Ухвала суду № 13346614, 09.12.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року № 23244/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Святецького В. В., Шавеля Р. М.,

при секретарі судового засідання Шологон В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Городенківська птахофабрика» закритого акціонерного товариства «Авангард» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2009 року в справі за позовом дочірнього підприємства «Городенківська птахофабрика» закритого акціонерного товариства «Авангард» до Державної податкової інспекції в Городенківському районі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства в Івано-Франківській області про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними та зобовязання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И Л А:

05 травня 2008 року, Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву дочірнього підприємства «Городенківська птахофабрика» закритого акціонерного товариства «Авангард» до Державної податкової інспекції в Городенківському районі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства в Івано-Франківській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000122310/0 від 19 березня 2008 року та № 0000122310/1 від 15 квітня 2008 року; зобовязання відповідача виконати невчинені дії надати Головному управлінню Державного казначейства у Івано-Франківській області висновок та реєстри із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню із бюджету, згідно загальної податкової декларації з ПДВ за грудень 2007 року в розмірі 1181611 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що розмежування податкового кредиту в різні декларації з ПДВ, в тому числі за критеріями різних видів господарської діяльності, не передбачено ні пунктами 11.21, 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», які регулюють спірні правовідносини, ні жодним іншим нормативним актом. Оплата за придбані товари, послуги, в тому числі й попередня оплата, яка підтверджена податковими накладними, є підставою для віднесення суми до податкового кредиту. Не ґрунтується на нормах закону твердження ДПІ в Городенківському районі про те, що ПДВ, сплачене при придбанні комплектів кліткового обладнання, не підлягає відшкодуванню. ДП «Городенківська птахофабрика», включивши суми ПДВ, сплачені в зв'язку з придбанням основних фондів - кліткового обладнання, жодним чином не порушило порядку складання спеціальної податкової декларації по ПДВ № 2, якою врегульовано відображення операцій по поставці товарів власного виробництва. Крім того, в даному випадку, придбані позивачем товари (обладнання) придбавались (оплачувались) не за кошти отримані від операцій поставки сільськогосподарських товарів (робіт, послуг) власного виробництва, а отже, вищезазначені операції з придбання не приймають участь в оподаткуванні в порядку п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість». Віднесення відповідачем податкового кредиту по операціях з придбання кліткового обладнання (основних фондів) до спеціальної декларації № 2, згідно якої ПДВ сплачене при їх придбанні не відшкодовується, позбавляє платника податків встановленого Законом України «Про податок на додану вартість» права на отримання відшкодування, сплаченого при придбанні основних фондів. Так, позивачем не було порушено п. 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платникам податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини. ДП «Городенківська птахофабрика», здійснюючи придбання основних фондів, має право на загальних засадах отримувати бюджетне відшкодування по операціях з придбання кліткового обладнання, сплативши при цьому суму ПДВ в повному розмірі. Всупереч п. п. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідачем протиправно не подано висновок та реєстр до Головного управління Державного казначейства в Івано-Франківській області із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодування, до органу державного казначейства, тому відповідач зобовязаний за законом усунути порушення право позивача на відшкодування ПДВ та вчинити невчинену дію.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що заявляючи до відшкодування суму ПДВ 1181611 грн. позивач протиправно намагається двічі скористатись наданою йому законодавством пільгою: зменшує суму податкового зобовязання та збільшує суму, яка залишається в його розпорядженні для цільового використання.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем дочірнім підприємством «Городенківська птахофабрика» закритого акціонерного товариства «Авангард», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги дочірнього підприємства «Городенківська птахофабрика» закритого акціонерного товариства «Авангард» зазначено, що твердження суду першої інстанції про те, що ПДВ сплачене при придбанні комплектів кліткового обладнання не підлягає відшкодуванню не ґрунтується на нормах закону.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції в частині позовних вимог залишити без змін, а в частині позовних вимог скасувати та закрити провадження в справі.

Встановлено, що ДПІ в Городенківському районі було проведено позапланову документальну перевірку ДП «Городенківська птахофабрика» ЗАТ «Авангард» з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно поданої декларації за грудень 2007 року. За результатами даної перевірки складено довідку від 11.03.2008 року № 326/231/34161115. На підставі складеної довідки 19.03.2008 року ДПІ в Городенківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122310/0, відповідно до якого ДП «Городенківська птахофабрика» ЗАТ «Авангард» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 181 611 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення від 19.03.2008р. ДП «Городенківська птахофабрика» ЗАТ «Авангард» було оскаржено до ДПІ в Городенківському районі, однак рішенням від 10.04.2008 року про результати розгляду скарги, в задоволенні такої було відмовлено та видано податкове повідомлення-рішення № 0000122310/1 від 15.04.2008 року.

За результатами перевірки виявлено, що в порушення п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту загальної декларації з податку на додану вартість № 3 за грудень 2007 року, по якій здійснюються розрахунки з бюджетом, витрати від проведеної передплати за обладнання, призначеного для виробництва власної сільськогосподарської продукції та неправомірно заявлено до відшкодування з бюджету 1181 611 грн.

Позивачем було укладено з ЗАТ «Агромаш-ІФ» договори купівлі-продажу обладнання № Г-02-11-2007/1, № Г-02-11-2007/2 та № Г-02- 11-2007/3 від 02.11.2007 року, предметом яких виступало виготовлення, поставка та монтаж комплектів кліткового обладнання для утримання курей-несучок. На виконання умов договорів купівлі-продажу ТзОВ «Агромаш-ІФ» зобов'язувалось виготовити, поставити та здійснити монтаж кліткового обладнання БК 143.00.00.000 для утримання курей-несучок. Однією з умов даних договорів є оплата загальної вартості договору до початку робіт по виготовленню обладнання.

Оплата за комплект кліткового обладнання проводилась ТзОВ «Агромаш-ІФ» з рахунку позивача № 260070100857 за наступними платіжними документами: платіжними дорученнями № 168 від 09.11.2007 року, № 169 від 09.11.2007 року, № 170 від 09.11.2007 року на загальну суму 7 089 667,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1181 611 грн.

На підставі виданої ТзОВ «Агромаш-ІФ» податкової накладної за № 450 від 16.11.2007 року позивачем відображено суму податку сплаченого у складі податкового кредиту у загальній декларації з ПДВ № 3 за грудень 2007 року і визначено суму бюджетного відшкодування у розмірі 1 181 611 грн.

Позивачем було подано відповідачу три види податкових декларацій податку на додану вартість за грудень 2007 року, а саме:

Декларація № 1 (скорочена). Відповідно до п.11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» до 01 січня 2008 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Декларація № 2 (скорочена), що складається на підставі п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно якого до 01 січня 2008 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Декларація № 3 є загальною.

Згідно з пп. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», яким зупинено дію п. 7.7 ст. 7, п. 10.1, п. 10.2 ст. 10 даного Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, зазначені кошти (сум податку на додану вартість) залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Пункт 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» стосується зупинення дії п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону тільки в частині сплати до бюджету податку на додану щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, а не порядку визначення суми податку - як різниці між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Порядок застосування спеціального режиму оподаткування, передбаченого п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено постановою Кабінету Міністрів України № 271 від 26.02.1999 року «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини».

Відповідно до п. 4 вказаного Порядку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою.

Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої податкової декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержану сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Тобто, для операцій з продажу сільськогосподарськими товаровиробниками товарів (робіт, послуг) власного виробництва, щодо яких п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено спеціальний режим використання сум ПДВ, виключень щодо формування податкового кредиту вищевказаними нормами не передбачено.

Таким чином, сплачена ДП «Городенківська птахофабрика» ЗАТ «Авангард» сума ПДВ за товарно-матеріальні цінності (основні засоби), що використовуються і будуть використовуватися для виробництва власної сільськогосподарської продукції, має відображатися як податковий кредит в спеціальній податковій декларації з податку на додану вартість.

Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за № 250/2054, абз. 4 п. 1.2 визначено, що податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену) подають також ті платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29, 11.35 Закону України «Про податок на додану вартість») суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання.

До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, встановлені зазначеними пунктами. Тобто, формування податкового кредиту згідно придбаних ДП «Городенківська птахофабрика» ЗАТ «Авангард» основних фондів проводиться відповідно до тієї діяльності в якій використовуються, чи будуть використовуватися такі фонди.

Таким чином, в податковій декларації з податку на додану вартість в розділі 2 (Податковий кредит) в рядку 10, заповнюється сума сплаченого ПДВ, від придбання з ПДВ на митній території України товарів (робіт, послуг) вартість, яких включається до складу валових витрат виробництва (обігу), та основних фондів й нематеріальних активів, які підлягають амортизації, призначена для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню. В даному випадку оподаткуванню підлягатиме сільськогосподарська продукція, а закупленій основні фонди будуть використовуватись для її виробництва, тобто, виключно для здійснення операцій, які підпадають під норми п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, сума ПДВ сплаченого замовником у розмірі 1 181 611,00 грн. від придбання з ПДВ товарно-матеріальних цінностей, призначених для здійснення операцій у виробництві продукції птахівництва, яка підлягатиме оподаткуванню податком на додану вартість, повинна включатися в податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яку подають платники податку, у яких відповідно до чинного законодавства (пункт 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість») суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, оскільки дане обладнання призначене для використання ДП «Городенківська птахофабрика» ЗАТ «Авангард» у виробництві продукції птахівництва.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за таких обставин позивачем неправомірно заявлено до відшкодування з Державного бюджету, включивши до податкового кредиту загальної податкової декларації (декларація № 3) суму ПДВ, сплаченого постачальнику у розмірі 1 181 611,00 грн., і цим самим збільшено на вказану суму податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що відображається в спеціальній декларації, (декларація № 2), який повністю залишається у його розпорядженні для цільового використання.

Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, заявляючи до відшкодування вищезгадану суму ПДВ позивач протиправно намагається двічі скористатись наданою йому законодавством пільгою: зменшує суму податкового зобовязання та збільшує суму, яка залишається в його розпорядженні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині зобовязання Державної податкової інспекції в Городенківському районі надати Головному управлінню Державного казначейства у Івано-Франківській області висновок та реєстри із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню зі бюджету, згідно загальної податкової декларації з ПДВ за грудень 2007 року в розмірі 1181611 грн., однак колегія суддів вважає, що провадження в цій частині позовних вимог слід закрити оскільки такі не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства з огляду на положення ст. ст. 2, 3, 17 КАС України.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги її частково спростовують.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1, 4 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 202, ч. 1 ст. 203, ст. ст. 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

А пеляційну скаргу дочірнього підприємства «Городенківська птахофабрика» закритого акціонерного товариства «Авангард» задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2009 року в справі № 2а-3649/08/0970 в частині позовних вимог про Державної податкової інспекції в Городенківському районі надати Головному управлінню Державного казначейства у Івано-Франківській області висновок та реєстри із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню із бюджету, згідно загальної податкової декларації з ПДВ за грудень 2007 року в розмірі 1181611 грн. скасувати, а провадження в справі № 2а-3649/08/0970 в цій частині позовних вимог закрити.

В решті постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2009 року в справі № 2а-3649/08/0970 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. В. Святецький

Р. М. Шавель

Ухвалу складено в повному обсязі 14 грудня 2010 року