Ухвала суду № 133493525, 21.01.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/5826/25

Провадження № 2/545/773/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2026 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Стрюк Л.І.

з участю секретаря: Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава питання про прийняття відзиву АТ «Універсал Банк» у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до АТ «Універсал Банк» про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою суду від 23.12.2025 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди. Призначено справу до підготовчого засідання на 13.15 год 21 січня 2026 року.

Ухвалою суду від 21.01.2026 закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди. Призначено цивільну справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні суддею одноособово на 13 год 00 хв. 17 лютого 2026 року у приміщенні суду.

Разом з тим, після закінчення судового засідання на адресу суду через систему «Електронний суд» о 13.35 год до суду надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про поновлення строку на його подачу.

Так вирішуючи вказане питання, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 23.12.2025 відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Так, вказану ухвалу відповідачем було отримано, шляхом доставлення до його електронного кабінету в системі «Електронний суд» документу «Ухвала про відкриття провадження у справі» 25.12.2025 3:20:10, а отже вважається належним чином вручена 26.12.2025.

Відтак, останнім днем на подання відзиву є 09.01.2026, натомість документ «Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 у справі № 545/5826/25 поданий на зареєстрований в системі «Електронний суд» 21.01.2026, тобто з пропуском встановленого судом процесуального строку. Разом з відзивом представником відповідача було заявлене клопотання про поновлення строку на його подачу.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із частинами першою, другою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Так, аналізуючи причини пропуску строку, наведені представником, суд приходить до висновку, що вони є неповажними, а також звертає увагу на те, що позивачем не заявлено в останній день спливу процесуального строку клопотання про його продовження з наведенням причин поважності.

У свою чергу, наведені представником відповідача причини пропуску строку, могли бути покладені в основу продовження судом процесуального строку, в порядку ч.2 ст. 127 ЦПК України, у випадку подачі до суду відповідної заяви, складення якої не займає великого часу, однак таких дій представником відповідача вчинено не було.

Також, звертає увагу на себе той факт, що відповідач є юридичною особою з об`ємним штатом працівників та найманих адвокатів, що дозволяє здійснювати повноцінно свою діяльність.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу.

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

Відтак, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що стороною відповідача не було надано суду доказів поважності пропуску строку на подання відзиву на позов, які б суд вважав обґрунтованими та такими, що дає підстави для такого поновлення, суд, з метою забезпечення змагальності сторін та рівних прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, що встановлено статтею 12 ЦПК України, вважає, що у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позов необхідно відмовити, а відзив відповідача - залишити без розгляду.

Керуючись ст. 178, 187, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву - відмовити.

Відзив Акціонерного товариства «Універсал Банк», поданий у цивільній справі № 545/5826/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення, а особою, яка не була присутня під час проголошення у той же строк з дня отримання її копії.

Суддя: Л. І. Стрюк