Ухвала суду № 133349936, 15.01.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №462/215/25

пр № 2/464/449/26

У Х В А Л А

12 січня 2026 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІКА» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УСГ" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, про відвід судді від 02 січня 2026 року,

у с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до Залізничного районного суду м.Львова з даним позовом у порядку цивільного судочинства, в якому просить стягнути з відповідача 290816,17 грн шкоди, заподіяної унаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Залізничний районний суд м.Львова ухвалою від 24 лютого 2025 року справу направив за підсудністю до Сихівського районного суду м.Львова.

За результатами автоматизованого розподілу судову справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.

Ухвалою судді від 09 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

30 квітня 2025 року надійшла заява про відвід судді представника відповідача адвоката Бідного Б.Б., яку обґрунтовує тривалими неприязними стосунками під час судового розгляду у 2012-2013 роках в межах цивільної справи № 464/884/13-ц за позовом його клієнтки ОСОБА_3 , а також недотриманням вимог цивільного процесуального законодавства при розгляді даної справи, що вважає упередженістю судді.

Ухвалою судді від 12 травня 2025 року заяву про відвід судді залишено без розгляду з підстав порушення процесуальних строків.

07 травня 2025 року надійшла заява про відвід судді представника відповідача Бідного Б.Б., яку обґрунтовує тривалими неприязними стосунками під час судового розгляду у 2012-2013 роках в межах цивільної справи № 464/884/13-ц за позовом його клієнтки ОСОБА_3 , а також недотримання вимог цивільного процесуального законодавства при розгляді даної справи, що вважає упередженістю судді.

Ухвалою судді від 07 травня 2025 року заяву представника відповідача адвоката Бідного Б.Б. про відвід судді визнано необґрунтованою та передано для вирішення судді, що не входить до складу суду який здійснює розгляд справи, в порядку, визначеному процесуальним законом.

Ухвалою судді Жили В.С. від 09 травня 2025 року в задоволенні заяви про відвід судді відмовлено з підстав відсутності доказів, які б підтверджували необ`єктивність та упередженість судді Тімченко О.В. у розгляді даної справи, зокрема до відповідача чи її представника ОСОБА_2

12 травня 2025 року надійшла заява про відвід судді представника відповідача Бідного Б.Б., яку обґрунтовує тривалими неприязними стосунками під час судового розгляду у 2012-2013 роках в межах цивільної справи № 464/884/13-ц за позовом його клієнтки ОСОБА_3 , а також недотримання вимог цивільного процесуального законодавства при розгляді даної справи, що вважає упередженістю судді.

Ухвалою суду від 13 травня 2025 року вказана заява залишена без розгляду за наслідками зловживання процесуальними правами, спрямоване на безпідставне затягування розгляду прави та намагання безпідставно усунути суддю від розгляду справи.

Ухвалою суду від 14 липня 2025 року підготовче провадження у справі закрите та така призначена до судового розгляду на 04 вересня 2025 року.

У судовому засіданні 10 грудня 2025 року представником відповідача ОСОБА_2 заявлено відвід судді з підстав відмови у задоволенні клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 10 грудня 2025 року вказана заява залишена без розгляду за наслідками зловживання процесуальними правами, спрямоване на безпідставне затягування розгляду прави та намагання безпідставно усунути суддю від розгляду справи.

02 січня 2026 року під час перебування судді у відпустці через електронний кабінет представником відповідача Бідним Б.Б. заявлено відвід судді з підстав відмови 10 грудня 2025 року у задоволенні клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи із зазначенням про направлення на адресу Вищої Ради Правосуддя дисциплінарної скарги щодо судді.

Суд, заслухавши думку представника відповідача та відповідача у підтримання заяви про відвід висновує наступне.

Перелік підстав відводу (самовідводу) судді визначено ст.36 ЦПК України.

З підстав, зазначених у ст.ст.36, 37 і 38 ЦПК України, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи (ч.2 ст.39 ЦПК України).

За змістом ч.5 ст.39 ЦПК України, якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ст.44 ЦПК України).

За умовами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постановах від 02 липня 2020 року у справі № 760/4478/13-ц та від 15 лютого 2021 року у справі № 569/12599/18 зазначив, що відвід є завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальним рішенням судді.

Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді (постанова Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 554/2399/24).

Як вбачається з матеріалів справи, стороною відповідача неодноразово подавались заяви про відвід судді, одна з яких визнана суддею необґрунтованою і у її задоволенні іншим суддею, який не входить до складу суду, відмовлено; другу залишено без розгляду з огляду на порушення процесуальних строків; третю залишено без розгляду у зв`язку із зловживанням процесуальними правами. При цьому кожна наступна подана представником відповідача заява за своїм змістом фактично відтворювала інформацію, викладену в попередніх заявах про відвід судді. Остання ж стосується незгоди з процесуальним рішенням судді - відмовою в задоволенні клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи.

Як визначено ч.4 ст.36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання.

У ст.353 ЦПК України містяться імперативні положення, за якими заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

З огляду на наведене суддя розцінює заявлення 02 січня 2026 року представником відповідача відводу судді як зловживанням процесуальними правами, спрямоване на безпідставне затягування розгляду справи та намагання безпідставно усунути суддю від розгляду справи, що суперечить завданню цивільного судочинства та порушуватиме право на справедливий суд, у зв`язку з чим така підлягає залишенню без розгляду.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 липня 2020 року у справі № 495/11830/18, за якою у разі подання заяви про відвід судді повторно з підстав заявлених раніше, зокрема, незгода з процесуальним рішенням судді, вона має бути залишена без розгляду. Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні.

Додатково суд наголошує, що у силу положень ст.ст.107, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.

Адвокат зобов`язаний перевірити факти, що можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги.

Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.

З огляду на викладене чинним законодавством не передбачено жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою стосовно рішень чи дій/бездіяльності судді, в тому числі, й обмежень щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення розгляду справи.

Подання дисциплінарної скарги на суддю є правом особи, що безумовно не свідчить про упередженість чи необ`єктивність самого судді.

Окремо суд звертає увагу на твердження адвоката на недопустимість посилання судді на постанову Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 760/4478/13-ц. Суд звертає увагу, що в цій постанові останній, аналізуючи питання про відвід та зловживання процесуальними правами, зробив висновок, що у своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував про обов`язок національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (справа «Шульга проти України», пункт 28, справа від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (справа «Мусієнко проти України», пункт 24, рішення від 20 січня 2011 року). Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Смірнова проти України» рішення від 08 листопада 2005 року, справа «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. Fгапсе, рішення від 27 квітня 2000 року). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (справа «Красношапка проти України» рішення від 30 листопада 2006 року).

З огляду на викладене постанову суду безпосередньо стосується вирішення питання про відвід, у зв`язку з чим аргументи адвоката в цій частині є безпідставним.

Керуючись ст.ст.258-260, 261 ЦПК України,

п о с т а н о в и л а :

залишити без розгляду заяву про відвід судді Тімченко О.В.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повна ухвала виготовлена 15 січня 2026 року.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО