Рішення № 13339787, 30.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2010 р. Справа № 29/347-10

вх. № 10192/5-29

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Гедзей Н.В.;

відповідача 1 - не з"явився;

відповідача 2 - не з"явився;

відповідача 3 - не з"явився;

3-ої особи - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Харківенергоремонт" м. Харків

до 1) ПАТ "Інноваційно-промисловий банк (ВАТ "Інпромбанк")" правонаступник АКБ УБТС, м. Харків;

2) ТОВ "Четвер", м. Київ;

3) КП "Харківське МБТІ", м. Харків; 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Горішний Є.В., м. Харків;

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов"язання відповідача передати позивачу оригінал свідоцтва про право власності від 09.07.02, видане ВК ХМР.

Розгляд справи було призначено на 02.12.10.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, відзив на позовну заяву суду не надав.

Представник позивача, заявив клопотання про надання йому часу для подачі до суду довнень до позовної заяви, у зв"язку з чим, в судовому засіданні, яке розпочалося 02.12.10 об 11 год. було оголошено перерву до 16год.30хв. 02.12.10.

Позивач надав до суду доповнення до позову, відповідно до яких, додатково до вимог, викладених в позовній заяві, просить суд :

Визнати недійсним та таким, що не підлягав виконанню правочин по вчиненню виконавчого напису приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Є. В. про передачу предмета іпотеки (не житлового примішення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул.. Сериківська, 1) у власність Публічного акціонерного товариства „Інноваційно-промисловий банк" (ЄДРПОУ 20021814, 61003, м. Харків, вул. Клочківська, 3) в порядку ст. 37 Закону України „Про іпотеку", на оригіналі іпотечного договору від 12.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Горішним Є. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 566.

Витребувати майно - не житлового примішення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул.. Сериківська, 1 - у Товариства з обмеженою відповідальністю „Четвер" (ЄДРПОУ 34478611, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 17).

Визнати право власності Закритого акціонерного товариства „Харківенергоремонт" (ЄДРПОУ 25456741, м. Харків, пров. Театральний, 11/13) на не житлове примішення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул. Сериківська, 1.

Зобов'язати Комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (м. Харків, пл. Р. Люксембург, 4) вчинити дії щодо анулювання реєстраційних записів, вчинених на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Горішного Є. В. на Іпотечному договорі від 12.03.2008 року та на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2010 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством „Інноваційно-промисловий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Четвер", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Є. В., зареєстрованим у реєстрі нотаріальних дій за №3239, а також, зобов'язати Комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації"" (м. Харків, пл. Р. Люксембург, 4) вчинити дії щодо реєстрації права власності Закритого акціонерного товариства „Харківенергоремонт" (ЄДРПОУ 25456741, м. Харків, пров. Театральний, 11/13) на не житлове примішення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул.. Сериківська, 1.

Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

Враховуючи те, що доповнені позовні вимоги містять вимоги до ТОВ "Четвер" та КП "Харківське МБТІ", суд прийшов до висновку про необхідність їх залучення до участі у справі у якості другого та третього відповідачів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення присутнього представника позивача, суд встановив, що до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, слід залучити Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Горішного Є.В.

Ухвалою суду від 02.12.10 було залучено до участі у справі в якості другого відповідача - ТОВ "Четвер" (м. Київ, вул. Кіквідзе, 17, код 34478611); залучено до участі у справі в якості третього відповідача - КП "Харківське МБТІ" (м. Харків, пл. Р. Люксембург, 4); залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Горішного Є.В. (м. Харків, пр. Леніна, 38, к. 504) та відкладено розгляд справи на 14.12.10.

07.12.10 позивач надав до канцелярії суду клопотання про долучення до матеріалів справи наданих ним документів.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні призначеному на 14.12.10 було оголошено перерву до 20.12.10.

