Постанова № 13364052, 09.12.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 рокуСправа № 2а-2990/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Пігулі І.Ю.,

за участю представника позивача Будя П.В.,

представника відповідача Сахарчука А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Західсталь»до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 жовтня 2010 року №0018191601/0,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група «Західсталь» (далі ТзОВ ТГ «Західсталь», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2010 року №0018191601/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ТзОВ ТГ «Західсталь» за травень 2010 року, про що складено акт №7069/15-115/32273650 від 14.10.2010 року, на який позивач подав заперечення. На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 25.10.2010 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0018191601/0, яким ТзОВ ТГ «Західсталь» збільшено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за травень 2010 року на 950грн. 00коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 380грн.00коп. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

В акті перевірки №7069/15-115/32273650 від 14.10.2010 року податковим органом зроблені висновки про порушення ТзОВ ТГ «Західсталь» порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість у травні 2010 року на підставі АІС «Автоматизоване співставлення розшифровок податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів» та довідки Державної податкової інспекції у Іллічівському районі міста Маріуполя (ДПІ у Іллічівському районі м.Маріуполя) з відомостями про Приватне підприємство «Максима» (ПП «Максима»), яке не знаходиться за юридичною адресою та відсутні умови в останнього для здійснення підприємницької діяльності, з 24.09.2010 року анульовано Свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Максима». Відповідач вважає угоду, укладену між позивачем та ПП «Максима», нікчемною, без створення юридичних наслідків, що позбавляє позивача права на віднесення відповідних сум податку на додану вартість по господарській операції з таким платником податків до складу податкового кредиту. Проте з такими висновками податкового органу платник податків не погоджується.

Позивач зазначає, що 19.03.2010 року уклав договір з ПП «Максима» на транспортне експедиційне обслуговування, при цьому отримав від перевізника копії Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №08631529 від 04.07.2005 року та ліцензії на надання послуг з перевезення вантажів серії АБ №225405 від 15.09.2005 року з терміном дії з 15.09.2005 року по 14.09.2010 року. Придбана послуга з перевезення вантажів надана ПП «Максима» позивачу у травні 2010 року на суму 5700 грн. 00 коп. (у тому числі податок на додану вартість в розмірі 950грн. 00коп.), що підтверджується товарно-транспортною накладною (ТТН) від 31.05.2010 року серії 10ААА №693126, актом виконаних робіт від 31.05.2010 року, податковою накладною №1214 від 31.05.2010 року. Розрахунки між ТзОВ ТГ «Західсталь» та ПП «Максима» проведені в повному обсязі згідно з платіжним доручення від 03.06.2010 року. Позивач вказує, що угода відповідає нормам цивільного законодавства, є дійсною, виконана сторонами, носить реальний характер, що засвідчують первинні документи, які не взяті до уваги відповідачем під час проведення перевірки. На момент укладення спірної угоди ПП «Максима» було зареєстроване платником податку на додану вартість, мало правові підстави для видачі податкових накладних. ТзОВ ТГ «Західсталь» виконало всі умови, визначені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість», для формування податкового кредиту та правомірно задекларувало в податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2010 року податковий кредит у розмірі 950 грн. 00 коп. по господарській операції з ПП «Максима». Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 25.10.2010 року №0018191601/0.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 25.10.2010 року №0018191601/0.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову від 25.11.2010 року (а.с.23-24), та пояснив, що за результатами документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТзОВ ТГ «Західсталь» за травень 2010 року згідно даних АІС «Автоматизоване співставлення розшифровок податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів» встановлено завищення податкового кредиту в сумі 950 грн. 00 коп. по ПП «Максима». Відповідно до довідки ДПІ у Іллічівському районі м.Маріуполя №339/15/32788492 від 26.07.2010 року ПП «Максима» не знаходиться за юридичною адресою та встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Такі висновки зроблені на підставі того, що остання податкова звітність ПП «Максима» з податку на додану вартість подана за лютий 2010 року, останній розрахунок комунального податку за перший квартал 2010 року (вхідний від 09.04.2010 року). За даними останньої декларації з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) ПП «Максима» за 2009 рік склала 219,516 тис. грн., основні засоби відсутні, додаток К1/1 до декларації не надавався, витрати на поліпшення основних фондів та амортизація не відображені у податковій звітності. Згідно з довідкою форми 1-ДФ чисельність працівників ПП «Максима» у четвертому кварталі 2009 року складала 5 чоловік. ДПІ у Іллічівському районі м.Маріуполя 23.06.2010 року складено акт про відсутність підприємства за юридичною адресою. За таких умов, угоди, що укладалися ПП «Максима», є нікчемними, в силу статті 216 Цивільного кодексу України (ЦК України) не створюють юридичних наслідків. Відповідач вважає правочин, укладений між позивачем та ПП «Максима» нікчемним, виходячи з того, що на момент виписування податкової накладної від 31.05.2010 року ПП «Максима» звітність до ДПІ не подало, відповідні податкові зобовязання не відобразило, що в свою чергу дало можливість ТзОВ ТГ «Західсталь» заволодіти коштами держави шляхом зменшення податкових зобовязань через збільшення податкового кредиту з податку на додану вартість. Представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ ТГ «Західсталь» є субєктом господарської діяльності (а.с.30), з 19.02.2003 року взято на облік як платник податків у Луцькій ОДПІ (а.с.31), зареєстроване платником податку на додану вартість, про що видано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.02.2006 року №02612161 (а.с.32).

14.10.2010 року Луцькою ОДПІ проведено перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТзОВ ТГ «Західсталь» (поданої до податкової інспекції 18.06.2010 року за вхідним №61754) за травень 2010 року (а.с.49-53), про що складено акт №7069/15-115/32273650 від 14.10.2010 року «Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість» (а.с.8). Перевіркою встановлено, що згідно з АІС «Автоматизоване співставлення розшифровок податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів» у податковій декларації за травень 2010 року рахується розбіжність по завищенню податкового кредиту в сумі 950 грн. 00 коп. по ПП «Максима». Відповідно до довідки ДПІ у Іллічівському районі м.Маріуполя №339/15/32788492 від 26.07.2010 року ПП «Максима» не знаходиться за юридичною адресою та встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). В акті перевірки №7069/15-115/32273650 від 14.10.2010 року зроблені висновки про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ПП «Максима», та на підставі підпунктів 7.7.5, 7.7.7 пункту 7.7, пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» збільшено суму, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, на 950 грн. 00 коп.

15.10.2010 року позивачем подано заперечення за №1425/1/10 на акт документальної невиїзної (камеральної) перевірки, відповідь про розгляд якого надана відповідачем 21.10.2010 року за №25171/10/15-115 (а.с.9-10).

25.10.2010 року на підставі акту перевірки №7069/15-115/32273650 від 14.10.2010 року Луцька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №0018191601/0, яким ТзОВ ТГ «Західсталь» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1330грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем 950 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 380 грн. 00 коп. (а.с.7).

Судом також встановлено, що 19.03.2010 року між позивачем (замовник) та ПП «Максим» (вантажоперевізник) укладено договір №19/03/10-6 на транспортно-експедиційне обслуговування (а.с.11). Відповідно до пунктів 2.5-2.8 цього договору до обовязків перевізника входить забезпечення прийняття, перевезення, передача вантажу відповідно до ТТН. При цьому, на час укладення договору ПП «Максима» мало діючу ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування, видану Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України 15.09.2005 року, з терміном дії з 15.09.2005 року по 14.09.2010 року (а.с.13), було зареєстровано платником податку на додану вартість, про що ДПІ у Іллічівському районі м.Маріуполя 04.07.2005 року видано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №08631529 (а.с.12).

На виконання умов договору №19/03/10-6 від 19.03.2010 року перевізником ПП «Максима» надано позивачу автопослуги автомобілем ДАФ, державний номер НОМЕР_1, за маршрутом Маріуполь-Луцьк на суму 5700 грн. 00 коп. (у тому числі податок на додану вартість 950 грн. 00 коп.), що підтверджується актом №ОУ-0001214 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2010 року (а.с.14), копією ТТН 10 ААА №693126 від 31.05.2010 року (а.с.15), оригінал якої досліджено в судовому засіданні. Позивачем проведено повний розрахунок по договірних зобовязаннях перед ПП «Максима» на підставі рахунку-фактури №СФ-001214 від 31.05.2010 року (а.с.16), згідно з платіжним дорученням №491 від 03.06.2010 року, з відміткою банку про зарахування коштів (а.с.18, 54). ПП «Максима» виписано податкову накладну від 31.05.2010 року №1214 на суму 5700 грн. 00 коп. (у тому числі податок на додану вартість 950 грн. 00 коп.) (а.с.17). В подальшому ТзОВ ТГ «Західсталь» сплачений податок на додану вартість у сумі 950 грн. 00 коп. включено до складу податкового кредиту за травень 2010 року та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року (а.с.53).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року (з наступними змінами та доповненнями) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обовязкових реквізитів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ про нікчемний характер угоди, укладеної між позивачем та ПП «Максима», судом при розгляді справи підлягали зясуванню обставини щодо реального здійснення господарської операції, по якій визначено суму податкового кредиту, та дотримання умов формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення №0018191601/0 від 25.10.2010 року, яким ТзОВ ТГ «Західсталь» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1330грн. 00коп., а позивач правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість в розмірі 950грн. 00коп. по господарській операції з ПП «Максима», з огляду на таке.

Предметом діяльності ТзОВ ТГ «Західсталь» відповідно до статуту є, зокрема, виробнича-господарська діяльність, будівництво, торгівля і послуги (а.с.34-47). В межах господарської діяльності позивач 19.03.2010 року укладав договір з ПП «Максима» про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом. Умови договору не суперечать нормам чинного законодавства, договір було укладено з юридичною особою ПП «Максима», державна реєстрація якого не припинена, підприємство мало діючу ліцензію на надання послуг з внутрішнього перевезення вантажів, було зареєстровано платником податку на додану вартість (а.с.12-13), тобто мало необхідні дозвільні документи на надання транспортних послуг та для виписування податкової накладної. В судовому засіданні оглянута ТТН від 31.05.2010 року (а.с. 15) на перевезення вантажу з пункту навантаження місто Маріуполь до пункту розвантаження місто Луцьк, що є, на думку суду, належним доказом надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна визначена як обовязковий документ, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та зберігатися як у вантажовідправника, так і у вантажоодержувача. Згідно із пунктом 1 зазначених Правил товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктами 1, 2 наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 року №488/346 затверджено типову форму №1-ТН «Товарно-транспортна накладна» (складається у чотирьох примірниках, з яких 1 вантажовідправнику, 2 вантажоодержувачу, 3,4 автопідприємству) та визнано обовязковим застосування вказаної форми всіма субєктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Обґрунтовуючи заперечення проти адміністративного позову, відповідач Луцька ОДПІ покликається на довідку ДПІ у Іллічівському районі м.Маріуполя №339/15/32788492 від 26.07.2010 року, якою констатується, що ПП «Максима» не знаходиться за юридичною адресою згідно з актом від 23.06.2010 року №35 та встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Проте такі обставини встановлені податковим органом після укладення та виконання договору №19/03/10-6 від 19.03.2010 року. В свою чергу, позивачем надані належні та допустимі докази, які підтверджують факт реального отримання послуг з перевезення вантажу, позивач придбавав такі послуги в межах господарської діяльності, сума податку сплачена ТзОВ ТГ «Західсталь» в ціні послуги в повному обсязі, позивачем до складу податкового кредиту включена сума податку в розмірі 950 грн. 00 коп. на підставі належним чином оформленої податкової накладної, виданої зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Отже, на думку суду, позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірно у травні 2010 року включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у розмірі 950 грн. 00 коп., сплачений при придбанні послуг у ПП «Максима».

Крім того, системний аналіз норм Закону України «Про податок на додану вартість» дає суду підстави прийти до висновку, що у разі якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, і не є підставою для позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість добросовісного платника податку, який виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження.

Як встановлено судом, ТзОВ ТГ «Західсталь» були дотримані вимоги статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при відображенні показників податкової звітності травня 2010 року по господарській операції з придбання транспортних послуг у ПП «Максима», а тому, на думку суду, у Луцької ОДПІ були відсутні правові підстави визначати позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 950 грн. 00 коп. та застосувати штрафну санкцію в сумі 380 грн. 00 коп. Відтак, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 25.10.2010 року №0018191601/0.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України на користь позивача підлягає до стягнення з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп., сплачений згідно платіжного доручення №153 від 03.11.2010 року (а.с.3).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 25 жовтня 2010 року №0018191601/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Західсталь»судовий збір в розмірі 3 гривні 40копійок (три гривнісорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 14 грудня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх