Ухвала суду № 133491633, 21.01.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/1682/26

Провадження 1-кс/127/789/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3 про накладення арешту майна, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Управління СБУ у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025020000000023 від 17.01.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110-2 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту майна.

Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, проте на території України, 30.09.2022 о 8 годині 45 хвилин на криптовалютній біржі «Binance», у структурі якої діє юридична особа «Nest Serviсes Limited», особисто зареєстрував аккаунт (профіль User id: 515930066) та з метою проходження верифікації на зазначеній платформі надав фотокопію свого паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданого 04.10.2021 з терміном дії до 04.10.2031, власне портретне фото та вказав адресу проживання, після чого почав користуватися послугами даної криптобіржі, створивши при цьому власний віртуальний криптовалютний гаманець для здійснення транзакцій та торгівлі криптовалютою.

В подальшому, у невстановлені слідством дату та час, проте після початку повномасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на територію України, у ОСОБА_4 виник кримінально протиправний умисел, спрямований на фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України, шляхом здійснення транзакції власних віртуальних активів (криптовалюти) на криптовалютний рахунок, належний благодійному фонду, створеному у 2014 році за допомогою ополченців міст Стаханова, Слов`янська та Луганська для гуманітарної допомоги мешканцям Донбасу та ополченню так званої «Новоросії», засновниками, керівниками та координаторами якого є громадяни російської федерації, зокрема: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які причетні до вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.

Діяльністю вказаного проросійського фонду є збирання та акумулювання фінансової допомоги з метою подальшої закупівлі товарів військового призначення, у тому числі військового спорядження, безпілотних літальних апаратів, засобів зв`язку, автотранспорту, запчастин та комплектуючих до них, які у подальшому використовуються для забезпечення незаконних збройних формувань на сході України, крім того, фонд організовує навчальні збори для військовослужбовців псевдореспублік.

Так, ОСОБА_4 , маючи проросійські погляди та достовірно знаючи про діяльність проросійського благодійного фонду «Координационный центр помощи Новороссии (КЦПН)» (мовою оригіналу) зі збору коштів на потреби незаконних збройних формувань терористичних організацій самопроголошених «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», усвідомлюючи та розраховуючи на анонімність переказу на криптовалютній біржі «Binance», реалізовуючи злочинний умисел, перебуваючи на території України, 11.10.2022 о 12 годині 21 хвилині за допомогою технології розподіленого реєстру «Blockchain» криптовалютній біржі «Binance» добровільно здійснив переказ (транзакцію) власних віртуальних активів, що знаходилися на його гаманці криптовлютної біржі у сумі 200,2 «Tether (USDT)» на криптовалютний рахунок: TCsfpy2GLBcAvfMVZ9xLC909XoeuLZpEoU (хеш транзакції TXID: 7d079c8dde6b0e9cbeb60a165a2d84168e9030b4a0cd5e6365c68161ea1a0a3a), який розміщений на офіційному вебсайті за посиланням https://kcpn.info та який перебуває у володінні й користуванні проросійського благодійного фонду «Координационный центр помощи Новороссии (КЦПН)» (мовою оригіналу).

Криптовалюта у сумі 200,2 «Tether (USDT)» в іноземній стандартній (фіатній) валюті складає 200 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України, станом на момент здійснення переказу, а саме на 11.10.2022, становить 7 314 гривень.

Відповідно до звітів, опублікованих в листопаді грудні 2022 року проросійським благодійним фондом «Координационный центр помощи Новороссии (КЦПН)» (мовою оригіналу) на офіційному вебсайті, починаючи з 08.11.2022 зібрані кошти (донати) та віртуальні активи, у тому числі й ті, що перераховані ОСОБА_4 , витрачено на закупівлю 5 кілометрів польового кабелю, військових шевронів, комплекту зимової шипованої резини марки «Viatti Brina Nordico», які передані зв`язківцям 4-ої омсбр Національної міліції «ЛНР»; великої партії безпілотників «Mavik 3 Termal DJI Matrice 300 RTK» для нічної розвідки та корегування вогню із запчастинами до них (амортизаторами підвісу, акумуляторними батареями), які передані операторам незаконних збройних формувань «ДНР» та «ЛНР», зокрема армійській майстерні по ремонту БПЛА в м. Донецьк та одному із підрозділів мобілізованих луганчан; великого вантажу цифрових радіостанцій для 90-ї танкової дивізії.

У такий спосіб ОСОБА_4 здійснив переказ (транзакцію) власних віртуальних активів, еквівалентних 7314 гривням для забезпечення та допомоги збройним силам російської федерації, а також різним підрозділам армій так званих «ДНР» та «ЛНР», створених, озброєних, фінансованих та контрольованих російською федерацією, які в порушення порядку, встановленого статтями 2, 73 Конституції України, здійснюють окупацію території України.

14 січня 2026 року ОСОБА_4 , згідно із ч. 8 ст. 135 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 110-2 КК України.

Санкцією ч. 1 ст. 110-2 КК України передбачено можливість застосування конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до отриманої інформації встановлено, що ОСОБА_4 має відкриті банківський рахунок в АТ «Універсал банк», зокрема НОМЕР_2 , який він використовує, перебуваючи поза межами України та на якому станом на 20.06.2025 знаходилось 1231804, 13 гривень.

Окрім того, ОСОБА_4 також має відкриті банківські рахунки в АТ «Укрсиббанк», зокрема: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , які також використовуються останнім.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України. При цьому, згідно із Додатком до Закону України «Про виконавче провадження» Перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, кошти до цього Переліку не відносяться.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна, зокрема, допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, ч. 1, ч. 2 ст. 190 ЦК України передбачено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. Водночас, ч. 1, ч. 2 ст. 177 ЦК України передбачено, що об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага. Об`єкти цивільних прав можуть існувати у матеріальному світі та/або цифровому середовищі, що обумовлює форму об`єктів, особливості набуття, здійснення та припинення цивільних прав і обов`язків щодо них. Також, відповідно до абз. 8 ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», рухоме майно окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов`язки, у тому числі майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень, зокрема, є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Так, згідно із п. 5 розділу ХХ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затверджено наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814, суд, який постановив вирок, що передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання органу державної виконавчої служби, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося.

Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється органом державної виконавчої служби, за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, законодавством передбачено як можливість накладення арешту на майно (гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах) підозрюваного у кримінальному провадженні, так і процедуру звернення стягнення на кошти під час примусового виконання вироку суду в частині конфіскації майна в рамках виконавчого провадження.

При цьому, діяльність ОСОБА_4 та інших осіб з такою ж антиукраїнською позицією, спряють на даний час для подальшого повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, що потягло за собою тяжкі наслідки, загибель від дій окупаційних військ тисяч українських військових та цивільних, у тому числі дітей, а також нанесення непоправної шкоди екології, знищення цілих міст окупаційними військами.

Тому враховуючи триваючу збройну агресію російської федерації проти України, вважаю, що арешт майна підозрюваного ОСОБА_4 є необхідним для досягнення мети покарання та забезпечення подальшої конфіскації майна, що у тому числі сприятиме наповненню державного бюджету України.

На підставі викладеного, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.

В судове засідання слідчий не з`явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання, а також надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Клопотання підтримав у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З огляду на вказане, з метою забезпечення арешту майна, власник майна в судове засідання не викликався.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої та другої статті 172 КПК України.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з`явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та вмотивованим, а тому підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за відсутності фіксації судового процесу технічними засобами.

Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

14 січня 2026 року ОСОБА_4 , згідно із ч. 8 ст. 135 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 110-2 КК України.

Санкцією ч. 1 ст. 110-2 КК України передбачено можливість застосування конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до отриманої інформації встановлено, що ОСОБА_4 має відкриті банківський рахунок в АТ «Універсал банк», зокрема НОМЕР_2 , який він використовує, перебуваючи поза межами України та на якому станом на 20.06.2025 знаходилось 1231804, 13 гривень.

Окрім того, ОСОБА_4 також має відкриті банківські рахунки в АТ «Укрсиббанк», зокрема: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , які також використовуються останнім.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

З огляду на вищенаведене, а також враховуючи те, що вище вказане майно підозрюваного не вилучене, а тому є необхідність у накладені арешту на зазначене майно підозрюваного ОСОБА_4 , з метою запобігання спроб останнього, чи третіх осіб від імені підозрюваного, відчужити вказане майно до моменту його фактично арешту у відповідному державному органі, а тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого, про накладення арешту на майно, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 107, 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт на кошти банківського рахунку, який належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , відкритий в АТ «УНIВЕРСАЛ БАНК» (МФО банку 322001, код ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: 04082, м. Київ, вул. Оленівська, 23) банківський рахунок:

- НОМЕР_2 (валюта рахунку 980 українська гривня), шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування коштами, в тому числі тими, які надійшли на зазначений банківський рахунок та вже знаходяться на ньому, а також, на ті кошти, які надходитимуть на нього в подальшому, заборонити проведення будь-яких операцій по ним, зупинивши розрахунково-касові операції банків у видатковій частині.

Накласти арешт, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, на кошти на банківських рахунках, які належать підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , відкриті в АТ «УКРСИББАНК» (МФО банку 351005, код ЄДРПОУ 09807750, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 22/12) банківський рахунок: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 (валюта рахунків 980 українська гривня), шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування коштами, в тому числі тими, які надійшли на зазначений банківський рахунок та вже знаходяться на ньому, а також, на ті кошти, які надходитимуть на нього в подальшому, заборонити проведення будь-яких операцій по ним, зупинивши розрахунково-касові операції банків у видатковій частині.

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області майора юстиції ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя