Постанова № 13364367, 02.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2010 року Справа № 2а-7998/10/1270 Луганський кружний адміністративний суд у складі головуючого судді Агевича К.В.,

при секретарі Ворошило О.Є.,

за участю:

від позивача представник за довіреністю від 29.03.2010 Чикун В.М., директор Матвиенко С.М.

від відповідача представник за довіреністю від 26.02.2010 №1412/100 Сень О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного малого підприємства «Говіс» до Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ від 07.10.2010 №0000532342/0,

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області та просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення про визначення додаткових зобовязань у розмірі 100334 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийнято оскаржуване повідомлення рішення, відповідач дійшов неправильних, необґрунтованих та недостовірних висновків щодо правильності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Позивач вважає, що при проведенні перевірки відповідачем не враховані положення діючого законодавства та необґрунтовано зроблені висновки про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити. Правова позиція викладена відповідачем у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.78-79). Відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки оскаржуване рішення прийнято ним на підставі встановлених перевіркою порушень з боку позивача норм Закону України «Про податок на додану вартість», обґрунтовано та з додержанням вимог чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що у період з 20.08.2010 по 03.09.2010 працівниками державної податкової інспекції м. Ровеньки Луганської області проведено планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010. За результатами проведеної перевірки був складений акт від 17.09.2010 № 628/23/20167328.(а.с.13-52).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0000532342/0 від 07.10.2010.(а.с.9), яким було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 100334,00 грн., у т.ч. 71667,00 грн. за основним платежем та 28667,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

04 жовтня 2010 року ДПІ в м.Ровеньки Луганської області розглянуто заперечення позивача від 27.09.2010 за №15 до акту документальної перевірки від 17.09.2010 №628/23/20167328 стосовно безпідставно зробленого висновку в акті про факти порушення з боку підприємства п.п. 7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.97 «Про податок на додану вартість», що привело до заниження податку на додану вартість на суму 71667 грн. за рахунок завищення податкового кредиту за червень 2010 року.(а.с.11-12).

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З висновків акту перевірки (а.с.51) вбачається, що відповідачем у ході перевірки позивача були встановлені порушення, у тому числі:

-п.п. 7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.97 «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податку на додану вартість на загальну суму 71667 грн.(за червень 2010 року у сумі 71667 грн.);

Відповідно до підпункту 3.2.2. пункту 3.2. розділу 3 акту перевірки (а.с.24) відповідачем зазначено, що позивачем в порушення вимог п.п.7.4.1., п.7.4. ст.7, Закону України «Про податок на додану вартість», у червні 2010 було завищено податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 71667 грн., у звязку з тим, що за червень 2010 року обсяги продажу ТОВ «Дігерстрой-XXI» відсутні, але позивачем включено до складу податкового кредиту 71667 грн., який підтверджен податковою накладною №166 від 14.06.2010 на загальну суму передоплати у розмірі 430000 грн., у тому числі ПДВ 71667 грн., отриманої від ТОВ «Дігерстрой-XXI» та платіжним дорученням №71 від 14.06.2010 на суму 430000 грн.(а.с.31).

На підставі цього у висновках акту перевірки відповідачем вказано, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.97 «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податку на додану вартість на загальну суму 71667 грн.(за червень 2010 року у сумі 71667 грн.).

Підпунктом 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З положень п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Згідно з абз.1 п.п.7.2.3. та п.п.7.2.6. п.7.2. та ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках та, відповідно, є підставою для нарахування податкового кредиту.

Абзацом 4 п.п.7.2.3., п.7.2. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ «Дігерстрой-XXI» була видана позивачу податкова накладна №166 від 14.06.2010 на загальну суму передоплати у розмірі 430000 грн., у тому числі ПДВ 71667 грн. (а.с.164,165).

З вказаного вбачається, що податкова накладна № 166 від 14.06.2010 була складена відповідно до вимог абз. 4 п.п.7.2.3., п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Виходячи із вимог статті 71 КАС, суд повинен враховувати, що обовязок доведення відповідних обставин у спорах між особою та субєктом владних повноважень покладається на субєкт владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. Отже насамперед повинні досліджувати доводи органів державної податкової служби, що свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Зазначена в акті перевірки (а.с.31) інформація щодо громадянина ОСОБА_4, який нібито заперечує факти участі у реєстрації ТОВ «Дігерстрой - XXI» спростовується матеріалами справи, а саме витягом з єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 205-207) в якому ОСОБА_4 зазначен як керівник та засновник ТОВ «Дігерстрой - XXI» та листом Ленінської міжрайоної державної податкової інспекції у м. Луганську від 29.11.2010 №12385/7/26-31 (а.с. 182) повідомлено, що в ході відпрацювання ТОВ «Дігерстрой - XXI» ознак фіктивності не встановлено, а також те що це підприємство зареєстроване у Ленинській МДПІ у м. Луганську та в теперішній час має стан «0» (основний платник).

