Постанова № 13363435, 14.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2010 р.Справа №2а-1789/08/8 (17:30) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня"

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача: Винятинський Максим Сергійович, довіреність № 127/10-0 від 30.11.10;

від відповідача: Савко Андрій Ігнатович, наказ від 09.06.08 №65-к; Давидов Євгеній Валентинович, довіреність № б/н від 19.08.08

Сутність спору: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня» заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 113422,09 грн. та заборгованості із земельного податку у сумі 50603,61 грн.

Вказує, що сума заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 113422,09 грн. складається з суми узгоджених, але не сплачених відповідачем податкових зобовязань на підставі: декларації з ПДВ № 468886 від 21.11.2005р., декларації з ПДВ № 480515 від 20.12.2005р., декларації з ПДВ № 147104 від 19.08.2006р., декларації з ПДВ № 253956 від 19.01.2007р., декларації з ПДВ № 53220 від 20.04.2007р., декларації з ПДВ № 85793 від 29.05.2007р., декларації з ПДВ № 84859 від 21.05.2007р., декларації з ПДВ № 93941 від 20.06.2007р., уточнюючого розрахунку № 126341 від 23.07.2007р., декларації з ПДВ №123438 від 19.07.2007р., декларації з ПДВ № 156855 від 20.08.2007р., уточнюючого розрахунку № 167395 від 21.09.2007р., уточнюючого розрахунку № 167397 від 21.09.2007р., уточнюючого розрахунку № 167398 від 21.09.2007р., податкових повідомлень-рішень №0018661502 від 15.12.2005р., № 0016872301 від 14.12.2006р., № 0018132301 від 20.11.2007р., а також залишку несплаченої пені в сумі 72165,50 грн.

Щодо заборгованості із земельного податку в розмірі 50603,61 грн., то позивач стверджує, що вказана заборгованість, в тому числі пеня в сумі 3485,63 грн., виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0003581503 від 08.04.2008р. та наданих до ДПІ у м. Сімферополі розрахунків земельного податку № 5939, № 3200 та № 14484.

Позивач також зазначив, що ним на підставі п.п. 6.2.1 та 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. були застосовані заходи для примусового погашення податкового боргу направлені перша податкова вимога № 1/1287 від 27.03.2006р. та друга податкова вимога № 2/1767, проте ці заходи примусового характеру не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, що стало підставою для звернення позивача до суду на підставі п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.09.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1789/08/8, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у запереченнях на позов (том 1 а.с. 131-135).

Зокрема, спростовуючи доводи позивача про несплату відповідачем узгоджених податкових зобовязань з ПДВ за вказаними в позові податковими деклараціями, уточнюючими розрахунками та податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач зазначив платіжні доручення, якими вони були фактично сплачені та надав їх до матеріалів справи, у звязку з чим зауважив, що внаслідок повного погашення податкових зобовязань, нарахування пені з ПДВ він також вважає необґрунтованим.

Щодо податку за землю, то відповідач зазначив, що зобовязання по податковим розрахункам № 5939 від 31.01.2007р., № 3200 від 30.01.2008р. та № 14484 від 11.03.2008р. були сплачені відповідними платіжними дорученнями, а зобовязання по податковому повідомленню-рішенню № 0003581503/0 від 08.04.2008р. в розмірі 16197,57 грн. були скасовані рішенням суду по справі № 2а-2196/09/08/0170 від 24.06.2009р.

Відповідач також зазначив, що серед прав органів податкової служби, передбачених Законом України «Про державну податкову службу в Україні», відсутнє право самостійно, без згоди на те платника податків або відповідного рішення суду, визначати призначення платежу. Орган податкової служби, на його думку, має право тільки вимагати від платника податків, діяльність якого перевіряється, усунення виявлених порушень.

Що стосується пені, то відповідач зазначив, що оскільки пеня як з ПДВ, так і з податку на землю, виникла в результаті неврахування позивачем платежів відповідача, тобто всупереч чітко вказаним в них призначенням у платіжних дорученнях, то це свідчить про перевищення позивачем своїх повноважень, передбачених Конституцією України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки він не мав права на зміну призначень платежів, а тому пеня, нарахована в результаті неправомірних дій позивача, не підлягає стягненню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.11.2008р. провадження по даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2-19/5110-2008А, яка знаходиться в провадженні Господарського суду АР Крим (том 1 а.с. 112-113).

Ухвалою від 11.05.2010р., у звязку з набранням законної сили судовим рішенням по справі № 2-19/5110-2008А, провадження по справі № 2а-1789/08/8 було поновлено (том 1 а.с. 122).

За клопотанням позивача, ухвалою від 06.09.2010р. провадження по даній справі було зупинено до 26.10.2010р. (том 2 а.с. 102).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.10.2010р. провадження по справі було поновлено (том 2 а.с. 108).

В судовому засіданні 26.10.2010р. позивач уточнив позовні вимоги та враховуючи, що відповідно до довідки про стан розрахунків з бюджетом та картки особового рахунку станом на 26.10.2010р. відповідачем частково погашена заборгованість з ПДВ, штрафних санкцій та пені, просить суд стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість, штрафних санкцій та пені у сумі 101122,30 грн. та заборгованість з пені за несвоєчасну сплату земельного податку з юридичних осіб у сумі 22905,47 грн. (том 2 а.с. 105).

Слухання справи відкладалось та оголошувалась перерва в порядку ст. 150 КАС України.

Після перерви слухання справи було продовжено.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня» має статус юридичної особи з 30.10.1996р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 433323, виданим Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим (том 1 а.с. 86) та Статутом ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня» у новій редакції, державну реєстрацію якого проведено 21.09.2005р., номер запису 18821050002002584 (том 1 а.с. 87-109).

Підприємство знаходиться на податковому обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим з 11.06.1999р. за № 5278 та є платником податків і зборів, передбачених Законом України „Про систему оподаткування”.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ч. 2 ст. 17 КАС України визначена юрисдикція адміністративних судів щодо розгляду адміністративних спорів, до якої віднесені: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

П.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 даного Закону визначає, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону Україні «Про державну податкову службу Україні» податкові органи подають позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи субєктний склад та зміст виниклих між сторонами правовідносин, суд вважає, що спір за цією справою підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Як свідчить наявний в матеріалах справи Розрахунок суми заборгованості щодо уточнених позовних вимог, сума заборгованості з ПДВ в розмірі 101122,30 грн. складається з суми недоїмки в розмірі 29003,69 грн. та 72118,61 грн. пені, а по земельному податку 22905,47 грн. пені (том 2 а.с. 106-107).

При цьому, сума недоїмки по податку на додану вартість в розмірі 29003,69 грн. складається з несплачених сум по: декларації № 468886 від 21.11.2005р. в сумі 2680,00 грн. (основний податок), декларації № 480515 від 20.12.2005р. в сумі 996,00 грн. (основний податок), податковому повідомленню-рішенню № 0018661502 від 15.12.2005р. в сумі 2637,52 грн. (штрафні санкції), декларації № 147104 від 19.08.2006р. в сумі 78,00 грн. (штрафна санкція), податковому повідомленню-рішенню № 0016872301 від 14.12.2006р. в сумі 400,67 грн. (штрафна санкція), декларації № 253956 від 19.01.2007р. в сумі 1341,00 грн. (основний податок), декларації № 53220 від 20.04.2007р. в сумі 1552,00 грн. (основний податок), уточнюючому розрахунку № 85793 від 29.05.2007р. в сумі 2756,00 грн. (основний податок) та 138,00 грн. (штрафна санкція), декларації № 84859 від 21.05.2007р. в сумі 2168,00 грн. (основний податок), декларації № 93944 від 20.06.2007р. в сумі 1853,00 грн. (основний податок), уточнюючому розрахунку № 126341 від 23.07.2007р. в сумі 47,00 грн. (основний податок) та 2,00 грн. (штрафна санкція), декларації № 123438 від 19.07.2007р. в сумі 5190,00 грн. (основний податок), уточнюючому розрахунку № 167395 від 21.09.2007р. в сумі 74,00 грн. (основний податок) та 4,00 грн. (штрафна санкція), уточнюючому розрахунку 167397 від 21.09.2007р. в сумі 8,00 грн. (основний податок), уточнюючому розрахунку № 167398 від 21.09.2007р. в сумі 2,00 грн. (основний податок) та податковому повідомленню-рішенню №0018132301 від 20.11.2007р. в сумі 1961,50 грн. (штрафна санкція).

Дослідивши надані відповідачем платіжні доручення та вказані в них призначення платежів, суд вважає їх належними доказами часткової сплати податкового боргу з податку на додану вартість, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами строки.

Положеннями ч. 3 і ч. 4 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що обовязок юридичної і фізичної особи по сплаті податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється у звязку зі сплатою податку, збору (обовязкового платежу).

Ст.1 Закону України № 2181-Ш від 21.12.2000р. обовязок погашати податковий борг також покладено на платника податків.

При цьому, п.п. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 даного Закону обумовлено, що джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або погашення податкового боргу платника податку є будь-які власні грошові кошти, в тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна тощо.

Активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу (п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 даного Закону).

Вказане підтверджується і вимогами п. 11.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005. за № 843/11123, який визначає, що під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до положень Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету № 276, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС). При введенні первинних документів по кожній операції фіксується особистий номер працівника, дата та час введення інформації. При обробці розрахункових документів про сплату платежів до бюджету в автоматичному режимі з використанням даних електронного реєстру розрахункових документів відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряються дані заповнення реквізиту "Призначення платежу" на відповідність необхідним вимогам та на його паперовій копії проставляється дата та підпис відповідальної особи.

