Ухвала суду № 13340799, 14.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1838/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" грудня 2010 р. м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Безименної Н.В.,

суддів:Горяйнова А.М. та Желтобрюх І.Л.,

при секретарі:Паскаль Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2010 року позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області, в якому просив визнати нечинним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001751702/0 від 27.11.2009 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2010 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що податковий орган дійшов вірного висновку, що фізичні особи одержувачі комунальних послуг, електричної енергії, квартплати, у випадках списання боргу по них, фактично одержували безоплатно товар та послуги з його постачання, що згідно з п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»кваліфікується як додаткове благо, вартість якого включається до складу загального місячного оподаткування доходів таких одержувачів.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішенням, яким задовольнити позовні вимоги. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена із порушенням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Енергодарі №0001751702/0 від 27.11.2009 р. є законним та обгрунтованим та таким, що відповідає нормам діючого податкового законодавства. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 вказаного Закону дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, суми заборгованості платника податку, за якими минув строк позовної давності (п.п. 4.2.11 п.4.2 ст.4 Закону) та вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також сума знижки з ціпи (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки) (п.п.4.2.9 "є" п. 4.2 ст.4 Закону).

При нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт (у 2008 ропі - 1.1764) (пункт 3.4 статті 3 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень від 25.09.2009 року № 3 та від 23.10.2009 року №7, виданих Державною податковою адміністрацією у Запорізькій області на підставі частин 1-5 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.06.2009 р. За результатами перевірки складено Акт №1/23-5/19355964 від 12.11.2009 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги підпункту 3.1.3 пункту 3.1, пункту 3.4, статті 3, підпункту 4.2.9, підпункту 4.2.11 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7 підпункту 8.1.1, підпункту 8.1.2, підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 та підпункту 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

На підставі вказаного Акту та з врахуванням Акту перевірки №2017/23-08/24584661 від 20.11 2009 року, відповідно до п.п. "б" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Державна податкова інспекція у м. Енергодар Запорізької області прийняла податкове повідомлення - рішення від 27.11.2009 року №0001751702/0, яким визначила позивачу податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 128033,22 гри. (за основним платежем 42677,74 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 85355,48 грн.).

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Енергодар Запорізької області від 27.11.2009 року №0001751702/0 залишено без змін. За результатами розгляду скарг податковим органом були винесені податкові повідомлення - рішення від 29.12.2009 року №0001751702/1 та від 10.02.2010 року №0001751702/2.

Судом встановлено, що у листопаді 2008 року ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом»списало суму дебіторської заборгованості по Житлово-будівельному (експлуатаційному) кооперативу «Вілюй-2»у сумі 30339,45 грн. на підставі рішення робочої групи (протокол №195 від 04.11.2008 р.), службової записки №42-07/80608 від 06.11.2008 р. Так, п. 11 протоколу 193/70156 від 30.09.2008 року засідання робочої групи прийнято рішення щодо коригування відображення в обліку дебіторської заборгованості з квартплати, комунальних послуг, електричної енергії фізичних осіб, які мешкають у будинках ЖБЕК «Вілюй-2»у сумі 30339,45 грн. та перенесення вищезазначеної заборгованості з фізичних осіб (рахунок 37.71) на рахунок ЖБЕК «Вілюй-2», згідно договору б/н від 24.01.1994 р., даний договір був укладений щодо обслуговування будинків, які знаходяться за адресами: м. Енергодар вул. Комсомольська, буд. 45, 47, 49 а, вул. Курчатова, б. 32 та надання комунальних послуг.

З аналізу даного договору вбачається, що послуги ВО ЗАЕС надавались безпосередньо мешканцям будинків, а ЖБК «Вілюй-2»виконував лише функції контролюючого органу щодо своєчасності сплати мешканцями будинків по вул. Комсомольська, буд. 45, 47, 49 а, вул. Курчатова, буд. 32 коштів за надані ВП ЗАЕС комунальні послуги та електричну енергію

Із службової записки №42-07/53395 від 01.08.2008 р. вбачається, що станом на 21.10.2002 р. заборгованість з комунальних послуг, квартплати, електричної енергії перед ВП ЗАЕС у фізичних осіб - мешканців будинків, які знаходяться за адресами: м. Енергодар, вул. Комсомольська, буд. 45. 47. 49 а, вул. Курчатова, буд. 32 склала 30339,45 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, саме за фізичними особами мешканцями будинків рахувалась заборгованість, яка обліковувалась у особових рахунках фізичних осіб та в бухгалтерському обліку підприємства.

