Постанова № 13339095, 21.12.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2010 р.

8 год.42 хв.Справа № 2-а-2062/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Довбиш Г.В., представника відповідача Тосік Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дочірнього підприємства "Херсонський чавуноливарний завод" відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Дочірнє підприємство "Херсонський чавуноливарний завод" відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" звернулось до суду з позовною заявою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 19.03.10 № 00001232301/0, яким було визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 86011 грн. 10 коп. та застосована штрафна санкція в сумі 43005 грн. 55 коп. Податкове повідомлення-рішення прийнято за висновками акту перевірки від 09.03.10 № 1034/23-5/24112297 про результати планової виїзної перевірки ДП "Херсонський чавуноливарний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.07 по 30.09.09. На підставі вказаного акту було встановлено порушення підпункту 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон про ПДВ), що спричинило заниження податку на додану вартість на суму 86011 грн. 10 коп. За висновком податкової інспекції суму податкового кредиту, яка задекларована заводом, неможливо підтвердити, оскільки при проведенні зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника продукції було виявлено, що контрагенти позивача не знаходяться за юридичною адресою та їх перевірити неможливо. Податкова інспекція визнала угоди, укладені позивачем з постачальниками, нікчемними за підставами, які відсутні в цивільному та господарському законодавстві, як то відсутність підприємства за юридичною адресою, відсутність у постачальника транспорту, майна, трудових ресурсів, необхідних для господарської діяльності. Позивач зазначає про те, що на момент видачі податкових накладних безпосередні постачальники заводу - ПП "Таврія", ПП "Юг-сервіс", ПП "Агро Сеіл ФП-ДАШ", ПП "Агромет-плюс", ТОВ "Жеарт плюс" були зареєстровані платниками податків, в тому числі платниками ПДВ, мали право видавати податкові накладні, придбання товарів підтверджено видатковими накладними, платіжними документами. Всі вимоги, які встановлені ст. 7 Закону про ПДВ відносно порядку формування податкового кредиту та отримання права на бюджетне відшкодування позивачем були виконанні. ДПІ не має права вимагати від позивача, як добросовісного платника податків, контролювати сплату податків контрагентом по договору, тим більше по другому та третьому ланцюгам поставки. Сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету, відповідач же покладає такий обов'язок на позивача. Представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач) проти позову заперечує, посилається на те, що при неможливості перевірки постачальників по ланцюгу до виробника через відсутність підприємств за юридичною адресою та ненадання відомостей про контрагентів, податкова інспекція не може підтвердити податковий кредит, сформований на підставі податкових накладних таких контрагентів. Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом. Законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ, є сплата цих сум до Державного бюджету України. Представник відповідача в судове засідання прибув, просить відмовити в задоволенні позову.

Судом встановлено, що дочірнє підприємство "Херсонський чавуноливарний завод" є юридичною особою, платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні.

Податкове повідомлення-рішення, яке є предметом спору, прийнято за висновками акту перевірки від 09.03.10 № 1034/23-5/24112297 про результати планової виїзної перевірки ДП "Херсонський чавуноливарний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.07 по 30.09.09. В акті зазначено про завищення податкового кредиту за липень 2008 року на суму 14997 грн. 42 коп., листопад 2008 року на суму 53076 грн. 18 коп., січень 2009 р. на 2137 грн. 50 коп., березень 2009 р. 8000 грн., травень 2009 р. 7800 грн. У перевіряємому періоді ДП "ХЧЛЗ" придбавало матеріальні цінності від ПП "Таврія" по накладній № 169 від 09.07.08 на загальну суму 21252 грн. (в т.ч. ПДВ 3542 грн.), № 182 від 10.07.08 на суму 22000 грн. (в т.ч. ПДВ 3666 грн. 67 коп.), від ПП "Юг-Сервіс" за накладною № РН-0000048 від 02.07.08 на суму 46732 грн. 49 коп. (в т.ч. ПДВ 7788 грн. 75 коп.), ПП "Агро Сеіл ФП-ДАШ" за накладною № 51 від 26.01.09 на суму 12825 грн. (в т.ч. ПДВ 2137,50 грн.), № РН-0380 від 20.05.09 на суму 46800 грн. (ПДВ 7800 грн.). ДПІ визнала ці операції купівлі-продажу за участю ПП "Таврія", ПП "Юг-Сервіс", ПП "Агро Сеіл ФП-ДАШ" такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". При цьому податкова інспекція зазначила, що постачальником труб чавунним підприємствам "Таврія" та "Юг-сервіс" було ТОВ "Век-експо". З огляду на акт перевірки діяльності ТОВ "Век-експо" від 19.01.10, дане товариство не мало умов для здійснення діяльності по транспортуванню та зберіганню продукції, не мало земельної ділянки, будівель, транспортних засобів, техніки, основних фондів, тільки одного працівника. На думку ДПІ, усі операції купівлі-продажу за участю даного платника не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача", тому податковий кредит, сформований ПП "Таврія" на підставі податкових накладних ТОВ "Век-експо" є недійсним. Відповідач посилається на те, що усі операції купівлі-продажу за участю ПП "Таврія" не спричиняють реального настання правових наслідків, є нікчемними по ланцюгу до позивача, відсутній факт реалізації товарів, операції між позивачем та ПП "Таврія" вчинені без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, а тільки з метою отримання податкової вигоди, заволодіння державним майном, документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій, визнані податковою інспекцією недійсними.

До аналогічного висновку ДПІ дійшла при перевірці операцій купівлі-продажу, укладених між позивачем та ПП "Юг-сервіс", яке також одержувало продукцію (труби чавунні) від ТОВ "Век-експо". Крім того, при виїзді в лютому 2010 року за адресою ПП "Юг-сервіс" м. Херсон, вул. Дзержинського, 37, встановлено відсутність підприємства.

Каховською ОДПІ складено акт від 09.11.09 про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Агро Сеіл ФП-ДАШ", м. Каховка Херсонської області, який підтверджує нікчемність операцій по придбанню продукції від ПП "Зерно Торг ФП ЩОД" та ПП "Скайлайн-Плюс". В свою чергу, визнано нікчемними угоди ПП "Агро Сеіл ФП-ДАШ" з позивачем, як такі, що не відбулись в реальності, не підтверджено фактичне отримання та відвантаження продукції, та як вважає відповідач, не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Підприємством на порушення пп. 7.2.6 п. 7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" віднесено суми ПДВ по операціях, що фактично не здійснювались та не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. Сума завищення податкового кредиту склала 24934,92 грн., у т.ч. по звітним податковим періодам: липень 2008 р. - 14997,42 грн. (№ 668 від 09.07.08, № 896 від 10.07.08, № 39 від 02.07.08); січень 2009 р. - 2137,50 грн. (№ 51 від 26.01.09); травень 2009 р. - 7800 грн. (№ 240 від 20.05.09). Каховська ОДПІ також виявила, що ПП "Агро Сеіл ФП-ДАШ" не мало земельної ділянки, транспортних засобів, основних фондів, що унеможливлює здійснення господарських операцій по поставці позивачу продукції.

ДПІ в ході проведення документальної перевірки встановила, що одним із постачальників двигунів, статорів ДП "ХЧЛЗ" було підприємство ПП "Агромет плюс", м.Херсон, що підтверджується податкової накладною № 32 від 25.11.08 на загальну суму 318457,10 грн., у т.ч. ПДВ-53076,18 грн. Але за даними систематизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по ДП "ХЧЛЗ" у розрізі контрагентів встановлено, що постачальник ПП "Агромет плюс" податкову декларацію з ПДВ за листопад 2008 року надало без показників фінансово-господарської діяльності, не задекларувавши податкові зобов'язання у розмірі 53076,18 грн. ТОВ "Агромет плюс" та його посадові особи не знаходяться за юридичною та фактичною адресою, що підтверджується актами № 103 від 09.12.08, №688/26-3 від 27.05.09 УПМ та ГВПМ органів ДПС, основний вид діяльності: оптова торгівля паливом, чисельність працюючих на підприємстві - 3 особи, земельні ділянки відсутні, об'єкти нерухомості, техніка та інші основні фонди на підприємстві відсутні, немає власних транспортних засобів. Актом від 03.02.10 за №351/232/35220134, складеним ДПІ у м. Херсоні (у періодах за березень, квітень, травень 2008р.) визнано нікчемними правочини ПП "Агромет-плюс" з постачальником товару ПП "Роконт СВ". У періодах з червня по серпень 2008р. постачальниками товару для ПП "Агромет-плюс" були підприємства ПП "Пром офіс плюс", м. Херсон (до ЄДР внесено запис про незнаходження за юридичною адресою, анульовано свідоцтво платника ПДВ 19.09.08) та ТОВ "Гарант Буд 2007", м. Миколаїв (ліквідовано за даними ДПС 29.07.08), ТОВ "Топ Сервіс-Н", м.Миколаїв, (ліквідовано за даними ДПС 29.07.08). Відповідач вважає, що дана інформація вказує на те, що суб'єкт господарювання фактично не має трудових ресурсів, виробничих потужностей, складських приміщень та земельних ділянок для здійснення фінансово-господарської діяльності, а також декларує показники податкового кредиту від контрагентів, які мають не основний стан платника податків. Дослідити фактичне походження товару згідно виписаних прибуткових та податкових накладних під час перевірки не є можливим, так як суб'єкт господарювання не знаходиться за юридичною та фактичною адресою та ухиляється від проведення позапланової виїзної перевірки. При дослідженні форм здійснення розрахунків відносно товару, придбаного ДП "ХЧЛЗ" у ПП "Агромет" встановлено, що станом на 30.09.09 заборгованість за товар не сплачена у повному обсязі. Таким чином, якщо у ПП "Агромет плюс" не виникли податкові зобов'язання за листопад 2008 року, то у ДП "ХЧЛЗ" немає підстав для нарахування податкового кредиту у листопаді 2008 року на суму 53076,18 грн. Право віднесення до податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та які призначені для використання у господарській діяльності покупця. ДП "ХЧЛЗ" віднесено до податкового кредиту суму ПДВ по операції, яка не підтверджує отримання товару від платника податку згідно норм Закону № 168, а також податкова накладна складена з порушенням вимог Закону № 168, у накладній невірно вказано місцезнаходження ПП "Агромет плюс" .

