Єдиний державний реєстр судових рішень
ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 362/4386/25
Провадження № 2/362/771/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2026 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Мартинцової І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
У червні 2025 року представник АТ «Сенс Банк» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 631875746 від 27.10.2021 року в сумі 34688,43 грн. та судові витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 27.10.2021 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631875746. Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником умов Договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед Банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від Банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за Кредитним договором, яка становить 34 688,43 грн.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача всю вищевказану заборгованість, а також судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу.
Процесуальні дії суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2025 року визначено головуючого суддю Мартинцову І.О.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2025 року відкрито провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Судом було вжито належних заходів для повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Сторонам було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі, а відповідачу також надіслано копію позову з додатками.
Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Представник позивача в позовній заяві просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи.
19.09.2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому остання, враховуючи що її з 22.01.2021 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №33-рс від 30.07.2021 року прийнято на військову службу за контрактом у Збройні Сили України, що є підставою для не нарахування відсотків за користування кредитом, просила позов задовольнити частково, стягнувши з неї лише тіло кредиту, у задоволенні решти позовних вимог просила суд відмовити.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Фактичні обставини справи
З досліджених матеріалів справи судом достовірно встановлено, що 27.10.2021 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631875746.
Умови кредитування було додатково погоджено сторонами шляхом підписання паспорту споживчого кредиту.
Підписання договору було здійснено відповідачем одноразовим ідентифікатором № 2589, що був йому надісланий 27.10.2021 року на мобільний номер НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію.
Обставин укладення договору та отримання кредитних коштів відповідачем підтверджуються та не оспорюються.
В свою чергу, факт отримання кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача за період з 27.10.2021 року по 27.04.2025 року.
Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16 виснував, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Отже відомостями з виписки по особовому рахунку відповідача належним чином підтверджено обставини видачі кредиту та його розмір.
Разом з тим, з розрахунку станом на 27.04.2025 року встановлено, заборгованість відповідача за кредитним договором № 631875746 від 27.10.2021 року становить 34688,43 грн., з яких 22442,30 грн. прострочене тіло кредиту, 12245,83 грн. відсотки за 0, 30 грн. відсотки за прострочене тіло кредиту.
21.04.2025 року позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою про усунення порушень, однак остання залишилась без виконання.
Нормативно-правове обґрунтування.
Згідно із пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 15, частина 1 статті 16 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Оцінка суду.
Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання позичальником умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів (тіла кредиту), а тому позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 22442,30 грн. підлягають задоволенню.
При цьому, судом встановлено, що кредитором відповідачу нараховано заборгованість за відсотками в сумі 12245,83 грн.
В цій частині позовних вимог, суд підстав для задоволення вимог позову не вбачає, виходячи з наступного.
Пунктом 14 статті 15 закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, зокрема пільгу для військовослужбовців в частині отримання і сплати (повернення) кредитних коштів, а саме : військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
На підтвердження наявності пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», відповідач надав суду витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_3 № 33-РС від 30.07.2021 року, копію військового квитка відповідача та довідкою про перебування на службі.
Зазначені документи свідчать, що відповідач отримала кредит у період перебування на військовій службі.
Відповідно до роз`яснень Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України (лист від 01.02.2019 №321/722) зазначено, що документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем з початку і до закінчення особливого періоду, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки.
При цьому п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26.12.2018 у справі №522/12270/15, від 14.05.2021 у справі №502/1438/18, від 24.02.2022 у справі №591/4698/20, від 12.05.2022 у справі №336/512/18, від 18.01.2023 у справі №642/548/21.
Застосування приписів п. 15ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу. Положення п. 15 ст. 14 Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.
З огляду на те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 30.07.2021 року по теперішній час, суд вважає, що вона має право на визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зокрема, на звільнення від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 1567,21 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за договором № 631875746 від 27.10.2021 року в сумі 22442 (двадцять дві тисячі чотириста сорок дві ) грн 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» витрати по сплату судового збору в сумі 1567 (одна тисяча п`ятсот шістдесят сім) грн 21 коп.
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк»: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714.
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Мартинцова І.О.
Судове рішення № 133595862, Васильківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 23.01.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 362/4386/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: