Постанова № 13343607, 05.10.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 жовтня 2010 року № 18119/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Любашевського В.П.

суддів Богаченко С.І.

Заверухи О.Б.

При секретарі судового засідання Гром В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Серін» до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2008 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Серін» звернулося з адміністративним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання податкового повідомлення-рішення №0000641500/0 від 02.04.2008 року нечинним.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2009 року позов задоволено та визнано недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської №0000641500/0 від 02.04.2008 року. Постанова суду мотивована тим, що визначальним для бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Закон не обмежує бюджетне відшкодування виключно сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду. Крім того, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування, обмеженого частиною такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), також включається до складу податкового кредиту, і є податковим кредитом наступного податкового періоду.

Таким чином, залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду, буде переходити до складу податкового кредиту наступних податкових періодів, і підлягає відшкодуванню після фактичної сплати податку отримувачем товарів.

Факти придбання відповідних послуг та товарів підтверджуються виданими у встановленому порядку податковими накладними, а оплата даних товарів та послуг -дослідженими у судовому засіданні платіжними документами та банківськими виписками. За таких обставин на думку суду першої інстанції дії відповідача відносно зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 256129 грн. за березень 2006 року, не відповідають вимогам діючого законодавства України, зокрема п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2009 року скасувати та відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт посилається на те, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина відємного значення суми податку на додану вартість, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Позивач надав суду заперечення на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Зясувавши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, з наступних підстав:

Так судом першої інстанції встановлено, що внаслідок проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2008 року Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі складено акт перевірки від 21.03.2008 р. №219/15-32472639.

На підставі акту перевірки від 21.03.2008 р. № 219/15-32472639 Державною податковою інспекцією в Надвірнянському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2008 р. № 0000641500/0, яким зменшено до відшкодування ПДВ на суму 9050,00 грн.

Суд, задовольняючи позов ТзОВ «Серін», не врахував того, що відповідно до п.п.7.7.1 та 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що регулювала спірні правовідносини, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 цього ж Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Окрім вказаного суд звертає увагу, що згідно Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування передбачено відображати суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Згідно з п.п. 7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим періодом є календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Тобто, таке формулювання у формі розрахунку суми бюджетного відшкодування повністю відповідає положенням п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону. Отримання товарів від постачальників відповідності до п.5,7 Порядку, встановленому Наказом ДПА України від 30.05.2006р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання» відображається в р.р.10-15 податкової декларації з ПДВ. Для проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки по декларації з ПДВ за січень 2008р. відповідно до Наказу ДПА України № 350 підприємством подано завірені копії первинних документів, що підтверджують факт оплати ним товарів (послуг) постачальникам у грудні 2007р. У відповідності до поданих документів актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки підтверджено суму бюджетного відшкодування - 27580 грн., яка відповідає сумі податку сплаченого постачальниками за придбані товари у такому ж період.

Сума податку на додану вартість 9050,40грн. не відповідає нормам п.п.7.7.2 п.7.7 ст7. Закону України «Про податок на додану вартість», і як наслідок не бере участі в розрахунку бюджетного відшкодування, задекларованого у січні 2008 р., оскільки встановлено розбіжність між податковими періодами: періодом проведеної грошової оплати постачальнику та періодом формування накладної, що відповідно призвело до завищення розрахунку бюджетного відшкодування за грудень 2007 р.

Відповідно до п.п.5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97 №16 передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Вказаній нормі кореспондує норма підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в силу якої суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування цього податку згідно з Законом.

Тобто законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне надходження цих сум до Державного бюджету України.

Висновок, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає із самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (пункт 19 статті 2, стаття 9 Бюджетного кодексу України), а також з визначення платника податку як особи, котра згідно з пунктом 1.3 статті 3 Закону зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Наведене суд першої інстанції залишив поза увагою, що свідчить про неповне зясування обставин справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що в силу ст. 202 КАС України, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у справі.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області задовольнити, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2009 року у справі № 2-а-4947/08/0970 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Серін» до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відмовити.

постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя В. П. Любашевський

Судді С.І. Богаченко

О.Б. Заверуха