Постанова № 13347152, 25.11.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 року №24075/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді

суддів

при секретарі судового засідання Старунського Д.М.,

Багрія В.М., Богаченка С.І.,

Луцак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2009 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Темп» до Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість,

в с т а н о в и л а:

ВАТ «Темп» 08.01.2009 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0000272302/0/2506 від 27.03.2008 року, №0000272302/1/4096 від 14.05.2008 року, №0000272302/3/7261 від 28.08.2008 року, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2007 року на суму 54427,00 гривень та стягнути бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 54427,00 гривень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2009 року позовну заяву задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому №0000272302/3/7261 від 28.08.2008 року.

Стягнуто з Державного бюджету на користь ВАТ «Темп» 54427,00 гривень бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Стягнуто з Державного бюджету на користь ВАТ «Темп» м. Хмельницький, 557,67 гривень відшкодування сплаченого судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція в м. Хмельницькому оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2009 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що підставою для включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість в сумі 1500000,0 грн. була податкова накладна № 93 від 10.09.2007 року, розрахунок за якою здійснено векселями в кількості 41 шт.. виданими позивачем на суму 8650000 грн., які на даний час не погашені, а ТОВ ІФК «Інтерком» визнане банкрутом, що унеможливлює сплату податку на додану вартість ТОВ ІФК «Інтерком».(абз. 3 п.4.8 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Апелянт також вважає, що надані контрагентом послуги - ТОВ ІФК «Інтерком» (договір від 10.09.2007 року № 01/08/07 про надання послуг; договір від 31.10.2007 року про передачу авторського права на корисну модель, укладений позивачем з автором - ОСОБА_6; акт виконаних робіт від 31.10.2007 року) свідчать про відсутність реального виконання договору, а отже, про його нікчемність, оскільки: ОСОБА_6 не передавав позивачеві авторське право і всі права на заявлені до реєстрації корисні моделі : «Лінія для збирання і зварювання стиків труб» і «Пристрій для збирання труб під зварювання»,так як не був власником прав на корисні моделі, а також не був їх винахідником. (ст. 7 Закону України «Про охорону прав та винаходи і корисні моделі»).

Станом на 31.10.2007 року, тобто складання акту виконаних робіт- оформлення права власності за позивачем, ОСОБА_6 не міг заявити до реєстрації своє право авторства і права власності на корисні моделі, так як вони вже були заявлені позивачем без участі контрагента -ТОВ ІФК «Інтерком».

Судом першої інстанції також не досліджено, що саме увійшло в основу розрахунку договірної ціни у розмірі 9000000 грн.( податок на додану вартість 1500000 грн), так як у договорі про передачу авторського права на корисну модель між ОСОБА_6 та Генеральним директором ВАТ «Темп» ОСОБА_7 зазначено факт передачі моделей без оплати, що , на погляд апелянта, додатково підтверджує нікчемність правочину.

Представник Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому вимоги апеляційної скарги підтримав з зазначених в ній підстав.

Представник Відкритого акціонерного товариства «Темп» доводи апеляційної скарги заперечив і вважає ухвалене рішення законним та обґрунтованим.

Представник Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області в судове засідання не з»явився, проте належним чином був повідомлений, тому колегія суддів у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та податкового органу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийнятим нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити з таких підстав .

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі акту № 1979/23-3/14309942 від 14.03.2008 року про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, заявленого у декларації за грудень 2008 року, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000272302/0/2506 від 27 березня 2008 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2007 року на 54427,0 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення № 0000272302/0/2506 від 27 березня 2008 року оскаржене позивачем в адміністративному порядку і за результатом розгляду повторної скарги позивача Державна податкова адміністрація України рішенням від 22.08.2008 року за № 8110/6/25-0115 скасувала зазначене податкове повідомлення-рішення в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 28806 грн. та в зазначені й частині рішення відповідача від 14 травня 2008 року № 0000272302/1/4096. а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишене без змін. На підставі рішення від 22.08.2008 року ДПА України відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000272302/3/7261 від 28 серпня 2008 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2007 року в сумі 25621,0 грн.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті за висновками відповідача, викладених в акті позапланової виїзної перевірки, щодо завищення позивачем суми податкового кредиту за грудень 2007 року на 1500000,0 грн., у зв'язку з віднесенням до податкового кредиту сум податку на додану вартість в розмірі 1500000.0 грн.. нарахованого за договором № 01/08/07 від 10.09.2007 року про надання посередницьких послуг, укладеним між позивачем та ТОВ ІФК «Інтерком», реальне виконання якого, на думку перевіряючих, не відбулось.

Відповідно до договору № 01/08/07 від 10 вересня 2007 року про надання послуг ТОВ ІФК «Інтерком» зобов'язалось надати позивачеві послуги щодо виконання комплексу дій, спрямованих на отримання науково-технічної інформації, яка відповідає умовам патентоздатності ( новизні, винахідницькому рівню і виробничому застосуванню), а саме, інформації про «Лінію для збирання і зварювання стиків труб» і «Пристрій для збирання труб під зварювання», надалі - Патентна документація (п. 1.1. договору); вчинення дій, спрямованих на отримання патенту та патентну документацію, а саме: подати заявку від імені позивача на видачу деклараційного патенту в Укрпатент, сплатити збір за подачу заявки в Укрпатент, державне мито за видачу патенту (п.1.1.2 договору); здійснити дії, спрямовані на передачу у власність позивача виключних майнових прав на корисну модель шляхом укладення договору на передачу прав власності позивачеві автором та передачу позивачеві конструкторсько-технологічної документації шляхом укладення договору з винахідником (п. 1.1.3 договору). Відповідно до п.2.1 договору науково-технічна інформація на матеріальних носіях повинна містити інформацію про «Лінію для збирання і зварювання стиків труб» і «Пристрій для збирання труб під зварювання», відомості про винахідника, реєстраційний номер в Патентній установі, в які проводиться дослідження. Водночас сторони домовились, що підтвердженням виконання зобов'язань за договором є акт наданих послуг, який складається в двох екземплярах і є невід'ємною частиною договору (п.2.4 договору). Загальна вартість послуг, які є предметом договору № 01/08/07 від 10 вересня 2007 року, обумовлена сторонами в п.5.1 договору, складає 9000000.0 грн.. в тому числі податок на додану вартість в сумі 1500000,0 грн.

Додатковою угодою від 11 листопада 2007 року до договору № 01/08/07 від 10 вересня 2007 року сторони дійшли згоди, що в рахунок оплати послуг позивач передає ТОВ ІФК «Інтерком» прості векселі зі складанням акту приймання-передачі векселів.

З метою виконання зобов'язань за укладеним вище договором та належного представництва інтересів позивача ТОВ ІФК «Інтерком» своїм листом від 17 вересня 2007 року за № 11/09-03 звернувся до позивача з проханням видати довіреність на уповноважену особу - ОСОБА_8, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 і не перебуває в трудових відносинах з ТОВ ІФК «Інтерком».

24.09.2007 року позивач видав довіреність № 2409, якою надав ОСОБА_8 повноваження на здійснення від імені позивача ( ВАТ «Темп) дій щодо представництва інтересів позивача у ПД «Український інститут промислової власності», подання від імені позивача заяв та інших необхідних документів, отримання свідоцтв, довідок, рішень, патентів та інших охоронних документів, повноваження щодо вчинення підписів від імені позивача, сплати необхідних платежів, та виконання всіх дій. які стосуються цієї довіреності.

На підставі цієї довіреності ОСОБА_8 подав від імені позивача заявку на видачу патентів з усіма необхідними документами, вніс плату за подачу заявки в ДП «Український інститут промислової власності», здійснив оплату послуг за публікацію заявки, державного мита за видачу патенту, здійснював переписку з вказаною установою з питань видачі позивачеві патенту.( квитанції №№ 62,63,65,67,70 від 10 жовтня 2007 року, виписки з державного реєстру патентів України на корисну модель від 17 вересня 2007 року № 39979/2 та № 39979/2. поштове повідомлення про отримання поштової кореспонденції-висновків про видачу деклараційного патенту на корисну модель, заяви про видачу патентів на корисну модель від 10.10.2007 року).

Виконання ТОВ ІФК «Інтерком» обумовлених договором № 01/08/07 від 10.09.2007 року послуг в повному обсязі засвідчене сторонами договору шляхом підписання акту виконаних робіт від 31.10.2007 року, в якому вказано, що позивач отримав право власності на корисні моделі «Лінія для збирання і зварювання стиків труб» та «Пристрій для збирання труб під зварювання» (винахідник ОСОБА_6); в державний департамент інтелектуальної власності від особи замовника подано заяви на видачу деклараційних патентів на зазначені корисні моделі, тобто роботи( послуги) виконані в повному обсязі.

На підставі акту виконаних робіт за договором від 31 жовтня 2007 року, підписаного позивачем та його контрагентом ТОВ ІФК «Інтерком», який підтверджує факт виконання послуг, передбачених договором № 01/08/07 від 10 вересня 2007 року, останнє виписало податкову накладну № 93 від 31.10.2007 року на суму 9000000,0 грн. в тому числі ПДВ в сумі 1500000,0 грн., та надало її позивачеві в грудні 2007 року, а останній включив суму податку на додану вартість до податкового кредиту вказаного звітного періоду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ ІФК «Інтерком» виконав роботу згідно договору ( згідно акту виконаних робіт), правомірно виписав податкову накладну, а позивач оплатив дані послуги.

