Ухвала суду № 13328508, 09.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1395/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Костюк Л.О.;

суддів:Шостака О.О., Троян Н.М.;

розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Аметист»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Аметист»до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання податкових повідомленьрішень недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2009 року позивач - ТОВ МП «Аметист»звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2009 року № 0000012301/0 та № 0000022301/0 (а.с. 4-9).

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року в позові Товариству з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Аметист»до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання податкових повідомленьрішень недійсними та їх скасування відмовлено за безпідставністю (а.с. 156-158).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, позивач по справі - ТОВ МП «Аметист»подало заяву (а.с. 164) та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 р. по справі № 2-а-1395/09/0670 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги за даним адміністративним позовом задовольнити в повному обсязі, мотивуючи тим, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 20.04.2010 р. є необґрунтованою, неправомірною, такою, що винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та підлягає скасуванню (а.с. 165-169).

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Володарсько-Волинською МДПІ Житомирської області на підставі направлення від 28.11.2008 року № 185, відповідно до ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, зі змінами та доповненнями та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання було проведено планову виїзну перевірку ТОВ МП «Аметист»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 2/5/23-07/13550587 від 08.01.2009 р. (а.с. 12-43).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки, було виявлено порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5, пп. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 12 845,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2007 року в сумі 1 471,00 грн., за 4 квартал 2007 року в сумі 1 735,00 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 1 389,00 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 945,00 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 7 305,00 грн. та пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: занижено позитивне значення податку на додану вартість в рядку 18.1 в сумі 26 635,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 26 635,00 грн. (а.с. 12-43).

На підставі даних, отриманих за наслідками перевірки, відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.01.2009 р. № 0000012301/0, яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 39 952,00 грн., в тому числі 26 635,00 грн. основний платіж та 13 317,00 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с. 10), та від 16.01.2009 року № 0000022301/0, яким підприємству визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 16 895,00 грн., в тому числі основний платіж 12 845,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 4 050,00 грн. (а.с. 11).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ МП «Аметист»звернулось до суду з позовною заявою та просить її задовольнити.

Житомирський окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з доводами суду першої інстанції.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86 КАС України).

Згідно п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до п. 2 ст. 3 вищевказаного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Як вбачається з Акту перевірки підприємством віднесено до складу валових витрат за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, відповідно до наданих рахунків ЗАТ «Київстар»вартість послуг мобільного звязку. На момент проведення перевірки податковим органом встановлено, що надання зазначених послуг не було підтверджено відповідними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, а саме актами наданих послуг. Крім того на підприємстві обліковується один мобільний телефон, а оплата проводилась за послуги мобільного звязку по трьох телефонних номерах. Документів, які підтверджували б придбання ще двох телефонів та SIM-карт до них, ТОВ МП «Аметист»надано не було, письмові пояснення посадовими особами щодо встановлених порушень не надавались. Відтак відповідачем зроблено висновок про порушення вимог чинного законодавства та п. 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, що призвело до завищення валових витрат в сумі 31 102 грн.

Підставою для донарахування податку на прибуток був також висновок податкового органу про те, що позивач у порушення вимог пп. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», завищив валові витрати в результаті продажу іноземної валюти на суму, що перевищує балансову вартість іноземної валюти. Дане порушення призвело до донарахування податку на прибуток.

Актом перевірки встановлено факт безпідставного віднесення до податкового кредиту сум ПДВ 6 220,00 грн. щодо надання послуг мобільного зв'язку оператором ЗАТ «Київстар»без підтвердження документами, обовязковість ведення яких встановлена правилами ведення обліку.

Визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість пов'язано також з порушенням останнім, на думку податкового органу, пп. 7.2.1, п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у безпідставному включенні до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 9217 не підтвердженого податковою накладною № 4 від ТОВ МП «Аметист».

Також при перевірці було встановлено факт безпідставного віднесення до податкового кредиту сум ПДВ 11 199 грн. при придбанні бензину для легкового автомобіля, використання якого в господарській діяльності товариства не було підтверджено в ході перевірки первинною транспортною документацією - подорожніми листами та диспетчерським журналом реєстрації видачі подорожніх листів, чим, в свою чергу, було порушено норми Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Держкомстату України від 17.02.1998 р. № 74.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»від 10.08.2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, який підтверджує проведення даної перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п. 1.3).

Пунктом 1.7 зазначеного Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як вбачається з матеріалів справи заперечення до акту перевірки № 2/5/23-07/13550587 від 08.01.2009 року ТОВ МП «Аметист»не подавало. Будь-яких відміток про незгоду з висновками Акту не зроблено, жодних заходів до моменту звернення до адміністративного суду по доведенню неправомірності вказаних вище донарахувань не було вжито.

Відповідно до пп. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійсненене контролюючим органом є помилковим, покладається на платника податків.

Суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем в межах повноважень та на підставі правомірних висновків акта перевірки.

Правомірність правової позиції суду першої інстанції, про наявність законних підстав для незадоволення позовних вимог про визнання податкових повідомленьрішень недійсними та їх скасування, вбачається з того, що Володарсько-Волинським районним судом Житомирської області від 16.02.2009 року по справі № 3-83/09 про притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ МП «Аметист»Леонова Сергія Михайловича встановлено порушення ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року на суму 12845,00 грн., податку на додану вартість за період з 01.09.2007 року по 30.09.2008 року на суму 26635,00 грн., податку з власників транспортних засобів за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року на суму 55,00 грн., збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року на суму 624,00 грн. та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 85 грн. (а.с. 115).

На дату розгляду справи № 2а-1395/09/0670 постанова суду по справі № 3-83/09 набрала законної сили.

Виходячи з положень ст. 72 КАС Кодексу адміністративного судочинства, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи ті обставини, що позивачем в судовому засіданні не було надано жодних доказів оскарження згаданого вище рішення, його призупинення, скасування тощо, а також виходячи з положень ч. 4 ст. 72 КАС України, дана постанова є обов'язковою для даного адміністративного суду та не потребує додаткового доказування.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права, на які посилається позивач у апеляційній скарзі та які б полягали у неповноті та необ'єктивності дослідження усіх обставин.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 41, 128, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мале підприємство «Аметист»залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:О.О. Шостак

Н.М. Троян