Постанова № 13339959, 01.12.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.10                                                                                           Справа № 2/87-38

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                       Кордюк Г.Т.

суддів:                                                                                          Давид Л.Л.

                                                                                                    Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства “Карпати”,

м. Луцьк

на рішення господарського суду Волинської області від 02.03.2010 р.

у справі № 2/87-38

за позовом Закритого акціонерного товариства “Трансмост”, м. Чернівці

до відповідача: Приватного підприємства “Карпати”, м. Луцьк

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Служба автомобільних доріг у Чернівецькій області, м. Чернівці

- Головне управління Державного казначейства України у Чернівецькій області, м. Чернівці

про стягнення 1744334,86 грн.

За участю представників:

від позивача: не з»явився.

від відповідача: не з»явився.

від третьої особи: не з»явився.

Рішенням господарського суду Волинської області від 02.03.10р. у справі №2/87-38 (суддя Черняк Л.О.) позов задоволено повністю, стягнено з відповідача 1239445,00 грн. основної заборгованості, 4889,86 грн. пені, 500000,00 грн. штрафу, відшкодовано судові витрати.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач взяті на себе зобов’язання по договору на виконання будівельних робіт №258.12/К в частині оплати виконаних субпідрядником –ЗАТ «Трансмост»робіт на суму 3104241,60 грн. не виконав.Надходження коштів в сумі 3104241,60 грн. на рахунок ПП «Карпати»підтверджується листом Служби автомобільних доріг (факсограма від 1.05.2010р.).Неоплаченими залишились роботи на суму 1239445 грн.

Крім того, місцевим господарським судом зроблено висновок, що відповідач, в порушення п.8.1.6 договору, не надав субпідряднику на його запит письмову інформацію про стан та розміри надходжень коштів по виконаному об»єкті замовника, а тому повинен нести відповідальність, яка встановлена п.11.6 договору у вигляді стягнення штрафу в сумі 500000 грн. Стягуючи з відповідача 4889,86 грн. пені, місцевий господарський суд виходив з положень пункту 11.4 договору, яким встановлена відповідальність за несвоєчасно здійснену оплату за виконані роботи та норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»від 22.11.1996р. №543-96 ВР щодо обмеження пені подвійною обліковою ставкою НБУ.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати договір підряду неукладеним, в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу та пені відмовити. На думку скаржника, господарським судом при винесенні оскаржуваного рішенні були порушені норми матеріального та процесуального права України.Вимоги апеляційної скарги, скаржник обґрунтовує тим, що умови договору підряду на виконання будівельних робіт №258.12/К від 3.12.2008р. не відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005р. №668, одночасно вказуючи, що на момент укладення в договорі були відсутні обов»язкові згідно вказаної Постанови істотні умови, такі як права сторін за договором, вимоги до організації робіт, умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об»єкта будівництва, порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів, порядок усунення недоліків, порядок забезпечення виконання зобов»язань за договором, тому вважає, що вказаний договір в розумінні чинного законодавства є неукладений. Крім того, зазначає апелянт, що господарським судом в порушення ст.22 ГПК України, залишено поза увагою його клопотання щодо дослідження ознак неукладеності договору та встановлення факту його не укладення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.10р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження з призначенням її розгляду на 20.10.10р.

Відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 20.10.10р. подано докази накладення арешту на його рахунки (постанова ВДВС Луцького міського управління юстиції від 16.07.2009р., постанова про арешт коштів ПП «Карпати»від 07.10.2010р.)

Розгляд справи, в зв»язку із неявкою представників сторін в судове засідання, неодноразово відкладався.

Розпорядженнями виконуючого обов»язки голови суду проводились зміни щодо складу колегії суду.

В судове засідання 1.12.10р., представники учасників судового процесу вкотре не з’явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.

На вимогу суду апеляційної інстанції, Службою автомобільних доріг у Чернівецькій області, м. Чернівці надано платіжні доручення, що є доказом перерахування ПП «Карпати»коштів в сумі 345540,80 грн.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

3 грудня 2008 року між ПП “Карпати” (підрядник) та ЗАТ “Трансмост” (субпідрядник) був підписаний договір на виконання будівельних робіт №258.12/К (замовник –Служба автомобільних доріг у Чернівецькій області), відповідно до

п. 2.1, 2.2 якого, останній зобов’язався згідно з договірною ціною (а.с. 14) виконати власними та залученими силами та засобами передбаченими затвердженою проектно-кошторисною документацією додаткові роботи з будівництва дороги навколо м. Чернівці, на ділянці ПК40+00-ПК70+00, згідно з сумісним графіком виконання та фінансування робіт (а.с. 15), підрядник зобов’язався прийняти роботи та оплати їх (далі-договір, а.с.8-13).

Пунктом 1 ст.837 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до п.3.1 «Договірна ціна», вартість робіт за договором визначається твердою договірною ціною, яка розраховується згідно ресурсних елементних кошторисних норм матеріальних та трудових затрат на будівельні роботи, у відповідності до вимог (ВБН Д.1.1-218-1-2001 із змінами та доповненнями) і зафіксована в додатку №1 до цього Договору, який є невід»ємною його частиною.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що приймання-виконання підрядних робіт оформлюється актом за формою КБ-2В, а вартість виконаних підрядних робіт –довідкою за формою КБ-3.

На виконання договору позивачем виконані передбачені роботи, що стверджується підписаним сторонами актом приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) № 7 за грудень 2008 рік (а.с. 17-21), який свідчить про те, що у вказаний період позивач належним чином виконав взяті на себе зобов’язання. Будь-яких зауважень щодо виконаних робіт зі сторони відповідача не надходило.

Разом з актом приймання виконаних робіт до справи долучена довідка(форма № КБ-3) за грудень 2008 року (а. с. 16) про вартість виконаних підрядних робіт з зазначенням робіт та сум до сплати з урахуванням ПДВ, загальна вартість виконаних робіт згідно якої становить 3104241,60 грн.Підрядником ПП «Карпати»

оплачено 1864796,60 грн. згідно даних позивача та не заперечено відповідачем.

Відповідно до п.8.1.6 договору, за запитом субпідрядника, підрядник зобов’язаний надати останньому письмову достовірну інформацію про стан та розміри находжень від замовника підряднику, тому ЗАТ “Трансмост” у листі від 09.04.2009 року №264-1/33 просить ПП “Карпати” надати письмову інформацію про розміри та строки надходження коштів по виконаному об’єкту від замовника підряднику. Вказаний лист залишився без належного реагування (а.с. 22).

Відповідно до п.11.6 договору, в разі порушення підрядником умов фінансування за договором та п. 8.1.6, при умові надходження коштів замовника, більш ніж на 2 робочі дні, підрядник, окрім пені згідно п. 11.4 договору, сплачує субпідряднику штраф у розмірі 500000,00 грн., протягом 5-ти днів з моменту отримання від субпідрядника повідомлення про прострочення та відповідного рахунку. У факсограмі від 01.03.2010 року Служба автомобільних доріг у Чернівецькій області повідомила, що 02.12.2008 року між останнім (замовник) та ПП “Карпати” (підрядник) був укладено договір №257.12/К на загальну суму 9505744,80 гр6н. на виконання додаткових робіт з будівництва автомобільної дороги навколо м. Чернівці на ділянці ПК 40+00-ПК 70+00.

На вимогу суду апеляційної інстанції Службою автомобільних доріг у Чернівецькій області, м. Чернівці надано платіжні доручення, які вказують на те, що на підставі актів виконаних робіт підряднику згідно платіжних доручень №161 від 02.04.2009 року, №164 від 14.04.2009 року, №167 від 16.04.2009 року, №168 від 21.04.2009 року, №176 від 28.04.2009 року за виконані роботи, замовником перераховані кошти в сумі 3454540,80 грн. (в т.ч. в дану суму входили роботи ЗАТ “Трансмост” в сумі 3104241,60 грн., які б мали бути перераховані останньому).

Відповідно до п. 5.2 договору, підрядник розглядає і підписує або не підписує з обґрунтуванням причин довідку про вартість та акт приймання виконаних робіт протягом 5-ти робочих днів з моменту їх пред’явлення субпідрядником і проводить оплату робіт в строк до 3-х банківських днів з моменту їх підписання, при умові надходження коштів від замовника.

Оскільки роботи по договору виконані в повному обсязі, що підтверджується актами, підписаними і скріпленими печатками сторін, кошти замовником перераховані, спір щодо обсягів строків виконання та якості робіт відсутній, позивач направив відповідачу претензію від 07.05.2009 року, яка залишена без відповіді та належного реагування (а.с .24).

Як визначено ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 даної статті).

Аналогічні норми містяться і в ст.526 ЦК України.

Отже, господарський суд Волинської області обґрунтовано дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1239445 грн., яка є підставна та підтверджена матеріалам справи.

Пунктом 11.4 договору встановлено, що у випадку порушення термінів оплати робіт за договором, при умові надходження коштів від замовника, підрядник сплачує субпідряднику пеню в розмір 0,1% від суми несплачених робіт за кожен день затримки.

Положення ч.2 ст.193 ГК України також надають право стороні за договором застосувати штрафні санкції в разі порушення зобов’язання.

Положеннями ст.ст.546 та 549 ЦК України визначено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п.1, 3 ст.549 ЦК України).

Останній платіж від замовника –Служби автомобільних доріг надійшов 28.04.2009р. в сумі 454540,80 грн., позивачем нараховано пеню за період з 08.05.2009р. по 13.05.2009р. (6 днів), в межах подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»від 22.11.1996р. №543-96 ВР.

Отже, висновок місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача пені за період з 08.05.2009р. по 13.05.2009р. в сумі 4889,86 грн. та штрафу у розмірі 500000 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань є вірним, відповідає матеріалам та обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що договір підряду №258.12/К не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. №668 та є неукладеним, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки чинність договору та відповідність вимогам законодавства досліджувалось господарським судом у справі №1/68, умови договору підряду відповідають вимогам ст.318 ГК України та нормам ЦК України, глава 61 «Підряд», сторонами досягнено згоди з усіх істотних умов (предмет, ціна, строки початку та завершення будівництва, відповідальність сторін, порядок розрахунків за виконані роботи) та інші необхідні умови, які притаманні такому виду договору.

Що стосується суті апеляційних вимог, то обґрунтування таких не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спір у даній справі розглянуто господарським судом в межах заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення господарського суду Волинської області від 02.03.10 у справі № 2/87-38.

Враховуючи, що при подачі апеляційної скарги відповідач не сплатив держмито за розгляд апеляційної скарги в порядку та розмірах, передбачених Декретом кабінету Міністрів України «Про державне мито» №7-93 від 21.01.1993р., ст.49 ГПК України передбачено обов»язок суду щодо розподілу судових витрат при винесенні рішення по суті спору та винесеною за наслідками перегляду рішення в апеляційній інстанції постановою покласти на винну особу сплату держмита за подання апеляційної скарги, апеляційна інстанція покладає держмито за розгляд апеляційної скарги на ПП «Карпати», оскільки рішення у справі місцевого господарського суду залишається без змін, апеляційна скарга ПП «Карпати»без задоволення (ст.104 ГПК України).

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду Волинської області від 02.03.2010 р.

у справі №2/87-38 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства “Карпати” , м. Луцьк без задоволення.

2.Стягнути з ПП «Карпати»(43001, м.Луцьк, вул.Чернишевського,5, код ЄДРПОУ 32747985) в дохід Державного бюджету України 8721,68 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку

Головуючий-суддя                                                            Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                 Давид Л.Л.

Суддя                                                                                 Мурська Х.В.