Постанова № 13363424, 13.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.12.10Справа №2а-10977/10/6/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Усковій О.І.,

за участю представника позивача Ярцева А.А., представника відповідача Патраша В.І., представника прокуратури Афанасенко К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» до Кримської митниці про скасування податкових повідомлень,

Суть спору: ЗАТ «Кримська фруктова компанія» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень прийнятих Кримською митницею форми «Р» № 34 від 11.08.2010, яким донараховано податкове зобовязання зі сплати ввізного мита у загальному розмірі 7966,07 грн., та № 35 від 11.08.2010 про донараховано податку на додану вартість у загальному розмірі 17912,54 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.08.2010 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

На підставі звернення у порядку статті 60 КАС України, прокуратуру АР Крим допущено до участі у справі.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав. При цьому пояснив, що митна вартість товарів та метод її визначення було заявлено декларантом ЗАТ «Кримська фруктова компанія» митному органові при переміщенні товарів через митний кордон України шляхом подання вантажних митних декларацій та декларацій митної вартості відповідно до законодавства. Митне оформлення здійснено на підставі поданих документів та товари випущені у вільний обіг.

Також, позивач вважає, що митним органом при проведенні перевірки було порушено митне законодавство, що й призвело до прийняття незаконних, на думку позивача, податкових повідомлень. Позивач зазначає, що акт перевірки не містить документального підтвердження порушень з боку позивача, оскільки до акту перевірки не додані у якості інформаційних додатків листи перевізника та експедитора, інші матеріали, які б підтвердили наявність або відсутність фактів порушення митного законодавства позивачем.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення. Зазначив, що податкові повідомлення були складені та надіслані ЗАТ «Кримська фруктова компанія» відповідно до діючого законодавства. Підстав для їх скасування не вбачає, просить відмовити у задоволенні позову.

Представник прокуратури АР Крим вважає безпідставним позов, клопотав про відмову у його задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1,2 ст.17 КАС України юрисдикції адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, як це визначено положеннями ч.3 ст.2 КАС України.

Кримською митницею проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності закритого акціонерного товариства «Кримська фруктова компанія» (код ЄДРПОУ 32644372) з питань, які належать до компетенції митних органів, за період з 01.01.2008 по 31.12.2009.

Перевірка проведена відповідно до Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1730 від 23.12.2004 (далі Порядок № 1730), на підставі плану-графіку проведення документальних перевірок субєктів господарської діяльності на другий квартал 2010, наказу Кримської митниці від 23.04.2010 № 199.

Перевірка проведена вибірковим способом, за результатами якої було встановлено, що позивач в 2008-2009 роках порушив вимоги статей 81, 86, 88, 262, 264, 267 Митного кодексу України, статті 4 Закону України «Про Єдиний митний тариф» № 2097-ХІІ від 05.02.1997, пункту 4.3. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997, в частині повноти визначення митної вартості товарів та в частині правильності визначення бази оподаткування митом та податком на додану вартість, що спричинило заниження податкових зобовязань товариства при сплаті податків та зборів (обовязкових платежів). Загалом, згідно акту перевірки, до сплати в Державний бюджет України підлягають суми податкових зобовязань, які визначені Кримською митницею у розмірі 25878,61 грн., в тому числі ввізного мита 7966,07 грн., податку на додану вартість 17912,54 грн.

За результатами перевірки Кримською митницею був складений акт перевірки № 0025/10/600000000/0032644372 від 24.06.2010, а також направлені на адресу позивача податкові повідомлення форми «Р» від 11.08.2010:

- № 34 про визначення суми податкового зобовязання з урахуванням штрафних санкцій по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України у розмірі 7966,07 грн., з яких 5310,71 грн. за основним платежем, 2655,36 грн. за штрафними санкціями;

- № 35 про визначення суми податкового зобовязання з урахуванням штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 17912,54 грн., з яких 11941,69 грн. за основним платежем, 5970,85 грн. за штрафними санкціями.