При відпрацюванні розбіжностей, встановлених системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по ДП "ХЧЛЗ" у розрізі контрагентів податковою інспекцією було встановлено, що позивач у березні 2009 року сформувало податковий кредит від постачальника ТОВ "Жеарт плюс" (м. Миколаїв) у розмірі 8000 грн., придбано ферросіліцій, сілікокальцій. При цьому постачальником не задекларовані податкові зобов'язання у розмірі 8000 грн., ТОВ відсутнє за юридичною адресою, основний вид діяльності - оптова торгівля будівельними матеріалами, свідоцтво платника ПДВ анульовано 30.07.09, з лютого по червень 2009 року товариство звітувало до ДПІ про відсутність фінансово-господарської діяльності. В податковій накладній ТОВ "Жеарт плюс" невірно вказано місцезнаходження. Отже, на думку ДПІ, податковий кредит завищено на 8000 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг). Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Всі податкові накладні у позивача були в наявності, вартість придбаних товарів оплачена в грошовій формі, віднесено до складу валових витрат.

Господарські операції з безпосередніми постачальниками металобрухту позивача ПП "Таврія" та "Юг-сервіс" підтверджені належним чином оформленими бухгалтерськими та податковими документами, як то договорами, товарно-транспортними накладними на перевезення брухту чавунного, видатковими накладними, рахунками, прийомо-здаточними актами. Дані постачальники відобразили операцію з позивачем в податкових зобов'язаннях податкових декларацій з ПДВ. За таких обставин, той факт що контрагент даних постачальників ТОВ "Век-експо" не мав земельної ділянки, будівль, транспортних засобів, техніки, основних фондів, тільки одного працівника не є беззаперечним доказом несплати ПДВ по операціями купівлі-продажу, укладеним позивачем з ПП "Таврія" та "Юг-сервіс". ДПІ не довела належними доказами відсутності факту реалізації товарів, відсутності мети реального настання правових наслідків при здійсненні господарських операцій між позивачем та ПП "Таврія", "Юг-сервіс". Суду надано тільки акти перевірок ПП "Таврія" та "Юг-сервіс", ТОВ "Век-експо", які не підписані керівництвом даних підприємств, за цими актами не приймалось будь-яких рішень про притягнення таких платників податків до відповідальності. Не надано суду доказів існування кримінальних справ відносно посадових осіб цих підприємств, які, на думку ДПІ, діяли тільки з метою отримання податкової вигоди, заволодіння державним майном, відсутні докази фальсифікації або підробки документів, що фіксують факт здійснення господарських операцій. Повноважень визнавати будь-які первинні податкові або бухгалтерські документи недійсними у податковій інспекції немає.

Що стосується податкового кредиту, сформованого позивачем у січні та травні 2009 року на підставі податкових накладних ПП "Агро Сеіл ФП-ДАШ", слід зазначити, що ДПІ у м. Херсоні не довело тієї обставини, що поставлену позивачу продукцію ПП "Агро Сеіл ФП-ДАШ" придбавало у ПП "Зерно Торг ФП ЩОД" та ПП "Скайлайн-Плюс", з акту від 09.11.09 про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Агро Сеіл ФП-ДАШ" це також не вбачається, до того ж акт складений в односторонньому порядку тільки фахівцями Каховської ОДПІ. Доказів порушення кримінальної справи відносно керівника даного підприємства суду не надано. Підприємство було зареєстровано як платник ПДВ на момент проведення з позивачем господарських операцій, декларувало суми ПДВ, отримані від позивача в складі ціни товарів, в якості своїх податкових зобов'язань за відповідні періоди у податкових деклараціях з ПДВ, суду надані первинні документи, які підтверджують реальне виконання господарських операцій, до складання яких у податкової інспекції немає зауважень. За таких обставин доводи ДПІ про нікчемність угод ПП "Агро Сеіл ФП-ДАШ" з позивачем, як такі, що не відбулись в реальності, та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, є припущеннями податкової інспекції, а не достовірно встановленим фактом.

Поставка двигунів, статорів ДП "ХЧЛЗ" від ПП "Агромет плюс", м. Херсон, підтверджується податковою накладною № 32 від 25.11.08 на загальну суму 318457,10 грн., у т.ч. ПДВ-53076,18 грн., рахунком-фактурою, видатковою накладною, договором № 0311/001 від 03.11.08, платіжними документами. В податковій накладній зазначена юридична адреса постачальника вірно. Також позивач надав суду докази доставки товарів третьою особою ПП "Фридом-ФИЧ" м. Херсон, транспортні послуги були позивачем оплачені на підставі акту здачі прийому транспортних послуг, податкової накладної, договору про транспорті послуги від 08.10.08. Позивач надав суду документи про подальший продаж частини електродвигунів в січні 2010 року ПП "Профтранс" та ПП "Піденний квадрат" з відображенням операції продажу в податкових зобов'язанням позивача. Продаж підтверджується договорами, накладними, податковими накладними. Наявність нереалізованих електродвигунів підтверджуєься інвентаризаційним описом на 01.10.10, також надані докази використання 6 електродвигунів у власному виробництві шляхом встановлення в устаткування позивача. Всі ці обставини фахівці податкової інспекції мали можливість перевірити при проведенні перевірки. Доказів перевірки ПП "Агромет Плюс" відповідач суду не надав.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що наявність у позивача належно оформлених податкових накладних, необхідних відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість. Для того, що дійти до висновку про неправомірне формування платником податкового кредиту, податковому органу необхідно довести, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності. З іншої сторони, суд вважає, що відсутність у податкових органів можливості перевірити чи відобразили постачальники позивача в податковому обліку здійснення господарських операцій з позивачаем та сплатили з операцій поставки податки, також не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування.

Так само суд вважає підтвердженим фактичне виконання поставки продукції (ферросіліцій, сілікокальцій) ТОВ "Жеарт плюс". Позивач надав документальне підтвердження факту такої поставки, а також сертифікати якості, які видані на ферросіліцій ВАТ "Запорізький завод феросплавів", на сілікокальцій ЗАТ "Ферросплав" м. Челябінськ, докази обліку придбаної продукції на складі, докази використання цих матеріалів при виробництві чавуну. ДПІ, в свою чергу, не надала доказів тих обставин, на які посилається, а саме - доказів того, що постачальником не задекларовані податкові зобов'язання у розмірі 8000 грн. за операцією з позивачем, що ТОВ відсутнє за юридичною адресою. За таких обставин, суд вважає правомірним віднесення суми 8000 грн. до податкового кредиту.

ДПІ не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в первинних бухгалтерських та податкових документах позивача, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Дії позивача по включенню спірних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту повністю відповідають механізму, визначеному Законом про ПДВ. Твердження ДПІ про те, що необхідною умовою включення сум ПДВ до податкового кредиту є сплата податку на додану вартість до бюджету контрагентами позивача судом до уваги не приймається, оскільки якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування. Невиконання позивачем вимог закону при формуванні податкового кредиту судом не встановлено.

Як визначає ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочип). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Необхідно звернути увагу, що згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України на нікчемність правочину можна посилатись тільки за наявності прямої норми у законодавстві про його недійсність (нікчемність). Чинне законодавство України не передбачає такої підстави нікчемності договору як відсутність підприємства за юридичною адресою, відсутність на підприємстві потужностей, транспорту, нерухомого майна та інших засобів, які свідчили про діяльність підприємства. Законодавство не містить солідарної відповідальності платника податку за порушення, які зроблені його контрагентом. Діюче законодавство України не передбачає такої підстави нікчемності договору як укладення договору між двома платниками податків щодо товарів, робіт, послуг, які були отримані одним з цих платників податків від третьої особи на підставі нікчемного договору. Крім того, ні Закон України "Про державну податкову службу в Україні", а ні діюче законодавство України не містять норм які б надавали податковій службі право самостійно відносити ту чи іншу подію до договорів, які суперечать інтересам держави та суспільства.

За таких обставин спірне рішення не відповідає діючому законодавству, оскільки прийнято без врахування вказаних вище норм, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України, відповідно до якої у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним такого рішення. Позивачу відшкодовуються витрати по сплаті судового збору.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

Позов дочірнього підприємства "Херсонський чавуноливарний завод" відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" задовольнити. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0001232301/0 від 19.03.10 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 86011 грн. 10 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 43005 грн. 55 коп.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь дочірнього підприємства "Херсонський чавуноливарний завод" відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" (вул. Тираспільська, 1/А, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 24112927) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 грудня 2010 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 2.11.1