Рішення № 13339470, 21.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.10                                                                                           Справа№ 26/147 (10)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудкомплект», м. Львів

до відповідача: Приватного науково-виробничого підприємства «ЛВ Маркет», м. Львів

про: стягнення 3095,88 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Корінець І.Р. –представник (довіреність б/н від 20.09.2010 р.)

від відповідача не з’явився

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудкомплект», м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного науково-виробничого підприємства «ЛВ Маркет», м. Львів про стягнення 3095,88 грн. та судових витрат.

Ухвалою суду від 08.11.2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 07.12.2010 р. Ухвалою суду від 07.12.2010 р. розгляд справи відкладався до 21.12.2010 р.

Позивачем в судовому засіданні подано заяву від 20.12.2010 р. про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 2477,07 грн., з яких: 1 992,04 грн. –основний борг, 208,99 грн. –пеня, 65,26 грн. –3% річних 210,78 грн. –інфляційні втрати та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

01 січня 2009 р. між сторонами було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 09/01/12 (далі по тексту –договір оренди-1), строк дії якого з 01 січня 2009 р. до 30 червня 2009 р. включно.

Відповідно до п. 1.1 договору оренди-1 позивач зобов’язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно –частину приміщення площею 10,0 кв.м., розміщене за адресою м. Львів, вул. Газова, 26 кім. 204.

Факт передачі майна згідно договору оренди-1 підтверджується підписаним обома сторонами Актом приймання – передачі від 01 січня 2009 року (копія Акта знаходиться у матеріалах справи).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2. договору оренди-1 передбачено, що орендна плата перераховується Орендодавцеві (позивачу) щомісячно, не пізніше 5-го числа поточного місяця. Оплата рахунків за експлуатаційні видатки перераховується згідно п. 3.6 договору оренди-1 перераховується до 30 числа поточного місяця.

01 липня 2009 року між сторонами було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 09/07/39 (далі по тексту –договір оренди-2) строк дії якого від 01 липня 2009 р. до 31 грудня 2009 р. включно.

Відповідно до п. 1.1 договору оренди-2 позивач зобов’язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно –частину приміщення площею 2,0 кв.м., розміщене за адресою м. Львів, вул. Газова, 26 кім. 204.

Факт передачі майна згідно договору оренди-2 підтверджується підписаним обома сторонами Актом приймання – передачі від 01 липня 2009 р. (копія Акта знаходиться у матеріалах справи).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2. договору оренди-2 передбачено, що орендна плата перераховується Орендодавцеві (позивачу) щомісячно, не пізніше 5-го числа поточного місяця. Оплата рахунків за експлуатаційні видатки перераховується згідно п. 3.6 договору оренди-2 до 30 числа поточного місяця.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов’язань перед позивачем щодо сплати орендної плати належним чином не виконував, внаслідок чого у нього, станом на час подання позовної заяви, згідно розрахунку позивача виникла заборгованість у розмірі 1992,04 грн.

Відповідно до п. 3.3. договорів оренди-1,2, орендна плата та оплата рахунків перерахована не своєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується Орендодавцю (позивачу) відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені з простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення включаючи день оплати. Згідно з розрахунку позовних вимог позивачем нараховано, яка підлягає стягненню, пеню на загальну суму 208,99 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позовних вимог позивачем нараховано відповідачу, які підлягають стягненню, 210,78 грн. інфляційних втрат та три проценти річних на загальну суму 65,26 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства «ЛВ Маркет», м. Львів, вул. Філатова, 10 А/35 (код ЄДРПОУ 31896724)) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудкомплект», м. Львів, вул. Виговського, 19/29 (код ЄДРПОУ 30582542) 1992 грн. 04 коп. основного боргу, 208 грн. 99 коп. пені, 210 грн. 78 коп. інфляційних втрат, 65 грн. 26 коп. –3% річних, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           Деркач Ю.Б.