Постанова № 13362520, 03.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.12.10Справа №2а-13331/10/1/0170 (10:45) м.Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В., за участю

представника позивача Вишневського В.Л.,

представника відповідача Громакової Я.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Євротранс»

до Державної податкової інспекції у м.Ялта АРК

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Приватне підприємство «Євротранс» до Державної податкової інспекції в м.Ялта АРК про визнання протиправним та скасування повідомлення рішення Державної податкової інспекції м.Ялта від 07.10.2010 року № 00035311502/0 про визначення зобовязань по ПДВ в сумі 42012,00 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.10.2010 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.10.2010 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Суд зазначає, що в ухвалах суду про відкриття провадження по справі, закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду відповідачем по справі зазначено ДПІ в м.Ялта АРК. При цьому, у судовому засіданні судом встановлено, що вірною назвою відповідача є ДПІ у м.Ялта АРК.

У судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, пояснив, що 07.10.2010 року ДПІ у м.Ялта за результатами документальної перевірки, яка проводилась в період з 13.09.2010 року по 14.09.2010 року, на підставі акта перевірки № 3544/15-2/32003201 від 14.09.2010 року винесла повідомлення рішення № 0003531502/0, яким до Приватного підприємства «Євротранс» застосовані штрафні санкції і визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 42012,00 гривень, з яких 12731,00 гривень основного платежу та 29281,00 гривень штрафні санкції.

Представник позивача зауважив, що своє рішення ДПІ у м.Ялта мотивує тим, що ПП «Євротранс» в порушення п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» занизило суму ПДВ за липень 2010 року, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 12731,00 гривень.

Представник позивача зазначив, що на думку ДПІ у м.Ялта дія п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» не поширюється на ПП «Євротранс».

Представник позивача зауважив, що повідомлення рішення № 0003531502/0 від 07.10.2010 року є незаконним та підлягає скасуванню.

Представник позивача зазначив, що згідно з п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» до операцій, що звільнені від оподаткування, відноситься надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Представник позивача пояснив, що 24 липня 2008 року виконкомом Ялтинської міської ради прийнято рішення № 1655 «Про узгодження тарифів на проїзд міськими автобусними маршрутами на території м.Ялта».

Представник позивача зазначив, що виконкомом Ялтинської міської ради для ПП «Євротранс» видано обовязковий документ для регулярних спеціальних пасажирських перевезень паспорт маршруту, в якому виконком Ялтинської міської ради на підставі постанови Ради міністрів АРК від 20.05.2008 року № 244 встановив вартість проїзду пасажирів та провозу багажу.

Представник позивача пояснив, що між ПП «Євротранс» та виконкомом Ялтинської міської ради на конкурсних засадах укладені договори № 22/09 від 10.12.2009 року, 48/10 від 09.04.2010 року та 20/09 від 10.12.2009 року, в яких виконавчим органом місцевого самоврядування встановлено тарифи на перевезення пасажирів.

Представник позивача зауважив, що ПП «Євротранс» надає послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування на території Великої Ялти, на підставі документів, виданих виконкомом Ялтинської міської ради, за тарифами, встановленими вищезазначеним виконавчим органом, у звязку з чим застосування позивачем п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» є обґрунтованим.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, пояснив, що тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі «маршрутного таксі» підлягають регулюванню органами місцевого самоврядування у разі, якщо вони надаються підприємствами комунальної власності.

Представник відповідача пояснив, що рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 24.07.2008 року № 1655 ПП «Євротранс» погоджені тарифи на проїзд у міських автобусних маршрутах на території м.Ялта.

Представник відповідача підкреслив, що дія п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» не поширюється на ПП «Євротранс».

Представник відповідача зазначив, що за період, що перевірявся, платником занижені податкові зобовязання у сумі 12731,00 гривень.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, враховуючи вищезазначене, Державна податкова інспекція у м.Ялта у відносинах з приватним підприємством «Євротранс», під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Євротранс» є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АРК, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 445069, довідкою з ЄДРПОУ № 05.3-06-01/1211 від 25.08.2004 року.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Євротранс» зареєстровано в податковому органі 04.07.2002 року.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію податку на додану вартість № 00514076 від 10.01.2005 року Приватне підприємство «Євротранс» зареєстроване платником ПДВ,

Таким чином, судом встановлено, що Приватне підприємство «Євротранс» є субєктом господарювання, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що в податковій декларації з ПДВ за липень 2010 року позивачем задекларовано суму ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в розмірі 9456,00 гривень.

