ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року № 34585/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Носа С.П.,
суддів Ліщинського А.М., Шавеля Р.М.,
при секретарі судового засідання Шологон В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року в справі за позовом приватного агропромислового підприємства «Провесінь» до управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області про скасування рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
19 березня 2009 року, Тернопільським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву приватного агропромислового підприємства «Провесінь» до управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області про скасування рішення №201 управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі від 21 жовтня 2008 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (після уточнення позовних вимог).
В обґрунтування позовних вимог вказано, що збір на обовязкове пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів) згідно Закону України «Про систему оподаткування». У відповідності до ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» строк давності щодо визначення зобовязань платників податків становить 1095 днів. Якщо протягом зазначеного строку контролюючим органом не визначено суму податкового зобовязання платник податків вважається вільним від податкового зобовязання. А тому застосування штрафних санкцій та пені за період з 31.12.2001 року по 22.07.2008 року (2394 дні) є таким, що суперечить чинному законодавству України. Окрім того, фінансові санкції та пеня є адміністративно-господарськими санкціями, що згідно ст.250 Господарського кодексу України можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законодавством.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року позов приватного агропромислового підприємства «Провесінь» до управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільського області про скасування рішення задоволено. Постановлено рішення управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 21 жовтня 2008 року №201 визнати протиправним та скасувати.
Зазначену постанову мотивовано тим, що враховуючи положення ст.250 Господарського кодексу України та п.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України відповідач мав право застосувати до позивача санкції лише в межах 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення норми закону. Оскільки управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі було поінформоване щодо несвоєчасної сплати приватним агропромисловим підприємством «Провесінь» страхових внесків починаючи з 31.12.2001 року, оскаржуване рішення прийняте з пропуском терміну, передбаченого законодавством, а тому суперечить чинному законодавству.
Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідачем, управлінням Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції помилково застосовано норму статті 250 Господарського кодексу України, оскільки статтею 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що виключно даним законом регулюються відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Згідно ст.18 вказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим законом, вони не включаються до складу податків, інших обовязкових платежів та на них не розповсюджується податкове законодавство.
Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.
Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а в задоволенні позову відмовити.
Встановлено, що приватне агропромислове підприємство «Провесінь» зареєстровано управлінням Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області платником страхових внесків за реєстраційним номером 30003765.
Рішенням №201 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду України від 21 жовтня 2009 року на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування) на приватне агропромислове підприємство «Провесінь» накладено фінансові санкції у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 50925,22 грн. та нарахування пені в розмірі 54629,60 грн.
Вказане рішення прийняте у звязку з несвоєчасним перерахуванням страхових внесків в період з 31.12.2001 року по 22.07.2008 року.
24 листопада 2008 року начальником Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Коломийчук В.С. розглянуто скаргу приватного агропромислового підприємства «Провесінь» щодо рішення №201 від 21.10.2008 року та вирішено скаргу задовольнити частково, а рішення №201 від 21.10.2008 року в частині нарахування штрафних фінансових санкцій та пені за період з 31.12.2001 року по 13.12.2005 року скасувати, а в частині нарахування штрафних санкцій та пені за період з 13.12.2005 року по 22.07.2008 року залишити в силі.
Вказане рішення про результати розгляду скарги від 24.11.2008 року №4594/04 мотивоване тим, що Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» набрав чинності з 01 січня 2004 року. До цього часу відносини у сфері пенсійного страхування регулювалися Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Тому притягати до відповідальності страхувальників за несвоєчасне перерахування та несвоєчасну сплату страхових внесків у вигляді застосування фінансових санкцій та нарахування пені можна лише з 01 січня 2004 року. Поряд з цим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності 13.12.2005 року, статтю 106 доповнено підпунктом, відповідно до якого погашення заборгованості зі сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування, що виникла до 01 січня 2004 року і не погашена в установленому порядку, здійснюється відповідно до ст.106 цього Закону. Враховуючи те, що на період до 13.12.2005 року поширювалась дія Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що встановлював строк у 1095 днів для визначення зобовязань платників податків рішення управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі в частині застосування фінансових санкцій та нарахування пені за період з 31.12.2001 року по 13.12.2005 року є незаконним.
У відповідності до ст.1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхові внески є коштами відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно ч.6 ст.20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частина 1 статті 106 вказаного Закону передбачає, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Дана стаття також вказує, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
У відповідності до п.9.1 ст.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року, до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яке контролюється органами Пенсійного фонду, застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону.
Згідно ч.9 ст.109 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент розгляду судом першої інстанції) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі 10% своєчасно несплачених зазначених сум у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20% зазначених сум у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50% зазначених сум у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ч.12 ст.109 даного Закону нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.
Частина 13 вказаної статті передбачає, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
В частині 15 статті 109 даного Закону вказується, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Пункт 9.11 ст.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року передбачає, що строки давності щодо стягнення штрафів не застосовуються. Аналогічно в п.10.9 ст.10 даної Інструкції вказано щодо пені.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про помилковість застосування судом першої інстанції строку давності щодо нарахування штрафних санкцій та пені, що передбачені Господарським кодексом України.
Окрім того, колегія суддів вважає за потрібне зауважити, що у відповідності до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України адміністративно-господарськими санкціями визнаються заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, що застосовуються за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Водночас нарахування штрафу та пені щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду відноситься до поняття штрафних санкцій, що згідно ч.1 ст.230 ГК України є господарськими санкціями у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Строк давності щодо штрафних санкцій Господарським кодексом України не встановлено.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає помилковим віднесення судом першої інстанції нарахування штрафу та пені щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду до адміністративно-господарських санкцій.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області задовольнити.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року в справі № 2а-942/09/1970 скасувати.
Прийняти нову постанову , якою в задоволенні адміністративного позову приватного агропромислового підприємства «Провесінь» до управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільського області про скасування рішення відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: А.М. Ліщинський
Р.М. Шавель
Постанову складено в повному обсязі 28 грудня 2010 року
Судове рішення № 13355542, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.12.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 34585/09/9104. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: