Постанова № 13340635, 16.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11695/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сауляка Ю.В.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Глущенко Я.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Циганкової Валентини Олегівни на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росукр-консалтінг»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2010 року задоволено повністю адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росукр-консалтінг»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення.

Скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва №0011301530/0 від 02.09.2009 року.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, представник відповідача подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

До суду апеляційної інстанції сторони не зявились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Позивач надіслав суду свої заперечення на апеляційну скаргу та просив справу розглядати за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.

Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обовязковою.

Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розглядую.

У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмово провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) щодо земельного податку, поданої ТОВ «Росукр-консалтінг»за січень червень 2009 року, про що складено Акт № 1020/1530/33597169 від 27 серпня 2009 року.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва було винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 0011301530/0 від 2 вересня 2009 року, яким позивача зобовязано перерахувати до бюджету 19956,44 грн., з них 19006,14 грн. земельний податок та 950,30 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Згідно висновків вказаного акту позивачем було занижено податкове зобовязання із земельного податку за квітень-червень 2009 року.

Зазначене заниження виникло у звязку з тим, що позивач при визначенні розміру земельного податку, що підлягає сплаті, керувався ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», в той час як зобовязаний був сплачувати податок у розмірі, встановленому п. 2 рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»№ 944/944 від 25 грудня 2008 року.

Позивач вважає, що вказане рішення Київської міської ради не підлягає застосуванню як таке, що прийняте з порушенням ч. 2 ст. 4 Закону України «Про плату за землю».

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Росукр-консалтінг», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при визначенні ставки земельного податку було безпідставно застосовано рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»№ 944/944 від 25 грудня 2008 року.

Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони суперечить вимогам закону.

У відповідності до п. 35 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання про затвердження відповідно до закону ставок земельного податку.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 вказаного Закону ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частиною другою і третьою цієї статті.

Проаналізувавши зазначені положення законів, колегія суддів приходить до висновку, що сільські, селищні та міські ради наділені правом затверджувати ставки земельного податку.

У населених пунктах, у яких сільські, селищні та міські ради скористалися правом, наданим їм п. 35 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та ч. 5 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», власники земельних ділянок сплачують земельний податок згідно ставок, встановлених відповідними радами, а в населених пунктах, у яких місцеві ради не скористалися правом на встановлення ставок земельного податку згідно ставки, зазначеної у ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю».

Судом встановлено, що ТОВ «Росукр-консалтінг»сплачує земельний податок із земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Западинська, 9, м. Київ.

Рішенням Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»№ 944/944 від 25 грудня 2008 року було встановлено ставку земельного податку для суб'єктів господарської діяльності, які використовують земельні ділянки на території м. Києва, але в установленому законодавством порядку не оформили права власності або права користування земельними ділянками.

У відповідності до п. 2 вказаного рішення з 01 квітня 2009 року плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними (казенними) підприємствами, підприємствами оборонно-промислового комплексу, визначеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 N 1382-р, для будь-яких потреб та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою земельних ділянок, які використовуються підприємствами, що забезпечують життєдіяльність міста, та земельних ділянок, щодо яких Київською міською радою прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі».

Встановлена вказаним рішенням ставка земельного податку відповідає вимогам ч.ч. 2, 3 ст. 7 Закону України «Про плату за землю».

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що рішення «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»№ 944/944 від 25 грудня 2008 року прийняте в межах повноважень Київської міської ради та не суперечить положенням Закону України «Про плату за землю».

Станом на час винесення ДПІ у Подільському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення № 0011301530/0 від 2 вересня 2009 року вказане рішення Київської міської ради було чинним, не скасованим у встановленому законом порядку та підлягало обовязковому виконанню на території м. Києва.

Відповідач стверджує, а позивач не заперечує, що право власності ТОВ «Росукр-консалтінг»за земельну ділянку за адресою: вул. Западинська, 9, м. Київ в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено).

Таким чином, при обчисленні та сплаті земельного податку починаючи з 01 квітня 2009 року позивач зобовязаний був керуватися п. 2 рішення Київської міської ради «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»№ 944/944 від 25 грудня 2008 року.

Оскільки, всупереч вказаному рішенню, ТОВ «Росукр-консалтінг»за квітень-червень 2009 року сплачувало земельний податок у розмірі, обчисленому у відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», податковим органом правомірно донараховано позивачу податкове зобовязання із земельного податку та винесено податкове повідомлення-рішення № 0011301530/0 від 2 вересня 2009 року.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Росукр-консалтінг»спростовуються вищезазначеним.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2010 року постановлена судом з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням нового рішення по справі.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Циганкової Валентини Олегівни на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2010 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2010 року скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Росукр-консалтінг»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддяЮ.В. Сауляк

СуддіТ.Р. Вівдиченко

Я.Б. Глущенко