Проте колегія суддів вважає такий висновок помилковим і не відповідаючим обставинам справи та чинному законодавству.

Статтями 4,28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» передбачено, що пріоритет, авторство і право власності на винахід засвідчуються патентом (деклараційним патентом) і права, які випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу.

З матеріалів справи вбачається , що 10.10.2007 року безпосередньо ВАТ «Темп» були видані реєстраційні номери рішень про видачу деклараційних патентів Українського інституту промислової власності на корисні моделі «Пристрою для збирання труб під заварювання» і «Лінію для збирання і зварювання стиків труб» №25735/1 від 15 жовтня 2007 року (заява № її 200711201 від 10.10.2007) та №26163/1 від 19 жовтня 2007 року (заява № її 200711200 від 10.10.2007), тобто до 31.10.2007 року (дати складання виконання робіт та передачу авторських прав). .

ТОВ ІКФ «Інтерком» не надавало послуги, що призвели до набуття ВАТ «Темп» права на корисні моделі «Пристрою для збирання труб під заварювання» і «Лінію для збирання і зварювання стиків труб», не подавало у Державний департамент інтелектуальної власності заяву від імені ВАТ «Темп», і не сплачувало збір за подачу заявки та державне мито на отримання патенту

Порядок подання заявки на винахід регулюється наказом Міністерства освіти і науки України від 22.01.2001 року № 22 «Про затвердження Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2001 року за № 173/5364), які передбачають, що заява про видачу патенту містить для фізичної особи (фізичних осіб) повне ім'я, місце проживання; для юридичної особи (юридичних осіб) зазначають повне найменування (згідно з установчими документами), місцезнаходження.

З відомостей про внесення до реєстру та бібліографічних даних патентів №27859 на корисну модель «Лінія для збирання і зварювання стиків труб» та №27858 на корисну модель «Пристрій для збирання труб під заварювання» видно, що заявником є ВАТ «Темп»; винахідник - ОСОБА_6; ОСОБА_8 - адресатом для листування (діяв за довіреністю ВАТ «Темп»).

Також ДП «Український інститут промислової власності» листом від 26 березня 2008 року №57/07 повідомило, що ТОВ ІКФ «Інтерком» не проводило оплату за отримання деклараційних патентів.

Отже, виконання договору №01/08/07 від 10.09.2007 року ТОВ ІКФ «Інтерком» полягало тільки у складанні листа до позивача надати довіреність ОСОБА_10, який не перебував у трудових відносинах з ТОВ ІКФ «Інтерком» і участі останнього при укладанні договору від 31.10.2007 року про передачу авторського права на корисну модель між автором - ОСОБА_6В та позивачем, коли ще 10.10.2008 року ВАТ»Темп» був заявлений власником без участі ТОВ ІКФ «Інтерком».

Таким чином, на думку колегії суддів, вищевказані документи не підтверджують фактичне надання послуг ТОВ ІКФ «Інтерком», а, відтак договір №01/08/07 від 10.09.2007 року та акт виконаних робіт від 31.10.2008 року складений з метою отримати право на податковий кредит у розмірі 1500000 грн.

Крім того, згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатої податку у випадках, визначених цим Законом.

На виконання договору №01/08/07 від 10.09.2007 року за актом прийому - передачі від 26.11.2007 року в рахунок часткової оплати наданих послуг позивач передав, а ТОВ ІФК «Інтерком» прийняв 41 простий вексель на загальну суму 8650000,0 грн., а в рахунок остаточної оплати згаданих вище послуг - 350000,0 грн., тобто реально сплачено тільки 350000, 0 грн.

Також відповідно до картки платника податків ТОВ ІКФ «Інтерком» визнано банкрутом.

Оскільки ТОВ ІКФ «Інтерком» неплатоспроможний та визнаний банкрутом, можливість сплати податку на додану вартість з коштів за погашені векселі, відсутня.

Згідно пункту 4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», векселі (крім податкових векселів), видані або отримані не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку.

Бюджетному відшкодуванню відповідно до пп. 7.7.2 п. 7 цього ж Закону підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), тобто, відшкодуванню підлягають лише ті суми податку на додану вартість, які фактично були сплачені до бюджету.

Отже, на думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги про правомірність встановленого порушення ВАТ «Темп» вимог п. 1.8. та пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та визначення завищення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок є підставними.

З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято незаконне рішення, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Рішення ухвалене не на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, не підтверджених тими доказами, які були наявними у матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, ст. 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.п.1,3, ст. 205 ч.2, ст. 207, 254 КАС України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2009 року у справі №2а-40/09 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Темп» до Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський Судді В.М. Багрій

С.І. Богаченко

Постанова у повному обсязі складена 30.11.2010 року.