Також підставою для направлення позивачу податкового повідомлення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000532342/0 від 07.10.2009 на думку відповідача є встановлення ним факту неподання за період здійснення операцій підприємством субпідрядником ПМП «Говіс», внаслідок чого первинні документи за червень 2010 року отримані від ТОВ «Дігерстрой - XXI» складені з порушенням закону, а тому видані податкові накладні не мають юридичної сили та доказовості та не можуть бути включені до податкового кредиту. З таким висновком відповідача неможна погодитись враховуючи наступне. Наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих контрагентом податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності. Але в данному випадку в судовому засіданні встановлено, що відомості в документах відповідають дійсності, тому бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку. При цьому несплата податкового зобовязання контрагентом не впливає на право отримати бюджетне відшкодування платником податку, в якого наявні належним чином оформлені податкові накладні.

Відповідно до постанови Перевальського районного суду Луганської області від 16.02.2010 та звернення Управління СБУ в Луганській області від 09.02.2010 №36/31/253 контрольно ревізійним відділом в Перевальському районі проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності у Виконавчому комітеті Артемівської міської ради. У ході ревізії досліджувались питання дотримання виконкомом Артемівської міської ради законодавства при укладанні договору від 18.12.2009 №101 з ПМП «ГОВІС» на виконання капітального ремонту 9-ти житлових будинків по вул.9 Травня в м. Артемівську Перевальського району та достовірності виконаних робіт. За результатами ревізії документів, наданих ПМП «ГОВІС», роботи з капітального ремонту житлових будинків м.Артемівська виконувалися субпідрядними організаціями ТОВ «Дігерстрой XXI» та ТОВ «Монтаж-демонтаж проект». В матеріалів перевірки від 18.03.2010 (а.с. 94-148) вказано на завищення вартості виконаних ремонтно будівельних робіт на загальну суму 374657,02 грн. Акт перевірки підписано з запереченнями (а.с. 110 - 111). В своїх запереченнях до позову відповідач посилається на вказані матеріали перевірки, як на підставу виненсення оскаржуваного податкового повідомлення рішення. З такими доводами відповідача суд не може погодитися виходячи наступного. По перше, виводи в акті щодо порушень є виключною думкою особи яка здійснювала перевірку, по друге, сума виявлених в акті порушень складає 374657,02 грн, а сумма з якої позивачем було включено до податкового кредиту суму 71667 грн, складає 430000 грн., по трете відповідач зазначає, що самє податкова накладна № 166 від 14.06.2010 на загальну суму передплати у розмірі 430000 грн., у т.ч. ПДВ 71667 грн, отриманої саме від ТОВ «Дігерстрой - XXI» позивачем, видана з порушеннями, але у акті ревізії немає даних, про те що саме фінансові порушенні виявлені у розмірі 374657,02 є наслідком взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Дігерстрой - XXI». Тому суд приходить до висновку, що доводи відповідача в цій частині є його припущеннями і тому до уваги судом не можуть бути прийняті. Також слід зазначити, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30.04.2010 (а.с. 53) заборонено використання акту інспектування від 18.03.2010 № 290-21/003 до розгляду справи по суті за позовом виконавчого комітету Артемівської міської ради до Головного контрольно-ревізійного управління в Луганській області, управління Служби безпеки України в Луганській області, про визнання незаконними дій та скасування вимоги. Розгляд даної справи на даний час не завершено.

Як підтвердив представник відповідача, із всієї суми податкового кредиту з ПДВ 258276 грн., який виник у позивача за угодою субпідряду № 3/21-12 від 21.12.2009 між ПМП «Говіс» та ТОВ «Дігерстрой - XXI» (а.с. 161) на загальну суму 1549660 грн, відповідачем не було зараховане до податкового кредиту з ПДВ лише 71667 грн. Це спростовує твердження відповідача про відсутність адміністративно господарських можливостей у ТОВ «Дігерстрой - XXI» на виконання господарських зобовязань по зазначеній угоді субпідряду № 3/21-12 від 21.12.2009.

Враховуючи вищенаведене, посилання відповідача про некчемність угоди субпідряду № 3/21-12 від 21.12.2009 між ПМП «Говіс» та ТОВ «Дігерстрой - XXI» у судовому засідання не знайшли свого підтврдження.

Виходячи з викладеного суд не приймає до уваги доводи відповідача по яких він просить відмовити у задоволенні адміністративного позову і приходить до висновку про те, що прийняте на підставі висновків акту перевірки відповідача щодо допущених позивачем порушень Закону України «Про податок на додану вартість» податкове повідомлення рішення від 07.10.2010 №0000532342/0 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноажень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 02 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги приватного малого підприємства «Говіс» до Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ від 07.10.2010 №0000532342/0 задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення рішення від 07.10.2010 №0000532342/0 Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь малого підприємства «Говіс» (ідентифікаційний код 20167328, місце знаходження 94707, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Тімірязева, б. 70а) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 06 грудня 2010 року.

СуддяК.В. Агевич