Ухвала суду № 13331936, 22.12.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" грудня 2010 р.                               м. Київ                                        К-10386/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І., Шипуліної Т.М.,

секретар Євтушевський В.М.,

за участю:

представника позивача – Петришин І.М.,

представника відповідача –Харамбури Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області

на постанову Господарського суду Львівської області від 17 серпня 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року

у справі № 13/220а          

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Явдом»

до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області

про скасування податкового повідомлення –рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Явдом»(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області (далі –відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Яворівському районі Львівської області від 18 квітня 2007 року № 0000462320/0.

Постановою Господарського суду Львівської області від 17 серпня 2007 року позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Яворівському районі Львівської області від 18 квітня 2007 року № 0000462320/0.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року постанову Господарського суду Львівської області від 17 серпня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Яворівському районі Львівської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Львівської області від 17 серпня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Яворівському районі Львівської області проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Явдом»з питань відшкодування податку на додану вартість, заявленого платником на розрахунковий рахунок в банку, при проведенні взаєморозрахунків з постачальниками, за результатами якої було складено акт № 173/23-2/31754918 від 18 квітня 2007 року.

Перевіркою було зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість, заявлене ТОВ «Явдом»на розрахунковий рахунок, по декларації № 21734 від 20 вересня 2006 року за серпень 2006 року на суму 82467,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що ТОВ «Явдом»неправомірно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість з вартості придбаного металобрухту від «Захід кабель»філії ТОВ «Промкабель»за липень 2006 року в сумі 118543,82 грн., оскільки останнім сформовано податковий кредит з вартості металобрухту, реалізованого ПП «Ніктехнометконтракт»та ПП «Ніктехнометсервіс», при відсутності у нього податкових зобов’язань від даної господарської операції. В тому числі, по даному ланцюгу постачання не підтверджено факт придбання товарно-матеріальних цінностей у виробника та декларування і сплату при тому податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

18 квітня 2007 року на підставі акта ДПІ у Яворівському районі Львівської області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000462320/0, яким на підставі пунктів «б», «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зменшено ТОВ «Явдом»суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість за серпень 2006 року на суму 82467,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що якщо контрагент платника податку не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, з урахуванням того, що перевіркою не було встановлено порушення позивачем формування податкового кредиту чи податкових зобов’язань та не виявлено помилок при здійсненні розрахунку сум бюджетного відшкодування на вказані періоди.

Однак, суд апеляційної інстанції, дійшовши правомірного висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції, порушив вимоги статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в яких встановлено вимоги до законності і обґрунтованості судового рішення.

Так, у частинах 2 і 3 цієї статті зазначено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 206 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з мотивувальної частини із зазначенням встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

В порушення вищезазначених вимог, суд апеляційної інстанції не встановивши дійсні обставини справи, без посилань на відповідні докази, а також мотиви неврахування доказів, що є в матеріалах справи, постановив ухвалу, якою залишив без змін рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

           ______ Н.Г. Пилипчук

           ______ О.І. Степашко

______ Т.М. Шипуліна