Ухвала суду № 13340408, 08.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 7/682 (2-а-14682/08) Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" грудня 2010 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Парінова А.Б., Грибан І.О.

при секретарі Ломановій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києва апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Естетік Сервіс»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Естетік Сервіс»до Київської регіональної митниці про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Товариствj з обмеженою відповідальністю «Естетік Сервіс»(далі ТОВ «Естетек Сервіс») звернувся до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень Київської регіональної митниці № 77 від 15 жовтня 2008 року та № 78 від 15 жовтня 2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2009 року у задоволені позову ТОВ «Естетек Сервіс»відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням представник ТОВ «Естетек Сервіс»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін з таких підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до Контракту № 1/1267 2005-20/09, укладеним фірмою "BioPolymer GmbH & Co.KG" (продавець) з позивачем, останнім було ввезено придбаний товар - біодеградуючі імплантати для м'яких тканин, виробництва продавця. До даного контракту був долучений експертний висновок Київської торгово-промислової палати № К-4829 від 26.10.2005 в якому зазначено, що біодеградуючі імплантати Matridex в'язкопружний D, основний ретикулярний сополімеровий імплантат (RCMI), структурований сополімер для інтрадермальної імплантації, Matri Gel (Visco Elasticum), вязкопружний, високої в'язкості, Matridur (вязкопружний G, ретикулярний сополімеровий імплантат (RCI) відповідає коду 9021 90 90 00 Пристосування ортопедичні, включаючи медико-хірургічні пояси, бандажі та милиці, шини, лубки та інші пристосування для лікування переломів; протезні вироби та апарати для поліпшення слуху у глухих та інші апарати, які носять на собі або вживлюють в організм, щоб компенсувати якийсь недолік чи фізичну ваду.

Як пояснив позивач, митне оформлення товару здійснювалося ним згідно зазначеного вище експертного висновку за кодом 9021 90 90 00.

Відповідачем 07.11.2006 року було складено Акт про проведення митного огляду товарів, що переміщуються за ВМД № 100000003/6/679389, відповідно до якого працівниками відповідача було здійснено огляд товару, що надійшов на митну територію України. Як вбачається із змісту службової записки начальника ВМОМЕВ, що зазначений вище товар надійшов на адресу позивача. Зазначений товар було заявлено до митного оформлення та задекларовано позивачем за кодом 9021 90 9000. Проте, митний орган вважав, що зазначений товар може бути віднесено до іншого коду УКТ ЗЕД, а тому звернувся до Начальника ВНтаКТ за визначенням коду зазначеного товару (запит № 27/63-Т). З приводу зазначеного питання до відповідача також звертався позивач листом від 18.12.2006 року.

Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби 29.12.2006 року було надано висновок № 29/1-11.2/8854-ЕП по зазначеному запиту, де вказав, що препарати не належать до виробів товарної позиції 9021, які повністю або частково замінюють дефектні частини тіла або компенсують якийсь недолік чи фізичну ваду, а призначені для косметичної корекції шкіри методом ін'єкції. Косметичні препарати та препарати для догляду за шкірою включаються до товарної позиції 3304 незалежно від того чи містять вони допоміжні фармацевтичні або дезінфекційні компоненти та чи мають додаткову цінність як терапевтичні або профілактичні засоби.

На підставі зазначеного висновку відповідач надав позивачу відповідь щодо визначення коду товару, заявленого до митного оформлення.

Також в матеріалах справи міститься Довідка експерта № 13.3-471 від 23.11.2006 року, складена за замовленням відповідача з питань визначення компонентів хімічного складу продуктів, необхідні для однозначної класифікації за УКТ ЗЕД; можливості розгляду вмісту шприців як полімерних матеріалів у первинній формі, зазначення відсоткового співвідношення кожного полімеру, в разі наявності у вмісті шприців сополімерів; можливості розглядати дані продукти як вироби, що імплантують в тіло, щоб компенсувати певну фізичну ваду в розумінні пояснень до товарної позиції 9021 УКТ ЗЕД. Відповідно до цієї довідки експерт, дослідивши зразки імпортованих позивачем продуктів, прийшов до висновку, що у розумінні пояснень до товарної позиції 9021 УКТ ЗЕД не відповідають заявленому у 31 гр. ВМД.

Відповідачем 29.12.2006 року на підставі зазначених вище документів, було прийняте рішення про визначення коду товару № КТ-100-2488-06, відповідно до якого препарати МD005-010 Маtrigеl (МАТRI GЕL) в шприці по 1 мл (Е-1906); МБ 005-010 Маtrigеl (МАТRI GЕL) в шприці по 1 мл (Е-3706); МD 001-010 Маtrigеl в шприці по 1 мл (В-3106); МБ 002-010 Маtrigеl в шприці по 1 мл (А-4106) за кодом згідно УКТЗЕД 3304990000.

12.09.08 року було проведено камеральну перевірку дотримання позивачем законодавства з питань митної справи та складено Акт № к/23/8/100000000/33594105, в якому зазначено, що позивачем було невірно задекларовано код косметичних препаратів, що призвело до порушення вимог Закону України «Про Митний тариф України»та занижено суму податкового зобов'язання по сплаті митна на суму 4641,27 грн., а також Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті ПДВ на суму 15209,08 грн. Таким чином, сума податкового зобов'язання складає 19850,35 грн.

