Постанова № 13363408, 14.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.12.10Справа №2а-14566/10/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В., за участю

представника позивача Абдурахманової А.З.,

представника відповідача Лукпанової К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя»

до Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя» до Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим про скасування податкового повідомлення рішення Джанкойської ОДПІ від 28.10.2010 року № 005301/23-1/1 на суму 57444,00 гривень.

Адміністративний позов мотивований тим, що у період з 29.07.2010 року по 18.08.2010 року Джанкойська ОДПІ в АР Крим проводила планову виїзну документальну перевірку КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» з питання дотримання вимог податкового валютного і іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, за результатами проведення якої складено акт № 3023/23-1/03348100 від 26.08.2009 року.

Позивач зазначає, що на підставі акту перевірки Джанкойською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення рішення від 09.07.2010 року № 003278/23-1/0 на суму 58562,00 гривень, у т.ч. за основним платежем - 39041,00 гривень та за штрафними санкціями 19521,00 гривень.

Позивач пояснює, що 10.09.2010 року КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» надала до канцелярії Джанкойської ОДПІ первинну скаргу з вимогами скасувати податкове повідомлення рішення від 07.09.2010 року № 00378/23-1/0.

Позивач зазначає, що 01.11.2010 року КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» отримало рішення про результати розгляду первинної скарги, в якому Джанкойська ОДПІ задовольнила вимоги КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» лише частково, скасувала податкове повідомлення рішення від 07.09.2010 року № 00378/23-1/0 про сплату ПДВ у частині 1118,00 гривень нарахованого податку, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення залишила без змін.

Позивач пояснює, що 01.11.2010 року позивач отримав податкове повідомлення рішення від 28.10.2010 року № 10097/10/31-2, прийняте з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги.

Позивач зазначає, що перевіркою достовірності відображених показників в деклараціях з ПДВ за 2007 рік виявлено заниження податкових зобовязань по рядку 1 «Сума ПДВ операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % і нульовій ставці».

Позивач підкреслює, що у грудні 2007 року КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» була списана дебіторська заборгованість виконавчого комітету по відшкодуванню пільг за комунальні послуги інвалідам загального захворювання в сумі 51900,56 гривень, по якій збіг термін позовної давності.

Позивач зазначає, що оподаткування операцій з поставки послуг водопостачання і водовідведення, оплачуваних за рахунок бюджетних коштів, здійснюється на підставі п.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач пояснює, що згідно вказаної норми закону база оподаткування операцій з поставки таких послуг визначається касовим способом, тобто дата виникнення податкових зобовязань визначається як дата зарахування (отримання) коштів від покупця.

Позивач підкреслює, що висновки про заниження податкових зобовязань з ПДВ в сумі 8650,00 гривень суперечать чинному законодавству.

Позивач пояснює, що перевіркою правильності включення до податкового кредиту сум ПДВ встановлено, що підприємство, порушуючи п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» включило в податковий кредит за серпень 2008 року податкову накладну № 2860 від 30.09.2006 року на загальну суму 177875,67 гривень.

Позивач зазначає, що в акті перевірки зазначено, що підприємство не мало право включати цю податкову накладну в податковий кредит, оскільки не зверталося до Джанкойської ОДПІ з повідомленням про порушення продавцем порядку виписки податкових накладних.

Позивач пояснює, що податкова накладна № 2860 від 30.09.2006 року була надана позивачеві ВАТ «Крименерго» Джанкойським РЕМ в серпні 2008 року.

Позивач зазначає, що постачальник Джанкойським РЕМ також лише в серпні 2008 року надав в Джанкойську ОДПІ уточнюючий розрахунок, в якому збільшив податкові зобовязання з ПДВ на суму 29645,95 гривень за податковою накладною № 2860 від 30.09.2006 року.

Позивач підкреслює, що факт надання ВАТ «Крименерго» Джанкойським РЕМ уточнюючого розрахунку в 2008 році до декларації з ПДВ за вересень 2006 року і є підтвердженням того, що КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» збільшило податковий кредит на суму 29645,95 гривень саме у момент отримання податкової накладної.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2010 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2010 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, надав письмові додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі з підстав, зазначених у запереченнях проти позову.

З заперечень проти позову вбачається, що у ході планової виїзної перевірки було встановлено, що у грудні 2007 року КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» було списано дебіторську заборгованість виконавчого комітету м.Джанкоя у сумі 51900,56 гривень, утворену у періоді з 01.06.2002 року по 31.12.2002 року.

Відповідач зазначає, що після закінчення строку позовної давності така кредиторська заборгованість списується, і вартість вищезазначених товарів залишається неоплаченою.

Відповідач пояснює, що оприбутковані, але не оплачені після закінчення строку позовної давності товари вважаються безплатно наданими.

З заперечень проти позову вбачається, що вартість оприбуткованих, але не оплачених після закінчення строку позовної давності товарів повинна бути включена до складу валового доходу підприємства.

Відповідач зазначає, що у разі списання дебіторської заборгованості, нараховуються податкові зобовязання з ПДВ у тому періоді, в якому проведено списання такої заборгованості.

Відповідач підкреслює, що в порушення п.1.4 ст.1, п.11.11 ст.11, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» не здійснило нарахування податкового зобовязання у звязку із списанням дебіторської заборгованості у розмірі 51900,00 гривень щодо якої минув строк давності, чим занизило податкове зобовязання з ПДВ в грудні 2007 року в розмірі 8650,00 гривень.

Відповідач зазначає, що, крім того, у ході перевірки було встановлено, що у вересні 2008 року позивач задекларував податковий кредит, сформований податковою накладною № 2860 від 30.09.2006 року на загальну суму 177875,67 гривень.

Відповідач пояснює, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податковому накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Відповідач зазначає, що діючим законодавством передбачено право платника податків включати до складу податкового кредиту за відповідний звітний період, у даному випадку за вересень 2006 року, за умови подання, разом із цією декларацією, заяви зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Відповідач пояснює, що КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» із відповідною скаргою до постачальника не зверталось, документального підтвердження того, що податкова накладна була надана підприємству з запізненням надано до перевірки не було.

Відповідач зазначає, що моментом виникнення податкових зобовязань у постачальника ВАТ «Крименерго» Джанкойський РЕС є дата складання накладної № 2860 30.09.2006 року, крім того, оплата наданих послуг також відбулася у вересні 2006 року.

З заперечень проти позову вбачається, що КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» не мав право уточнювати податковий кредит у вересні 2008 року податковим кредитом сформованим податковою накладною, період виписки та сплати яких вересень 2006 року.

Відповідач зазначає, що включення позивачем до складу податкового кредиту суми 29645,95 гривень за податковою накладною № 2860 від 30.09.2006 року у декларацію за серпень 2008 року призвело до заниження податкового зобовязання.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, враховуючи вищезазначене, Джанкойська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим у відносинах з КРП «ВПВКГ м.Джанкоя», під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя» є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Джанкойської міської ради АРК, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 514157 та Довідкою з ЄДРПОУ № 43-25-67/129 від 10.07.2007 року.

Суд зазначає, що КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 01.04.1994 року за № П-0019.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.07.2007 року № 100052485, виданого Джанкойською Обєднаною ДПІ, судом встановлено, що КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» був зареєстрований платником ПДВ з 25.07.1997 року.

Таким чином, судом встановлено, що КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» є субєктом господарювання, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 28.07.2010 року № 327/23-1, виданого Джанкойською обєднаною державною податковою інспекцією в АРК, згідно із п.1, п.2 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, посадовими особами Джанкойської ОДПІ проведена планова виїзна перевірка Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, про що складено акт про результати планової виїзної перевірки Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя», код 03348100, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року (надалі акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення КРП «ВПВКГ м.Джанкоя»:

-п.п.5.3.2 п.5.3, п.5.1 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2124125,00 гривень, у т.ч. за півріччя 2007 року у сумі 202633 грн., 9 місяців 2007 року у сумі 305275 грн., за 2007 рік у сумі 525196 грн., за 1 квартал 2008 року у сумі 842221,00 гривень, за півріччя 2008 року у сумі 1125132 грн., 3 квартали 2008 року у сумі 1326551 грн., за 2008 рік у сумі 1336635 грн., за 1 квартал 2009 року у сумі 1338235 грн., за півріччя 2009 року у сумі 1473768 грн., за 3 квартали 2009 року у сумі 1800318 грн., за 2009 рік у сумі 2024823 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 2124165 грн.;

-п.1.4 ст.1, п.11.11 ст.11, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 39041 грн, у т.ч. за грудень 2007 року у сумі 8650 грн., за вересень 2008 року у сумі 29646 грн, за грудень 2008 року у сумі 745 грн.;

-п.4.1 п.1.3 «з» ст.1, ст.3, п.п.4.2.9 г) п.4.2 ст.4, п.п.6.3.2, п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у частині заниження податку з доходів фізичних осіб за 2007-2009 р.р. у сумі 476,50 гривень.

Судом встановлено, що представниками позивача акт підписано 27.08.2010 року з запереченнями.

31.08.2010 року позивачем начальнику Джанкойської ОДПІ подано заперечення на акт про результати планової виїзної документальної перевірки КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» з питання дотримання вимог податкового законодавства від 26.08.2010 року № 3023/23-1/03348100, в яких позивач просить розглянути заперечення та скасувати неправомірно виявлені під час перевірки порушення.

03.09.2010 року Джанкойською ОДПІ надано відповідь за № 3171/10/23-1 на заперечення позивача до акту перевірки, в якій відповідачем зазначено, що відділ податкового контролю вважає необґрунтованими заперечення позивача до акту планової виїзної перевірки від 26.08.2010 року № 3023/23-1/03348100, а також недоцільним скасування виявлених порушень.

На підставі акту перевірки № 3023/23-1/03348100 від 26.08.2010 року за порушення п.1.4 ст.1, п.11.11 ст.11. п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст7 Закону України «Про податок на додану вартість» Джанкойською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 003278/23-1/0 від 07.09.2010 року, яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 58562,00 гривень, з яких: за основним платежем 39041,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 19521,00 гривень.

Судом встановлено, що зазначене податкове повідомлення рішення було отримано позивачем 09.09.2010 року, про що свідчить вхідний штамп на супровідному листі про направлення зазначеного податкового повідомлення - рішення.

Позивачем 09.09.2010 року до начальника Джанкойської ОДПІ було подано первісну скаргу № 2321, в якій позивач просив скасувати податкове повідомлення рішення № 003278/23-1/0 від 07.09.2010 року на суму 58562,00 гривень.

28.09.2010 року Джанкойською ОДПІ прийнято рішення про продовження терміну розгляду первинної скарги позивача за № 2321 від 09.09.2010 року по 30 жовтня 2010 року (включно).

Зазначене рішення було отримано позивачем 30.09.2010 року, про що свідчить вхідний штамп на ньому.

28.10.2010 року Джанкойською ОДПІ прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги № 10097/10/31-2, яким податкове повідомлення рішення Джанкойської ОДПІ від 07.09.2010 року № 003278/23-1/0 про сплату ПДВ у сумі 58562,00 гривень скасовано у частині 1118,00 гривень нарахованого податку ( у т.ч. 745,00 гривень основного податку та 373,00 гривень штрафних (фінансових) санкцій), а в іншій частині зазначене повідомлення рішення залишено без змін, а скарга на податкове повідомлення рішення № 003278/23-01 задоволена частково.

Зазначене рішення про результати розгляду первинної скарги отримано позивачем 01.11.2010 року, про що свідчить вхідний штамп на його копії.

Судом встановлено, що на підставі рішення Джанкойської ОДПІ про результати розгляду первинної скарги № 10097/10/31-2 від 28.10.2010 року Джанкойською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 005301/23-1/1 від 28.10.2010 року, яким визначене суму податкового зобовязання КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» за платежем податок на додану вартість в розмірі 57444,00 гривень, з якого за основним платежем 38296,00 гривень та 19148,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначене податкове повідомлення рішення отримано позивачем 01.11.2010 року, що підтверджується вхідним штампом на копії супровідного листа про направлення зазначеного рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість податкового повідомлення рішення Джанкойської ОДПІ № 005301/23-1/1 від 28.10.2010 року судом встановлено наступне.

1. Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з ПДВ рядок 1 «Сума ПДВ операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою» за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року встановлено заниження задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 1 Декларацій «Сума ПДВ операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та нульовою ставкою».

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року встановлено, що на формування цього показника оказали вплив операції з водопостачання, водовідведення, встановленню та ремонту обладнання для подачі води, надання послуг по відкачці каналізації.

Перевіркою встановлено заниження задекларованих КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» показників у рядку 1 за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року в розмірі 8650,00 гривень у грудні 2007 року.

Перевіряючи зазначені висновки акту перевірки суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» була списана дебіторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності по виконавчому комітету м.Джанкоя, яка була створена у періоді з 01.06.2002 року по 31.12.2002 року в розмірі 51900,56 гривень, що підтверджується довідкою позивача та довідкою по дебіторській заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення по КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» за грудень 2007 року

Суд зазначає, що податковий орган під час проведення перевірки КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» дійшов висновку, що у разі, коли платник податків списує дебіторську заборгованість бюджетних установ та населення за надані послуги, передбачені п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», та не вимагає компенсацію їх вартості, такі послуги відповідно до п.1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважаються безоплатно наданими. Податковий орган встановив, що у платника податків, що списав дебіторську заборгованість за надані послуги, передбачені п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», нараховуються податкові зобовязання з ПДВ у тому періоді, в якому проведено списання такої заборгованості.

Суд не погоджується з висновками податкового органу, зробленими ним за результатами проведення перевірки КРП «ВПВКГ м.Джанкоя», у звязку з чим зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до п.1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безоплатно надані товари (роботи, послуги):

-товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;

-роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;

-товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Отже, судом встановлено, що безоплатно наданими послугами визнаються послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості.

Суд не погоджується з висновками податкового органу стосовно того, що у разі, коли платник податків списує дебіторську заборгованість бюджетних установ та населення за надані послуги, передбачені п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», та не вимагає компенсації їх вартості, такі послуги відповідно до п.1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважаються безоплатно наданими.

Суд підкреслює, що послуги з водопостачання та водовідведення, які надаються КРП «ВПВКГ м.Джанкоя», здійснюються на платній основі на підставі укладених з споживачами таких послуг договорів, а у разі надання послуг пільговим категоріям громадян, такі витрати погашаються відповідно виконавчим комітетом Джанкойської міської ради.

Судом встановлено, що позивачем здійснювалися заходи щодо стягнення з виконавчого комітету Джанкойської міської ради вартості наданих послуг, однак, вони не призвели до погашення податкового боргу.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що зазначені послуги не відносяться до безоплатно наданих.

Суд зазначає, що відповідно до п.1.25 ст.1 «Про оподаткування прибутку підприємств» безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;

прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:

фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;

фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

Суд встановив, що дебіторська заборгованість виконавчого комітету м.Джанкоя, яка виникла у періоді з 01.06.2002 року по 31.12.2002 року, в розмірі 51900,56 гривень є безнадійною заборгованістю, яка списана КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» у звязку зі спливом строків позовної давності.

Суд зазначає, що для позивача, який надає послуги з водопостачання та водовідведення, база оподаткування операцій з постачання послуг, визначається відповідно до п.11.11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з п.11.11 Закону України «Про податок на додану вартість» тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

Отже, база оподаткування операцій з поставки КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» послуг визначається за касовим методом.

Пунктом 1.11 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Таким чином, відповідно до п.1.11 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкові зобовязання платника податку за касовим методом податкового обліку виникають в момент отримання коштів за надані платником податку послуги.

Отже, єдиною підставою виникнення податкових зобовязань у позивача, з урахування застосування касового методу згідно з п. 1.11. Закону України «Про податок на додану вартість» - є отримання коштів. Якщо такі кошти від отримувача послуг не надходили позивачу, то підстави для визначення податкових зобовязань КРП «ВПВКГ м.Джанкоя», у тому числі в момент списання безнадійного податкового боргу, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку, що послуги, надані виконавчому комітету м.Джанкоя у періоді з 01.06.2002 року по 31.12.2002 року на суму 51900,56 гривень не відносяться до безоплатно наданих послуг, оскільки є безнадійною заборгованістю, суд зазначає, що підстави для включення зазначених послуг до складу валових доходів та відповідно нарахування податкового зобовязання з ПДВ відсутні.

Щодо посилань представника податкового органу на те, що операції з безоплатної поставки товарів (надання послуг) відносяться до поставки товарів, які є обєктом оподаткування відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.4 ст.1 «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Суд погоджується з тим, що операції з надання послуг водопостачання та водовідведення, які надаються КРП «ВПВКГ м.Джанкоя», відносяться до поставки послуг.

Однак, як встановлено вище, специфікою таких операцій є те, що податкове зобовязання з ПДВ за надані КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» послуги виникає тільки після отримання коштів за надані платником податку послуги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що висновки акту перевірки стосовно порушення КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» п.1.4 ст.1, п.11.11 ст.11, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження позивачем податкового зобовязання з ПДВ в грудні 2007 року в розмірі 8650,00 гривень є такими, що не відповідають дійсності.

Крім того, відповідач в своїх запереченнях на обґрунтування правової позиції, що безоплатно надані послуги відносяться до валових доходів позивача посилався на п. 4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Але суд зазначає, що відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових доходів включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Тобто в даній нормі зазначається про доходів платника податків, який отримав безоплатні товари чи послуги, тобто вони йому були надані.

У звязку з тим, що КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» будь-які послуги безоплатно не отримувало, на нього взагалі не розповсюджуються вимоги п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

2. Судом встановлено, що перевіркою правильності включення в податковий кредит сум ПДВ встановлено, що підприємство, порушуючи п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.3 та п.п.7.2.6, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» включило до податкового кредиту за серпень 2008 року податкову накладну № 2860 від 30.09.2006 року на загальну суму 177875,67 гривень ( у т.ч. ПДВ в розмірі 29645,95 гривень).

Перевіряючи зазначені висновки акту перевірки судом встановлено наступне.

В акті зазначено, що КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» декларує податковий кредит, сформований податковою накладною № 2860 від 30.09.2006 року на загальну суму 177875,67 гривень, в т.ч. ПДВ 29645,95 гривень в вересні 2008 року.

З акту перевірки вбачається, що згідно попередньої планової документальної перевірки КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» перевірений період з 01.10.2007 року по 31.12.2006 року.

В акті перевірки зазначено, що КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» не мав право уточнювати податковий кредит у вересні 2008 року податковим кредитом, сформованим податковою накладною, період виписки та сплати якої вересень 2006 року.

Судом встановлено, що 14.10.1997 року ДАЕК «Кримененрго» та Джанкойським ВПВКГ укладено договір № 133 на користування електричною енергією.

Відповідно до умов зазначеного договору ДАЕК «Кримененрго» зобовязався відпускати електроенергію Джанкойському ВПВКГ після оплати спожитої електроенергії та передоплати у відповідності до встановлених договором умов та величинами споживання відповідно до додатку № 1. Джанкойський ВПВКГ зобовязався сплачувати за спожиту електроенергію.

Судом встановлено, що на виконання умов договору ДАЕК «Кримененрго» здійснював постачання електроенергії.

Пунктом 3.2.1 договору сторони передбачили обовязок Джанкойського ВПВКГ здійснювати оплату спожитої електроенергії в наступні періоди: 1 платіж до 10 числа обємом 50% оплати запланованого місячного споживання, 2 платіж 24 числа - остаточний розрахунок.

Судом встановлено, що у звязку з нездійсненням Джанкойським ВПВКГ оплати за договором на користування електричною енергією № 133 від 14.10.1997 року ВАТ «Крименерго» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Джанкойського ВПВКГ про стягнення заборгованості в розмірі 928504,15 гривень.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду АР Крим від 22.04.2004 року по справі № 2-21/3120-2004 позов задоволено частково, стягнуто з Джанкойського ВПВКГ заборгованість в розмірі 786817,41 гривень.

Суд зазначає, що оплата за договором на користування електричною енергією № 133 від 14.10.1997 року відбулася тільки в вересні 2006 року, що вбачається з наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень № 1070 від 26.09.2006 року, № 1258 від 12.09.2006 року та № 1259 від 12.09.2006 року.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Зазначені норми є загальними і характеризуються як такі, що встановлюють певні правові наслідки для платників податків в залежності від відповідної події, що сталася раніше ("за першою подією").

У той же час, відповідно до п.11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

До того ж, у редакції Закону України "Про податок на додану вартість", що діяла до 25.03.2005 року (тобто на момент виникнення боргу), п.11.11 статті 11 містив терміни, що використовуються у цьому пункті, а саме термін касовий спосіб визначення бази оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) - спосіб податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобов'язань платника податку з поставки товарів (робіт, послуг) є дата отримання коштів на рахунок або у касу такого платника податку або отримання ним інших видів компенсації їх вартості, а датою виникнення права на податковий кредит є дата відрахування коштів з рахунку або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг) чи дата поставки інших видів компенсації їх вартості (включаючи дату виписки рахунку (чека) при розрахунках картками платіжних систем або банківськими чи персональними чеками).

Отже, у зазначений податковими органами час позивач, застосовуючи касовий спосіб податкового обліку не мав права на податковий кредит до відповідного відрахування коштів з рахунку або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарів.

Пізніше, Закон України "Про податок на додану вартість" у частині п.11.11 статті 11 притерпів змін, і частина, що визначає термін, що використовується у цьому пункті - касовий спосіб визначення бази оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) була виключена.

Натомість п.11.1 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" під терміном "касовий спосіб визначення бази оподаткування операцій з поставки товарів (послуг)" визначив метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Таким чином, якщо платник податку придбаває (виготовлює) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, визначених у п.11.11 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", то за касовим способом таким платником визначаються і податкові зобовязання і податковий кредит за операціями з поставки товарів (послуг), перелічених у цьому пункті, використаних у межах здійснення таких операцій.

Отже й для позивача, який надає послуги з водопостачання та водовідведення, база оподаткування операцій з постачання послуг, визначається відповідно до п.11.11 Закону України «Про податок на додану вартість» за касовим методом.

До того ж суд зазначає, що аналогічна позиція викладена у абз. 7 листа Державної податкової адміністрації України “Про розгляд листа тепломережі щодо формування податкового кредиту з ПДВ при одночасному застосуванні в обліку підприємства двох способів обліку податкових зобов'язань”N 4081/7/16-1515-05 від 29.02.2008 року.

Відповідно до п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового зобов'язання контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Таким чином, названий вище лист слід вважати податковим роз'ясненням в розумінні п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до касового методу дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку.

Суд зазначає, що ПДВ, сплачений відповідно до платіжних доручень № 1070 від 26.09.2006 року, № 1258 від 12.09.2006 року та № 1259 від 12.09.2006 року повинен бути врахований позивачем у складі податкового кредиту за касовим методом.

У даному випадку, податковим періодом виникнення у КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» права на податковий кредит по ПДВ є момент перерахування грошових коштів відповідно до платіжних доручень № 1070 від 26.09.2006 року, № 1258 від 12.09.2006 року та № 1259 від 12.09.2006 року, тобто вересень 2006 року.

Судом встановлено, що позивачем дотримано строк, встановлений законом, для визначення податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 15.3.1 п.15.3 статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати.

Враховуючи правильність застосування позивачем касового способу, КРП «ВПВКГ м.Джанкоя», починаючи з 26.09.2006 року протягом 1095 днів мало право включити у податковий кредит ПДВ в сумі 177875,67 гривень, сплаченого відповідно до вищевказаних платіжних доручень.

Судом встановлено, що податкова накладна № 2860 від 30.09.2006 року була надана КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» ВАТ «Крименерго» Джанкойський РЕМ в серпні 2008 року, у звязку з чим ВАТ «Крименерго» Джанкойським РЕМ в 2008 році до Джанкойської ОДПІ надано уточнюючий розрахунок до декларації по ПДВ за вересень 2006 року, відповідно позивачем в декларації з ПДВ за вересень 2008 року, поданої до Джанкойської ОДПІ 17.09.2008 року, задекларовано податковий кредит, який збільшено на суму 29645,95 гривень.

Факт отримання податкової накладної у вересні 2008 року підтверджується також реєстром отриманих податкових накладних, що був досліджений у судовому засіданні.

Крім того, відповідно до п. 5.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Оскільки позивач самостійно виявив помилки у звязку з тим, що він не визначив податковий кредит в вересні 2006 року (тобто в момент списання коштів з розрахункового рахунку), та в межах строків, встановлених ст. 15 Закону України № 2181 виправив ці помилки, відобразив показники податкового кредиту в декларації за серпень 2008 року, позивачем повністю дотримані вимоги ст.. 5 Закону України № 2181.

Отже, судом встановлено, що КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» додержано 1095 денний строк з дня виникнення права на податковий кредит, оскільки будь-яких обмежень щодо відображення у наступних податкових періодів податкового кредиту попередніх періодів діючим законодавством не передбачено.

Щодо доводів представника відповідача стосовно того, що КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» не зверталось до Джанкойської ОДПІ з повідомленням про порушення продавцем порядку виписки податкових накладних та не надало документального підтвердження, що податкові накладні надані підприємству з запізненням, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що неповідомлення податкового органу про порушення продавцем порядку виписки податкових накладних не впливає на формування податкового кредиту в межах встановленого законом строку.

Суд зазначає, що дотримання цієї норми закону дозволяє платнику податків формувати податковий кредит без податкової накладної, та ні в якому випадку не обмежує його право сформувати податковий кредит в інших податкових періодах після отримання податкової накладної від постачальника.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що висновки акту стосовно того, що позивач в порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.3 та п.п.7.2.6, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» включив до податкового кредиту за серпень 2008 року податкову накладну № 2860 від 30.09.2006 року на загальну суму 177875,67 гривень ( у т.ч. ПДВ в розмірі 29645,95 гривень) не відповідають дійсності.

Суд підкреслює, що Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та інших нормативно-правових актів.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно визначено КРП «ВПВКГ м.Джанкоя» податкове зобовязання з ПДВ в сумі 57444,00 гривень, в т.ч. за основним платежем в розмірі 38296,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 19148,00 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі. Судом враховано, що вихід за межі позовних вимог в такий спосіб застосовується виключно з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України.

На підставі викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення рішення Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 28.10.2010 року № 005301/23-1/1 належить визнати протиправними та скасувати.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У звязку зі складністю справи судом 14.12.2010 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 20.12.2010 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 28.10.2010 року № 005301/23-1/1 на суму 57444,00 гривень.

3.Стягнути на користь Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя» (ЄДРПОУ 03348100) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.