З даних положень законодавства слідує, що операції в особових рахунках проводяться в хронологічному порядку, але на підставі первинних документів платника податків та визначених в них призначень платежів.

Таким чином, доказом самостійної сплати податкового боргу платником податку може бути лише його документи (в т.ч. платіжні доручення) з відповідним призначенням платежу.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001р. №2346-Ш з наступними змінами і доповненнями при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Дата прийняття розрахункового документу на виконання фіксується банком. При цьому, під переказом розуміється рух певної суми грошових коштів з метою їх зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі (ст. 1 Закона).

Дослідивши надані відповідачем платіжні доручення, судом встановлено, що штрафні санкції по податковому повідомленню-рішенню № 0016872301 від 14.12.2006р. на суму 2910,19 грн. були сплачені платіжним дорученням № 2 від 22.12.2006р. (том 1 а.с. 172).

Штрафні санкції по цьому ж повідомленню-рішенню на суму 5820,38 грн. сплачені платіжним дорученням № 1 від 22.12.2006р. (том 1 а.с. 171).

Крім того, судом встановлено, що податкові зобовязання по декларації з ПДВ №253956 від 19.01.2007р. в розмірі 1341,00 грн. (основний податок) сплачені відповідачем платіжним дорученням № 3 від 25.01.2007р. на суму 4000,00 грн. та платіжним дорученням № 15 від 23.02.2007р. на суму 2800,00 грн. (том 1 а.с. 168-169).

Податкові зобовязання по декларації № 53220 від 20.04.2007р. в розмірі 1552,00 грн. (основний податок) сплачені платіжним дорученням № 98 від 28.04.2007р. на суму 1552,00 грн. (том 1 а.с. 165).

Судом також встановлено, що податкові зобовязання по декларації № 85793 від 29.05.2007р. на суму 2756,00 грн. (основний податок) відсутні, оскільки, виходячи зі змісту самої декларації, ця сума відображена в ній як податковий кредит, а не зобовязання. Зобовязання ж по цій декларації на суму 138,00 грн. (штрафні санкції) сплачені платіжним дорученням № 132 від 30.05.2007р. (том 1 а.с. 162).

В свою чергу, податкові зобовязання по декларації № 848559 від 21.05.2007р. (основний податок) на суму 2168,00 грн. сплачені платіжним дорученням №126 від 23.05.2007р. на суму 5000,00 грн. (том 1 а.с. 160); податкові зобовязання по декларації №93941 від 20.06.2007р. на суму 1853,00 грн. (основний податок) сплачені платіжним дорученням № 181 від 27.06.2007р. (том 1 а.с. 157); податкові зобовязання по уточнюючому розрахунку № 126341 від 23.07.2007р. на суму 2,00 грн. (штраф) сплачені платіжним дорученням № 247 від 30.07.2007р. на суму 2,00 грн. (том 1 а.с. 153); податкові зобовязання по уточнюючому розрахунку № 126341 від 23.07.2007р. на суму 47,00 грн (штрафні санкції) сплачені платіжним дорученням № 247 від 30.07.2007р. на суму 47,00 грн. (том 1 а.с. 153); податкові зобовязання по декларації № 123438 від 19.07.2007р. на суму 5190,00 (основний податок) сплачені платіжним дорученням № 247 від 30.07.2007р. (том 1 а.с. 153); податкові зобовязання по декларації № 156855 від 20.08.2007р. на суму 5115,00 (основний податок) сплачені платіжним дорученням № 290 від 30.08.2007р. (том 1 а.с. 149); податкові зобовязання по уточнюючому розрахунку № 167395 від 21.09.2007р. на суму 74,00 (основний податок) сплачені платіжним дорученням № 55 від 28.03.2007р. (том 1 а.с. 145); податкові зобовязання по уточнюючому розрахунку № 167395 від 21.09.2007р. на суму 4,00 грн. (штраф) сплачені платіжним дорученням № 55 від 28.03.2007р. (том 1 а.с. 145).

Крім того, судом встановлено, що податкове повідомлення рішення №0003581503/0 від 08.04.2008р. було скасовано постановою Окружного адміністративного суду АРК від 24.06.2009р. по справі № 2а-2196/09/08/0170 за позовом ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АРК про скасування податкових повідомлень-рішень, яка була залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2009р. по цій же справі (том 1 а.с. 209-214, 215-217).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Надані ж суду платіжні доручення оформлені належним чином, містять посилання на призначення платежів, прийняті банком до виконання та свідчать про погашення відповідачем спірного податкового боргу з ПДВ на суму 22604,19 грн., у звязку з чим суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення суми заборгованості з ПДВ в цій частині необґрунтованими та безпідставними.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, відображення в даних особового рахунку відповідача податкової заборгованості з ПДВ в розмірі 29003,69 грн. та пені в розмірі 72118,61 грн. обумовлено самостійним зарахуванням ДПІ в м. Сімферополі сплачених відповідачем коштів в рахунок сплати поточних зобовязань в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, на підставі п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями.