На підставі зазначеного акта відповідачем було винесено податкові повідомлення форми «Р»від 15.10.08 №78 на суму 15969,53 грн. та № 77 на суму 4873,33 грн. Зазначені податкові повідомлення були оскаржені позивачем в апеляційному порядку, проте скарги були залишені без задоволення.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції зазначив, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень від 15.10.08 №№ 77, 78 діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Камеральною перевіркою, проведеною митним органом на підставі заявлених позивачем ЗЕД до митного оформлення відомостей про товари, встановлено методологічну помилку при декларуванні коду товару.

Класифікація товарів, що переміщуються через митний кордон України, для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до вимог УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою митного тарифу України, з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій, та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.

Відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажно-митних декларацій, затвердженої наказом ДМС України від 9.07.1997 року №307, при заповненні графи 31 ВМД зазначаються точні дані про товар, необхідні для його ідентифікації та однозначної класифікації за задекларованим у графі 33 ВМД товарним кодом згідно з УКТ ЗЕД. У першому підрозділі графи 33 зазначається десятизначний код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Як передбачено Законом України «Про Митний тариф в Україні»товари, класифіковані за кодом 9021 розмитнюються за ставкою 0 %, в той час як товарна група 3304 обкладається ввізним митом за ставкою 20 %.

З висновку експерту вбачається, що дані препарати не є пристосуваннями ортопедичними чи апаратами, які компенсують якийсь недолік чи фізичну ваду, товарної позиції 3304. Відповідно до загальних положень групи 33, продукти товарних позицій 3303-3307 включаються 9021, а призначені для косметичної корекції шкіри, збільшення губ тощо.

Косметичні препарати та препарати для догляду за шкірою включаються до товарної позиції до цих позицій незалежно від того, чи містять вони допоміжні фармацевтичні або дезінфекційні компоненти та чи мають додаткову цінність як терапевтичні або профілактичні засоби.

Враховуючи вищевикладене, препарати для косметичних процедур Matridur, Маtridex, Matrigel за своїм призначенням та характеристиками класифікуються у товарній позиції 3304 згідно з УКТ ЗЕД.

Крім того висновок експерта та рішення відповідача про визначення коду товару позивачем оскаржено не було.

Для товарів, які класифікуються за кодом 3304 99 00 00, Законом України „Про Митний тариф України" встановлена ставка ввізного мита у розмірі 6,5 % митної вартості товару.

Таким чином позивачем було невірно обрано код за УКТ ЗЕД під час здійснення митного оформлення імпортованого товару.

Невірне декларування підприємством коду косметичних препаратів призвело до заниження суми податкового зобовязання та сплати мита на суму 4641,27 грн.

Щодо порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»у частині віднесення заявлених у вищенаведених ВМД товарів до товарів включених у перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість згідно переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 117.12.03 № 1949.

Дане порушення призвело до неправильного визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України та розраховується відповідно до вимог пункту 4.3 Закону, що призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті ПДВ на суму 15209 грн. 08 коп.

Київська регіональна митниця надіслала позивачу податкові повідомлення № 77,78 від 15 жовтня 2008 року з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 20842,86 грн., у тому числі штрафні санкції 992,51 грн., однак у встановленні строки ТОВ «Естетик Сервіс»суму податкового зобовязання не сплатило.

Статтею 11 Митного кодексу України встановлено, що митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують, зокрема, завдання щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з митна митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Згідно зі статтею 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Статтею 88 цього ж Кодексу на декларанта покладаються обов'язки: здійснювати декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспорті засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Базою (основою) оподаткування митними платежами є митна вартість товару. Митна вартість товару - це величина розрахункова. Порядок її розрахунку регламентований ст. 259-273 Митного кодексу України.

Відповідно до цих норм до митної вартості включається: ціна товару зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі) та інші витрати, якщо вони не включені до рахунку-фактури (фактурної вартості).

Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, а саме ведення УКТЗЕД передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодуванню товарів в УКТЗЕД (п. 1 ст.312 МК України). А у відповідності до ст. 313 МК України: „Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковим для підприємств.

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1. ст. 2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів, які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України.

Відповідно до п. 1.9. ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 6.1. ст. 6 цього ж Закону у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

У відповідності до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (результати документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Митні органи здійснюють митний контролю і після митного оформлення товарів, які ввозилися на митну територію України, в тому числі шляхом проведення перевірок суб'єктів ЗЕД (ст.69 Митного кодексу України)

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Таким чином Київська регіональна митниця при направленні податкових повідомлень від 15 жовтня 2008 року № 77,78 діяла в межах повноважень, на підставах та у спосіб передбачений законом.

Відповідно до ст.159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вище наведеного позовні вимоги Тов «Естетік Сервіс»не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають змісту законодавства.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Естетік Сервіс» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 13 грудня 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: А.Б.Парінов

І.О. Грибан