Позивач не погодився з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями з огляду на те, що вказані повідомлення про донарахування мита та ПДВ були прийняті на підставі акту перевірки, що проведена з порушенням вимог п. 3.4 Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України № 254 від 30.03.2006.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Кримська фруктова компанія» не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Так, позивач здійснює зовнішньоекономічну діяльність з імпорту та експорту товарів. В період що підлягав перевірці, товариством задекларовано 32 вантажні митні декларації. З яких, зокрема, 8 декларацій у митному режимі імпорту загальною митною вартістю 2 355245,60 грн. За зазначеними вантажними митними деклараціями на адресу позивача було ввезено розсаду суниці різних сортів та чорну мульчируючу поліетиленову плівку, яка призначена для використанні у сільському господарстві, а саме для посадки суниці у відкритому ґрунті. Декларантом позивача виступало ЗАТ «Сиваш-Термінал».

Постачання товариству імпортованих товарів від нерезидентів здійснювалося на договірних умовах FCA Italy, Verona та FCA Italy, Tresigallo (FE) (офіційні правила Міжнародної торгової палати Інкотермс). Вказані поставки товарів позивач отримував від іноземних субєктів підприємництва, що знаходяться в Італії: Biozeta S.a.s. di Zenti Stefano & C. та Agricultural Company «Societa Agricola Vivai Mazzoni Societa Semplice».

Перевезення товарів як за межами митної території України, так і по митній території України забезпечував суб'єкт господарювання фізична особа підприємець ОСОБА_4, з яким товариством укладено договір з транспортно-експедиційного обслуговування вантажів автомобільним транспортом № 06/11/06/465 від 06.11.2006. В свою чергу, експедитором фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 із ЗАТ ТЕК «Західукртранс» було укладено договори перевезення вантажу у міжнародному сполученні № 297-07/2008 від 08.07.2008, № 298-07/2008 від 01.07.2008.

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення передбачені статтями 266 275 МК України, Законом України «Про Єдиний митний тариф». Умови та форми декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлені Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою КМ України № 1766 від 20.12.2006.

Позивачем на підтвердження задекларованої митної вартості товару надавалися документи відповідно до пункту 8 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою КМ України № 1766 від 20.12.2006.

Вартість послуг з транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України сплачена позивачем експедитору ФОП ОСОБА_4 і врахована декларантом позивача у складі митної вартості імпортованих товарів. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 267 МК України при визначенні митної вартості вартість послуг з транспортування підлягає включенню до ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари.

Під час проведення перевірки відповідачем було зроблено запит до експедитора ФОП ОСОБА_4 від 28.05.2010 та до безпосереднього перевізника товарів ЗАТ ТЕК «Західукртранс» від 28.05.2010 щодо надання копій документів. У звязку з відмовою експедитора ФОП ОСОБА_4 надати витребувані копії бухгалтерських документів для проведення перевірки, митницею, як контролюючим органом також використовувались завірені належним чином копії документів, отримані від підприємства-перевізника.

Так, дослідивши супровідні документи до вантажних митних декларацій, було встановлено, що розрахунки з експедитором позивач здійснював на підставі укладеного між ними договору з транспортно-експедиційного обслуговування вантажів автомобільним транспортом та рахунків надання транспортно-експедиційних послуг. В свою чергу, за результатами отриманої від перевізника інформації, встановлено, що розрахунки з підприємством, що безпосередньо надавало транспортні послуги, експедитор здійснював на підставі договорів перевезення вантажу у міжнародному сполученні, договорів-заявок, рахунків за виконання транспортних послуг, міжнародних товарно-транспортних накладних.

В ході планової перевірки було встановлено, що декларант позивача декларує витрати на транспортування товарів до митного кордону України у розмірі, що є нижчий, ніж фактично понесені витрати безпосереднім перевізником, здійснюючи неправильний розподіл витрат на транспортування за межами митного кордону України та по митній території України.

Відповідно до частини третьої статті 267 МК України витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та піддаються обчисленню.

