Постанова № 13364074, 10.12.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2010 рокуСправа № 2а-2921/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Сороки Ю.Ю.,

суддів Валюха В.М., Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Похилі В.Д.,

за участю представника позивача Лошака В.О.,

представників відповідача Бугайова А.О., Локоть Л.М., Кузьменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавекс" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мавекс» звернулось до суду із адміністративним позовом до Луцької обєднаної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15.10.2010 року № 0000912301/1 та від 15.10.2010 року № 0001442301/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією внаслідок акту позапланової перевірки № 4374/23-1/30555833 від 30.07.2010 року з питань фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Мавекс» за період з 01.04.2007 року по 30.09.2009 року та рішення про розгляд первинної скарги № 24378/10/25-006 від 14.10.2010 року, Луцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення від 15.10.2010 року № 0000912301/1 яким за порушення п.5.1, пп.5.2.1, п.п.5.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 13286395 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 13286395 грн. та податкове повідомлення-рішення від 15.10.2010 року № 0001442301/1 яким за порушення п.п.7.2.6 п.7.2 п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 8420052 грн. 50 коп. та застосовані штрафні санкції в розмірі 4210026 грн. 32 коп.

Висновки, зроблені Луцькою ОДПІ в акті перевірки № 4374/23-1/30555833 від 30.07.2010 року, позивач вважає безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам, у звязку з чим податкові повідомлення-рішення від 15.10.2010 року № 0000912301/1 та від 15.10.2010 року № 0001442301/1 вважає незаконними та просить їх визнати нечинними.

В обґрунтування власної позиції позивач зазначає, що товариством з обмеженою відповідальністю «Мавекс» на підставі договору купівлі-продажу № 17/205 від 25.02.2005 року отримувало від ТзОВ «Ренбоу» паливно-мастильні матеріали. Також паливно-мастильні матеріали ТзОВ «Мавекс» отримувало і від ТзОВ «Рубітекс» згідно договору від 14.05.2008 року № 14/05-08/М.

Зазначені договори поставки, на думку позивача, були виконані в повному обсязі як з боку постачальників, так і з боку покупця, поставка паливно-мастильних матеріалів і розрахунок за таку поставку здійснений в повному обсязі, що підтверджується первинними документами, у звязку з чим Луцькою ОДПІ зроблений неправомірний висновок про нікчемність зазначених правочинів.

Крім того, позивач зазначив, що попередньо відповідачем в акті від 02.12.2008 року планової перевірки ТзОВ «Мавекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, в акті від 15.02.2010 року планової перевірки ТзОВ «Мавекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, а також в акті від 07.05.2010 року про результати позапланової перевірки ТзОВ «Мавекс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року було підтверджено виконання договорів купівлі-продажу № 17/205 від 25.02.2005 року та від 14.05.2008 року № 14/05-08/М, обставин та підстав нікчемності зазначено не було.

За таких підстав позивач вважає, що при укладенні ТзОВ «Мавекс» та виконанні договору поставки № 17/205 від 25.02.2005 року з ТзОВ «Ренбоу» та договору поставки від 14.05.2008 року № 14/05-08/М з ТзОВ «Рубітекс» жодного порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем допущено не було, у звязку з чим податкові повідомлення-рішення від 15.10.2010 року № 0000912301/1 та від 15.10.2010 року № 0001442301/1 є незаконними та повинні бути визнані судом нечинними.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали, в письмових запереченнях, наданих суду, просили в позові відмовити, оскільки, як встановлено актом позапланової перевірки № 4374/23-1/30555833 від 30.07.2010 року ТзОВ «Мавекс» за 1 квартал 2009 року було занижено податок на прибуток, оскільки витрата відсотків за користуванням кредитними коштами в сумі 4993696 грн. не була повязана з веденням господарської діяльності підприємства та через відсутність дійсної поставки паливно-мастильних матеріалів.

Відповідачем також було зазначено, що кредитні кошти ТзОВ «Мавекс» було використано на розрахунки з ТзОВ «Ренбоу» та ТзОВ «Рубітекс» за поставлені паливно-мастильні матеріали, які в свою чергу придбавали такі паливно-мастильні матеріали у ПП «Весна», яка згідно інформації встановленій під час проведення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Ренбоу» та ТзОВ «Рубітекс» по взаємовідносинах з ПП «Весна», має лише двох працівників, офіс розташований в однокімнатному приміщенні, у звязку з чим у ПП «Весна» були відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобовязань на поставку паливно-мастильних матеріалів на ТзОВ «Ренбоу» та ТзОВ «Рубітекс» та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання господарських зобовязань.

