Рішення № 133600532, 15.01.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/10123/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Клочко А.С.,

представника позивача Овсяннікова С.В.,

представника відповідача Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ріелті» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Ріелті» (далі - ТзОВ «Грін Ріелті») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 травня 2025 року: №0142960706 про збільшення на 1924088,62 грн грошового зобов`язання з податку на прибуток; №00142832408 про збільшення на 392523,98 грн грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб; №00142842408 про збільшення на 26869,36 грн грошового зобов`язання з військового збору.

Позов обґрунтований тим, що ГУ ДПС у Волинській області провело документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності обчислення, повноти і своєчасності податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період діяльності з 01 січня 2021 року по 28 березня 2025 року, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску за період з 14 листопада 2012 року по 28 березня 2025 року у зв`язку з прийняттям рішення про ліквідацією товариства. Перевіркою встановлено порушення вимог Податкового кодексу України (далі ПК України) та контролюючий орган дійшов висновку, що має місце заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету, за 2021 рік на 1539270,90 грн, та завишення від`ємного значення об`єкту оподаткування, визначеного на кінець перевіреного періоду на 4248495,00 грн; також занижено базу оподаткування, не нараховано та не утримано, не сплачено податок на доходи фізичних осіб у сумі 389400,98 грн та військовий збір у сумі 26609,11 грн за червень 2021 року, а за лютий 2022 року - у сумі 3123,00 грн та у сумі 260,25 грн відповідно. За результатами перевірки 08 травня 2025 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0142960706, №00142832408 №00142842408 про збільшення грошових зобов`язань з податку на прибуток, з податку на доходи фізичних осіб, з військового збору.

Позивач вважає протиправними такі рішення. З цього приводу вказав, що висновки про заниження податку на прибуток ґрунтуються на помилковому трактуванні норм ПК України за фактичних обставин. Так у товариства облікована кредиторська заборгованість у сумі 12800000,00 грн за договором поворотної фінансової допомоги від 19 червня 2015 року №10фн/06-15, укладеним із ТзОВ «Воленерджі». Додатковою угодою від 20 жовтня 2016 року сторони продовжили строк повернення позики до 20 жовтня 2020 року. За висновком акта перевірки сума неповерненої фінансової допомоги підлягає відображенню у складі інших доходів у декларації з податку на прибуток за 2021 рік. На переконання позивача, за правилами бухгалтерського обліку у нього наразі відсутні підстави для списання заборгованості, оскільки за правилами Цивільного кодексу України не завершився строк позовної давності (був зупинений на період карантину та під час воєнного стану до 03 вересня 2025 року) і сума поворотної фінансової допомоги не визначається як прибуток та досі існує обов`язок її повернути.

Не погоджується позивач і з висновками акта перевірки про заниження на 1773941,00 грн бази оподаткування за червень 2021 року та лютий 2022 року в цілях сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору. ГУ ДПС у Волинській області дійшло висновку про отримання ОСОБА_1 додаткового блага, пов`язаного зі сплатою боргу за іпотечним кредитом, та виконанням товариством функцій податкового агента. Як стверджує позивач, 11 червня 2021 року між ТзОВ «Ескроу Капітал» (первісний кредитор) та ТзОВ «Грін Ріелті» (новий Кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги за кредитним договором №CM-SME A00/009/2007 від 01 березня 20007 року, тобто товариство викупило у ТзОВ «Ескроу Капітал» право вимоги зі сплати іпотечного кредиту від боржника ОСОБА_1 , а не брало на себе обов`язок виконати зобов`язання замість боржника щодо сплати заборгованості у сумі 1773941,00 грн за кредитним договором. За договором відступлення права вимоги від 11 червня 2021 року ТзОВ «Грін Ріелті» у будь-який момент має право вимоги до боржника ОСОБА_1 сплатити іпотечний кредит. При відступленні права вимоги не утримується податок на доходи фізичних осіб та військовий збір та у результаті такого правочину не виникає додаткове благо - приріст показників майнового стану платника податку, а тому товариство не виконує функції податкового агента, передбачені нормами статті 164 ПК України.

Позивач заперечує висновки акта перевірки, на підставі яких податковими повідомленнями-рішеннями №00142832408 та №00142842408 донараховані грошові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за лютий 2022 року на суму виплаченої працівникам товариства одноразової грошової допомоги, яка мала одноразовий характер і при цьому надавалася у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПК України.

Позивач вважає, що висновки контролюючого органу, покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, та просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження (а.с.179).

Ухвалою суду від 22 жовтня 2025 року прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову (про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 травня 2025 року №0142960706, №00142832408, №00142842408 та №0142970706, які прийняті на підставі одного акта документальної позапланової виїзної перевірки від 14 квітня 2025 року №10782/07-06/38474469) (а.с.175).

Оскаржуючи податкове повідомлення-рішення від 08 травня 2025 року №0142970706, позивач вказав, що воно має однакову правову природу та підстави, що й податкове повідомлення-рішення №0142960706 і також стосується договору поворотної фінансової допомоги від 19 червня 2015 року №10фн/06-15. За змістом акта перевірки завищено на 4248495,00 грн різницю, на яку збільшується фінансовий результат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 138.1 статті 138 ПК України), на суму витрат від списання необоротних активів за 2024 рік. Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (збитки) минулих років у розмірі 4248495,00 грн задекларована у 2022 році. Позивач наголошує, що у 2022 році не здійснював списання необоротних активів відповідно до національних положень, а оскільки строки позовної давності для повернення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги не минули, то відповідно не настали умови для списання необоротних активів на суму поворотної фінансової допомоги.

У відзиві на позовну заяву (а.с.120-125) відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити повністю. В обґрунтування своєї позиції відповідач вказав, що ході перевірки встановлено наявність на початок (01 січеня 2021 року) та кінець перевірного періоду (28 березня 2025 року) кредиторської заборгованості в сумі 12800000,00 грн по рахунку 611 рахунку по контрагенту ТзОВ «Воленерджі» за договором від 19 червня 2015 року №10фн/06-15. Головою з ліквідації надано додаткову угоду від 20 жовтня 2016 року до цього договору про повернення поворотної фінансової допомоги у строк до 20 жовтня 2020 року. В ході перевірки суб`єктом господарювання не надано документів, які б підтверджували здійснення претензійної роботи по стягнення кредиторської заборгованості. Крім того, оскільки ТзОВ «Грін Ріелті» ліквідується, ним здійснено передачу дебіторської заборгованості в сумі 8985308,63 грн, однак кредиторська заборгованість передана не була. Відповідач зауважив, що ТзОВ «Воленерджі» не звітується з січні 2018 року; на запит від 04 квітня 2025 року про надання підтверджуючих документів про наявність заборгованості, встановлення дати повернення чи графіка повернення фінансової допомоги відповідь не отримано. З цих підстав відповідач вважає, що у разі ліквідації юридичної особи зобов`язання ТзОВ «Грін Ріелті» будуть зменшені, а це в свою чергу призведе до збільшення доходу. Тому отримання грошових коштів (фінансової допомоги) та їх неповернення відповідає визначенню безоплатно отриманих товарів/послуг відповідно до вимог підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПК України. Дохід від списання кредиторської заборгованості відображається в статті «Інший операційний дохід», що зумовлює збільшення фінансового результату до оподаткування та сплату податку на прибуток та зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку).

Відповідач також вказав, що відповідно до договору від 11 червня 2021 року, укладеного між ТзОВ «Ескроу Капітал» та позивачем, останній є новим кредитором та зобов`язується здійснити оплату на рахунок первісного кредитора (ліміт фінансування становить 1773941,00 грн) і такі зобов`язання ТзОВ «Грейт Ріелті» виконало. Більше того, позивач є майновим поручителем щодо третьої особи боржника, а саме іпотекодавцем (як власник нерухомого майна - предмета іпотеки за договором №РМ-5МЕ А00/009/2007 від 03 березня 2007 року, укладеним в порядку забезпечення виконання умов кредитного договору №СМ-5МЕ А00/009/2007 від 01 березня 2007 року). Боржник ОСОБА_1 не відшкодувала понесених витрат ТзОВ «Грін Ріелті», а тому товариству суму понесених витрат, пов`язаних зі сплатою боргу за іпотечним кредитом, необхідно було включити до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як дохід у вигляді додаткового блага за другий квартал 2021 року відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України та виконати функцію податкового агента сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Також в порушення підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України позивач не включив до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку, у цьому разі матеріальної допомоги всім працівникам у лютому 2022 року, яка має ознаки систематичною виплати, тому належить до фонду заробітної плати як інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення є правомірними, а позовні вимоги - безпідставними.

