Постанова № 13364322, 24.11.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 листопада 2010 року Справа № 2а-7323/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:Ірметової О.В.

при секретарі:Вівдюк М.М.

за участю сторін:

представника позивача:Скурідін О.І.,

представники відповідача:Борзенко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

23 вересня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов закритого акціонерного товариства «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 20.08.2010 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 09.07.2010 року документальною невиїзною перевіркою, результати, якої були оформлені актом від 09.07.2010 року встановлено порушення позивачем п. 1.7 ст..1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 145162 грн. Зазначеною перевіркою встановлено укладання позивачем нікчемного правочину з ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент». На підставі чого відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.082010 про стягнення з позивача суми податкового зобов'язання за основним платежем 145 162,00 грн., та за штрафними санкціями 72581,00 грн.

Позивач з даним рішенням не згоден і вважає його необґрунтованим. Так позивач зазначає, що висновки акту перевірки відповідача про встановлення порушення позивачем відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», а саме зайве віднесення до податкового кредиту за березень - жовтень 2008 року ПДВ на загальну суму 145 162,00 грн. не відповідають дійсності, оскільки відповідач такий висновок зробив виходячи з того, що в порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216 правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» не були спрямовані на настання реальних правових наслідків. Формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної") вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Позивач вважає що укладені між позивачем та його контрагентом договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до ст. 71 КАС України він, як суб'єкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення. Відповідач, приймаючи оскаржувані рішення не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності укладених договорів, а його позиція про те, що дані договори очевидно суперечить інтересам держави та суспільства, не підкріплені належними доказами та рішеннями суду про визнання їх такими.

Позивач наголошує на тому, що «ЗАТ «ЛДРБУ №2» та ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» належним чином оформили договірні правовідносини та первинні документи бухгалтерської та податкової звітності, на виконання вимог податкового законодавства. Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів, які б вказували невідповідність договорів позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. На підставі чого позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.08.2010 року Ленінської Міжрайонної ДПІ м. Луганська про стягнення суми податкового зобов'язання в сумі 145162,00 гривень за основним платежем, 72 581,00 за штрафними санкціями, а всього 217 743,00 гривень.

11 жовтня 2010 року представником позивача було надано заяву про зміну предмету спору, відповідно до якої позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.07.2010 року №0001272310/0 Ленінської МДПІ м.Луганська про стягнення суми податкового зобовязання в сумі 145162,00 гривень за основним платежем, 72581,00 грн. за штрафними санкціями, що разом становить 217743,00 грн. та повідомлення-рішення від 22.07.2010 року №0001282310/0 Ленінської МДПІ м. Луганська про стягнення суми податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 181453,00 грн., та 90727,00 грн. за штрафними санкціями.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав змінені позовні вимоги, дав пояснення аналогічні викладеним, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання не визнав позовні вимоги, просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, зазначив, що у ході перевірки позивача не було встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця в звязку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що свідчать про транспортування товару. Крім того представник відповідача зазначив, що в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів на адресу покупців, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, у звязку з чим представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також представник відповідача повідомив та надав відповідні докази того, що вироком Артемівського районного суду м. Луганська від 04.12.2009 директора ТОВ «УКР-Енерго-Менеджмент» ОСОБА_3. було визнано винним та засуджено за ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач закрите акціонерне товариство «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2» зареєстровано як юридична особа, про що зроблено реєстраційний запис №13821200000002141 від 20.08.1996 року (а.с.24) та знаходиться на податковому обліку у Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції м. Луганська.

ЗАТ «Луганське дорожнє ремонтне-будівельне управління №2» зареєстроване платником податку на додану вартість та отримало свідоцтво №17265141 від 17.07.1997 (а.с.26)

У період з 05.07.2010 по 09.07.2010 посадовими особами Ленінської МДПІ на підставі постанови СВ ПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську про призначення перевірки від 23.03.10 року в рамках кримінальної справи №02/09/8031 проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» за період з 01.01.2008 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт від 09.07.10 року №510/23/05457193 (а.с.108-130).

За наслідками перевірки податковий орган дійшов до висновку про:

- порушення положень п.1, п. 5, ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України ЗАТ «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2» укладено нікчемні правочини з ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент»;

- порушення положень п.7.1 ст.1, п. п. 7.2.1, п. п. 7.2.4, п. п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.0 4.1997 р. №168/97, встановлено завищення податкового кредиту у загальній сумі 145162 грн. у тому числі по періодам: за березень 2008 р. у сумі 12410 грн.; квітень 2008 р. у сумі 12131 грн.; травень 2008 р. у сумі 6397 грн.; червень 2008 р. у сумі 4511 грн.; липень 2008 р. у сумі 39183 грн.; серпень 2008 р. у сумі 41148 грн.; вересень 2008 р. у сумі 24528 грн.; жовтень 2008 р. у сумі 4800 грн.; по операціях з суб'єктом господарювання ТОВ «Укр- Енерго-Менеджмент».

До таких висновків дійшов перевіряючий на підставі того, що позивач до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за період березень-жовтень 2008 року у рядку 10.1 «Придбання (виготовлення) з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та 0%», віднесено суму ПДВ у розмірі 145162,00 грн. з придбання будівельних матеріалів (шлак, бітум нафтовий, цемент, пісок, щебінь, поребрик та інше) у ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» згідно договорів від 24.03.08 №24/03, від 08.04.08 №б/н, від 09.04.08 №09/04-08, від 29.04.08 №04/29, від 28.05.08 №б/н, від 26.06.08 № б/н, від 15.07.08 № 15/07-08, від 29.0.08 № 29/07-08, від 11.0.08 №11-08/08, від 29.09.08 №29-09/08, від 30.10.08 №30/10-08, на що від імені ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» виписувалися податкові накладні та підписувалися особою, яку неможливо ідентифікувати у звязку наявністю вироку Артемівського районного суду м. Луганська по справі №-510/689/2009 відносно директора ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» ОСОБА_3 осудженого за ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 205 КК України, що у свою чергу не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису податкових накладних. За таких підстав податковий орган дійшов до висновку, що податкові накладні складені у порушення вимог чинного законодавства і тому не можуть слугувати документом, який підтверджує право ЗАТ «ЛДБРУ №2» на включення до складу податкового кредиту відповідного періоду.

На підставі зазначеного акту перевірки від 09.07.10 року №510/23/05457193 Ленінської МДПІ в м.Луганську було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.07.2010 року за №0001272310/0 про стягнення суми податкового зобовязання в сумі 145162,00 гривень за основним платежем, 72581,00 грн. за штрафними санкціями, що разом становить 217743,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22.07.2010 року №0001282310/0 про стягнення суми податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 181453,00 грн., та 90727,00 грн. за штрафними санкціями, які були отримані позивачем у встановлені строку, про, що не заперечує позивач.

Судом встановлено, що в період березень-жовтень 2008 року позивач знаходився у договірних стосунках з ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент». За вказаний період між підприємствами було укладено договори від 24.03.08 №24/03 (а.с.104-105), від 08.04.08 №б/н (а.с.103), від 09.04.08 №09/04-08 (а.с.102), від 29.04.08 №04/29 (а.с.101), від 28.05.08 №б/н (а.с.100), від 26.06.08 № б/н (а.с.99), від 15.07.08 № 15/07-08 (а.с.98), від 29.07.08 № 29/07-08 (а.с.97), від 11.0.08 №11-08/08 (а.с.96), від 29.09.08 №29-09/08 (а.с.95), від 30.10.08 №30/10-08 (а.с.94).

Згідно платіжних доручень №145 від 25.03.08, №171 від 08.04.08, №187 від 11.04.08, №193 від 21.04.08, №217 від 06.05.08, №245 від 07.05.08, №250 від 14.05.08, №326 від 12.06.08, №383 від 07.07.08, №392 від 15.07.08, №407 від 29.07.08, №445 від 13.08.08, №466 від 27.08.08, №496 від 05.09.08, №505 від 17.09.08, №513 від 19.09.08, №545 від 02.10.08, №550 від 03.10.08, №593 від 28.10.08 ЗАТ «ЛДБРУ №2» на розрахунковий рахунок ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» перерахувало грошові суми у загальному розмірі 653742,69 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 108957,12 грн., що підтверджується реєстрами платіжних документів ОД «Райффайзен банк Аваль» м. Луганська (а.с.72-93).

Згідно з видатковими накладеними №03/24 від 24.03.08 на суму 15960,00 грн. (а.с.44), №0326 від 26.03.08 на суму 58500,00 грн. (а.с.45), №0408 від 08.04.08 на суму 21552,00 грн. (а.с.46), №0409 від 09.04.08 на суму 24000,00 грн. (а.с.47), №0429 від 29.04.08 на суму 27232,49 грн. (а.с.48), №5297 від 29.05.08 на суму 21896,80 грн. (а.с.49), №5301 від 30.05.08 на суму 16488,00 грн. (а.с.50), №6264 від 26.06.08 на суму 23063,40 грн. (а.с.51), №6269 від 26.06.08 на суму 4000,00 грн. (а.с.52), №7150 від 15.07.08 на суму 39600,00 грн. (а.с.53), №0729 від 29.07.08 на суму 195500,00 грн. (а.с.54), №8275 від 27.08.08 на суму 246886,68 грн. (а.с.55), №9302 від 30.09.08 на суму 147492,00 грн. (а.с.56), №10301 від 30.10.08 на суму 28800,00 грн. (а.с.57) ЗАТ «ЛДБРУ №2» отримало від ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» шлак, щебінь, пісок, бітум, цемент, поребрик тощо.

Проведення перевірок передбачено в межах повноважень податкових органів, визначених статтею 15 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг" (далі - ЗУ № 265/95-ВР) шляхом проведення планових та позапланових перевірок згідно із законодавством України та пунктом 2 статті 11 Закону України від 04.12.1990р. № 509 "Про державну податкову службу в України" здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно ч.4 стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України. Підстави для звільнення від доказування вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вироком Артемівського районного суду м. Луганська по справі № 1-510/689/2009р. директора ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 205 КК України та засуджено до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців (а.с.170-175).

Вищевказаним вироком суду встановлено, що ОСОБА_3 посягав на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності, порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, порядок оподаткування та отримання кредитних ресурсів, права власності, здійснив фіктивне підприємництво, а саме утворення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності. Так, ОСОБА_3, у грудні 2007 р. познайомився з чоловіком на прізвище «ОСОБА_4», який запропонував ОСОБА_3 зареєструвати на своє ім'я суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» та стати його директором за щомісячне грошове винагородження у сумі 1000 грн. При цьому обов'язковою умовою є передача «Валерію» всіх реєстраційних та статутних документів, а також печатки після реєстрації підприємства тому, що ОСОБА_3 не буде мати відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент».

Діяльність підприємства ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» здійснювалась у порушення ст. 24 та ст.65 Господарського Кодексу України.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив дії, що порушують публічний порядок створення і державної реєстрації суб'єктів господарювання та заняття підприємницькою діяльністю, які передбачені законодавством України.

В результаті, ТОВ «Укр-Енерго-Менедлсмент», у порушення ч.1 ст. 92 Цивільного Кодексу України та ч. 2 ст. 65 Господарського Кодексу України, протизаконно придбало цивільні права та обов'язки юридичної особи, внаслідок чого не повинно було здійснювати діяльність після державної реєстрації через свої органи відповідно до законів та статутних документів тому, що у порушення порядку створення підприємства фактично було фіктивним суб'єктом підприємницької діяльності.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. п. 5.2.11 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 від 21.12.2000 № 2181 -III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181III) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п. п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181III у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що ТОВ «Укр-Енерго-Менеджмент» не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, а також дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань.

Таким чином, підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2010 року за №0001272310/0 та №0001282310/0 в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У задоволені позовних вимог закритого акціонерного товариства «Луганське дорожнє ремонтно-будівельне управління №2» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 22.07.2010 року за №0001272310/0 та №0001282310/0 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано в повному обсязі 29 листопада 2010 року.

Суддя О.В. Ірметова