Крім того, Окружним адміністративним судом м. Києва обґрунтовано прийнято до уваги, що у бухгалтерському обліку фіксувались послуги та нараховувались кошти за надані послуги у особових рахунках саме фізичних осіб; заборгованість за надані послуги нараховувалась за фізичними особами - мешканцями будинків, а не за юридичною особою ЖБК «Вілюй-2»; заборгованість нараховувалась та в подальшому списувалась відповідно до тарифів, встановлених для населення, як фізичних осіб, а не відповідно до тарифів, встановлених для юридичних осіб; списання заборгованості відбулось у 2008 році, в той час, як заборгованість у розмірі 30339,45 гри. встановлена була ще станом на 21.10.2002 року і, саме, за фізичними особами - мешканцями будинків.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що фізичні особи одержувачі комунальних послуг, електричної енергії, квартплати, у випадках списання боргу по них, фактично одержували безоплатно товар та послуги з його постачання, що згідно із п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»є додатковим благом, вартість якого включається до складу загальною місячного оподатковуваного доходу таких одержувачів.

Крім того, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що оскільки дохід у розмірі 249497, 40 грн. є доходом від діяльності, яка не зазначена у свідоцтвах про сплату єдиного податку, то на такий дохід розповсюджується режим оподаткування, визначений Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Так, судом встановлено, що підприємницька діяльність СПД фізичних осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не обмежувалась роздрібною торгівлею плодоовочевої продукції з палаток, кіосків та ларьків, що зазначена ними у свідоцтвах про сплату єдиного податку і відповідно до якої сплачувався єдиний податок (80 грн. щомісяця).

Вказані фізичні особи субєкти підприємницької діяльності здійснювали продаж продовольчих товарів, плодово-овочевої продукції ВП «Запорізька АЕС» узгодженими партіями згідно договорів поставки для використання даного товару підприємством у господарській діяльності, а саме, для приготування страв у кафе (буфетах), тобто для подальшого продажу кінцевому споживачеві у відділі громадського харчування. Тобто, СПД - фізичні особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 займались у відносинах з ВП «Запорізька АЕС»оптовою торгівлею. Ставка єдиного податку 200 грн. щомісяця зазначеними підприємцями до бюджету не сплачувалась.

Відповідно до ДСТУ 3993-2000 «Товароведення. Терміни та визначення понять»Партія товару - це визначена кількість товару одного або декілька найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно по одному товаросупроводжуючому документу.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006 «Про затвердження порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення»та ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівлі. Терміни та визначення понять»:

«Роздрібна торгівля (код КВЕД 52) - вид економічної діяльності в сфері Товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торгівельних послуг»;

«Оптова торгівлі (код КВЕД 51) - вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надання пов'язаних із цим послуг».

Враховуючи викладене, СПД - фізичні особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснювали діяльність поза межами їх підприємницької діяльності, визначеної в заявах та свідоцтвах про сплату єдиного податку, на доходи, отримані цими особами від здійснення такої діяльності, розповсюджується режим оподаткування, встановлений Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», а не спеціальним законодавством щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Крім того, судом не встановлено порушень з боку податкового органу при оформленні результатів перевірки Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС», як платника податків з приводу підписання Акту перевірки, ознайомлення з ним, направлення та викладені позивачем обставини щодо невірного оформлення акту перевірки не тягнуть за собою нечинності прийнятого на підставі акту перевірки рішення та відповідно не можуть розглядатись як докази на спростування виявленого під час перевірки порушення.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 16 грудня 2010 року.

Головуючий: Н.В. Безименна

Судді: А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх