Постанова № 13337234, 22.11.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

22.11.2010

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 р. Справа № 2а-17831/09/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. <Текст > при секретаріЛоба Е.Г. за участю: представника позивача представників відповідача Пупченка В.В. Казанцевої В.Л., Паук О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: 28 грудня 2009 року відкрите акціонерне товариство «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати податкове повідомлення-рішення Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції № 0001532310/0/43738 від 13.10.2009 року протиправним і нечинним. В обґрунтування позову позивач зазначив, що не погоджується з висновками перевірки щодо заниження податку на прибуток підприємства внаслідок порушення п. 1.32 ст.1, пп.4.1.5, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.3.1, пп.5.3.2 п.5.3, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5, пп. 8.7.1 п.8.7 ст.8, пп.12.1.5 п.12.1 ст. 12, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями та п.2.1 ст.2 «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств», затвердженого Наказом ДПА України від 29 березня 2003 року № 143 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2003 року за № 271/7592. Також не погоджується з висновками перевірки щодо завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 205325,00 грн. внаслідок порушення п. 1.32 ст.1, пп.4.1.5, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.3.1, пп.5.3.2 п. 5.3, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5, пп. 8.7.1 п.8.7 ст.8, пп. 12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які зафіксовані в акті перевірки від 29.09.2009 року №1620/231/01235248.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та зазначили, що ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» порушено вимоги п.4.1 ст.4, пп.4.1.5 п.4.1 ст.4, пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., а саме підприємством занижено склад скоригованого валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги у вигляді кредиторської заборгованості перед ТОВ «Степ», яка залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, у розмірі 165912,86 грн.; п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством завищено склад скоригованих валових витрат за півріччя 2009 р. на загальну суму 301444,65 грн. через включення до їх складу витрат на придбання товарів (робіт, послуг), за які не було здійснено компенсації; п. 1.32 ст.1, п.5.1 ст.5, пп.5.3.1 п.5.3 ст.5, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством завищено валові витрати через внесення до їх складу витрат на оплату праці робітників (охоронців) у сумі 96757,76 грн. та витрат по нарахуванню зборів (внесків) на фонд заробітної плати працівників (охоронців) у сумі 35063,38 грн., що пов'язані з охороною об'єктів іншого підприємства; пп.8.7.1 п.8.7 ст.8, пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством завищено валові витрати через включення до їх складу вартості витрат по поліпшенню основних засобів понад 10% «ремонтного» ліміту у сумі 73838,00 грн. На підставі порушень, визначених в акті, Нікопольською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001532310/0/43738 від 13.10.2009 р., яким ВАТ "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій" визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 164282,20 грн.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Нікопольською обєднаною державною податковою інспекцією з 07.09.2009 р. по 18.09.2009 р. було проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складено акт № 1620/231/01235248 від 29.09.2009 р.

Згідно акту перевірки Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції, перевіркою встановлено порушення ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» вимог:

- п.4.1 ст.4, пп.4.1.5 п.4.1 ст.4, пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., в редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР, із змінами та доповненнями, а саме підприємством занижено склад скоригованого валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги у вигляді кредиторської заборгованості перед ТОВ «Степ», яка залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, у розмірі 165912,86 грн.;

- п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством завищено склад скоригованих валових витрат за півріччя 2009 р. на загальну суму 301444,65 грн. через включення до їх складу витрат на придбання товарів (робіт, послуг), за які не було здійснено компенсації;

- п. 1.32 ст.1, п.5.1 ст.5, пп.5.3.1 п.5.3 ст.5, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством завищено валові витрати через включення до їх складу витрат на оплату праці робітників (охоронців) у сумі 96757,76 грн. та витрат по нарахуванню зборів (внесків) на фонд заробітної плати працівників (охоронців) у сумі 35063,38 грн., що пов'язані з охороною об'єктів іншого підприємства;

- пп.8.7.1 п.8.7 ст.8, пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством завищено валові витрати через включення до їх складу вартості витрат по поліпшенню основних засобів понад 10% «ремонтного» ліміту у сумі 73838,00 грн.

За результатами розгляду акту перевірки № 1620/231/01235248 від 29.09.2009 р. Нікопольською обєднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення рішення № 0001532310/0/43738 від 13.10.2009 р., яким ВАТ "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій" визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 164282,20 грн., у т.ч. 127 973,16 грн. - основний платіж, 36 309,04 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

ВАТ "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій" звернулося до Нікопольської ОДПІ зі скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення. Рішенням Нікопольської ОДПІ № 47505/10/13-214 від 06.11.2009 р. скаргу ВАТ "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0001532310/0/43738 від 13.10.2009 р. - без змін. 06.11.2009 р. Нікопольською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001532310/1/47504 від 06.11.2009 р.

В акті перевірки зазначено, що за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 р. ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» нараховані доходи, отримані від списання кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності та зазначено, що позивачем занижено склад скоригованого валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги у вигляді кредиторської заборгованості перед ТОВ „Степ" (код 20392491), яка залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, у розмірі 165 912,86 грн., в т.ч.: І квартал 2009р. - 195820,71 грн., ІІ квартал 2009 р. - 29907,85 грн.

Відповідачем вказано, що у такий спосіб позивач порушив пп. 4.1.5, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також в акті перевірки зазначено, що у зв'язку з тим, що ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» не здійснено компенсацію вартості товарів, які він отримав, то підстав для віднесення цих товарів до валових витрат немає, оскільки їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведеному в п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та зазначено, що позивачем завищено склад скоригованих валових витрат за півріччя 2009 р. на загальну суму 301 444,65 грн., в т.ч. 1 квартал 2009р. - 163183,93 грн. ( 195820,71 грн./120%*100% ), 2квартал 2009 р. - 138260,72 грн. ( 165912,86 грн./120%* 100% ). Відповідачем вказано, що у такий спосіб позивач порушив п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Проте з таким висновком суд не може погодитись.

Для вирішення цього спору першочергове значення має встановлення меж строку позовної давності.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність за ст. 257 цього Кодексу встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права про особу, яка його порушила. Частина 5 цієї статті наголошує, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Виконання зобов'язань позивача щодо сплати ТОВ „Степ" вартості матеріалів, виробів, конструкцій має виконуватися відповідно до умов договорів поставки від 12.06.2006 року № 44/06 та від 15.01.2006 р. № 8/01. В разі порушення позивачем права ТОВ „Степ" на оплату йому вартості матеріалів, виробів, конструкцій до 30.12.2009 р. він вправі звернутися до суду з вимогою про захист свого права на отримання вартості поставлених товарів в межах трирічного строку, тобто - до 30.12.2012 р., а отже, як на момент перевірки, так і на момент прийняття оскаржуваного рішення позовна давність в будь-якому разі не сплинула.

Таким чином, відповідач безпідставно зазначив в акті перевірки, що позивачем занижено склад скоригованого валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги у вигляді кредиторської заборгованості перед ТОВ „Степ" ( код 20392491 ), яка залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності у розмірі 165912,86 грн. та що позивачем завищено склад скоригованих валових витрат за І півріччя 2009 р. на загальну суму 301444,65 грн.

Також в акті перевірки зазначено, що позивачем зайво віднесено до складу валових витрат, які відображено у декларації з податку на прибуток за 2008 р. та півріччя 2009 р. витрати на оплату праці робітників (охоронців) у сумі 96757,76 грн., що пов'язані з охороною об'єктів іншого підприємства. Наведене відповідач обґрунтовує своїм розрахунком загальної площі охороняємої ділянки 42814,0 м. кв. та частини ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» - 48,26%. Відповідачем вказано, що у такий спосіб позивач порушив п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 283. На підставі того ж розрахунку щодо частини охороняємої ділянки ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» - 48,26%, відповідачем зазначено, що позивачем зайво віднесено до складу валових витрат, які відображено у декларації з податку на прибуток за 2008р. та півріччя 2009 р. витрати по нарахуванню зборів (внесків) на фонд заробітної плати працівників (охоронців) у сумі 35063,38 грн., що пов'язані з охороною об'єктів іншого підприємства.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на наступне.

Вказуючи, що позивач здійснює охорону об'єктів іншого підприємства, відповідач розраховує витрати на оплату праці та по нарахуванню зборів (внесків) на фонд заробітної плати працівників через площу земельної ділянки.

Частина третя ст.1 Закону України „Про систему оподаткування" визначає, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Проте, закони України про оподаткування не встановлюють порядку визначення валових витрат на оплату праці та по нарахуванню зборів (внесків) на фонд заробітної плати працівників через розрахунок співвідношення площ земельних ділянок.

За відсутності обставин, що підтверджують надання позивачем послуг охорони іншій особі, об'єму, вартості таких послуг, а також відсутності доказів зазначених обставин відповідач безпідставно зазначив в акті перевірки, що позивачем зайво віднесено до складу валових витрат, які відображено у декларації з податку на прибуток за 2008 р. та півріччя 2009 р. витрати на оплату праці робітників (охоронців) у сумі 96757,76 грн. та витрати по нарахуванню зборів (внесків) на фонд заробітної плати працівників (охоронців) у сумі 35063,38 грн.

Фактично по вказаному питанню відповідачем застосоване непрямі методи, що в даному випадку є недопустимим.

При цьому суд погоджується з висновками акту перевірки в частині порушення позивачем вимог пп.8.7.1 п.8.7 ст.8, пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством завищено валові витрати через включення до їх складу вартості витрат по поліпшенню основних засобів понад 10% «ремонтного» ліміту у сумі 73838,00 грн., що призвело до донарахування податку на прибуток за 4 квартал 2008 року в сумі 18459,50 грн. та штрафних санкцій у сумі 7383,80 грн.

Відповідно до пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Згідно з пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Під час перевірки встановлено, що балансова вартість основних фондів ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» станом на 01.01.2008 р. склала 2 859 872,0 1 грн., отже у 2008 р. 10% ліміт витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, на підприємстві складає 285 987,0 грн.

З урахуванням порушень, викладених в акті від 10.11.2008р. № 2484/231.01235248 "Про результати планової виїзної перевірки відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» (код ЄДРПОУ 01235248) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р." показники, відображені у рядку 04.10 Декларацій «Витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин», за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р. склали 285987,00 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищевказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи активну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Таким чином, в порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 та пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем зайво включено до валових витрат вартість витрат по поліпшенню основних засобів понад 10% ліміту у сумі 73 838,00 гривень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 13.10.2009 року № 0001532310/0/43738 в частині основного платежу у розмірі 109 513,66 гривень та штрафних санкцій у розмірі 28 925,24 гривень.

Відповідно до частин 1,3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У звязку з цим суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій» судові витрати у розмірі 2 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 122, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 13.10.2009 року № 0001532310/0/43738 в частині основного платежу у розмірі 109 513,66 гривень та штрафних санкцій у розмірі 28 925,24 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод залізобетонних конструкцій" судові витрати у розмірі 2 грн. 80 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 22 листопада 2010 року.

Суддя (підпис)

< Текст >

З оригіналом згідно.

Постанова не набрала законної сили

22 листопада 2010 року.

СуддяВ.М. Олійник

<Текст >

< ПІБ Судді >

В.М. Олійник