Ухвала суду № 13346854, 02.12.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2010 року № 23470/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Носа С.П.,

суддів Ліщинського А.М., Святецького В.В.,

при секретарі судового засідання Шологон В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Торговий дім SILVER» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2009 року в справі за позовом приватного підприємства «Торговий дім SILVER» до державної податкової інспекції у Богородчанському районі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

23 квітня 2008 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву приватного підприємства «Торговий дім SILVER» до державної податкової інспекції у Богородчанському районі про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що у відповідності до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). А тому, отримавши податкову накладну на товар в грудні 2006 року позивач відобразив це право в реєстрі отриманих податкових накладних та отримав право на включення суми податку, зазначеної в цій податковій накладній, до податкового кредиту за грудень 2006 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2009 року в задоволенні позову приватного підприємства «Торговий дім SILVER» до державної податкової інспекції у Богородчанському районі про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що наявність у приватного підприємства «Торговий дім SILVER» належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних на які посилається представник позивача, не є підставою для відшкодування податку на додану вартість, оскільки позивачем не доведено і судом не встановлено об'єктивність та поважність причин продажу товару за ціною придбання, а відповідно і правомірність формування податкового кредиту. Податковий орган мав підстави вважати дані правочини нікчемними та не брати їх до уваги при визначенні податкових зобов'язань приватного підприємства «Торговий дім SILVER».

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивачем, приватним підприємством «Торговий дім SILVER», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задоволити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що підприємством в заповненні рядків 9 та 17 Декларації з податку на додану вартість допущено помилку, однак на розрахунки з бюджетом, а саме на цифру рядків 18.2, 21, 22.1 розд. ІІІ Декларації визначену в сумі 22250 грн. це не вплинуло, так як різниця між значеннями рядка 9 і рядка 17 дорівнює - 11250 грн. А тому приватне підприємство «Торговий дім SILVER» не занизило в листопаді 2006 року суму відємного значення податку на додану вартість, а в грудні 2006 року не було занижено податкове зобовязання, що судом не було враховано.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить в задоволенні такої відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Встановлено, що державною податковою інспекцією у Богородчанському районі проведена виїзна планова документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2004 по 30.06.2007 року, за результатами якої складено акт за №2/23-2/25071596 від 10.01.2008 року.

На підставі акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000042301/0 від 17.01.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 92 484 грн. штрафних санкцій. Причиною застосування вищевказаних санкцій було порушення позивачем по справі положень статей 3,4, 6 та 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Протягом листопада-грудня 2006 року приватне підприємство «Торговий дім SILVER» отримало від товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиції СВІ», як постачальника, продукцію з видачею відповідних видаткових та податкових накладних. Компенсація їх товариству з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиції СВІ» вартості постачальникам була проведена згідно передачі простого векселя №0144032 на загальну суму 2 047 537 грн. 34 коп. з терміном погашення - по пред'явленню (емітент товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Газ- Ойл Карпати»). Як вбачається з матеріалів справи, того ж дня позивач одержав вказаний вексель від емітента, який емітував простий вексель на загальну суму 2 047 537 грн. 34 коп. у рахунок оплати товарів на загальну суму 2 047 537 грн. 34 коп., отриманих від приватного підприємства «Торговий дім SILVER» згідно видаткової накладної за №РН-0000002, що підтверджується актом прийому - передачі векселів ( актом про вексельний платіж ) від 04 січня 2007 року. Дані обставини згідно ч.З ст. 72 КАС України доказування не потребують, як такі, що визнані повністю позивачем в судовому засіданні суду першої інстанції, а тому в колегії суддів не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

За грудень 2006 року приватним підприємством «Торговий дім SILVER» задекларовано податкове зобов'язання в розмірі 0 грн. та податковий кредит в розмірі 11 250 грн. Таким чином фактично платник занизив зобов'язання по податку на додану вартість, що і було відображено в акті перевірки. Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на допущену технічну помилку при обрахуванні суми податкового зобов'язання та відповідно при заповнені декларації, оскільки в ній взагалі було зазначено про відсутність податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а не вірно визначена сума податкового зобов'язання. Крім цього суд враховує, що жодних уточнюючих розрахунків приватне підприємство «Торговий дім SILVER» до органів державної податкової інспекції не подавало, акт перевірки одержаний директором підприємства особисто 10.01.2008 року, однак приватним підприємством «Торговий дім SILVER» також не було подано жодних заперечень чи зауважень до згаданого акту.

Суд першої інстанції встановив, що документів, які б підтверджували дійсний товарний характер господарської операції, а саме договорів перевезення товарів, їх зберігання тощо, докази оплати за надані послуги із зберігання та транспортування продукції в позивача відсутні. Крім того на приватне підприємство «Торговий дім SILVER» працює лише одна особа - Ворощук С.С.(він же керівник підприємства), згідно листа ГПВМ ДПІ в м.Івано-Франківську за №26-35/65716/4718 від 11.12.2007 року фактичним місцезнаходженням приватного підприємства «Торговий дім SILVER» є адреса: м.Івано-Франківськ, вул.Бориславська, 29, за якою зареєстровано і товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Газ-Ойл Карпати». Відповідно до згаданого повідомлення опитаний засновник та директор товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиції СВІ» Ревуцький Ю.М. товариство з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиції СВІ» не реєстрував, жодних документів щодо подання звітності не формував, накладні не видавав, жодну особу на вчинення даних дій не уповноважував.

У відповідності до ст.42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Стаття 44 Господарського кодексу України визначає принципи підприємницької діяльності, а саме - вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійне формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільний найм підприємцем працівників; комерційний розрахунок та власний комерційний ризик; вільне розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у правовідносинах між приватним підприємством «Торговий дім SILVER» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Газ-Ойл Карпати», товариством з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиції СВІ» підприємницької діяльності, а тому відповідно і товарних операцій з постачання продукції для будівництва.

А тому, оскільки купівля позивачем товарно-матеріальних цінностей та їх подальша реалізація не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності, адже не мали на меті отримання доходу від цих операцій, намір одержати дохід лише шляхом відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету - не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційних скарг її не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Торговий дім SILVER» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2009 року в справі №2а-3531/08/0970 без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: А. М. Ліщинський

В.В. Святецький

Ухвалу складено в повному обсязі 07 грудня 2010 року