Постанова № 13340069, 09.06.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2010 р.справа № 2а-3158/09/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Туркіної Л.П.

суддів: Кожан М.П.

при секретарі судового засідання:Ганноченку А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємця фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2009 року.

у справі № 2а-3158/09/0870 (категорія статобліку 2.11.1)

за позовом Приватного підприємця фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення ,-

ВСТАНОВИЛА:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернувся приватний підприємець фізична особа ОСОБА_1 (далі-позивач) з позовною заявою до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2009 р. №0000501720/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в квітні 2008 р. включив до податкового кредиту з податку на додану вартість суми, визначені у податкових накладних, оформлених контрагентами у 2006 р., а саме:

№12 від 06.05.06 на суму 139000 грн. в т.ч. ПДВ 23166,67 грн.

№12/1 від 12.05.06 на суму 2000 грн. в т.ч. ПДВ 333,33 грн.

№150401 від 09.10.06 на суму 178386 грн. в т.ч. ПДВ 29731 грн.

№151462 від 27.10.06 на суму 230000 грн. в т.ч. ПДВ 38333,33 грн.

Вказуючи на те, що до 2008 р. суми податку на додану вартість, зазначені в названих накладних, не включались ним до податкового кредиту, а також зазначаючи, що включення сум до складу податкового кредиту мало місце в межах 1095 днів, позивач вважає, що висновки податкового органу про порушення ним п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість” (включення сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними) є помилковим та не відповідає дійсності.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.09 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на те, що суми податку на додану вартість, зазначені в податкових накладних :

№12 від 06.05.06 на суму 139000 грн. в т.ч. ПДВ 23166,67 грн.

№12/1 від 12.05.06 на суму 2000 грн. в т.ч. ПДВ 333,33 грн.

№150401 від 09.10.06 на суму 178386 грн. в т.ч. ПДВ 29731 грн.

№151462 від 27.10.06 на суму 230000 грн. в т.ч. ПДВ 38333,33 грн., вже були включені платником до показників податкового кредиту за 2006 рік.

Твердження позивача стосовно того, що дані податкові накладні не були відображені у складі податкового кредиту у 2006 р., на думку суду, не відповідають дійсності, оскільки у 2006 році відповідач перевіряв обґрунтованість видачі зазначених накладних контрагентами позивача.

Так, згідно листа відповідача від 16.11.2007 р. щодо перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП ОСОБА_1 до ДПІ у Подільському районі м. Києва були зроблені запити щодо відомостей про ТОВ „МД Холдинг” та запит до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо відомостей по ТОВ „Промсталь СП” з питань правових відносин з ПП ОСОБА_2 за період квітень вересень 2006 року. Зазначена переписка, на думку суду свідчить про порушення позивачем п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 закону України „Про податок на додану вартість”, згідно якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2009р. по справі №2а-3158/09/0870 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2009 р. № 0000501720/0.

Позивач вважає, що висновки суду стосовно подвійного включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є помилковими, та у додаткових поясненнях зазначає наступне: перелічені податкові накладні в період з травня 2006 року по березень 2008 року не використовувались з наступних причин:

1) в цей період товару було придбано більше, ніж реалізовано;

2) податкова вимагала збільшення податкового навантаження і тому не приймала декларацій з низьким коефіцієнтом навантаження.

Це підтверджують дані податкових декларацій за період з травня 2006 року по березень 2008 року.

Податкові накладні є чинні та неким не скасовані, і більш того, в силу п.7.4, п.7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” дають безумовне право на віднесення 91564,00 грн. до складу податкового кредиту.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

У судовому засіданні позивач та його представник доводи та вимоги апеляційної скарги підтримали.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про день, годину та місце розгляду даної адміністративної справи повідомлений судом належним чином. Про поважність причин неявки у судове засідання або про можливість розгляду справи за його відсутністю суд в установленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого:

-фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя була проведена планова виїзна перевірка ПП ОСОБА_1 з питань податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р. Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1 16.3) за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р., про що складено АКТ від 13.04.2009р. №10/17-214/НОМЕР_1, встановлено наступне.

За даними Позивача ФОП ОСОБА_1 податковий кредит складає 200910.00 грн. відповідно до п/н 06.05.06 № 12, 12.05.06 № 12/1 постачальник ТОВ „Промсталь СП”; п/н 01.04.08 №550, 01.047.08 №554 постачальник ДП „Агродорсервіс”; п/н 31.10.06 №44 1 31.10.06 №49 постачальник ТОВ „Гіперболоїд”; п/н 09.10.06 № 150401, 27.10.2006р. №15462 постачальник ТОВ „МД Холдинг”; п/н 01.09.2006р. №28 1 постачальник ТОВ „Промсталь-СП”; п/н 20.03.2008р. №23 постачальник ПП ОСОБА_4; п/н 25.03.2008р. №32502, 27.02.2008р. №22703, 03.03.2008р.№30301 постачальник ТОВ „ТД Будмонтаж”.

Проте, як зазначено в Акті, Позивачем у квітні 2008р. до податкового кредиту внесені податкові накладні, які були відображені у податковому кредиті у 2006р.:

- постачальник ТОВ „Промсталь СП” код 32474636

податкова накладна №12 від 06.05.2006р. на суму 139000 грн. в т.ч. 23166,67 грн. (лист металопрокат г/к, кількість 50209,505 кг, ціна поставки 2,307)

податкова накладна №12/1 від 12.05.2006р. на суму 2000,00 грн. в т.ч. ПДВ 333,33 грн. (лист металопрокат г/к, кількість 722,44 кг, ціна поставки 2,307)

- постачальник ТОВ „МД Холдінг” код 34428120

податкова накладна №151462 від 27.10.2006р. на суму 178386грн. в т.ч. ПДВ 38333,33 грн. (металопродукція основної діяльності, кількість 106,481 т, ціна поставки 1,800).

