Постанова № 13340937, 14.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-728/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Літвіна Н.М.,

Суддів: Хрімлі О.Г. Чаку Є.В.

при секретарі: Соловіцькій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Голд-нафта»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голд-нафта»до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2010 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Голд-нафта»до Бахмацької міжрайонної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Голд-нафта»звернулося з апеляційною скаргою в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області на підставі направлень від 16 грудня 2009 року № 298, від 31 грудня 2009 року № 321 та ч. 1 ст. 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2009 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевіркою встановлено порушення п. п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 в результаті чого позивачем занижено суму бюджетного відшкодування за березень 2009 року в сумі 113679,00 грн. та завищено рядок 26 декларації за березень 2009 року в сумі 113679, 00 грн.

Наслідком неправомірного завищення від'ємного значення в рядку 26 декларації за березень 2009 року є заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет (рядок 27 декларації) за квітень 2009 року в сумі 113679, 00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 59/23/31878917 від 18 січня 2010 року.

За наслідками розгляду даного акту перевірки Бахмацькою міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення - рішення від 05 лютого 2010 року № 0000042310/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 170 518, 50 грн., в тому числі основного платежу 113 679, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 56 839, 50 грн. та податкове повідомлення - рішення від 05 лютого 2010 року № 0000052310/1 про заниження суми бюджетного відшкодування в сумі 113 679, 00 грн. за березень 2009 року.

Позивач з рішеннями Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області не погоджується, зазначивши, що з заявою про повернення повної суми бюджетного відшкодування не звертався.

Колегія суддів з доводами апелянта погоджується в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 7.7.3, 7.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР - платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до п. 5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 - якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2009 року. До вказаної декларації не надався додаток N 4 (заява про повернення сум бюджетного відшкодування), так як вбачається з останньої сторін основної декларації товариство зазначило, які документи додаються до декларації, в них знаком "х" помічено, що подано, та вбачається, що заява про повергнення сум бюджетного відшкодування (додаток N 4) не подається, крім того як вбачається з строки 25 Основної декларації напроти рядка "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" стоїть знак "-", тобто товариство в декларації вказало про відсутність сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету, та зазначило про те що в зв'язку з цим додаток N 4 не подається.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, постанова суду першої інстанції винесена з неповним з»ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Голд-нафта»- задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2010 року скасувати та винести нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Голд-нафта»до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05 лютого 2010 року № 0000042310/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 170 518, 50 грн., в тому числі основного платежу 113 679, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 56 839, 50 грн. та податкове повідомлення - рішення від 05 лютого 2010 року № 0000052310/1 про заниження суми бюджетного відшкодування в сумі 113 679, 00 грн. за березень 2009 року

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 21 грудня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 20 грудня 2010 року.