Постанова № 13343601, 05.10.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 жовтня 2010 року № 18117/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Любашевського В.П.

суддів Богаченко С.І.

Заверухи О.Б.

При секретарі судового засідання Гром В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Франко Груп» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Франко Груп» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2008 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Франко Груп» звернулося з адміністративним позовом до відповідача Державної податкової інспекції у м. Івано - Франківську про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2009 року у задоволенні позову відмовлено. При цьому постанова суду мотивована тим, що у відповідності до вимог п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відділом контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в м. Івано-Франківську була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Захід Франко Груп» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за червень - липень 2008. За результатами проведеної перевірки виявлені порушення чинного законодавства, про що складено акт від 10.10.2008 р. № 11376/23-4/34624161. На підставі даного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000992304/0 від 23.10.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень-липень 2008 року на 1031834 грн.

При цьому суд зазначив, що визначена п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування для товарів, які імпортуються на митну територію України, є єдиною для всіх операцій, що здійснюються з такими товарами. Тому, на думку суду, посилання позивача на неправомірність ототожнення митної вартості зі звичайною ціною в спірному випадку є безпідставним з огляду на вимоги п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Окрім вказаного обґрунтовуючи оскаржуване рішення суд першої інстанції зазначив, що у періоді, що перевіряється, підприємством заявлено до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за червень 2008 р. в сумі 598794,00 грн., проте оплачено постачальникам у попередніх податкових періодах тільки 651,00 грн., за липень в сумі 434134,00 грн. проте оплачено постачальникам у попередніх податкових періодах тільки 443,00 грн..

Щодо розрахунку бюджетного відшкодування за червень місяць 2008 року, то згідно даних перевірки правильності відображення в декларації по ПДВ за травень 2008 року податкових зобов'язань (рядок 1 декларації) встановлено, що обсяг поставки на митній території України платником задекларовано в сумі 5 602 476,00 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 933 746,00 грн.

Покупцем на митній території України є ТзОВ «Валенсія-2005», якому відвантажено товари народного вжитку (одяг) на суму 5 602 476,00 грн. в т.ч. ПДВ 933 746,00 грн.

Відвантажений товар, ТзОВ «Захід Франко Груп» імпортовано в травні 2008 року від фірми TRANSLANTIC COMPANY СІРІЙСЬКА AP ALTELAT STREET-ALEPPO-SYRIA фактурна вартість становить 3681039,35 грн., митна вартість отриманого товару оцінена в сумі 6 911 158,04 грн., та нараховано: ПДВ в сумі 1 531 888,04 грн., мито в сумі 748 284,72 грн.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що у перевіреному періоді позивачем здійснено реалізацію ТОВ «Валенсія-2005» за цінами нижче митної вартості , а саме, на суму 5 602 476,00 грн. та нараховано ПДВ в сумі 933 746,00 грн., в той час, коли митна вартість товару оцінена в сумі 6 911 158,04 грн., ПДВ 1 531 889,04 грн. В результаті цього підприємством занижено податкове зобов'язання з ПДВ 598 143,04 грн.

Отже, загальна сума податкових зобов'язань в квітні 2008р. за даними перевірки встановлена судом становить 1 531 889,04 грн., що на 598143,04 грн. більше задекларованої суми.

Оскільки сума податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, не може перевищувати різниці значень податкового кредиту і податкових зобов'язань окремого звітного і періоду., то працівниками ДПІ в м. Івано-Франківську зроблено обґрунтований висновок щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 598143,00 грн. + 433691,00 грн.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2009 року та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що застосована судом першої інстанції норма п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» на спірні правовідносини не поширюється, оскільки п. 4.3 та п. 4.1 ст. 4 передбачають правила оподаткування різних операцій.

Зясувавши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, з наступних підстав:

Розглідаючи справу суд першої інстанції встановив, що у відповідності до вимог п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відділом контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ в м. Івано-Франківську була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка фінансово - господарської діяльності ТзОВ «Захід Франко Груп» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за червень-липень 2008 р. За результатами проведеної перевірки виявлені порушення чинного законодавства, про що складено акт від 10.10.2008 р. №11376/23-4/34624161. На підставі даного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000992304/0 від 23.10.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень-липень 2008 року на 1 031 834 гри. Надаючи оцінку вказаним висновкам, що стали фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення, колегія суддів бере до уваги, що в силу п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», для товарів, які ввозяться на митну територію України,базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства. Згідно з абзацом сьомим пункту 1.7 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року № 307, митна вартість - це вартість товару, що визначається відповідно до положень Закону України від 5 лютого 1992 року N 2097-XII «Про Єдиний митний тариф» (із змінами та доповненнями) і використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів та ведення митної статистики. Відповідно до абзацу п'ятого пункту 1.7 цієї Інструкції фактурна вартість (договірна, контрактна) - це вартість товарів, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті або має компенсуватися зустрічними поставками товарів та зазначається в рахунку-фактурі (рахунку-проформі - для договору міни) відповідно до умов зовнішньоторговельного договору (контракту) купівлі-продажу або міни (далі - фактурна вартість). Отже, митна вартість імпортованих товарів самостійно визначається митним органом, і її призначення зводиться виключно до визначення сум податків та зборів, що сплачуються на митниці. Зазначена вище норма права застосовується при здійсненні процедури розмитнення товарів, що ввезені на митну територію України.

За наведених обставин приписи пункту 1.20 статті 1 Закону про прибуток жодним чином не ототожнюють поняття «звичайна ціна» та «митна вартість», як це робить відповідач при прийнятті оспорюваного рішення.

За наступного продажу імпортованого товару на митній території України податкове зобов'язання з податку на додану вартість визначається платником податків на підставі п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

А в силу, п. 4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Отже, у ст. 4 п. 4.1. Закону не зазначено, що база оподаткування повинна бути не меншою митної вартості.

Таким чином базу оподаткування операцій здійснинех позивачем із реалізації своїм контрагентам товарів слід визначати саме на підставі п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а не п. 4.3 ст. 4 вказаного Закону як вирішено судом першої інстанції.

Попри вказане, в силу п.п 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Тому суд апеляційної інстанці вважає, що доводи апелянта про те, що бюджетному відшкодуванню, згідно поданого розрахунку до декларації за червень 2008 року становить 598794 грн. за липень 2008 року становить 434134 грн. є законними та обгрунтованими і спростовують висновки оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Проте, наведене суд першої інстанції залишив поза увагою, що свідчить про неповне зясування обставин справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що в силу ст. 202 КАС України, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у справі.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Франко Груп» задовольнити, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2009 року у справі № 2-а-6228/08/0970 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Франко Груп» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську № 0000992304/1 від 18.11.2008 року.

постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя В. П. Любашевський

Судді С.І. Богаченко

О.Б. Заверуха