Рішення № 133288463, 12.01.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/5065/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року с-ще Овідіополь?

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:?

головуючого судді Спічака Вадима Олексійовича,?

за участю:?

секретаря судового засідання Лизогубенко Владлени Олександрівни,?

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс-Банк», юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714 до ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-??

ВСТАНОВИВ:?

І. Стислий виклад позиції позивача.?

Акціонерне товариство «Сенс-Банк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.??

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 11.01.2022 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа-Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №501416806. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах визначених договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. Умовами договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 днів.

Позивач зазначає, що Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту, натомість відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, та комісії а тому у неї утворилась заборгованість в розмірі 137210,33 грн., з яких 35435,69 грн. -? заборгованість по тілу кредиту, 47761,44 грн. -?заборгованість по відсоткам, 54013,20 грн. заборгованість по комісії.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

З метою захисту порушеного права позивач просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «Сенс-Банк» заборгованість в розмірі 137210,33 грн. та судові витрати в розмірі 2422,40 грн. судового збору.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.?

11.09.2025 року Овідіопольським районним судом Одеської області було відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.?

Позивач у судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.?

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у відповідності до?ст.128 ЦПК України. Поштова кореспонденція направлялася за місцем? реєстрації відповідача.? На адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти «За вказаною адресою адресат відсутній» у зв`язку з чим в подальшому? про час та місце розгляду справи відповідач була повідомлена шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Судова Влада України.?

Відповідач будь-яких заяв та клопотань до суду не надала, відзиву не надіслала, про причини неявки не повідомила, тому суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.?

Згідно?ч. 8 ст. 178 ЦПК України?у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.?

Відповідно ч.1 ст.280 ЦПК України Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.?

Згідно?ч.4 ст.223,?ч.1 ст.280 ЦПК України?вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). На підставі?ч. 2 ст. 247 ЦПК України?фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.?

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.?

11.01.2022 року ОСОБА_1 після ознайомлення з паспортом споживчого кредиту та графіком відповідних платежів підписала оферту АТ «Альфа Банк» на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №501416806, анкета-заява про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», паспорт споживчого кредиту та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, які в сукупності становлять кредитний договір.

Відповідно до оферти відповідач запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти з нею угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для укладення цієї угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

Відповідно до Оферти на укладання угоди про надання кредиту №501416806, підписаної відповідачем, був оформлений "Кредит готівкою" на суму 35628,80 грн., з фіксованою процентною ставкою 39,99% річних , строк кредиту?60 місяців.

Оферта містить умови споживчого кредиту: тип кредиту «відновлювальна кредитна лінія», мета?на споживчі цілі, максимальний ліміт Кредитної лінії 200000,00 грн., процентна ставка 26,00 % річних, тип ставки фіксована.

Згідно Оферти кредит надається для власних потреб, спосіб видачі переказ на рахунок відкритий в АТ «Альфа Банк».

Також з наданого позивачем паспорта споживчого кредиту вбачається, що сторонами за вказаним кредитним договором узгоджено суму кредиту, а також неустойку (штраф) в розмірі 100,00 грн. в день виникнення прострочки та 300,00 грн. в разі, якщо сума простроченої заборгованості не погашена протягом 5 робочих днів, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 11.01.2022 року.?

Досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань, яка була надіслана відповідачу, представник АТ «СЕНС БАНК» звернувся до відповідача щодо погашення заборгованості в розмірі простроченого боргу, з попередженням про те, що у випадку не задоволення цієї вимоги банк буде змушений звернутися до суду щодо стягнення з нього заборгованості з покладенням на нього судових витрат.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед АТ «Сенс Банк» у сумі 137210,33 грн., з яких 35435,69 грн. -? заборгованість по тілу кредиту, 47761,44 грн. -?заборгованість по відсоткам, 54013,20 грн. заборгованість по комісії.

Доказів виконання зобов`язань за договором, погашення заборгованості чи зауважень щодо розрахунку, здійсненого позивачем, стороною відповідача надано не було.

IV. Норми права, які застосував суд, та висновки суду.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).?

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно з положеннями статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.?

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.?

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.?

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.?

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.?

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.?

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.?

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.?

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).?

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).?

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.?

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.?

Як встановлено судом на підставі наданих у справі доказів, відповідач умови укладеного Договору не виконує, через що у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у сумі 83187,13 грн., з яких 35435,69 грн. -? заборгованість по тілу кредиту, 47761,44 грн. -?заборгованість по відсоткам. Вказані обставини були доведені позивачем належними, та допустимим доказами, та не спростовані відповідачем, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Сенс Банк» в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.?

Натомість вимоги в частині стягнення 54013,20 грн. заборгованості по комісії задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/оспорювана.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з п. 3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості. Разом з тим зробила висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку.

Згідно з висновку Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12цьогоЗакону.

Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду має бути врахований під час розгляду даної справи.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 71-73 постанови від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90 цс19) дійшла таких висновків: недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України); якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтepecy позивача; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

У пунктах 74, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) сформульовано висновки про те, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Отже, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити спір по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) знов наголосила, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), пункт 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20). Судове рішення щодо правових наслідків недійсного правочину, в якому суд у мотивувальній частині робить висновки щодо дійсності чи нікчемності правочину, відповідає зазначеному принципу.

З матеріалів справи вбачається, що під час користування кредитом відповідач пропонує Банку надавати йому послуги з розрахунково-касового обслуговування у порядку та на умовах, що визначені цим пунктом та Договором, за надання яких пропонує встановити комісійну винагороду.

З врахуванням вищенаведеного, аналізуючи зміст кредитного договору, укладеного між АТ «Сенс Банк» та відповідачем, суд дійшов висновку про те, що відповідачу встановлено щомісячну комісію за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, не доведено належними і допустими доказами про їх надання, відтак такі положення договору є нікчемними в силу частини 1,2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

VI. Щодо судового збору.?

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору суд враховує, що згідно меморіального ордеру №910738 від 22.08.2025 року, позивачем при зверненні з даним позовом до суду через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.?

Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до положень?ст. 141 ЦПК України?з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1468,81 (2422,40* 83187,13/ 137210,33) гривень.?

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.?4,?5,?10,?76-82,?89,?263-265,?280-282 ЦПК України, суд,-?

ВИРІШИВ:?

Позов Акціонерного товариства «Сенс-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.?

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Акціонерного товариства «Сенс-Банк», (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714), суму заборгованості за кредитним договором №501416806 від 11.01.2022 року у розмірі 83187 гривень 13 копійок.?

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Акціонерного товариства «Сенс-Банк», (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714), судовий збір у розмірі 1468 гривень 81 копійок.?

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.?

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.?

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.?

Суддя Спічак В.О.?

?

?