На підставі наведеного відповідачем зроблений висновок, що укладені ТзОВ «Мавекс» договір купівлі-продажу № 17/205 від 25.02.2005 року з ТзОВ «Ренбоу» та договір купівлі-продажу від 14.05.2008 року № 14/05-08/М з ТзОВ «Рубітекс» відповідно до ч.1 ст.203 та ст.215 Цивільного Кодексу України є нікчемними, внаслідок чого встановлено порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1, п.п.5.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.2.6 п.7.2 п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заслухавши пояснення сторін, зясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.

Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Мавекс» з питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2007 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складений акт № 4374/23-1/30555833 від 30.07.2010 року та винесене податкове повідомлення-рішення від 09.08.2010 року № 0000912301/0, яким за порушення п.5.1, пп.5.2.1, п.п.5.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 13286395 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 13286395 грн. та податкове повідомлення-рішення від 09.08.2010 року № 0001442301/0, яким за порушення п.п.7.2.6 п.7.2 п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 8420052 грн. 50 коп. та застосовані штрафні санкції в розмірі 4210026 грн. 32 коп.

Не погоджуючись з винесеними відповідачем податковими-повідомленнями рішеннями позивачем подано скаргу від 19.08.2010 року №77-08/010, яку рішенням про результати розгляду первинної скарги від 14.10.2010 року залишено без задоволення, внаслідок чого винесені податкові повідомлення-рішення від 15.10.2010 року № 0000912301/1 та від 15.10.2010 року № 0001442301/1, які є предметом розгляду даної справи.

Як вбачається з акту № 4374/23-1/30555833 від 30.07.2010 року про результати планової перевірки з питань фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Мавекс» за період з 01.04.2007 року по 30.09.2009 року, Луцькою ОДПІ встановлені, зокрема, порушення п.5.1, пп.5.2.1, п.п.5.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.2.6 п.7.2 п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», які обґрунтовуються відповідачем тим, що позивачем не надано підтверджуючих документів, на підставі яких нараховані відсотки за користування кредитними коштами в сумі 4993696 грн., крім того до Луцької ОДПІ не надавались уточнюючі розрахунки за 2008 рік, не відображались раніше занижені валові витрати на суму відсотків за користування кредитними коштами у рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» у 2008 та 2009 роках.

Також актом перевірки зафіксовано, що кредитні кошти, які використовувались ТОВ «Мавекс» на розрахунки з ТОВ «Рубітекс» та ТОВ «Ренбоу», неправомірно віднесені до складу валових витрат, так як не використовувались позивачем у власній господарській діяльності, оскільки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська актами невиїзної документальної перевірки № 296/235/33516074 від 08.10.2008 року та № 297/235/33516074 від 08.10.2008 року встановлено нікчемність правочинів на поставку паливно-мастильних матеріалів між ТОВ «Рубітекс» та ПП «Весна», а також ТОВ «Ренбоу» та ПП «Весна».

В цьому ж акті перевірки Луцькою ОДПІ зроблений висновок, що укладені ТзОВ «Мавекс» договір купівлі-продажу № 17/205 від 25.02.2005 року з ТзОВ «Ренбоу» та договір купівлі продажу від 14.05.2008 року № 14/05-08/М з ТзОВ «Рубітекс» відповідно до ч.1 ст.203 та ст.215 Цивільного Кодексу України є нікчемними, так як зазначені правочини спрямовані на заволодіння державним майном та порушують публічний порядок.

Судом встановлено та не заперечується представниками сторін, що в основу акту № 4374/23-1/30555833 від 30.07.2010 року про результати планової перевірки з питань фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Мавекс» за період з 01.04.2007 року по 30.09.2009 року покладені висновки зроблені ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська в актах невиїзної документальної перевірки контрагентів позивача № 296/235/33516074 від 08.10.2008 року та № 297/235/33516074 від 08.10.2008 року ТОВ «Рубітекс» та ТОВ «Ренбоу» по взаємовідносинам з ПП «Весна».

Однак, з висновками, викладеними в акті 4374/23-1/30555833 від 30.07.2010 року, суд не погоджується виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Мавекс» (покупець) та ТОВ «Ренбоу» (постачальник) укладений договір на поставку нафтопродуктів від 25.02.2005 року № П-17/2005, за умовами якого постачальник зобовязується поставити нафтопродукти по в кількості, по цінам та в строк, встановлений додатковими угодами, які є невідємною частиною первісного договору.

На виконання умов даного договору його сторонами укладені наступні додаткові угоди: від 3 серпня 2007 року на поставку бензину та дизельного палива на суму 6838885 грн., в тому числі ПДВ в сумі 1 139814,21 грн.; від 3 вересня 2007 року на поставку бензину та дизельного пального на суму 2930944,56 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 488490,76 грн.; від 12 вересня 2007 року на поставку дизельного пального на суму 2250845, 28грн., в тому числі ПДВ в сумі 375140,88 грн.; від 2 жовтня 2007 року на поставку бензину та дизельного пального на суму 6856953,54 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 1142825,59 грн.; від 1 листопада 2007 року на поставку бензину та дизельного пального на суму 6349080,65 грн., в тому числі ПДВ на суму 1269816,13 грн.; від 3 грудня 2007 року на поставку бензину на суму 2284046,04 грн., в тому числі ПДВ на суму 380674,34 грн.; від 3 грудня 2007 року на поставку дизельного пального на суму 113788,80 грн., в тому числі ПДВ в сумі 18964,80 грн.; від 10 грудня 2007 року на поставку дизельного пального на суму 3149837,10 грн., в тому числі ПДВ 524972,85 грн.; від 7 січня 2008 року на поставку бензину та дизельного пального на суму 4227934,14 грн., в тому числі ПДВ 704655,69 грн.

ТОВ «Ренбоу» видано: видаткову накладну від 17 квітня 2007 року № 070417000000001 на суму 2622563,41 грн. в тому числі ПДВ на суму 437093,90 грн.; податкову накладну від 17 квітня 2007 року № 070417000000001 на суму 2622563,41 грн. в тому числі ПДВ на суму 437093,90 грн.; видаткову накладну від 12 квітня 2007 року № 070412000000001 на суму 1025124 грн., в тому числі ПДВ 170854 грн.; податкову накладну від 12 квітня 2007 року № 070412000000001 на суму 1025124 грн., в тому числі ПДВ 170854 грн.; видаткову накладну від 21.05.2007 року №070521000000001 на суму 738600 грн., в тому числі ПДВ на суму 123100 грн.; податкову накладну від 21.05.2007 року №070521000000001 на суму 738600 грн., в тому числі ПДВ на суму 123100 грн.; видаткову накладну № 070510000000002 від 10.05.2007 року на суму 2630139,72 грн., в тому числі ПДВ на суму 438356,62 грн.; податкову накладну № 070510000000002 від 10.05.2007 року на суму 2630139,72 грн., в тому числі ПДВ на суму 438356,62 грн.; видаткову накладну № 070505000000001 від 5 травня 2007 року на суму 1739628 грн., в тому числі ПДВ 289938 грн.; податкову накладну № 070505000000001 від 5 травня 2007 року на суму 1739628 грн., в тому числі ПДВ 289938 грн.; податкову накладну від 25.05.2007 року № 070525000000002 на суму 257075 грн., в тому числі ПДВ на суму 42845,86 грн.; видаткову накладну № 070605000000001 від 5 червня 2007 року на суму 669,24 грн., в тому числі ПДВ 111,54 грн.; податкову накладну № 070605000000001 від 5 червня 2007 року на суму 669,24 грн., в тому числі ПДВ 111,54 грн.; видаткову накладну від 1 червня 2007 року № 070601000000012 на суму 4240587,79 грн., в тому числі ПДВ на суму 706764,63 грн.; податкову накладну від 1 червня 2007 року № 070601000000012 на суму 4240587,79 грн., в тому числі ПДВ на суму 706764,63 грн.; податкову накладну № 070704000000001 від 4 липня 2007 року на суму 6154597,49 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 1025766,25 грн.; податкову накладну № 070803000000002 від 03.08.2007 року на суму 5897650,44 грн., в тому числі ПДВ 982941,74 грн.;податкову накладну № 070803000000001 від 03.08.2007 року на суму 941234,82 грн., в тому числі ПДВ 156872,47 грн.; видаткову накладну № 070803000000001 від 03.08.2007 року на суму 6838 885,26 грн., в тому числі ПДВ 1139814,21 грн.; податкову накладну від 12.09.2007 року № 070912000000001 на суму 2250845,28 грн., в тому числі ПДВ 375140,88 грн.; видаткову накладну від 12.09.2007 року № 070912000000001 на суму 2250845,28 грн., в тому числі ПДВ 375140,88 грн.; видаткову накладну від 3 вересня 2007 року № 070903000000002 на суму 2930944,56 грн., в тому числі ПДВ 488490,76 грн.; податкову накладну від 3 вересня 2007 року № 070903000000002 на суму 2930944,56 грн., в тому числі ПДВ 488490,76 грн.; податкову накладну від 02.10.2007 року № 071002000000002 на суму 6856953,54 грн., в тому числі ПДВ 1142825,59 грн.; видаткову накладну від 02.10.2007 року № 071002000000002 на суму 6856953,54 грн., в тому числі ПДВ 1142825,59 грн.; податкову накладну від 01.11.2007 року № 071101000000008 на суму 7618896,78 грн., в тому числі ПДВ на суму 1269816,13 грн.; видаткову накладну від 01.11.2007 року № 071101000000008 на суму 7618896,78 грн., в тому числі ПДВ на суму 1269816,13 грн.; видаткову накладну № 071210000000001 від 10 грудня 2007 року на суму 3149837,10 грн., в тому числі ПДВ 524972,85 грн.; податкову накладну № 071210000000001 від 10 грудня 2007 року на суму 3149837,10 грн., в тому числі ПДВ 524972,85 грн.; податкову накладну від 03.12.2007 року № 071203000000005 на суму 2284046,04 грн., в тому числі ПДВ 380674,34 грн.; видаткову накладну від 03.12.2007 року № 071203000000005 на суму 2284046,04 грн., в тому числі ПДВ 380674,34 грн.; податкову накладну від 03.12.2007 року № 071203000000006 на суму 113788,80 грн., в тому числі ПДВ 18964,80 грн.; видаткову накладну від 03.12.2007 року № 071203000000006 на суму 113788,80 грн., в тому числі ПДВ 18964,80 грн.; податкову накладну від 05.02.3008 року № 080205000000001 на суму 4663691,16 грн., в тому числі ПДВ 777281,86 грн.; видаткову накладну від 05.02.3008 року № 080205000000001 на суму 4663691,16 грн., в тому числі ПДВ 777281,86 грн.; податкову накладну від 07.01.2008 року № 080107000000001 на суму 4227934,14 грн., в тому числі ПДВ 704655,69 грн.; видаткову накладну від 07.01.2008 року № 080107000000001 на суму 4227934,14 грн., в тому числі ПДВ 704655,69 грн.