Судом встановлено, що головним державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ м.Ялта Кириченко С.М. з 13.09.2010 року по 14.09.2010 року перевірено податкову декларацію з податку на додану вартість Приватного підприємства «Євротранс» за липень 2010 року, за результатами проведення якої складено акт про результати невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Євротранс» з податку на додану вартість» за липень 2010 року (надалі акт перевірки).

В результаті проведення перевірки встановлено, що в порушення п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» Приватним підприємством «Євротранс» занижена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за липень 2010 року, на суму 12731 гривень.

Судом встановлено, що акт перевірки головним бухгалтером та директором Приватного підприємства «Євротранс» не підписано.

На підставі акту перевірки за порушення п.п.5.1.13 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» ДПі у м.Ялті прийнято податкове повідомлення рішення № 0003531502/0 від 07.10.2010 року, яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 42012,00 гривень, з яких: за основним платежем 12731 гривень та за штрафними санкціями 29281 гривень.

Перевіряючи обґрунтованість податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції м.Ялта від 07.10.2010 року № 00035311502/0 судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що головним державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ м.Ялта Кириченко С.М. проведено невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Євротранс», предметом якої була перевірка податкової декларації з податку на додану вартість Приватного підприємства «Євротранс» за липень 2010 року.

Суд зазначає, за результатами проведення перевірки податковим органом зроблено висновок про відсутність підстав для звільнення Приватного підприємства «Євротранс» від оподаткування операцій з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту на підставі 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Судом встановлено, що податковий орган дійшов такого висновку без перевірки первісних документів.

При цьому, суд зауважує, що невиїзні документальні перевірки проводяться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях. При цьому, забороняється вимагати надання будь-яких документів на підтвердження наведених у податковій декларації даних.

Суд зазначає, що з акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлено порушення позивачем положень п.п. 5.1.13 п.5.1. ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість”, Приватним підприємством «Євротранс» занижена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за липень 2010 року на суму 12731,00 гривень.

Такий висновок, відповідно до акту перевірки зроблений відповідачем виходячи з того, що позивачем було задекларовано в податковій декларації з ПДВ за липень 2010 року операції, які звільнені від оподаткування (п.п. 5.1.13 п.5.1. ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість”) у сумі 12731,00 гривень.

Відповідач, посилаючись на положення ст.35 Закону України “Про автомобільний транспорт”та положення п.п. “а”п.2 ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування України” зазначив в акті перевірки, що тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі “маршрутного таксі”підлягають регулюванню органами місцевого самоврядування у разі, якщо вони надаються підприємствами комунальної власності.

Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 24.07.2008 року №1655 з 01.08.2008 року погоджено єдиний тариф 2,00 грн. на проїзд у міських автобусних маршрутах загального користування, що працюють в режимі маршрутного таксі.

Таким чином, відповідач прийшов до висновку про те, що дія п.п. 5.1.13 п.5.1. ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість”не розповсюджується на позивача, в звязку з чим зробив висновок про заниження позивачем суми ПДВ.

Отже, на думку відповідача Приватному підприємству «Євротранс» такі тарифи не встановлені, а тільки погоджені, а це означає, що дія підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість”не поширюється на позивача.

Однак, суд не погоджується з такими висновками податкового органу, у звязку з чим зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що Приватне підприємство «Євротранс» є субєктом господарювання та виконує зобовязання по перевезенню пасажирів за маршрутами згідно укладених з виконкомом Ялтинської міської ради договорам.

Так, відповідно до договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом № 22/09 від 10.12.2009 року, укладеного виконавчим комітетом Ялтинської міської ради та Приватним підприємством «Євротранс», Замовник надає дозвіл на обслуговування автобусного маршруту, а Перевізник бере на себе зобовязання зі здійснення перевезення пасажирів та наданню транспортних послуг на маршруті № 24 «к/т Спартак Поляна казок» (6 одиниць) на період з 10.12.2009 року по 09.12.2014 року.