У відповіді на відзив (а.с.163-167) позивач наголосив, що дії відповідача суперечать положенням ПК України та усталеній судовій практиці, адже фактичні обставини взаємовідносин ТзОВ «Воленерджі» із ТзОВ «Грін Ріелті» не свідчать про наявність безоплатного отримання товарів, послуг чи грошових коштів, заборгованість за договором від 19 червня 2015 року №10фн/06-15 про надання поворотної фінансової допомоги не відповідає визначенню безповоротної фінансової допомоги. ТзОВ «Воленерджі» не ліквідовано, воно є діючим, тому норми пункту 5 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306; далі - П(С)БО 11), щодо списання зобов`язань, які не підлягають погашенню, на цей час не можуть бути застосовані. Відповідач також помилково вважає, що ТзОВ «Грін Ріелті» виконало зобов`язання замість боржника ОСОБА_1 за кредитним договором та є податковим агентом, тоді як товариство є лише новим кредитором з правом вимоги до боржника (до нового кредитора переходять права первісного кредитора). Так само відповідач необґрунтовано ототожнив одноразову матеріальну допомогу, надану працівникам у лютому 2022 року у зв`язку із надзвичайними обставинами (воєнним станом) і яка не має ознак заробітної плати (підлягає застосуванню пункт 3.31 Інструкції зі статистики заробітної плати), із систематичними виплатами із заробітної плати.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Ухвалою суду від 04 грудня 2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті (а.с.208).

У судовому засіданні представники сторін, кожен зокрема, підтримали позицію, викладену у власних заявах по суті справи.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Наказом ГУ ДПС у Волинській області від 26 березня 2025 року №1090-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Грін Ріелті» на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, підпункту 98.1.4 пункту 98.1 статті 98 ПК України, у зв`язку внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників щодо припинення юридичної особи призначено документальну позапланову виїзну перевірку тривалістю 5 робочих днів з 28 березня 2025 року з метою дослідження питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01 січня 201 року по 28 березня 2025 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01 січня 2021 року по 28 березня 2025 року, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску за період з 14 листопада 2012 року по 28 березня 2025 року (а.с.12). Наказом від 02 квітня 202025 року №1163-п «Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки «ТзОВ «Грін Ріелті» термін проведення перевірки продовжено на 2 робочих дні з 04 квітня 2025 року (а.с.15).

Актом перевірки від 14 квітня 2025 року№10782/07-06/38474469 (а.с.17-61) встановлено порушення, зокрема:

підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.1 статті 138, підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 ПК України; занижено податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету на загальну 1539270,90 грн за 2021 рік та завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування, визначеного на кінець перевіреного періоду, на 4248495,0 грн;

підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176, підпунктів 1.2, 1.4, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та занижено базу оподаткування за червень 2021 року, в результаті чого не нараховано та не утримано, не сплачено податок на доходи фізичних осіб у сумі 389400,98 грн та військовий збір у сумі 26609,11 грн;

підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176, підпунктів 1.2, 1.4, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та занижено базу оподаткування за лютий 2022 року, в результаті чого не нараховано та не утримано, не сплачено податок на доходи фізичних осіб у сумі 3123,00 грн та військовий збір у сумі 260,25 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 08 травня 2025 року:

№0142960706 про збільшення на 1924088,62 грн грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2021 рік, з них 1539270,90 грн - основний платіж та 384817,72 грн - штрафні санкції (а.с.64-66);

№0142970706 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за податковою декларацією від 06 січня 2025 року №9402107852 за 2024 рік на суму завищення 4248495,00 грн (а.с.158);

№00142832408 про збільшення на 392523,98 грн грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за червень 2021 року, лютий 2022 року (а.с.67-68);

№00142842408 про збільшення на 26869,36 грн грошового зобов`язання з військового збору за червень 2021 року, лютий 2022 року (а.с.69-70).

Зазначені податкові повідомлення-рішення є предметом оскарження у цьому спорі.

Спірні правовідносини, передусім регулюються нормами ПК України, який також визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок призначення та проведення податкової перевірки не оскаржується позивачем, тож оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням суд надає через призму виявлених порушень.

Податкові повідомлення-рішення від 08 травня 2025 року №0142960706 про збільшення грошових зобов`язань за 2021 рік на 1924088,62 грн (на суму основного платежу та у зв`язку із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій) та №0142970706 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2024 рік на суму завищення 4248495,00 грн прийняті з підстав виявлених актом перевірки порушень підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.1 статті 138, підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 ПК України та стосуються наслідків укладення між ТзОВ «Воленерджі» (позикодавець) та ТзОВ «Грін Ріелті» (позичальник) договору від 19 червня 2015 року №10фн/06-15 про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 12800000,00 грн.

За змістом цього договору (а.с.76-77) позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не стягується) на строк 36 місяців з часу набрання чинності цим договором; строк повернення позики може бути продовжений за погодженням сторін; закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за порушенням умов його виконання (пункти 1.1, 2.1, 2.2, 2.4, 5.2, 5.3 договору). Додатковою угодою від 20 жовтня 2016 року сторони продовжили строк повернення позики до 20 жовтня 2020 року (а.с.79).

За змістом акта перевірки встановлено заниження показника у рядку 01 декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» на 12800000,00 грн, у т.ч. за 2021 рік 12800000,00 грн. Суть порушення зводиться до того, що станом на 28 березня 2025 року наявна кредиторська заборгованість у сумі 12800000,00 грн по рахунку 611 рахунку по контрагенту ТзОВ «Воленерджі» згідно з договором від 19 червня 2015 року №10фн/06-15 (строк повернення до 20 жовтня 2020 року).