У засіданні 20.12.2010 року позивач надав уточнення до позовних вимог, а саме: зобов’язати Публічне акціонерне товариство „Інноваційно-промисловий банк” передати Закритому акціонерному товариству „Харківенергоремонт” оригінал Свідоцтва про право власності від 09.07.2002 року, видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради; визнати договір купівлі-продажу від 18.10.2010 року, укладений між Відповідачем1 та Відповідачем2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Є. В., зареєстрованим у реєстрі нотаріальних дій за № 3239, недійсним; витребувати майно - нежитлового примішення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул.. Сериківська, 1 - у Товариства з обмеженою відповідальністю „Четвер” (ЄДРПОУ 34478611, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17); визнати право власності Закритого акціонерного товариства „Харківенергоремонт” (ЄДРПОУ 25456741, м. Харків, пров. Театральний, 11/13) на нежитлове примішення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул.. Сериківська, 1; зобов’язати Відповідача3 вчинити дії щодо анулювання реєстраційних записів, вчинених на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Горішного Є. В. на Іпотечному договорі від 12.03.2008 року та на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2010 року, укладеного між Відповідачем1 та Відповідачем2, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Є. В., зареєстрованим у реєстрі нотаріальних дій за № 3239, а також зобов’язати Відповідача3 вчинити дії щодо реєстрації права власності Позивача на нежитлове примішення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул.. Сериківська, 1.

Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового вругулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи те, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв уточнення позивача як такі, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Ухвалою суду від 20.12.10 розгляд справи було відкладено на 30.12.10.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Представники відповідачів та третьої особи у судове засідання призначене на 20.12.10 не з"явились, документи витребувані судом не надали, про причини неявки у судове засідання не повідомили.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між Позивачем – Закритим акціонерним товариством „Харківенергоремонт” та Відповідачем1 – Публічним акціонерним товариством „Інноваційно-промисловий банк” був укладений Іпотечний договір від 12.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Горішним Є. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 566, відповідно до умов якого Позивач передав в іпотеку Відповідачу1 не житлове приміщення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул.. Сериківська, 1, у забезпечення виконання зобов’язання ТОВ „Біоенергоресурс” за кредитним договором № 09-2008 від 12.03.08 року, укладеним між Відповідачем1 (кредитором) та ТОВ „Біоенергоресурс” (боржником), на підставі іпотечного договору від 12.03.2008 року.

13.09.2010 року Іпотечний договір № 566 від 12.03.2008 року припинив свою дію, на підставі п. 8.1 Іпотечного договору № 566 від 12.03.2008 року, ст. 593 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України „Про іпотеку”.

08.11.2010 року Господарським суду Харківської області по справі № 29/280-10 було постановлено Рішення, яким відмовлено Публічному акціонерному товариству „Інноваційно-промисловий банк” у задоволені позову про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 566 від 12.03.2008 року, з тієї підстави, що зобов’язання за іпотечним договором № 566 від 12.03.2008 року з 13.09.2010 року припинені.

Ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Тому суд вважає доведеним факт, що зобов’язання за іпотечним договором № 566 від 12.03.2008 року припинені з 13.09.2010 року.

20.10.2010 року Позивач звернувся до Відповідача1 з листом № 147 від 20.10.2010 року (лист отриманий Відповідачем1, про що свідчить відмітка ПАТ „Інпромбанк” на листі від 20.10.2010 року) про видачу оригінала Свідоцтво про право власності від 09.07.2002 року, у зв’язку із припиненням дії Іпотечного договору.

Відповідач1 на зазначений лист відповіді не надав, оригінал правовстановлюючого документу на не житлові приміщення, що належать Позивачу, Свідоцтво про право власності від 09.07.2002 року не повернув.

Після припинення дії Іпотечного договору № 566 від 12.03.2008 року Відповідач1 звернувся до Відповідача3 для реєстрації права власності за Відповідачем1 на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в Іпотечному договорі № 566 від 12.03.2008 року.

Після чого, 18.10.2010 року Відповідач1 уклав з Відповідачем2 договір купівлі-продажу, посвідчений Третьою особою в реєстрі нотаріальних дій за № 3239, що підтверджується копіями Витягу з Державного реєстру правочинів за № 9128744 від 18.10.2010 року, Витягом про державну реєстрацію прав № 27720480 від 21.10.2010 року.

Вимога позивача зобов’язати Відповідача1 передати Позивачу оригінал Свідоцтва про право власності від 09.07.2002 року, видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради підлягає задоволенню з огляду на таке.

Право власності особи на нерухоме майно підтверджується відповідними документами, перелік яких визначений у Додатку 2 „Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно” до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав, затвердженого Наказом міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року, зокрема п. 6 в зазначеному Переліку є такий документ, як Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування.

Ст. 209 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом. Ст. 210 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Зокрема, вимога про нотаріально посвідчення договорів предметом яких виступає нерухоме майно міститься у нормах чинного законодавства, наприклад ст.ст. 577, 657, 719, 745 Цивільного кодексу України; вимоги про державну реєстрацію містять, наприклад, ст.ст. 657, 745 Цивільного кодексу України, п. 5 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 671 від 26.05.2004 року.

Аналіз вищезазначених норм, свідчить про те, що майже будь-які операція з нерухомим майном, окрім оренди нерухомого майна, що не є єдиним майновим комплексом і на строк до трьох років, здійснюються на підставі правочинів, що вимагають нотаріального посвідчення та державної реєстрації таких правочинів.

Також нормами Закону України „Про нотаріат”, зокрема ст. 42, 55 тощо, передбачається, що угоди про відчуження чи заставу нерухомого майна посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно

Ст. 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Свідоцтво про право власності від 09.07.2002 року, виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області, є право встановлювальними документом, що підтверджує право власності Позивача на наступні об’єкти нерухомості: літера А-4, площею 2809,9 м. кв., літера Б-2, площею 5612,0 м. кв., літера В-1, площею 895,9 м. кв., літера Д-1, площею 394,0 м. кв., літера О-2, площею 46,5 м. кв., літера К-2, площею 80,6 м. кв., літера И-1, площею 30,1 м. кв., літера Е-1, площею 309,3 м. кв., літера Г-1 площею 442,7 м. кв, що розташовані в м. Харкові, по вул.. Сериківській, 1.

Ст. 386 Цивільного кодексу України встановлено власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Ст. 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлені способи захисту прав та інтересів особи, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм діючого законодавства, свідчить про те, що Позивач, позбавлений право встановлювального документу - Свідоцтва про право власності від 09.07.2002 року, на об’єкти нерухомості, що належать Позивачу, фактично позбавлений можливості розпоряджатися належним йому нерухомим майном, оскільки для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна необхідно надати оригінал право встановлювального документу.

Тому вимога Позивача зобов’язати Відповідача1 передати Позивачу оригінал Свідоцтва про право власності від 09.07.2002 року, видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради підлягає задоволенню.

Вимога Позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу не житлового примішення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв. від 18.10.2010 року, укладений між Відповідачем1 та Відповідачем2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Є. В., зареєстрованим у реєстрі нотаріальних дій за № 3239, підлягає задоволенню з огляду на таке.

Ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності..

Дієздатність юридичної особи, відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України полягає в тому, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ст. 37 Закону України „Про іпотеку” встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Право власності Відповідача1 здійснив на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя (Відповідача1) Іпотечного договору № 566 від 12.03.2008 року, яке передбачало передачу іпотекодержателю (Відповідачу1) права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання – п. 7.1, 7.2 Іпотечного договору № 566 від 12.03.2008 року.

Проте, набуття права власності Відповідачем1 на не житлове примішення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., відбулося після припинення дії Іпотечного договору № 566 від 12.03.2008 року, тобто в той час, коли права Відповідача1 на звернення стягнення на предмет іпотеки вже не існувало.

Ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст. 346 Цивільного кодексу України встановлені підставі припинення право власності, зокрема однією із підстав є звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника. При цьому, така підстава як звернення стягнення на майно власника за зобов’язанням, що припинилось, в законі відсутня.

За таких обставин, Відповідач1 набув право власності неправомірно, тому не мав право на подальше відчудження майна, набутого неправомірно; Позивач, як власник майна, також не уповноважував Відповідача1 на відчуження належного Позивачеві нерухомого майна.

Вимога Позивача витребувати майно - нежитлове примішення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул.. Сериківська, 1 - у Відповідача2, підлягає задоволенню з огляду на таке.

Ст. 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Ст. 387 Цивільного кодексу України передбачено: якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Суд виходить з того, що Відповідач2 був добросовісним набувачем, оскільки доказів, які б спростовували факт того, що Відповідач2 добросовісний набувач, Позивачем надано не було.

Як вбачається із наданих Позивачем документів, про те, що не житлове примішення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв. вибуло з володіння Позивача, останній довідався після того, як майно було зареєстроване за Відповідачем2. Отже майно вибуло з володіння власника не з його волі, а тому може бути витребувано у Відповідача2.

З огляду на це, враховуючи приписи ст. 236 Цивільного кодексу України, суд вважає, що не житлове примішення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул.. Сериківська, 1, підлягає витребуванню у Відповідача2.

Ст. 392 Цивільного кодексу України передбачено: власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на те, що із наданих Позивачем документів вбачається, що в дійсний час прво власності не визнається за Позивачем, суд вважає, що вимога про визнання права власності Позивача на не житлове примішення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул.. Сериківська, 1 підлягає задоволенню.

В решті частини позову, а саме: зобов’язати Відповідача3 вчинити дії щодо анулювання реєстраційних записів, вчинених на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Горішного Є. В. на Іпотечному договорі від 12.03.2008 року та на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2010 року, укладеного між Відповідачем1 та Відповідачем2, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Є. В., зареєстрованим у реєстрі нотаріальних дій за № 3239, а також зобов’язати Відповідача3 вчинити дії щодо реєстрації права власності Позивача на не житлове примішення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул.. Сериківська, 1 – на думку суду провадження у справі підлягає припиненню.

Частиною 3 статті 22 Закону України “Про судоустрій України” передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду мають підприємства та організації, які звертаються за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно з встановленою підвідомчістю. За статтею 12 цього Кодексу господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають, зокрема, при укладанні, зміні, розірванні і виконанні договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають з публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Отже, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; до сфери господарських відносин включаються також організаційно-господарські відносини, під якими розуміються відносини, що складаються між суб’єктами господарювання та суб’єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Перелік спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів визначено частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до статті 3 цього Кодексу суб'єкт владних повноважень - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Згідно з статтею 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Держана реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість може бути оскаржена до суду. Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.04 № 1952-IV із змінами і доповненнями визначено державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно з пунктом 5 розділу V "Прикінцеві положення" цього Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Здійснюючи надані йому державою функції, підприємство технічної інвентаризації не перебуває в господарських правовідносинах з особою, що звернулася за здійсненням за собою державної реєстрації речових прав, між підприємством технічної інвентаризації та заявником в межах виконання вказаних вище функцій не може існувати спору про речове право.

Відповідно до п.1.1. статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню господарським судам України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Окрім того, стягненню з відповідача 1 та з позивача до Державного бюджету підлягає державне мито у розмірі по 85,00 грн., відповідно.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 75, п.1.1. ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства „Харківенергоремонт” до Публічного акціонерного товариства „Інноваційно-промисловий банк” задовольнити.

Позов Закритого акціонерного товариства „Харківенергоремонт” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Четвер” задовольнити.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство „Інноваційно-промисловий банк” передати Закритому акціонерному товариству „Харківенергоремонт” оригінал Свідоцтва про право власності від 09.07.2002 року, видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу не житлового примішення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул.. Сериківська, 1, укладений між Публічним акціонерним товариством „Інноваційно-промисловий банк” (ЄДРПОУ 20021814, 61003, м. Харків, вул.. Клочківська, 3) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Четвер” (ЄДРПОУ 34478611, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 17), посвідчений 18.10.2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горішним Є. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3239.

Витребувати майно - нежитлове приміщення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул. Сериківська, 1 - у Товариства з обмеженою відповідальністю „Четвер" (ЄДРПОУ 34478611, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17).

Визнати право власності Закритого акціонерного товариства „Харківенергоремонт” (ЄДРПОУ 25456741, м. Харків, пров. Театральний, 11/13) на не житлове примішення літера Б-2, загальною площею 5612,0 м. кв., розташоване за адресою м. Харків, вул. Сериківська, 1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Інноваційно-промисловий банк” (ЄДРПОУ 20021814, 61003, м. Харків, вул.. Клочківська, 3) на користь Закритого акціонерного товариства „Харківенергоремонт” (ЄДРПОУ 25456741, м. Харків, пров. Театральний, 11/13) 14437,04 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Інноваційно-промисловий банк” (ЄДРПОУ 20021814, 61003, м. Харків, вул.. Клочківська, 3) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р № 31110095700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) державне мито в сумі 170,00 грн.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Харківенергоремонт” (ЄДРПОУ 25456741, м. Харків, пров. Театральний, 11/13) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р № 31110095700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) державне мито в сумі 85,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині позовних вимог Закритого акціонерного товариства „Харківенергоремонт” до КП "Харківське МБТІ" припинити.

Суддя Тихий П.В.