Постанова № 13364094, 14.12.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 рокуСправа № 2а-3117/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Чміль І.В.,

з участю представника позивача Діхтяренко Ю.І.,

представника відповідача Бугайова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ВМЛ-Консалтинг» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001582301/0 від 29.10.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ВМЛ-Консалтинг» звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001582301/0 від 29.10.2010 року .

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що працівниками відповідача було проведено планову виїзну перевірку ПП «ВМЛ-Консалтинг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року.

За наслідками вказаної перевірки 20.10.2010 року був складений акт №7369/23-2/34745089 «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року» на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001582301/0 від 29.10.2010 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 66700 грн., з яких за основним платежем 51392,50 грн. та за штрафними санкціями 15307,50 грн.

З такими висновками відповідача ПП «ВМЛ-Консалтинг» не згідне та вважає їх незаконними, оскільки правових підстав для визначення податкового зобовязання з податку на прибуток не було. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що ПП «ВМЛ-Консалтинг» складає акти здачі-приймання робіт (первинні документи), які відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні». Крім того, під час перевірки, яку здійснював відповідач ними надавались всі необхідні документи для підтвердження валових витрат, які в подальшому не були враховані. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Зазначив, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат в 1 та 2 кварталі 2010 року коштів, сплачених у звязку з отриманням послуг від субєктів господарської діяльності підприємця ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, оскільки мав факт неналежного оформлення первинних документів та відсутність головної книги, а також відсутність здійснення господарської діяльності протягом 2009 року. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що працівниками Луцької ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ПП «ВМЛ-Консалтинг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року.

За наслідками вказаної перевірки 20.10.2010 року був складений акт №7369/23-2/34745089 «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року».

На підставі вказаного акту 29.10.2010 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001582301/0 від 29.10.2010 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 66700 грн., з яких за основним платежем - 51392,50 грн. та за штрафними санкціями - 15307,50 грн.

Документальною перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 51392,50 грн.

З акту перевірки вбачається, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат в 1 та 2 кварталі 2010 року коштів, сплачених у звязку з отриманням послуг від субєктів господарської діяльності підприємця ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, оскільки мав факт неналежного оформлення первинних документів та відсутність головної книги.

Судом встановлено, що в 1 та 2 кварталі 2010 року між позивачем та вищевказаними субєктами підприємницької діяльності були укладені господарські договори.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору № 04/09-1 від 08.02.2009 року про надання бухгалтерських послуг, укладеним між позивачем та підприємцем ОСОБА_3, остання зобовязана надати послуги з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві Замовника («ВМЛ-Консалтинг») в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що надання вищевказаних послуг не повязане з господарською діяльністю позивача, оскільки встановленим є той факт, що на підприємстві немає в штаті бухгалтера, а тому укладення договору про надання послуг є цілком логічним. В підтвердження виконання вказаних робіт в судовому засіданні представлено авансові звіти, квитанції до прибутково-касових ордерів, довідку №16 від 25.10.2010 року про вартість наданих послуг та акти здачі-прийняття виконаних робіт. Твердження відповідача про відсутність здійснення господарської діяльності позивачем протягом 2009 року також не спростовує ту обставину, що на підприємстві має бути бухгалтер. Подання звітності до органів державної податкової служби є обовязковим незалежно чи здійснює господарську діяльність підприємство.

Встановленим також є те, що між позивачем та підприємцем ОСОБА_4 01.02.2010 року було укладено договір суборенди № 1, відповідно до якого позивач прийняв в платне користування складське приміщення площею 100 кв. м для зберігання товаро-матеріальних цінностей. Відповідно до умов вищевказаного договору суборенди орендодавець (ОСОБА_4.) взяв на себе зобовязання надавати послуги по розвантаженню та завантаженню ТМЦ орендаря в склад та зі складу.

В підтвердження надання вказаних послуг в судовому засіданні представлено акти приймання-передачі робіт (надання послуг), згідно з якими ним передавалися, а позивачем приймалися розгрузочно-погрузочні роботи та оренда складського приміщення.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачу надавались експедиційні послуги підприємцем ОСОБА_5, про що свідчать акти прийому-передачі виконаних робіт від 26.02.2010 року та 31.03.2010 року, представлені та досліджені в судовому засіданні.

Суд не погоджується з твердженням відповідача щодо встановлення ним факту неналежного оформлення первинних документів та відсутності головної книги виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До таких обмежень, згідно підпункту 5.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесено включення до валових витрат витрати на потреби, не повзані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 вказаного Закону витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовзковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону, при цьому, будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат дана стаття не містить.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За таких обставин, вказані договори, які виконано в повному обсязі, є первинними документами, на підставі яких відбувались господарські операції з надання послуг.

На підтвердження виконання договірних зобовязань сторони проводили взаєморозрахунки та підписували акти приймання-передачі виконаних робіт, що підтверджує виконання вказаних договорів.

Витрати у грошовій формі згідно платіжних доручень є компенсацією за послуги, які були отримані (придбані) базою у звязку та з метою їх використання у власній господарській діяльності, а тому правомірно включені до валових витрат підприємства, що також підтверджується обовязковими первинними документами податкового обліку податковими накладними в розумінні підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З матеріалів справи вбачається, що експедиційні послуги та послуги по розвантаженню та завантаженню товаро - матеріальних цінностей, оренди приміщень, послуги з ведення бухгалтерського обліку і звітності, що надавались підприємству, були спрямовані на обслуговування його господарської діяльності.

Пункт 5.1 статті 5 Закону не містить жодних застережень щодо неможливості включення до складу валових витрат субєкта підприємницької діяльності сум, сплачених за вищевказаними договорами.

Разом з тим, пунктами 5.3 5.8 Закону не встановлено жодних обмежень щодо віднесення до валових витрат вартості витрат, сплачених за такими договорами.

Пунктом 5.11 статті 5 вказаного Закону визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З вищенаведеного слідує, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не повязує право платника податку на виникнення валових витрат із доказуванням платником податку звязку здійснених ним витрат із веденням господарської діяльності, тобто із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), тому єдиною підставою для включення вартості будь-яких робіт (послуг) до валових витрат є наявність документа, який б засвідчував факт оплати чи отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Твердження відповідача про відсутність головної книги не відповідає обставинам справи, оскільки з акту перевірки вбачається, що позивачем така книга була представлена, проте не була взята перевіряючими до уваги.

Таким чином, виходячи з представлених позивачем та досліджених в судовому засіданні доказів у справі, суд вважає, що Луцька ОДПІ неправомірно прийшла до висновку про зайве віднесення позивачем до складу валових витрат витрати на придбання товарів, робіт (послуг), отриманих від вищевказаних субєктів господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0001582301/0 від 29 жовтня 2010 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 66700 грн., з яких за основним платежем 51392,50 грн. та за штрафними санкціями 15307,50 грн. суперечить вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, в звязку з чим його слід визнати протиправним та скасувати.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції №0001582301/0 від 29.10.2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 17 грудня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський