Рішення № 133465370, 21.01.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36714/25

Провадження № 2/761/10216/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Притула Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 03.06.2021 р., зареєстрованого в реєстрі за № 84906 про стягнення грошових коштів в розмірі 111 762,70 грн. з ОСОБА_1 .

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 03 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безпірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затв. Постановою КМ України від 29.06.1999 №1172, було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №84906 (надалі - Виконавчий напис).

Відповідно до Виконавчого напису нотаріусом було запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 38750239, якому Первинний Кредитор АТ «ПРАВЕКС БАНК» (код ЄДРПОУ 14360920) відступлено право вимоги на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №2 від 31.05.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Андрейків І.В., зареєстрований в реєстрі за №492, 493, відступлено право вимоги за Договором застави транспортного засобу №149-029/08Р від 08.08.2008 р., укладеного між АТ «ПРАВЕКС БАНК» та ОСОБА_1 . Таким чином, відповідно до Виконавчого напису статус Нового кредитора набуло ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».

Вищевказаний Виконавчий напис був вчинений на підставі договору застави транспортного засобу №149-029/08Р та витягу з додатку №1, переліку Кредитних договорів та договорів забезпечення до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №2 від 31.05.2017. Запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», стягнути з ОСОБА_1 за період з 03.06.2018 по 03.06.2021 включно, суму у розмірі: 84 154,58 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 27 608,12 грн. - заборгованість за відсотками. Загальна сума заборгованості за Виконавчим написом становить 111 762,70 грн.

25.07.2024 Новим кредитором було змінено найменування на ТОВ «ВІН ФІНАНС», що підтверджується наказом №55-к від 25.07.2024 та випискою з ЄДРЮОФОПтаГО від 26.07.2024.

На підставі виконавчого напису №84906 від 03.06.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської обл. Голяченко І. П. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.11.2024 р., ВП НОМЕР_4. Разом із заявою про відкриття виконавчого провадження Стягувачем не було надано самого Кредитного договору, адже Договір застави транспортного засобу №149- 029/08Р від 08.08.2008 р. (надалі - Договір застави) був укладений як забезпечення зобов`язання за основним договором - Кредитним договором №149-029/08Р від 08.08.2008 р., а відповідно до витягу з Додатку №1 «Переліку Кредитних договорів та договорів забезпечення до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №2 від 31.05.2017» Новому кредитору передавався саме Кредитний договір №149- 029/08Р від 08.08.2008 р. Також не було подано ані довідки про розрахунок заборгованості, ані самого Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №2 від 31.05.2017 з додатками тощо. Крім того, відповідно до п. 1.3.1. Договору застави строк повернення кредиту становить до 08.08.2012 р.

Позивач вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням діючого законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню, а Відповідач зловживає своїм правом, порушує принцип добросовісності та спрямовує свої дії не на захист свого права, а на завдання шкоди позивачеві.

До спірних правовідносин на думку позивача підлягає застосуванню постанова КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001. В той же час кредитний договір був укладений у простій письмовій формі, що виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса. Отже, приватним нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів, вже не є чинними.

За таких обставин, у даному випадку: відсутні належні та допустимі докази існування безспірної заборгованості, оскільки не надано самого кредитного договору, розрахунків заборгованості та первинних документів, які б підтверджували її розмір та факт невиконання зобов`язань; строк для вчинення виконавчого напису та його виконання давно минув, адже з моменту настання кінцевого терміну повернення кредиту (08.08.2012 р.) і до моменту вчинення виконавчого напису (03.06.2021 р.), а тим більше до фактичного звернення стягувача до виконання (29.11.2024 р.), минуло більше 3 років, що унеможливлює вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно до вимог законодавства та його виконання. А тому для захисту порушеного права позивач звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.09.2025 року було відкрито спрощене провадження у даній справі без виклику сторін.

Відповідач після отримання копії позову з додатками та ухвали про відкриття провадження, власним правом не скористався, відзив на заявлені вимоги до суду не направив.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Частина 1 статті 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як встановлено в судовому засіданні, 08.08.2008 року ОСОБА_1 (далі - Заставодавець) та АКБ «Правекс-Банк» (далі - Заставодержатель) уклали Договір застави транспортного засобу №149-029/08Р за умовами якого Заставодавець для забезпечення в повному обсязі своїх зобов`язань перед Заставодержателем за Кредитним договором №149-029/08Р від 08.08.2008 року, а саме: повернення кредиту в сумі 95 905,00 грн. в строк до 08.08.2012 року зі сплатою 20,49% річних передала в заставу Заставодержателю належний їй на праві власності автомобіль марки Opel Combo, 2008 року випуску, синій, державний номер НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 .

Договір посвідчений 08.08.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В.

В той же час, 03.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», якому первинний кредитор АКБ «Правекс-Банк» відступлено право вимоги на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №2 від 31.05.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Андрейків І.В., зареєстрований в реєстрі за №492, 493, відступлено право вимоги за Договором застави транспортного засобу №149-029/08Р від 08.08.2008 року, укладеного між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 заборгованість в сумі 111 762,70 грн. за період з 03.06.2018 року по 03.06.2021 року включно.

Виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №84906.

Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. 29.11.2024 року відкрив виконавче провадження НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого напису №84906 виданого 03.06.2021 року.

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 19 частини 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2 Інструкції, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися:

дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

найменування та адреса стягувача;

найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

строк, за який провадиться стягнення;

суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;

дата набрання юридичної сили;

строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Як передбачено ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як вбачається із копії Договору застави транспортного засобу №149-029/08Р від 08.08.2008 року, ОСОБА_1 зобов`язувалась повернути кредитні кошти до 08.08.2012 року.

Суду не надано доказів що строк повернення кредиту було пролонговано. А тому враховуючи надані суду докази, строк Кредитодавця звернутись до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису сплив 08.08.2015 року.

Крім того, враховуючи що позивач заперечує безспірність заборгованості, суду не надано доказів, що виписку по рахунку позивача було надано приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, а тому суд позбавлений можливості встановити, що нотаріус міг встановити безспірність заборгованості.

На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Суду не було надано доказів що для вчинення виконавчого напису надавались первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15 (ЄДРСР № 71825964).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (ЄДРПОУ 38750239, юридична адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, м. Київ), третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 03.06.2021 року та зареєстрований в реєстрі за №84906.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 574,56 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г.Притула