Між ТОВ «Мавекс» (покупець) та ТОВ «Рубітекс» (постачальник) укладений договір на поставку нафтопродуктів від 14.05.2008 року № 14/05-08/М, за умовами якого постачальник зобовязується поставити нафтопродукти, а саме бензин А-76, А-80, А-92, А-95. До даного договору сторонами укладено додаткову угоду №080514000000027 від 14.05.2008 року, згідно якої постачальник зобовязується поставити, а покупець прийняти бензин та дизельне паливо на загальну суму 3429 895,60 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 571649,27 грн.

На виконання даного договору ТОВ «Рубітекс» видано видаткову накладну №080514000000027 від 14.05.2008 року на суму 3429 895,60 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 571649,27 грн.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача, поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України, поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України, в інших випадках, визначених цим Законом.

Згідно із п.4.1 ст.4 Закону, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Як визначено п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.7.4.1 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як передбачено п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Ренбоу» та ТОВ «Рубітекс» видані ТОВ «Мавекс» податкові накладні. Товар поставлений в повному обємі, що також підтверджуються наявними в матеріалах справи товаро-транспортними накладними.

Судом не беруться до уваги твердження відповідача про нікчемність правочинів ТОВ «Мавекс» з ТОВ «Ренбоу» та ТОВ «Рубітекс», так як зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Згідно із ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Щоб правочин вважався чинним, а відповідно і правомірним, при його вчиненні мають бути дотримані такі умови як: законність змісту правочину; наявність у сторін (сторони) необхідного обсягу дієздатності; наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі учасника правочину; відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону; спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату, і лише у разі недотримання перерахованих вимог правочин є недійсним або може бути визнаний недійсним у порядку, встановленому Цивільним Кодексом України.