Проте, враховуючи вищевикладене, а також те, що п. 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” наділяє органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, але не наділяє їх правом самостійно розпоряджатись коштами платника податків на свій розсуд, суд вважає, що положення п. 7.7 ст. 7 Закону, яким встановлена рівність бюджетних інтересів та передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, розповсюджуються виключно на платника податків, адже обовязок по сплаті податкових зобовязань та податкового боргу згідно з вимогами податкового законодавства покладено саме на платників податків, а не на контролюючий орган і п. 7.7 ст. 7 Закону не дає права податковим органам направляти кошти підприємства на свій розсуд.

Разом з тим, доказів погашення відповідачем податкового боргу, що виник по декларації № 468886 від 21.11.2005р. в сумі 2680,00 грн. (основний податок), декларації №480515 від 20.12.2005р. в сумі 996,00 грн. (основний податок), податковому повідомленню-рішенню № 0018661502 від 15.12.2005р. в сумі 2637,52 грн. (штрафні санкції), декларації №147104 від 19.08.2006р. в сумі 78,00 грн. (штрафна санкція) та уточнюючому розрахунку 167397 від 21.09.2007р. в сумі 8,00 грн. (основний податок), всього в розмірі 6399,50 грн. відповідачем суду не надано, у звязку з чим суд вважає, що в цій частині позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а відповідна сума стягненню з відповідача.

Розглянувши позовні вимоги позивача про стягнення 72118,61грн. пені з ПДВ, нарахованої відповідачу в автоматичному режимі за даними особового рахунку, суд вважає їх необґрунтованими, з наступних підстав.

Згідно з п. 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

З наданого ДПІ в м. Сімферополі розрахунку пені з ПДВ вбачається, що пеня в сумі 72118,61грн., з урахуванням її часткової сплати, нарахована за період з 01.07.2004р. по 22.12.2005р., та включає залишок несплаченої пені станом на 01.01.2005р. в розмірі 14753,83 грн. (том 2 а.с. 123-124).

П. 1.4 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” визначає, що пеня це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Згідно з п.п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України № 2181-Ш після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

В свою чергу, ч. 1 ст. 99 КАС України визначає, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, п.п. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України № 2181-Ш, який визначає граничні строки стягнення податкового боргу, встановлено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Тобто в спірних правовідносинах строк звернення до суду становить 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Однак, як встановлено судом, позовні вимоги про стягнення з відповідача 72118,61грн. заборгованості по пені з ПДВ були заявлені позивачем тільки в заяві про уточнення позовних вимог від 26.10.2010р. Таким чином, ці вимоги заявлені позивачем з пропуском строку звернення до суду.

Крім того, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в цій частині також у звязку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, оскільки, як було встановлено судом, нарахування вказаної пені було здійснено позивачем в автоматичному режимі та на підставі п. 7.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., тобто внаслідок самостійного перерозподілу сплачених відповідачем коштів не за призначенням платежів, а в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, суд не вбачає підстав вважати такий розрахунок правомірним та правильним, а тому вважає позовні вимоги позивача в цій частині недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується уточнених позовних вимог ДПІ в м. Сімферополі про стягнення 22905,47 грн. пені по земельному податку, то суд, дослідивши наданий позивачем розрахунок пені по земельному податку та встановивши, що ця сума пені включає в себе залишок несплаченої пені станом на 01.01.2007р. в розмірі 7703,47 грн., а розрахунок пені здійснено за період з 26.04.2006р. по 25.05.2009р., також вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки щодо пені, нарахованої за період з 26.04.2006р. по 26.09.2007р., з урахуванням залишку несплаченої пені станом на 01.01.2007р. в розмірі 7703,47 грн., позивачем пропущено строк звернення до суду щодо її стягнення, а в решті суми суд не знаходить підстав вважати такий розрахунок правомірним та правильним, оскільки його також здійснено в автоматичному режимі на підставі п. 7.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., тобто внаслідок самостійного перерозподілу сплачених відповідачем коштів не за призначенням платежів, а в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, що не заперечувалось позивачем по суті (том 2 а.с. 119-122).

У звязку зі складністю справи, судом 14.12.2010р. проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 20.12.2010р. постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня» (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62, код ЄДРПОУ 05528579) заборгованість з податку на додану вартість код платежу 3014010100 до Держбюджету м. Сімферополь р/р № 31114029700002 в ГУ ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026 у сумі 6399,50 грн.

3.В іншій частині в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кушнова А.О.