Згідно з мотивами акта перевірки якщо протягом визначеного строку платник не повертає поворотну фінансову допомогу, то така допомога для цілей оподаткування вважається безповоротною. В ході перевірки суб`єктом господарювання не надано документів, які б підтверджували здійснення претензійної роботи зі стягнення зазначеної кредиторської заборгованості. ТзОВ «Воленерджі» з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2024 року не подані річні декларації платника податку на прибуток та фінансова звітність, яка б відображала наявність зазначеної заборгованості; 04 квітня 2025 року цьому платнику направлено запит №7377/6/03-20-07-06-06 щодо надання підтверджуючих документів про наявність заборгованості та проведення претензійних робіт із ТзОВ «Грін Ріелті», встановлення дати повернення чи затвердження графіка повернення фінансової допомоги та станом на 07 квітня 2025 року відповідь відсутня.

Контролюючий орган вважає, що отримання грошових коштів (фінансової допомоги) та їх неповернення згідно з умовами договору від 19 червня 2015 року №10фн/06-15 та додаткової угоди від 20 жовтня 2016,року у сумі 12800000,00 грн відповідає визначенню безоплатно отриманих товарів/послуг відповідно до вимог підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

За період з 01 січня 2021 року по 28 березня 2025 року ТзОВ «Грін Ріелті» задекларовано різниці, які виникають відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України: у 2021 році 3173244,00 грн, у 2022 році - 4248495,00 грн, у 2023 році - 23303331,00 грн, у 2024 році - 28233325,00 грн. Внаслідок порушення пунктів 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пункту 138.1 статті 138 ПК України завищено різниці, на які збільшується фінансовий результат на суму витрат від списання необоротних активів на 4248495,00 грн за 2024 рік, занижено податок на прибуток за 2021 рік на 1539271,00 грн (8551505,00 грн х 18%).

Надаючи доводам оцінку доводам сторін у цій частині позовних вимог суд зазначає про таке.

У статті 14 ПК України наведені визначення понять, які вживаються у Кодексі.

Відповідно до підпункт 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Стаття 627 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) наділяє сторін свободою в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Не є спірною та обставина, що між ТзОВ «Воленерджі» та ТзОВ «Грін Ріелті» укладено договір від 19 червня 2015 року №10фн/06-15 (а.с.76-77) про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 12800000,00 грн на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не стягується). Тобто, за умовами договору фінансова допомога підлягає поверненню в обумовлений строк (згідно з додатковою угодою від 20 жовтня 2016 року - до 20 жовтня 2020 року) (а.с.79). При цьому, як передбачено пунктом 5.3 договору, закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за порушенням умов його виконання.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996-XIV) визначено, що зобов`язання заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України установлено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1999 року за №860/4153; далі П(С)БО 15), визначено, що доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Відповідно до вимог пункту 5 П(С)БО 11 якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Абзацом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Не заперечується, що кредиторська заборгованість у встановлений додатковою угодою від 20 жовтня 2020 року до договору від 19 червня 2015 року №10фн/06-15 (а.с.76-77) про надання поворотної фінансової допомоги строк позивачем не погашена.

Поряд з тим підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 ЦК України. Так зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України).

За загальним правилом, установленим статтею 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Крім того, зобов`язання припиняється за домовленістю сторін (частина перша статті 604); зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (статті 605); зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (статті 609).

Ні на початок, ні на кінець 2021 року, ні станом на 28 березня 2025 року (кінець перевіреного періоду) жодна із наведених подій не настала. ТзОВ «Волнереджі» не ліквідоване (і не перебуває у стані припинення), а прийняття рішення власника (засновника) про припинення юридичної особи ще не є ліквідацією юридичної особи ТзОВ «Грін Ріелті». При цьому на вказану дату ліквідаційний баланс позивача не затверджений, а загальний строк позовної давності (три роки), установлений статтею 257 ЦК України для визнання заборгованості безнадійною, не сплив.

З урахуванням умов додаткової угоди від 20 жовтня 2016 року перебіг позовної давності мав би закінчитися 20 жовтня 2023 року. Проте пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (доповнено Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, на дату повернення фінансової допомоги кредитору діяла вказана норма та перебіг строку позовної давності не розпочався.

Надалі розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії», а Законом України від 08 листопада 2023 року №3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» цю норму викладено у новій редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Законом України від 14 травня 2025 року №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (набрав чинності 04 вересня 2025 року) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено, тим самим відновлено перебіг позовної давності.

З наведеного слідує, що станом на 28 березня 2025 року не настали підстави для визнання позивачем заборгованості такою, що не підлягає погашенню юридичні підстави для визнання кредиторської заборгованості безнадійною ще не настали.

Тож необґрунтованим є висновок ГУ ДПС у Волинській області про заниження бази оподаткування податком на прибуток у 2021 році та завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в декларації за 2024 рік.

Нагадаємо, для того, щоб сума зобов`язання підлягала включенню до доходу, необхідно щоб вона не підлягала погашенню (пункт 15 П(С)БО 15), а згідно з пунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України безповоротною фінансовою допомогу є сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Аргументи відповідача в акті перевірки про те, що позивач не надав доказів претензійно-позовної роботи щодо власного боргу є абсурдним (позивач є боржником). Не може слугувати підставою для визнання заборгованості такою, що не підлягає погашенню, неподання кредитором звітності та ненадання ТзОВ «Воленерджі» відповіді на запит станом на 07 квітня 2025 року (як стверджується в акті перевірки, такий надісланий 04 квітня 2025 року). Непред`явлення вимог кредитором станом на день податкової перевірки саме по собі не змінює правову природу зобов`язання до моменту спливу строку позовної давності та не свідчить про прощення боргу згідно зі статтею 605 ЦК України, бо така дія вимагає письмового рішення.

Передчасними є доводи контролюючого органу про те, що дохід мав бути відображений у зв`язку із ліквідацією ТзОВ «Грін Ріелті». Необхідно зазначити, що до моменту затвердження ліквідаційного балансу юридична особа перебуває в процесі припинення, фінансовий результат не є остаточний і заборгованість обліковується за принципом фактичного відображення господарських операцій. Прийняття рішення про неможливість задоволення вимог кредиторів та списання у процесі ліквідації юридичної особи боргу, що може мати місце у майбутньому, лише тоді матиме наслідком донарахування доходу та коригування фінансового результату. Водночас податкове зобов`язання не може виникати на підставі прогнозів щодо завершення процедури ліквідації.

Між тим податкові зобов`язання донараховані позивачу за 2021 рік та зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування за 2024 рік, тоді як запис про рішення засновника внесений до Реєстру 21 лютого 2025 року. Прийняття засновником рішення про припинення юридичної особи ТзОВ «Грін Ріелті» не є подією, яка вказує на безумовне припинення зобов`язань перед кредитором ТзОВ «Воленерджі».

Не може залишитися поза увагою і та обставина, що в акті перевірки контролюючий орган не може визначитися із юридичною кваліфікацією заборгованості. Так на сторінці 5 акта перевірки йдеться про відповідність поворотної фінансової допомоги, яка неповернута, безповоротній, а на сторінці 7 акта вказано, що отримання грошових коштів (фінансової допомоги) та їх неповернення згідно з умовами договору від 19 червня 2015 року та додаткової угоди від 20 жовтня 2016 року відповідає визначенню безоплатно отриманих товарів/послуг відповідно до вимог підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті ПК України.

Відповідно до цієї норми безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Однак операція з отримання поворотної фінансової допомоги є грошовою операцією, а ПК України не містить норм, які дозволяли б ототожнювати грошові кошти з товарами чи послугами.

Не містить акт перевірки будь-якого обґрунтування про порушення позивачем підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 ПК України, за змістом якого фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується: на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Посилання на порушення цієї норми міститься в акті перевірки (в частині заниження податку на прибуток та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування).

Підсумовуючи сказане, суд дійшов висновку, що висновки акта перевірки та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення від 08 травня 2025 року №0142960706 та №0142970706 є передчасними та необґрунтованими (не узгоджуються з положеннями ПК України та стандартами бухгалтерського обліку щодо підстав та умов відображення доходу), а тому такі як протиправні підлягають скасуванню.

В основі прийняття податкових повідомлень-рішень від 08 травня 2025 року №00142832408 про збільшення на 392523,98 грн грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та №00142842408 про збільшення на 26869,36 грн грошового зобов`язання з військового збору стали висновки акта перевірки про порушення позивачем як податковим агентом підпунктів 164.2.1, 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176, підпунктів 1.2, 1.4, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та заниження внаслідок цього бази оподаткування за червень 2021 року та за лютий 2022 року, ненарахування та неутримання, несплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 389400,98 грн та у сумі 3123,00 грн, військового збору у сумі 26609,11 грн та у сумі 260,25 грн.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Як установлено підпунктом 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України, платниками податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Об`єктом оподаткування фізичної особи - резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (підпункт 163.1.3 пункту 163.1 статті 163 Кодексу).

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За правилами підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (пункт 167.1 статті 167 ПК України).

