіреність № 27-04/09-09/9 від 08.01.2010 р.),

від відповідача Філімончук Л.С. (довіреність від 04.01.2010 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов закритого акціонерного товариства «Янівське» до управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч у Луганської області про скасування вимоги № Ю-57-0910 від 02.09.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

14.10.2010 року закрите акціонерне товариство «Янівське» (далі ЗАТ «Янівське») звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч у Луганської області (далі УПФУ в м. Красний Луч у Луганської області) про скасування вимоги № Ю-57-0910 від 02.09.2010 року в сумі 161258,99 грн.

ЗАТ «Янівське» мотивував свої вимоги тим, що вимогу позивач отримав 08.09.2010 р. та вважає її винесеною всупереч Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», оскільки вимога сформована на підставі даних картки особового рахунку, відсутній акт перевірки, тому, на думку позивача, відповідач не може знати чи є недоїмка у ЗАТ «Янівське».

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав письмові заперечення, в яких посилався на те, що вимога № Ю-57-0910 від 02.09.2010 року сформована на підставі даних картки особового рахунку платника, де обліковуються суми внесків (33,2 %), що належать до сплати та фактично сплачені кошти, та на підставі звітності позивача (розрахунку сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування). А згідно п. 1.2 «Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» не може бути оскаржена страхувальником вимога про сплату недоїмки, сформована на підставі зобовязання зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, самостійно визначеного страхувальником у розрахунку суми страхових внесків. З цих підстав представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач - закрите акціонерне товариство «Янівське» зареєстровано у якості юридичної особи 27.04.2004 року та внесено до ЄДРПОУ за кодом 32895302 (а.с. 7).

Відповідач, УПФУ в м. Красний Луч у Луганської області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Згідно зі ст. 1 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства.

Відповідно до п.1 ст. 14 Закону №1058 страхувальниками, тобто платниками страхових внесків, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та стягнення заборгованості по внескам.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058 страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхувальник зобовязаний сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення відповідного базового періоду, за який вони нараховані (ч.6 ст.20 Закону №1058).

Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобовязані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати.

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно з пунктом 12 статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків, у зв'язку з чим суд не приймає посилання позивача на нерентабельність підприємства та його фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2010 року УПФУ в м. Красний Луч у Луганської області було винесено вимогу № Ю-57-0910 про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування на суму 161258,99 грн. (а.с. 6).

Згідно до п.2 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з нормами статті 106 Закону України № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Пунтком 2 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 січня 2004 р. за № 81/8680 передбачено, у разі коли страхувальник вважає, що орган Пенсійного фонду в районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган Пенсійного фонду) невірно визначив суму недоїмки, такий страхувальник має право звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, вимога про сплату недоїмки якого оскаржується, з заявою про узгодження вимоги, яка подається у письмовій формі та супроводжується документами (розрахунками, копіями платіжних доручень тощо), що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.

Заява повинна бути подана до територіального органу Пенсійного фонду протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання страхувальником вимоги про сплату недоїмки.

Заява про узгодження вимоги про сплату недоїмки розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів від дня її отримання.

За результатами розгляду заяви про узгодження вимоги про сплату недоїмки територіальний орган Пенсійного фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та повідомити про нього особу, що подала заяву.

Територіальний орган Пенсійного фонду приймає одне з таких рішень:

- про повне або часткове задоволення заяви страхувальника про узгодження вимоги про сплату недоїмки, скасування оскарженої вимоги про сплату недоїмки та надсилання страхувальнику нової вимоги;

- про залишення вимоги про сплату недоїмки без змін, а заяви страхувальника без задоволення.

У разі незгоди страхувальника з рішенням територіального органу Пенсійного фонду, прийнятим у межах процедури узгодження вимоги про сплату недоїмки, подальше його оскарження здійснюється відповідно до вимог цього Порядку щодо розгляду скарг страхувальників на рішення органів Пенсійного фонду або в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду справи, не погодившись з вимогою про сплату боргу № Ю-57-0910 від 02.09.2010 року через те, що в неї не заповненні реквізити, а саме не зазначені рахунки, на які необхідно перерахувати суми, ЗАТ «Янівське» 16.09.2010 року звернулось до Головного УПФУ в Луганській області зі скаргою (а.с. 13).

22.09.2010 року скарга була залишена без розгляду, оскільки вимога про сплату недоїмки сформована на підставі зобовязання зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування була самостійно визначена страхувальником у розрахунку суми страхових внесків.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1,2 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених обставин у справі суд прийшов до висновку про те, що правомірність прийняття спірної вимоги про сплату боргу № Ю-57-0910 від 02.09.2010 року доведена відповідачем, у звязку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Питання розподілу судових витрат вирішити у відповідності до ч.4 ст. 94 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.17-20;51;69-72;86;94;121;158-164;167; 254;257 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Відмовити в задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства «Янівське» до управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч у Луганської області про скасування вимоги № Ю-57-0910 від 02.09.2010 року за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06 грудня 2010 року.

< Текст >

Суддя О.В. Ципко