Рішення № 133349935, 15.01.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 465/3174/25

пр.№ 2/464/914/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2026 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Дулебка Н.І.,

за участі: секретаря судового засідання Михайлів О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (ТОВ «Свеа Фінанс») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №17408-05/2024 у розмірі 23 820,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.05.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №17408-05/2024 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору, ТОВ «Стар Файненс Груп» надає відповідачу у грошові кошти в сумі 6000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, на строк користування 120 днів, а відповідач зобов`язується повернути надану позику, сплатити відсотки у розмірі 1,5% в день. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. Всупереч умов договору, відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотними порушеннями, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, не в повному обсязі або не сплачуючи взагалі. 29.08.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-26/24, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти в сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором. Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу №01.02-26/24 від 29.08.2024 заборгованість відповідача за кредитним договором, станом на дату відступлення прав вимоги, складає 23 820 грн. Таким чином станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача за договором №17408-05/2024 від 04 травня 2024 року становить 23820 грн., які позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив суд розгляд справи проводити за відсутності представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання , причин неявки не повідомив та не подав відзив у на позовну заяву, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями частин 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (п. 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що 14.05.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №17408-05/2024, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору, товариство надало клієнту фінансовий кредит в розмірі 6000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 120 днів, тобто до 10.09.2021. За користування кредитом клієнт повинен сплачувати товариству 1,50 % в день. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.

ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_1 , яку останній вказав при оформленні кредиту, що підтверджується довідкою №3426_250318182612 від 18.03.2025 ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

29.08.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-26/24, відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт (первісний кредитор) передав фактору (новому кредитору), а фактор прийняв права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта за кредитними договорами, укладеними між боржниками та клієнтом.

Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу №01.02-26/24 від 29 серпня 2024 року, в тому числі було відступлено і заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №17408-05/2024 від 14.05.2024.

Отже, ТОВ «Свеа Фінанс» є правонаступником ТОВ «Селфі Кредит», та стало новим кредитором у зобов`язаннях за договором позики, який укладено з ОСОБА_1 .

Згідно із розрахунком заборгованості за договором позики №17408-05/2024 від 14.05.2024, заборгованість станом на 18.03.2025 становить 23 820 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6000,00 грн, заборгованість за відсотками 9720,00 грн, неустойка 8100,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами першою, другою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Враховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження їх повернення, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, останній не надав та не спростував розмір заборгованості, заявлений до стягнення позивачем, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 15720,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6000,00 грн, заборгованість за відсотками 9720 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за неустойкою в розмірі 8 100,00 грн суд зазначає таке.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Однак відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, такий неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та на даний час є чинним.

Враховуючи те, що в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання, суд прийшов до висновку, що правові відстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №17408-05/2024 від 14.05.2024 в розмірі 15 720,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 6000,00 грн, заборгованість за відсотками 9720 грн.

Окрім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1622,03 грн., що пропорційно відповідатиме розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення, а саме 15.01.2026.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 247, 263-265, 280-289Цивільного процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №17408-05/2024 від 14.05.2024 у розмірі 15 720 (п`ятнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 37616221) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1598 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 54 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 15.01.2026.

Головуючий Назарій ДУЛЕБКО