Таким чином, фактичні транспортні витрати за окремими вантажними митними деклараціями визначено шляхом зіставлення номерів транспортних засобів, які зазначені у міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) та ВМД (графи 18, 21 ВМД) і які зазначені у договорах-заявках та рахунках за виконання транспортних послуг, що надані до сплати підприємством-перевізником ЗАТ ТЕК «Західукртранс», з урахуванням дати митного оформлення.

Зіставлення фактичних видатків, здійснених позивачем на транспортування товарів, з їх розміром, зазначеним у деклараціях митної вартості (графа 17. Витрати на доставку), встановлено розбіжність між сумами витрат на транспортування, задекларованих при митних оформленнях, та сумами, що були фактично витрачені за рахунками за виконання транспортних послуг, що призвело до порушення статті 267 МК України у частині повноти визначення митної вартості, що в свою чергу, спричинило несплату до бюджету належних платежів і податків.

Таким чином, перевіркою було встановлено, що позивачем у 2008-2009 роках було порушено вимоги статей 81, 86, 88, 262, 264, 267 МК України, статті 4 Закону України «Про Єдиний митний тариф», пункту 4.3. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в частині повноти визначення митної вартості товарів та в частині правильності визначення бази оподаткування митом та податком на додану вартість, що спричинило заниження податкових зобов'язань позивача при сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів). Дані документальної перевірки результатів діяльності платника податків ЗАТ «Кримська фруктова компанія» свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях (вантажних митних деклараціях). У відповідності до абзацу б) підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі Закон України № 2181-ІІІ) Кримська митниця, як контролюючий орган, самостійно визначила суму податкового зобов'язання товариства.

Судом досліджені надані відповідачем до матеріалів справи вантажні митні декларації, декларації митної вартості, міжнародні товарно-транспортні накладні, рахунки за виконання транспортних послуг, які сплачені як ЗАТ «Кримська фруктова компанія», так і ФОП ОСОБА_4, по кожному конкретному перевезенню, що досліджувались під час проведення перевірки, зокрема:

за відомостями, які відображені у ВМД № 600080004/8/003536 від 28.07.2008 та декларації митної вартості до неї, витрати на транспортування товарів до митного кордону України складають 24655,35 грн. Зазначена сума заявлена декларантом на підставі рахунка № 37 від 23.07.2008, наданого експедитором ФОП ОСОБА_4 до сплати позивачу. Проте, за інформацією, наданою безпосереднім перевізником ЗАТ ТЕК «Західукртранс», вартість транспортних послуг до митного кордону України відповідно до рахунку № 07/190 від 30.07.2008 складає 31191,00 грн.

за відомостями, які відображені у ВМД № 600080004/8/003537 від 28.07.2008 та декларації митної вартості до неї, витрати на транспортування товарів до митного кордону України складають 24655,35 грн. Зазначена сума заявлена декларантом на підставі рахунка № 36 від 23.07.2008, наданого експедитором ФОП ОСОБА_4 до сплати позивачу. Проте, за інформацією, наданою безпосереднім перевізником ЗАТ ТЕК «Західукртранс», вартість транспортних послуг до митного кордону України відповідно до рахунку № 07/191 від 30.07.2008 складає 28909,00 грн.

за відомостями, які відображені у ВМД № 600080004/9/002638, № 600080004/9/002640, № 600080004/9/002641 усі від 02.07.2009 та деклараціях митної вартості до них, витрати на транспортування товарів до митного кордону України складають 7288,34 грн., 8644,32 грн., 2351,98 грн. відповідно до наведених ВМД. Зазначена сума заявлена декларантом на підставі рахунка № 9 від 30.06.2009, наданого експедитором ФОП ОСОБА_4 до сплати позивачу, відповідно до якого загальна вартість перевезення товарів до митного кордону України складає 18284, 64 грн. У даному випадку вартість транспортних витрат за межами митного кордону України була розподілена декларантом пропорційно ваги товарів, заявленої у вищенаведених ВМД від 02.07.2009. Зазначений розподіл транспортних витрат пропорційно до ваги товарів було прийнято до уваги митним органом при проведенні перевірки. За інформацією, наданою безпосереднім перевізником ЗАТ ТЕК «Західукртранс», вартість транспортних послуг до митного кордону України відповідно до рахунку № СФА-003607 від 02.07.2009 складає 25677,00 грн.

за відомостями, які відображені у ВМД № 600080004/9/002642 від 02.07.2009 та декларації митної вартості до неї, витрати на транспортування товарів до митного кордону України складають 6453,40 грн. Зазначена сума заявлена декларантом на підставі рахунка № 9 від 30.06.2009, наданого експедитором ФОП ОСОБА_4 до сплати позивачу. У даному випадку також вартість транспортних витрат за межами митного кордону України була розподілена декларантом пропорційно ваги товарів, заявленої у ВМД № 600080004/9/002642 від 02.07.2009. Зазначений розподіл транспортних витрат пропорційно до ваги товарів було прийнято до уваги митним органом при проведенні перевірки. Проте, за інформацією, наданою безпосереднім перевізником ЗАТ ТЕК «Західукртранс», вартість транспортних послуг до митного кордону України відповідно до рахунку № СФА-003607 від 02.07.2009 складає 25677,00 грн. Під час встановлення фактичних транспортних витрат до митного кордону України митним органом було враховано маршрут перевезення та вагу товарів.

за відомостями, які відображені у ВМД № 600080004/9/003187 від 05.08.2009 та декларації митної вартості до неї, витрати на транспортування товарів до митного кордону України складають 23087, 40 грн. Зазначена сума заявлена декларантом на підставі рахунка № 17 від 04.08.2009, наданого експедитором ФОП ОСОБА_4 до сплати позивачу. Проте, за інформацією, наданою безпосереднім перевізником ЗАТ ТЕК «Західукртранс», вартість транспортних послуг до митного кордону України відповідно до рахунку № СФА-004288 від 05.08.2009 складає 23214,00 грн.

за відомостями, які відображені у ВМД № 600080004/9/003574 від 31.08.2009 та декларації митної вартості до неї, витрати на транспортування товарів до митного кордону України складають 24098,34 грн. Зазначена сума заявлена декларантом на підставі рахунка № 22 від 31.08.2009, наданого експедитором ФОП ОСОБА_4 до сплати позивачу. Проте, за інформацією, наданою безпосереднім перевізником ЗАТ ТЕК «Західукртранс», вартість транспортних послуг до митного кордону України відповідно до рахунку № СФА-005026 від 31.08.2009 складає 25453,00 грн.

Отже, всього перерахуванню до бюджету належить сума ввізного мита у розмірі 5310,71 грн. та штрафних санкцій 2655,36 грн. (50%) та сума податку на додану вартість у розмірі 11941,69 грн. та штрафних санкцій 5970,85 грн. (50%). Належні до бюджету платежі розраховано з відповідним розподілом пропорційно вазі товарів та з урахуванням ставок мита за кожною товарною позицією вантажних митних декларацій.

Відповідно до статті 265 МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу.

Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається КМ України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до статті 69 МК України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митні органи здійснюють митний контроль і після митного оформлення товарів, які ввозилися на митну територію України, у тому числі шляхом проведення перевірок суб'єктів ЗЕД. Повноваження митних органів при здійсненні перевірок визначені в постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що перемішуються через митний кордон України» № 1730 від 23.12.2004.

Суд зазначає, що основною і найбільш поширеною формою митного контролю є перевірка документів та відомостей, необхідних для такого контролю документальний контроль. У ході здійснення такого контролю перевіряються документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю (за визначенням статті 45 Кодексу). При цьому, встановлюється наявність документів, необхідних для митного контролю товарів у відповідності з заявленим режимом та найменуваннями товарів, перевіряється правильність заповнення товаротранспортних документів, відповідність зазначених у них відомостей відомостям, що містяться у зовнішньоекономічному договорі (контракті) та інших документах, наданих до митного контролю та митного оформлення, перевіряються відомості та документи, що стосуються нетарифних заходів регулювання (ліцензування, сертифікації, дозволи інших державних органів), платіжні документи, сертифікати про походження товарів і інші документи.

Окремою формою митного контролю є перевірка систем звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України. Відповідно до ст.60 МК України це передбачає проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби, вимогам, встановлених кодексом та іншими законами України.

З метою забезпечення завдань здійснення митної справи митні органи, у разі необхідності, можуть використовувати усі форми митного контролю, передбачені ст.41 МК України та проводити такий контроль у повному обсязі, у тому числі й після пропуску товарів і транспортних засобів (відповідно до положень статті 69 кодексу).

МК України закріплює принцип вибірковості здійснення митного контролю. Вибір форм митного контролю та його обсягу здійснюється у відповідності з принципом достатності для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи, з урахуванням положень статті 40 кодексу стосовно проведення мінімуму митних процедур.

Незастосування будь-яких форм митного контролю, так само як і звільнення від них, не звільняє громадян і підприємства від обов'язків по додержанню законодавства України з питань митної справи.

Отже, суд вважає, що відповідач, діючи на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, провів митний контроль позивача, після митного оформлення і випуску товарів у вільний обіг шляхом перевірки документів, необхідних для митного контролю товарів у відповідності з заявленим режимом та найменуваннями товарів.

Відповідно до статті 267 МК України до митної вартості включається: ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі (інвойси), та інші витрати, якщо вони не включені до рахунку-фактури (фактурної вартості). Серед таких витрат основною складовою є транспорті витрати.

Транспорті витрати розподіляються між продавцем та покупцем товару залежно від умов поставки товару, про що субєкти господарювання домовляються при укладенні контракту. Якщо умови поставки передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару (EXW, FCA, FOB відповідно до правил міжнародної торгівлі ІНКОТЕРМС 2000), то такі витрати додаються до фактурної вартості. При цьому, відповідно до зазначених вище норм законодавства, витрати на транспортування товару після його ввезення на митну територію України не включаються за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та піддаються обчисленню. А саме, ст.267 МК України, передбачено, що «використані декларантом відомості повинні бути обєктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально».

Згідно з абз. 3 п.3 1.4, п.1.14 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон) поставка послуг це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Супутні послуги послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Як встановлено підпунктами 3.1.1, 3.1.2 ст.3 Закону, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю); ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту.

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг), згідно з п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Підстав для застосування нульової ставки податку на додану вартість відповідно до закону за операціями, які були здійснені позивачем, судом не встановлено.

Враховуючи викладене вище, для підтвердження задекларованої позивачем вартості понесених витрат на доставку імпортованих товарів до митного кордону України, що заявлялась у вантажних митних деклараціях та деклараціях митної вартості до них позивач повинен був вимагати у експедитора належним чином розподіляти вартість транспортування імпортованих товарів за межами митного кордону України та по митній території України, враховуючи інформацію від безпосереднього перевізника, що ним зроблено не було.

Згідно з підпунктом 2.1.1 п. 2.1. ст. 2 Закону України № 2181-ІІІ митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів, які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України.

Відповідно до п.1.9. ст.1 Закону України № 2181-ІІІ податкове повідомлення це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з п.6.1. ст.6 цього ж Закону у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

З огляду на викладене, підстав для скасування податкових повідомлень форми «Р» від 11.08.2010 № 34 та № 35 Кримської митниці щодо визначення суми ввізного мита у загальному розмірі 7966,07 грн. та суми ПДВ у загальному розмірі 17 91254 грн. в даному випадку немає.

Як зазначалося вище, завданням адміністративного суду є перевірка правомірності даних рішень субєкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ці критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для субєкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчинює дії чи допускається бездіяльності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд приходить до висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством України, а підстав для їх скасування не вбачається.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ЗАТ «Кримська фруктова компанія» задоволенню не підлягають.

Як випливає зі змісту ст.94 КАС України у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем у звязку з розглядом справи не повертаються.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 13.12.10. У повному обсязі постанову складено та підписано 17.12.10.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.94,160-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.