На підставі названого акту відповідач виніс оспорюване податкове повідомлення - рішення, у якому зазначив, що суму податкового зобовязання визначено фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 внаслідок порушення ним п.п. 7.4.5 і п 7.4 ст. Закону „Про податок на додану вартість”.

Назване податкове повідомлення рішення не можна визнати законним та обгрунтованним, виходячи з такого.

Як свідчить зміст податкового повідомлення рішення, суму податкового зобовязання визначено позивачу у звязку з порушенням норм п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п.7.4.5 ст. 7 названого Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Однак, як свідчать матеріали справи, включення до податкового кредиту сум, не підтверджених податковими накладними, позивач не допускав.

Факт наявності податкових накладних №12 від 06.05.06р., № 12/1 від 12.05.06р., №150401 від 09.10.06р. та №151462 від 27.10.06р. підтверджено матеріалами справи.

Крім того, наслідком відсутності податкових за наявності самих господарських операцій, є застосування фінансових санкцій, а не визначення зобовязання з основного боргу.

Як свідчать матеріали справи, включення до складу податкових зобовязань квітня 2008 року спірних сум здійснювалось позивачем шляхом подання уточнюючих розрахунків (а.с. 37-42).

Згідно п.5.1 ст.5 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон 2181), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно пояснень відповідача, перевіряючі фактично дійшли висновку, що позивач безпідставно подав уточнюючі розрахунки, оскільки зазначені в них суми було включено підприємцем до податкового кредиту 2006, 2007 років.

Однак, безпідставно подаючи уточнюючі розрахунки, позивач міг порушити норми п.5.1 ст.5 Закону 2181, а не норми п.7.4.5 ст.7 Закону „про податок на додану вартість”.

Таким чином, податкове повідомлення рішення , у якому йдеться про порушення норм п.7.4.5 ст.7 Закону „Про податок на додану вартість”, не можна визнати таким, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам.

Що стосується обґрунтованості коригування позивачем показників податкового кредиту попередніх періодів колегія суддів встановила наступне.

Податкова та суд першої інстанції дійшли висновку, що суми податкового кредиту, відображені платником у уточнюючому розрахунку до декларації за квітень 2008 року „були вже відображені у податковому кредиті у 2006році (згідно акту перевірки від 28.11.2007р. №55/17-214/НОМЕР_1 за період з 01.07.2006р. по 30.09.2007р.:

-постачальник ТОВ „Промсталь-СП” код 32474636

податкова накладна №12 від 06.05.06р. на суму 139000,00 грн. в т.ч. ПДВ 23166,67 грн.

податкова накладна №12/1 від 12.05.06р. на суму 2000,00 грн. в т.ч. ПДВ 333,33 грн.

-постачальник ТОВ „МД Холдінг” код 34428120

податкова накладна №1580401 від 09.10.06р. на суму 178386,0 грн. в т.ч. ПДВ 29731,0

податкова накладна №151462 від 27.10.06р. на суму 230000,0 грн. в т.ч. ПДВ 38333,33”.

Однак податкові накладні за травень 2006 року могли бути відображені у податковому кредиті липня 2006р- вересня 2007р. лише шляхом подання уточнюючих розрахунків до декларацій.

Доказів подання, таких уточнюючих розрахунків податкова не надала, як і уточнюючих розрахунків за показниками податкових накладних №150401 від 09.10.06р. та №151462 від 27.10.06р. за період з листопада 2006р. по вересень 2007р.

Проаналізувавши показники податкового кредиту позивача за травень 2006р., колегія суддів дійшла висновку, що доводи відповідача щодо включення в податковий кредит травня 2006р. податкових накладних №12 від 06.05.06р. та 12/1 від 12.05.06р. спростовуються матеріалами справи.

Так, загальна сума податкового кредиту травня 2006р. склала 133596,2 грн., що підтверджується відповідною декларацією (а.с. 54-56). До реєстру податкових накладних (а.с. 57), сума за якими склала 133596,2 грн., податкові накладні №12 від 06.05.06р. та 12/1 від 12.05.06р. не включено.

Будь-яких доказів стосовно спростування реєстру податкова не надала.

Що стосується податкового кредиту, зазначеного у декларації за жовтень 2006р. (а.с.80), то його сума склала 590 грн., що виключає можливість включення до нього сум ПДВ 29731 грн. та 38333,33 грн., зазначених у податкових накладних №150401 від 09.10.06р. та №151462 від 27.10.06р. відповідно.

Таким чином, доводи відповідача щодо подвійного включення сум, зазначених у податкових накладних № 12 від 06.05.06р., №12/1 від 12.05.06р., №150401 від 09.10.06р., №151462 від 27.10.06р., спростовуються матеріалами справи, що також виключає порушення позивачем норм п.5.1 ст. 5 Закону 2181.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги слід задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0000501720/0 від 28.04.2009 р.

Доводи відповідача стосовно того, що під час проведення попередніх перевірок він зясовував обставини щодо реальності операцій за названими вище накладними та обґрунтованість їх видачі контрагентами, не спростовують викладеного вище.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати, як таке, що таке, що не відповідає матеріалам справи та нормам матеріального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 липня 2009 року скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2009р. № 0000501720/0, винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя.

Присудити на користь Приватного підприємця-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок Державного бюджету України 5 грн.10 коп. ( пять гривень десять копійок) судових витрат.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий:Л.П. Туркіна

Суддя:М.П. Кожан