Згідно з договором на перевезення пасажирів автомобільним транспортом № 48/10 від 09.04.2010 року, укладеним виконавчим комітетом Ялтинської міської ради та Приватним підприємством «Євротранс», Замовник надає дозвіл на обслуговування автобусного маршруту, а Перевізник бере на себе зобовязання зі здійснення перевезення пасажирів та наданню транспортних послуг на маршруті № 22 «Речовий ринок вул. Сеченова» (7 одиниць) на період з 10.04.2010 року по 09.04.2015 року.

Відповідно до договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом № 20/09 від 10.12.2009 року, укладеного виконавчим комітетом Ялтинської міської ради та Приватним підприємством «Євротранс», Замовник надає дозвіл на обслуговування автобусного маршруту, а Перевізник бере на себе зобовязання зі здійснення перевезення пасажирів та наданню транспортних послуг на маршруті № 3 «Маг. Чорноморець вул.Стахановська» (8 одиниць) на період з 10.12.2009 року по 09.12.2014 року.

Із змісту рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1655 від 24 липня 2008 року вбачається, що виконком при його прийнятті керувався ст. 28, 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

У п. 1 рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1655 від 24 липня 2008 року зазначено: « З 01.08.2008 погодити єдиний тариф 2,00 грн. на проїзд у міських автобусних маршрутах загального користування, що працюють в режимі маршрутного таксі (додаток 1).

Отже, судом встановлено, що виконкомом Ялтинської міської ради було погоджено єдиний тариф 2 грн. на проїзд в міських автобусних маршрутах загального користування, що працюють в режимі маршрутного таксі.

Закон України “Про податок на додану вартість” визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік оподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Підпунктом 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Підпунктом 2 пункту «а» ч. 1 ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”( в редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин) визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

З аналізу вказаних нормативно правових актів вбачається, що нормою, яка визначає компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів є підпункт 2 пункту «а» ч. 1 ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що підпунктом 2 пункту «а» ч. 1 ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено у який саме спосіб орган місцевого самоврядування здійснює регулювання, про яке йдеться у підпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме:

- шляхом встановлення тарифів які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади,

- шляхом погодження тарифів з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Таким чином, виконавчий комітет Ялтинської міської ради, прийнявши рішення №1655 від 24 липня 2008 року, погодив єдиний тариф, чим, в розумінні положень підпункту 2 пункту «а» ч. 1 ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”та підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість”, у межах встановленої законом компетенції врегулював тарифи перевезення осіб пасажирським транспортом.

Слід відзначити, що норма підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість”сама по собі не встановлює компетенцію органу місцевого самоврядування щодо регулювання тарифів перевезення, а відсилає до іншого закону, яким встановлена така компетенція.

Діюче законодавство, крім положень п.п. 2 пункту «а» ч. 1 ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, не містить інших норм, що встановлювали б компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів на перевезення пасажирів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення № 1655 від 24 липня 2008 року прийнято виконавчим комітетом Ялтинської міської ради у межах компетенції, у порядок та спосіб, що встановлені Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, тому тарифи з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульовано органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції шляхом погодження тарифів.

Крім того, суд зазначає, що поняття слова “регулювання”, застосоване законодавцем у підпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість”, слід розуміти як впорядкування чого-небудь, що також може включати поняття: погоджувати, приймати рішення, встановлювати, визначати, обмежувати та інше.

При використанні терміну “регулювання” необхідно виходити з його значення, а не буквального відображення у тексті при прийнятті рішення.

Отже, виконавчий комітет Ялтинської міської ради, прийнявши рішення №1655 від 24 липня 2008 року, вчинив дії направлені на впорядкування в межах своєї компетенції тарифів перевезення осіб пасажирським транспортом, врегулювавши їх у встановлений законом спосіб.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач мав право використовувати положення підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість при формуванні сум ПДВ у податковій звітності з надання послуг перевезення пасажирів, оскільки керувався тарифами на надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульованими органом місцевого самоврядування.

Вказане свідчить про те, що висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість” та заниження ним суми податку на додану вартість є необґрунтованим та суперечить вимогам чинного законодавства.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м.Ялта АРК № 00035311502/0 від 07.10.2010 року належить визнати протиправними та скасувати.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У звязку зі складністю справи судом 03.12.2010 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 08.12.2010 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м.Ялта АРК № 00035311502/0 від 07.10.2010 року.

3.Стягнути на користь Приватного підприємства «Євротранс» (ЄДРПОУ 32003201) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.