Ухвала суду № 13340793, 14.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6805/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Капустинський М.М.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" грудня 2010 р. м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Безименної Н.В.,

суддів:Мамчура Я.С. та Желтобрюх І.Л.,

при секретарі:Паскаль Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елізіум пласт»до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними дій і скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2010 року ТОВ «Елізіум пласт»звернулося в Житомирський окружний адміністративний суд з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними дій і скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено, а саме: визнано дії Коростенської обєднаної державної податкової інспекції по визначенню суми заниження бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та по зменшенню суми податкового кредиту в податку на додану вартість протиправними; скасовано податкові повідомлення-рішення Коростенської обєднаної державної податкової інспекції за №00000032301/1 від 18 березня 2010 року та №0000012301/0 від 12 січня 2010 року.

Рішення суду вмотивовано тим, що позивачем обґрунтовано та підтверджено належним чином вимоги, а відповідач не довів правомірність своїх дій та рішень.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішенням, яким відмовити в задоволенні позову. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 17 листопада 2009 року по 21 грудня 2009 року на підставі направлення від 17.11.2009 року посадовими особами Коростенської обєднаної Державної податкової інспекції проводилась виїзна планова документальна перевірка позивача. За результатами перевірки складено акт від 25 грудня 2009 року за №560/23-01/32510883 «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Елізіум Пласт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року.

На підставі висновків викладених у вказаному Акті перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: з податку на прибуток підприємства за №0000012301/0 від 12 січня 2010 року на суму 191008,00 грн., в тому числі за основним платежем 127225,00 грн. та за штрафними санкціями 63783,00 грн.; з податку на додану вартість за №0000032301/0 від 12 січня 2010 року на суму 1360,00 грн., в тому числі за штрафними санкціями 1360,00 грн.; з податку на доходи фізичних осіб за №0000031702/0 від 12 січня 2010 року на суму 1525,02 грн., в тому числі за основним платежем 508,34 грн. та за штрафними санкціями 1016,68 грн.

Позивач, не погоджуючись з визначеними податковими зобовязаннями оскаржив їх в адміністративному порядку. 18 березня 2010 року за результатами розгляду скарги відповідачем прийнято рішення №25/32510883/5, яким вимоги скарги було частково задоволено, а саме: залишено без змін податкове повідомлення рішення №0000012301/0 від 12 січня 2010 року на суму 191008,00 грн., частково скасовано податкове повідомлення-рішення за №0000032301/0 від 12 січня 2010 року на суму 1360,00 грн., а саме: у частині зайво застосованої штрафної санкції на суму 170,00 грн., а в іншій частині - 1190,00 грн. залишено без змін; скасовано в повному обсязі податкове повідомлення-рішення за №0000031702/0 від 12 січня 2010 року на суму 1525,02 грн..

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що за період з липня 2008 року по травень 2009 року позивач подав відповідачу податкові декларації з податку на додану вартість, які не були визнані відповідачем податковою звітністю.

Постановами Житомирського окружного адміністративного суду визнано протиправними дії Коростенської ОДПІ про невизнання поданих ТОВ «Елізіум Пласт»податкових декларацій з податку на додану вартість за періоди: липень-серпень місяці 2008 року (справа №2а-31631/08); за листопад 2008 року (справа №2а-1189/09); за вересень, жовтень, грудень місяці 2008 року та січень-травень 2009 року (справа №2а-249/10). Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду постанови Житомирського окружного адміністративного суду по зазначеним справам залишені в силі. На час розгляду справи постанови по вказаним справам набрали законної сили, їх не змінено та не скасовано.

Відповідно до ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті сами особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання дій відповідача по визначенню суми заниження бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення за №0000032301/1 від 18 березня 2010 року на суму 1190,00 грн.

Відповідно до абз."а" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків),- протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Звітна податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2008 року була подана позивачем до відділу прийняття звітності Відповідача 20 жовтня 2008 року про що свідчить штамп відповідача. Тобто, як вірно вказано судом першої інстанції, дії відповідача з визначення суми заниження бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3239082,00 грн. є незаконними, а рішення №0000032301/1 від 18 березня 2010 року підлягає скасуванню.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що позивач отримав податкові накладні від ТОВ ТД Акрилан за №168 від 12.04.2007 року на суму 30787,87 грн., в тому числі сума ПДВ 5131,31 грн. та №806 від 10.12.2007 року на суму 122223,07 грн., в тому числі сума ПДВ 20370,51 грн. у листопаді 2008 року. Факт отримання даних податкових накладних з запізненням підтверджено внутрішнім актом позивача.

Як вірно зазначено Житомирським окружним адміністративним судом, суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням повинні включатися до податкового кредиту того звітного періоду, в якому фактично отримано податкові накладні.

Відповідно до пунктом 5.1 ст.5 Закону України Закон «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу, є господарською не залежно від дати фактичного отримання запланованих економічних вигод (доходу).

Матеріальні цінності, що придбавались Позивачем в межах договору №59 від 01 червня 2007 року у ТОВ "Кубер-Груп", використовувались в якості сировини для виробництва підвіконня ПВХ, тобто позивач отримав дохід від здійснення свого основного виду діяльності, в сумі 37216846,32 грн. з врахуванням ПДВ.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дії по придбанню матеріальних цінностей в межах договору №59 від 01.06.2007 року являються господарською діяльністю, оскільки позивач, укладаючи цей правочин, мав намір отримати дохід від подальшого використання придбаних цінностей, тобто понесені позивачем в межах договору, укладеного з «Кубер-Груп», підлягають віднесенню до складу валових витрат.

Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги доводи відповідача щодо ненадання позивачем товаро-транспортних накладних, якими підтверджувалось би транспортування товару постачальником або покупцем, з відміткою про передачу, в межах договору, ТОВ «Кубер-Груп»товару для ТОВ «Елізіум Пласт», оскільки такий документ, як товаро-транспортна накладна, не входить до переліку документів обовязковість ведення і зберігання яких встановлена Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, доводи апеляційної скарги щодо того, що в ході перевірки встановлена відсутність поставки товари, що свідчить про укладення угоди без мети настання реальних наслідків, є необґрунтованими та такими, що суперечать наведеним висновкам суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст.328 ЦК України (від 16.03.2003 р.) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до ст. 204 ЦК України право чин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Так, з пункту 3 спірного правочину вбачається, що: «Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару (момент поставки), що засвідчується накладною, підписаною уповноваженими представниками двох сторін».

Також, в під час проведення документальної перевірки відповідач не ставив під сумнів факт наявності оплати грошових коштів за угодою №59 від 01.06.2007 року, а на останній день перевірки на користь ТОВ «Кубер Груп»в повному обємі були перераховані грошові кошти в межах укладеної угоди.

Таким чином, угода є дійсною, та породжує всі правові наслідки, передбачені такою угодою, тому позивач має право на валові витрати у відповідності до частини першої пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Н.В. Безименна

Судді: Я.С. Мамчур

І.Л. Желтобрюх