Рішення № 13339473, 22.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.10                                                                                           Справа№ 7/215(10)

за позовом відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Львівської філії ВАТ “Укртелеком”

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «В.Г.Альфа»

про стягнення заборгованості

ціна позову 1023,70грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Матвієнко С.М., довіреність в матеріалах справи

від відповідача –не з’явився

Суть спору:

          Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в Львівської філії ВАТ “Укртелеком” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю «В.Г.Альфа»в розмірі 1023,70грн., у тому числі: 834,01грн. - основного боргу, 38,38грн.- інфляційних нарахувань, 151,31грн. 3% річних за невиконання зобов’язання.

Відповідно до позовної заяви, між Позивачем та Відповідачем укладено договір про надання послуг електрозв’язку. Внаслідок неналежного виконання своїх зобов’язань Відповідачем за договором в частині оплати утворився борг перед Позивачем.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, фіскальним поштовим чеком №2266 від 24.11.2010р., розрахунками заборгованості, договором №450751 від 29.04.2004р., додатками до договору, довідкою про включення Позивача в ЄДРПОУ, довіреностями на право здійснення представництва, положенням про Львівську філію ВАТ «Укртелеком», платіжними дорученнями з відмітками банку про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/215(10) від 03.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12год. 55хв. 14.12.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області №7/215(10) від 14.12.2010р.

Представнику Позивача оголошено права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області, які скеровано, в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення), зазначалось, що права та обов’язки Сторін визначено ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання з’явилась, позовні вимоги підтримала повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано суду наступні документи: копію довіреності на право здійснення представництва; копію витягу про включення Позивача в ЄДРПОУ; копію довідки про включення Відповідача в ЄДРПОУ станом на 10.12.2010р.; клопотання про доручення до матеріалів справи поштового фіскального чеку №4792 від 14.12.2010р. про відправлення кореспонденції Відповідачу та рахунків Відповідачу за укладеним договором, а також повідомлення про відсутність обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, явка визнавалась обов’язковою, про причини неявки не повідомив; Відповідачем вимоги ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконано.

Конверт з ухвалою господарського суду Львівської області №7/215(10) від 03.12.2010р. про порушення провадження у справі, надісланий Відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві –82400, Львівська обл.., м.Стрий, вул.Сидора, 4, повернувся із зазначенням причини повернення –за зазначено адресою не проживає.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АВ №№107482-107483, наданої представником Позивача на виконання вимог ухвали суду, місцезнаходженням Відповідача є 82400, Львівська обл.., м.Стрий, вул..Промислова, 6.

У зв’язку з чим, ухвалою господарського суду Львівської області №7/215(10) від 14.12.2010р. зобов’язано Позивача скерувати Відповідачу позовну заяву з доданими до неї документами (яких у Відповідача немає) за адресою, вказаною у поданій довідці з ЄДР.

Крім того, судом скеровано Відповідачу копію ухвал господарського суду Львівської області №№7/215(10) від 03.12.2010р. та від 14.12.2010р. за адресою, вказаною у вищезазначеній довідці з ЄДРПОУ.

Позивачем виконано вимоги ухвали господарського суду Львівської області №7/215(10) від 14.12.2010р., підтвердженням чого є наявний у матеріалах справи фіскальний поштовий чек №4792 від 14.12.2010р.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали копій документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 834,01грн. основного боргу.

29.04.2004р. між Позивачем (Підприємство зв’язку) та Відповідачем (Споживач) укладено договір про надання послуг електрозв’язку №450751 (далі –Договір), відповідно до п.1 якого, Підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку.

Відповідно до п.3.2.16 Договору, Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування радіоточкою.

Згідно п.п.4.1, 4.5 Договору, послуги, які надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством; розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць, проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.п.7.1, 7.2 Договору, цей Договір набирає чинності з дня підписання і діє п’ять років; якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із Сторін не повідомила про його припинення, то Договір уважається дійсним на той же термін. В матеріалах справи відсутні та Сторонами не наведені доводи та не подані докази наявності заяви про припинення дії Договору.

Позивачем виписувались рахунки Відповідачу згідно Договору за період з жовтня 2008р. по серпень 2010р. Відповідно до наявних рахунків, борг Відповідача за Договором становить 834,01грн.

Згідно доводів представника Позивача, станом на час розгляду справи Відповідачем даний борг не погашено.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.           Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства . Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено , що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України ).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст.ст.33, 36 Закону України “Про телекомунікації”, п. 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р., споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, зокрема за несвоєчасну оплату отриманих ними телекомунікаційних послуг.

Абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

Враховуючи вищенаведене та те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не наведено доводів та не подано доказів відсутності боргу перед Позивачем повністю чи частково, повної чи часткової оплати боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 834,01грн. боргу підлягають до задоволення.

Щодо стягнення 151,31грн. 3% річних та 38,38грн. інфляційних нарахувань.

Позивачем додано до позовної заяви розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, проведені за період з жовтня 2008р. по 01.10.2010р., вихідними даними для яких є сума боргу за відповідний період, величини індексів інфляції, період прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність проведених розрахунків, суд зазначає, що при розрахунках Позивачем допущено помилки у методиці проведення розрахунків та арифметичні помилки, і, відповідно, одержавні внаслідок проведених перерахунків суми є більшими від сум 3% річних та інфляційних нарахувань, заявлених Позивачем до стягнення. Проте, за відсутності відповідного клопотання, передбаченого п.2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд не вправі вийти за межі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 151,31грн. 3% річних та 38,38грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

22.12.2010 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.12.2010 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 75, п.2 ч.1 ст. 83, 85 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1,2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ст.193 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, 530, 599, ч.1 ст. 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 36 Закону України “Про телекомунікації”, п.108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р., суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «В.Г.Альфа»(82400, Львівська обл., м.Стрий, вул.Промислова, 6, ідентифікаційнимй код 22414624) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Львівської філії ВАТ «Укртелеком»(01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, б. 18, ідентифікаційний код 21560766) 834грн. 01коп. боргу, 151,31грн. 3 % річних за невиконання зобов’язання, 38грн. 38коп. інфляційних нарахувань, 102грн. державного мита та 263грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя                                                                                 Фартушок Тарас Богданович