Позивачем було підтверджено, що укладений між ТОВ «Мавекс» та ТОВ «Ренбоу» договір на поставку нафтопродуктів від 25.02.2005 року № П-17/2005 та додаткові угоди до цього договору, а також договір між ТОВ «Мавекс» та ТОВ «Рубітекс» на поставку нафтопродуктів від 14.05.2008 року № 14/05-08/М та додаткова угода до нього, були укладені дієздатними юридичними особами, спрямовані на реальне настання правових наслідків та виконані в повному обсязі.

Разом з тим, відповідачем не доведений факт нікчемності таких правочинів. Суду не надано доказів щодо порушення законності змісту правочинів, відсутності у сторін необхідного обсягу дієздатності, відсутності об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину чи його невідповідність внутрішній волі учасників правочинів.

Відповідачем не доведено, що укладені угоди не відповідають встановленій законом формі, не доведено відсутність волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату.

Крім того, в силу ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. У звязку з цим суд вважає, що акти невиїзної документальної перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська № 296/235/33516074 від 08.10.2008 року та № 297/235/33516074 від 08.10.2008 року ТОВ «Рубітекс» та ТОВ «Ренбоу» по взаємовідносинам з ПП «Весна» не можуть бути допустимим доказом нікчемності правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Рубітекс» та ТОВ «Ренбоу».

З тих же підстав, суд вважає необґрунтованими висновки Луцької ОДПІ щодо порушення ТОВ «Мавекс» п.5.1, пп.5.2.1, п.п.5.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.5.1, п.5.2.1, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із п.п.5.5.1 ст.5 Закону до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 4993696 грн. використані позивачем на розрахунки за паливно-мастильні матеріали.

Разом з тим, судом не береться до уваги твердження відповідача про те, що завищення валових витрат позивача сталось внаслідок відсутності поставок таких паливно-мастильних матеріалів, оскільки позивачем надано, а судом досліджено договір № 01/12 від 9 грудня 2003 року між ТОВ «Мавекс» та ТОВ «Захід-ресурси» на перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно з яким ТОВ «Захід-ресурси» зобовязується приймати, а ТОВ «Мавекс» надавати для перевезення вантажі в обємі та в порядку встановленими даним договором. На виконання даного договору, а також додаткової угоди від 01.04.2008 року ТОВ «Мавекс» перераховано ТОВ «Захід-ресурси» 468011 грн. за надані послуги. Зазначені обставини відповідачем не оспорюються.

Крім того, як встановлено судом, в акті від 07.05.2010 року №2630/2399/30555833 позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мавекс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, відповідачем на сторінці 5 акту зазначено, що проведеною перевіркою відображеного ТОВ «Мавекс» показника за ІІІ ІV квартали 2008 року в сумі 19 840336 грн. та за ІІІ квартали 2009 року в сумі 4863562 грн. не встановлено заниження або завищення задекларованих показників, у звязку з чим відповідачем зроблений висновок на сторінці 6 цього акту про те, що Луцькою ОДПІ не встановлено завищення (заниження) скоригованого валового доходу з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року.

Судом також не береться до уваги посилання відповідача на наявність порушеної 22.09.2010 року кримінальної справи відносно службових осіб ТОВ «Мавекс» за ознаками вчинення злочину передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України, оскільки як передбачено п.5.2.6 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом, за винятком коли таке обвинувачення не тільки базується на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності виявлених порушень позивачем п.5.1, пп.5.2.1, п.п.5.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.2.6 п.7.2 п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В свою чергу позивачем доведено, що господарські операції між ТОВ «Рубітекес» та ТОВ «Ренбоу» були здійснені, внаслідок чого правомірно визначені валові витрати та податковий кредит.

Крім того, згідно позовних вимог позивач просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 15.10.2010 року № 0000912301/1 та від 15.10.2010 року № 0001442301/1. При постановленні рішення суд відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України може визначити спосіб захисту порушеного права. Оскільки позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції №0000912301/1 від 15 жовтня 2010 року та №0001442301/1 від 15 жовтня 2010 року.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції №0000912301/1 від 15 жовтня 2010 року та №0001442301/1 від 15 жовтня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 15 грудня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Ю.Ю. Сорока

Суддя В.М. Валюх

Суддя А.Я. Ксензюк