Підпунктом «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України обумовлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Платники збору, зазначені у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Підпунктами 1.4, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлено правило: нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту. Платники збору, зазначені у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

За аргументами податкового органу в акті перевірки ТзОВ «Грін Ріелті» не дотримало наведених приписів при нарахуванні доходу, визначеному у підпункті 164.2.1 пункту 164 статті 164 ПК України його працівникам у лютому 2022 року.

Так відповідно до пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (підпункт 164.2.1).

Відповідно до підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 ПК України заробітна плата для цілей розділу IV Кодексу - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Перевіркою встановлено, що на підставі наказу по товариству від 25 лютого 2022 року №1/ОД надано матеріальну допомогу усім найманим працівникам, які перебували у трудових відносинах з товариством у лютому 2022 року, та згідно з пунктом 2.3.3 Інструкції зі статистики такі виплати є систематичною матеріальною допомогою працівникам, яка належить до заробітної плати як інші заохочувальні та компенсаційні виплати і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військового збору та має відображатися у складі зарплати, нарахованої у звітному місяці.

З цього зроблено висновок, що позивачем (податковим агентом) занижено базу оподаткування (не включено до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника) на загальну суму 17350,00 грн, в результаті чого не нараховано та не утримано, не сплачено податок на доходи фізичних осіб, військовий збір до або під час виплати доходу.

Вирішуючи спір у цій частині, суд встановив, що наказом ТзОВ «Грін Ріелті» від 25 лютого 2022 року №1/ОД (а.с.205) дійсно надано п`ятьом працівникам товариства неоподатковану матеріальну допомогу у розмірі 3470,00 грн. Підставою такого рішення вказано усне рішення учасників товариства.

Кваліфікуючи матеріальну допомогу як складову заробітної плати, відповідач покликається на пункт 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713; далі Інструкція №5).

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції №5 інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них належать (підпункт 2.3.3): матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв`язку з екологічним станом, крім сум, указаних у пункті 3.31).

Склад інших виплат, які не належать до фонду оплати праці, визначений у пункті 3 Інструкції №5, зокрема, такими є матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв`язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання (пункт 3.31).

Відповідач виплачену матеріальну допомогу вважає систематичною тільки тому, що вона виплачена всім працівникам.

Однак суд із цим не погоджується та враховує пояснення позивача про те, що виплата цієї допомоги проведена на другий день повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Через відомі події рішення учасниками товариства приймалося в оперативному порядку. І хоч наказ базується на усному рішенні учасників товариства, він є чинним розпорядчим документом.

Суд вважає, що відповідач безпідставно покликається на систематичність виплати. Систематичність означає регулярність (періодичність) у часі. У цьому разі виплата здійснена одноразово (інше не встановлено податковою перевіркою). Виплата не одному працівнику, а всім одночасно, також не є систематичністю (адже виплачена один раз 25 лютого 2022 року), при цьому екстреність виплати обумовлена необхідністю збереження життя і здоров`я сімей працівників за умов, які склалися. Соціальний, а не стимулюючий характер виплати допомоги, вказує на те, що допомога є іншими виплатами (пункт 3.31 Інструкції №5), на що вказує і сума виплати (3470,00 грн). А згідно з підпунктом 170.7.3 пункту 170.7 статті 170 ПК України не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, встановленого на 1 січня такого року.

Таким чином, у цьому разі відсутні підстави для висновку про заниження позивачем бази оподаткування у зв`язку із невключенням до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника суми виплаченої матеріальної допомоги та невиконання обов`язку нарахувати, утримати і сплатити податок на доходи фізичних осіб, військовий збір у лютому 2022 року.

Крім того, перевіркою правильності оподаткування окремих видів доходів, які мають свої особливості щодо їх нарахування (виплати) та оподаткування, встановлено недотримання вимог підпункту «г» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов`язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом. Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об`єкта оподаткування обчислюються за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.

Згідно з пунктом 164.5 статті 165 ПК України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

За висновком акта перевірки, ТзОВ «Грін Ріелті» слід було включити до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків ОСОБА_1 суму понесених витрат, пов`язаних зі сплатою боргу за іпотечним кредитом, та виконати функцію податкового агента в частині оподаткування доходу у вигляді додаткового блага та відобразити дану операцію в Податковому розрахунку за формою 4ДФ за другий квартал 2021 року. Оскільки товариство порушило вимоги підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, внаслідок чого занижено базу оподаткування за червень 2021 року, то підлягає донарахуванню податок на доходи фізичних осіб в сумі 389400,98 грн із врахуванням норми пункту 164.5 статті 164 ПК України (1773941,00 грн х 1,21951 х 18%) та військовий збір у сумі 26609,11 грн (1773 941,00 грн х 1,5%).

До такого висновку контролюючий орган дійшов, аналізуючи договір, укладений між ТзОВ «Ескроу Капітал» (первісний кредитор) та ТзОВ «Грін Ріелті» (новий кредитор) про відступлення права грошової вимоги до третьої особи боржника ОСОБА_1 за кредитним договором CM 5МЕ А00/009/2007 від 01 березня 2007 року, погашення заборгованості за яким не відбулося у визначений строк. Відповідно до пункту 6 договору сторони домовилися, що ліміт фінансування за цим договором становить 1773941,00 грн, яку новий кредитор перерахував на розрахунковий рахунок «Ескроу Капітал» платіжним дорученням від 11 червня 2021 року №490.

Тобто, відповідач вважає, що ТзОВ «Грін Ріелті» виконало зобов`язання замість боржника ОСОБА_1 , яка у період з 11 червня 2021 року по 28 березня 2025 року не відшкодувала понесених витрат позивачу, тому останній є податковим агентом в частині оподаткування доходу ОСОБА_1 у вигляді додаткового блага.

Суд такі висновки вважає помилковими з огляду на таке.

Підпункт 164.2.17 ПК України вимагає наявності доходу приросту активів або зменшення зобов`язань. Між тим у червні 2021 року зобов`язання боржника не зменшилися і ось чому.

Відповідно до договору від 11 червня 2021 року про відступлення права вимоги за кредитним договором №CM-SME A00/009/2007 від 01 березня 2007 року (а.с.80-83) ТзОВ «Ескроу Капітал» (первісний кредитор), що мас статус фінансової установи за законодавством України та внесене до Державного реєстру фінансових установ України, та ТзОВ «Грін Ріелті» (новий кредитор), враховуючи, що первісний кредитор володіє, користується та розпоряджається правом грошової вимоги до третьої особи - боржника, пов`язаного з наданим кредитом відповідно до укладеного кредитного договору №СМ-5МЕ АОО/0О9/2007 від 01 березня 2007 року, погашення заборгованості за яким не відбулося у визначений строк, у зв`язку з укладенням правочинів:

1) 01 березня 2007 року - кредитного договору №СМ-5МЕ А00/009/2007 між ЗАТ «ОТП Банк» (банк) та ОСОБА_1 (позичальник);

2) 18 березня 2011 року - договору про відступлення права вимоги між ПАТ «ОТП Банк» (правонаступник ЗАТ «ОТП Банк»), клієнт, та ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» (фактор);

3) 23 грудня 2021 року - договору факторингу між ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» (клієнт) та ТзОВ «Ескроу Капітал» (фактор), враховуючи, що новий кредитор (ТзОВ «Грін Ріелті») є майновим поручителем щодо третьої особи боржника, а саме іпотекодавцем (як власник нерухомого майна - предмета іпотеки) відповідно до договору іпотеки №РМ-5МЕ А00/009/2007 від 03 березня 2007 року, укладеного в порядку забезпечення виконання умов кредитного договору №СМ-5МЕ А00/009/2007 від 01 березня 2007 року, погашення заборгованості за яким не відбулося у визначений строк, у зв`язку з укладенням наступних правочинів:

1) 03 березня 2007 року - договору Іпотеки №РМ-5МЕ А00/009/2007 між ЗАТ «ОТП Банк» (іпотекодержатель) та ТзОВ «Паладій» (іпотекодавець);

2) 18 червня 2012 року - договору купівлі-продажу між ТзОВ «Паладій» (продавець) та ТзОВ «ФК «Волинь» (покупець), за яким покупець набув у власність будівлю спортивно-оздоровчого комплексу загальною площею 1175,3 кв.м, що знаходиться за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Мамсурова, 2А (нерухоме майно - предмет іпотеки за договором іпотеки №РМ-5МЕ А00/009/2007);

3) 28 липня 2012 року - договору купівлі-продажу між ТзОВ «ФК «Волинь» (продавець) та ТзОВ «Грін Ріелті» (покупець), за яким покупець набув нерухоме майно - предмет іпотеки за договором іпотеки №РМ-5МЕ А00/009/2007), враховуючи, що таким чином первісний кредитор як іпотекодержатель за договором іпотеки №РМ-5МЕ АСЮ/009/2007 від 03 березня 2007 року, укладеного в порядку забезпечення виконання умов кредитного договору №СМ-5МЕ А00/009/2007 від 01 березня 2007 року, володіє, користується та розпоряджається правом на звернення стягнення на предмет іпотеки, нерухоме майно, яке є власністю нового кредитора, уклали даний договір відступлення права вимоги. За умовами договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право грошової вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за кредитним договором в розмірі заборгованості по кредитному договору. За цим договором новий кредитор одержує право вимагати від боржника ( ОСОБА_1 ) належного виконання всіх зобов`язань за кредитним договором.

Згідно з пунктом 5.1 договору первісний кредитор передає право вимоги новому кредитору за визначеною у договорі ціною. Загальний розмір заборгованості боржника, право вимоги щодо якого відступається, згідно з рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 квітня 2012 року у справі №0308/5986/12, становить 4412409,89 грн (2323856,56 грн основний борг (тіло кредиту), 345267,42 грн заборгованість по відсотках, 741465,91 грн пеня, 1820,00 судові витрати.

У пункті 6.1 сторони домовилися, що ліміт фінансування за цим договором становить 1773941,00 грн.

На виконання пункту 6.2 договору новий кредитор (позивач) здійснив оплату вказаної суми на рахунок первісного кредитора (ТзОВ «Ескроу Капітал») платіжною інструкцією від 11 червня 2021 року №490 (а.с.84).

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Підпункт 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 ПК України відступленням права вимоги визначає операцію з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Зміст предмету та умов договору від 11 червня 2021 року про відступлення права вимоги за кредитним договором №CM-SME A00/009/2007 від 01 березня 2007 року дає підстави вважати, що ТзОВ «Грін Ріелті» придбало у ТзОВ «Ескроу Капітал» як первісного кредитора право вимоги до боржника ОСОБА_1 , що не означає виконання зобов`язання позивачем замість боржника щодо сплати заборгованості у сумі 1773941,00 грн за кредитним договором. Фінансова операція з придбання активу (права вимоги) не є доходом боржника. Внаслідок цієї операції ТзОВ «Грін Ріелті» набуло статусу нового кредитора з правом вимоги до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за іпотечним кредитом. При цьому припинення забезпечувального зобов`язання за договором іпотеки від 03 березня 2007 року №РМ-5МЕ А00/009/2007 в порядку, передбаченому статтею 606 ЦК України, статтею 17 Закону України «Про іпотеку» (поєднання в особі нового кредитора статусу іпотекодержателя та власника предмета іпотеки), також не означає, що позивач виконав зобов`язання боржника за рахунок предмета іпотеки. На це вказує також і пункт 7.3 договору від 11 червня 2021 року про відступлення права вимоги, згідно з яким новий кредитор (тобто, позивач) має право на наступне відступлення (продаж) права грошової вимоги третім особам. Тому якщо цього не відбудеться, то при ліквідації юридичної особи нерозподілені активи (права вимоги) переходять до засновників.

Ні договір від 11 червня 2021 року про відступлення права вимоги за кредитним договором, ні жодна інша угода (перелік угод, які укладалися ТзОВ «Ескроу Капітал» визначений у протоколі загальних зборів учасників від 09 червня 2021 року №18 а.с.203-204) не передбачає припинення зобов`язань боржника ОСОБА_1 перед новим кредитором ТзОВ «Грін Ріелті»; борг не є прощеним (така дія вимагає рішення загальних зборів учасників). Також бухгалтерська помилка щодо відображення заборгованості не змінює суті зобов`язань (вказує на порушення правил бухгалтерського обліку) та не зумовлює автоматичного набуття позивачем статусу податкового агента по відношенню до боржника ОСОБА_1 .

На думку суду, відповідач безпідставно пов`язав перерахування новим кредитором коштів первісному кредитору за придбання права вимоги із виникненням у боржника у червні 2021 року доходу у вигляді додаткового блага відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, а у позивача обов`язку нарахувати, утримати та сплатити військовий збір та податок на доходи фізичних осіб. До того ж застосування коефіцієнта (пункт 164.5 статті 164 ПК України), який використав контролюючий орган до об`єкта оподаткування, правомірне лише тоді, коли дохід надається у негрошовій формі, однак у цьому випадку немає факту передачі доходу у будь-якій формі ні на червень 2021 року, ні на день проведення податкової перевірки.

Оскільки ГУ ДПС у Волинській області помилково ототожнює витрати нового кредитора на придбання права вимоги з виникненням доходу у боржника, то податкове повідомлення-рішення в частині донарахування грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 392523,98 грн та військового збору у сумі 26869,36 грн за червень 2021 року не відповідає приписам ПК України і фактично ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах.

Отже, податкові повідомлення-рішення від 08 травня 2025 року №00142832408 та №00142842408 підлягають скасуванню у цілому.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 30280,00 грн (1,5 відсотка ціни позову, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), що підтверджується платіжною інструкцією від 04 вересня 2025 року №10, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.10а, 90).

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути з бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору зі сплати судового збору у повному обсязі. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ріелті» (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 1Б, 3 поверх, кабінет 9, ідентифікаційний код юридичної особи 38474469) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08 травня 2025 року №0142960706, №00142832408, №00142842408 та №0142970706.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ріелті» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 30280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повний текст складено 23 січня 2026 року