Ухвала суду № 13358893, 28.12.2010, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Міщія О.Я.

Суддів Бершадської Г.В, Ткача З.Є.

при секретарі Галкіній О.О.

з участю прокурора Коруни Т.В., представника апелянта ОСОБА_2 та представника ВАТ “Державний ощадний банк України” Бондар М.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 06 жовтня 2010 року по справі за позовом прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі ВАТ “Державний ощадний банк України” - філії Тернопільського обласного управління ВАТ “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2010 року прокурор м. Тернополя в інтересах держави в особі ВАТ “Державний ощадний банк України” - її філії Тернопільського обласного управління ВАТ “Державний ощадний банк України” звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про дострокове стягнення коштів за кредитним договором № 105 від 08.06.2007 року в розмірі 7 360,10 дол. США, шляхом звернення стягнення на належне відповідачу заставне майно, яке належить йому на праві власності, а саме легковий автомобіль марки “BMW”, модель 5281:, рік випуску 1997, тип. ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, посилаючись на те, що останній не виконує належним чином умови кредитного договору щодо повернення кредиту та відсотків.

В березні прокуратура збільшила позовні вимоги і просила стягнути з відповідача кошти в сумі 7 704,55 дол. США, які складають суму боргу станом на 25 березня 2010 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 06 жовтня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 в користь відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії Тернопільського обласного управління відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (м.Тернопіль, вул.майдан Волі, 2 р/р 373989003 ЄДРПОУ 09338500, МФО 338545) заборгованість за кредитним договором №105 від 08.06.2007 року в розмірі 7704,55 доларів США, що еквівалентно 61065 (шістдесят одна тисяча шістдесят пять) грн. 49 коп. шляхом звернення заборгованості на предмет застави: автомобіль марки “BMW”, модель 5281:, рік випуску 1997, чорного кольору, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом продажу відкритим акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” вказаного автомобіля з укладенням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ УМВС України, а також надання позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Зобовязано відкрите акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” в особі філії Тернопільського обласного управління відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (м.Тернопіль вул.майдан Волі, 2 р/р 373989003 ЄДРПОУ 09338500, МФО 338545) повернути ОСОБА_4 кошти, які залишаться від реалізації транспортного засобу марки “BMW”, модель 5281:, рік випуску 1997, чорного кольору, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Стягнуто із ОСОБА_4 в користь відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії- Тернопільського обласного управління відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (м.Тернопіль, вул.майдан Волі,2 р/р 373989003 ЄДРПОУ 09338500, МФО 338545) 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та в користь держави 610,65 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що кінцевий термін погашення кредиту в червні 2012 року, а також на те, що наявність у кредитному договорі положень щодо вираження грошових зобовязань між банком та відповідачем у доларах США за відсутності у сторін індивідуальної ліцензії на надання позивачем кредиту в іноземній валюті тягне його недійсність.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримала та пояснила, що суд не вправі був стягувати всієї суми кредиту, не розриваючи кредитного договору, оскільки термін дії договору закінчується в 2012 році. Також зазначила, що у Тернопільському міськрайонному суді знаходиться справа про визнання недійсним кредитного договору з підстав укладення його в іноземній валюті за відсутності індивідуальної ліцензії.

Представник філії Тернопільського обласного управління ВАТ “Державний ощадний банк України” ОСОБА_3 вважає рішення суду законним та пояснила, що банк має банківську ліцензію і дозвіл на здійснення операцій в іноземній валюті, та що індивідульної ліцензії потребують операції в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, однак чинним законодавством України не визначені зазначені вище обмеження.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 червня 2007 року між ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії Тернопільського обласного управління ВАТ “Державний ощадний банк України” та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №105, відповідно до якого ВАТ “Державний ощадний банк України” передало ОСОБА_4 (позичальнику) 10 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,0% річних, комісійні винагороди та інші платежі з кінцевим терміном повернення 08.06.2012 року, а позичальник повинен був щомісяця не пізніше останнього робочого дня надавати Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотках в рівних частинах у розмірі 166,67 дол. США.

В забезпечення умов кредитного договору №105 від 08.06.2007 року між ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії Тернопільського обласного управління ВАТ “Державний ощадний банк України” та ОСОБА_4 08.06.2007 року укладено договір застави транспортного засобу, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Денисюк І.Л. Згідно умов даного договору застави в забезпечення виконання зобовязань, ОСОБА_4 надав в заставу належний йому на праві власності транспортний засіб марки “BMW”, модель 5281:, рік випуску 1997, чорного кольору, тип. ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

ОСОБА_4 не виконує належним чином взятих на себе згідно кредитного договору №105 від 08.06.2007 року зобовязань ні в частині повернення кредиту, ні в частині сплати відсотків, що стверджується розрахунком заборгованості за договором.

Станом на 25.03.2010 року загальна сума заборгованості становить 7704,55 дол. США, з яких основний борг по кредиту відповідача перед позивачем становить 6 851,21 дол. США, борг по нарахованих процентах складає 626,35 дол. США, пеня по кредиту 187,55 дол. США, пеня по відсотках 39,44 дол. США.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не виконує взятих на себе зобовязань за кредитним договором, що дає підстави для дострокового повернення кредиту в цілому та сплати процентів за користування ним і пені шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі просрочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

За умовами кредитного договору погашення кредиту повинно здійснюватися позичальником щомісячно рівними частинами в сумі 166,67 дол. США не пізніше останнього робочого дня місяця та останнє погашення кредиту - не пізніше 08 червня 2010 року (п.1.6 кредитного договору).

В п. 3.22 цього договору зазначено, що при виникненні просроченої заборгованості за кредитом або процентами чи комісійними винагородами, а також в інших випадках, передбачених цим договором, банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів, та стягнути заборгованість за даним договором в примусовому порядку шляхом звернення стягнення на заставне майно.

Частиною 1 ст.20 Закону України “Про заставу” передбачено, що заставо- держатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконня зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором. Згідно п. п.п.4.2, 4.3, укладеного між сторонами договору застави, у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязань в цілому чи тієї або іншої її частини, а також у інших випадках, передбачених цим договором та/або чинним законодавством, заставодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про дострокове стягнення кредиту, відсотків за користування ним та нарахованої пені по кредиту і відсотках шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Доводи апелянта про те, що вираження у кредитному договорі грошових зобовязань в іноземній валюті за відсутності індивідуальної ліцензії є підставою для визнання кредитного договору недійсним та відповідно для відмови у задоволені даного позову не заслуговують уваги суду, оскільки законодавство України у сфері банківської діяльності не містить приписів, які б забороняли банкам надавати кредити в іноземній валюті або регламентувати умови кредитування в іноземній валюті. Натомість законом визначено правомочність банків на підставі банківської ліцензії надавати кредити та бути субєктом кредитним зобовязань.

Таким чином рішення суду є законним і обгрунтованим і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 218, 303,304,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 06 жовтня 2010 року залишити без змін.

Виключити у вступній частині рішення вказівку суду щодо вирішення питання про розірвання кредитного договору.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий- підпис

Судді- два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області Бершадська Г.В.