Постанова № 13362833, 17.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2010 р.Справа №2а-13305/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Южцентрстрой»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача Вельчев С.М. представник, довіреність від 01.12.2010 р.

від відповідача не зявився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Южцентрстрой» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі (далі відповідач) від 09.10.2009 р. №0007653500/0 та № 0007643500/0. Вимоги мотивовані тим, що працівники податкового органу під час проведення невиїзної документальної перевірки склали акт, в якому зробили помилкові висновки про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач вважає, що висновки, викладені у перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи, йому неправомірно нараховані податкові зобовязання та до нього протиправно застосовані штрафні санкції.

Представник позивача наполягав на позовних вимогах, викладених у позові.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.01.2010 р., представник відповідача надав заперечення на позов (вих. № 395/9/10-0 від 19.01.2010 р.), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.01.2010 р. провадження у справі зупинено та призначено судову бухгалтерську експертизу.

Ухвалою суду від 06.12.2010 р. поновлено провадження у справі.

Після поновлення провадження по справі представник позивача наполягав на задоволення позову з підстав, викладених у позові, представник відповідача явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день та час проведення судового засідання був сповіщений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надав. Представник позивача наполягав на продовжені розгляду справи на підставі залучених до неї документів.

Суд, вислухавши думку представника позивача, приймаючи до уваги відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Працівниками податкового органу було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання законодавства при правових відносинах із ПП «Плавікс» за період з 01.01.2006 р. по 31.06.2009 р, за результатами якої 30.09.2009 р. був складений акт № 17/35-10/31213893 .

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.5.1, п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в наслідок чого занижено податок на прибуток за 2008 р. на загальну суму 13750 грн., а також в наслідок порушення п.п 7.4.1, 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податок на додану вартість у сумі 11000 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 09.10.2009р. прийняті податкові повідомлення-рішення № 0007643500/0, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 13750грн. та 6875 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та №0007653500/0, згідно з яким йому нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 11000 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 5500 грн.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

У п.3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включаються, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону (п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

У п.1.4. ст.1 цього Закону визначено, що поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

У п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, зазначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобовязань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Ст.17 Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

У акті перевірки № 17/35-10/31213893 податковим органом зафіксовано, що відповідно до наданих документів в період часу, який перевірявся, позивач не укладав договори з ПП «Плавікс», ним надані документи, яки отримані від останнього, а саме накладна № 476 від 08.07.2008 р., рахунок фактура №ПЛ. 27/06 від 27.06.2008 р. податкова накладна № 476 від 07.07.2008 р., відповідно до яких платник податків отримав 7.5 тон труби діаметром 245х8 мм на суму 65999,98грн. (в т.ч. ПДВ у розмірі 11000 грн.). У наданій до перевірці накладній №476 від 08.07.2008 р. на думку працівників податкового органу не розшифровано підписи осіб, які здали та прийняли товар, підписи особи, що виписала рахунок-фактуру № Пл.-27/06 від 27.06.2008 р. також не розшифровано, не надано документів, яки підтверджували б транспортування товару. Податковий орган зазначив, що ним отримано інформацію про те, що ПП «Плавікс», якому перераховані кошти позивачем та від якого нібито отриманий останнім товар, відповідно до Постанови Ленінського районного суду м. Дніпропетровськ від 02.03.2009 р. по справі №1-200/09 було створено злочинною групою очолену ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для прикриття фактичного здійснення незаконної діяльності по наданню фінансових послуг по конвертації та переводу в готівку грошових коштів. З огляду на зазначене працівники відповідача зробили висновок про те, що первинні документи, які складені ПП «Плавікс», суперечать чинному законодавству, не відповідають сутності та не підтверджують дійсність проведення операцій з позивачем, в наслідок чого не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку платника податків. За таких обставин у позивача не існувало правових підстав віднесення до складу валових витрат 55000 грн., включення 11000 грн. до податкового кредиту за липень 2008р.

Позивачем надані копія договору субпідряду № 533 від 12.05.2008р., укладеного з ТОВ БК «Акрополь», який, на його думку, підтверджує той факт, що придбані у ПП «Плавікс» труби, були використані ним в подальшому для будівництва оздоровчого розважального комплексу «Аквапарк «Слон», надана копія акту приймання виконаних робіт за червень 2008 р., який підтверджує факт їх виконання. Крім того до матеріалів справи залучений лист ТОВ «Південьтеплосервіс» № 105 від 19.10.2009р, в якому підтверджено факт заміни труб діаметром 245х7 на труби 245х8 під час будівництва оздоровчого розважального комплексу «Аквапарк «Слон».

Позивачем також надана копія договору підряду № 08/08-08, укладеного 08.08.2008 р. з ВАТ «Старокримський», відповідно до умов якого він мав провести будівельно-монтажні роботи по реконструкції та розширенню «Цеху розливу вин», для чого виконати виготовлення та постачання металевих конструкції каркасу будівлі, їх монтаж. До матеріалів справи залучені документи, яки підтверджують виконання робіт, яки були предметом договору підряду № 08/08-08 від 08.08.2008 р.

До матеріалів справи залучений експертний висновок № 35 від 29.10.2010р. судово-бухгалтерської експертизи, призначеної ухвалою суду від 01.04.2010 р., при проведені якої експерт мав встановити, на яку суму підтверджується первинними бухгалтерськими документами позивача придбання товарно-матеріальних цінностей (труб) від ПП «Плавікс» в період з червня по липень 2008 р., їх використання під час проведення робіт по будівництву «Оздоровчо розважального комплексу «Аквапарк «Слон». При вивчені документів, наданих для проведенні експертизи, експертами зроблений висновок про підтвердження документами бухгалтерського обліку позивача, оформлення яких було ним здійснено згідно з вимогами чинного законодавства, факту отримання від ПП «Плавікс» труби 245Х80 в період часу з червня по липень 2008 р. у кількості 7,5 тон на суму 66000 грн., використання зазначеного товару (труб) під час будівництва «Оздоровчо розважального комплексу «Аквапарк «Слон».

В порядку передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що позивач не отримував труби від ПП «Плавікс», а під час будівництва «Оздоровчо розважального комплексу «Аквапарк «Слон» ним були використані труби, отримані від інших субєктів господарювання.

Вивчивши зазначений експертний висновок, суд вважає, що зроблений податковим органом у акті перевірки висновок про безтоварність правочину, укладеного з ПП «Плавікс» зроблений при неповному зясуванні всіх обставин справи.

За таких обставин, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 17/35-10/31213893 від 30.09.2009 р. про порушення позивачем вимог Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств», в період часу, який перевірявся, зроблені при неповному вивчені матеріалів справи на підставі припущень, в наслідок чого існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.12.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 21.12.2010 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі № 0007653500/0 та № 0007643500/0 від 09.10.2009 р.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.