Ухвала суду № 13328497, 09.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8689/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів:Шостака О.О., Троян Н.М.;

при секретарі:Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Джамп Україна»та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джамп Україна»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києві про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15.06.2009 р. № 0000492320/0, № 0000482320/0 та № 0000861750/0, від 25.08.2009 р. № 0000492320/1, № 0000482320/1 та № 0000861750/1, -

в с т а н о в и в :

В липні 2009 року позивач - ТОВ «Джамп Україна»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання нечинними в повному обсязі податкових повідомлень-рішень прийнятих ДПІ у Дніпровському районі міста Києва на підставі акта перевірки № 1766/23-622-30525788 від 04.06.2009 року, а саме: по податку на прибуток від 15.06.2009 року № 0000492320/0 на суму 956729,4 грн., по податку на додану вартість від 15.06.2009 року № 0000482320/0 на суму 1433953,5 грн., по податку з доходів фізичних осіб від 15.06.2009 року № 0000861750/0 на суму 110745 грн. (а.с. 7-24).

30.09.2009 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 115-116).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2009 року позов задоволено частково, а саме: скасовано податкові повідомлення-рішення від 15.06.2009 р. № 0000861750/0 та від 26.08.2009 р. № 0000861750/1 в частині донарахованого податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 36 915,00 грн. та застосованих штрафних санкцій на суму 73 830,00 грн., на загальну суму 110 745,00 грн., в іншій частині позову відмовлено (а.с. 237-249).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, представник позивача - ТОВ «Джамп Україна»подав заяву про апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2009 року по справі № 2а-8689/09/2670 (а.с. 251) та - апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в частині незадоволення позовних вимог постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2009 р. по справі № 2а-8689/09/0670 та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи тим, що судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми процесуального права.

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, представник відповідача ДПІ у Дніпровському районі м. Києва подав заяву про апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.09 р. (а.с. 253), а заступник начальника ДПІ у Дніпровському районі м. Києва - апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2009 року у справі № 2а-8689/09/2670 в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000861750/0 від 15.06.09 р. та від 26.08.09 р. № 0000861750/1 в частині донарахованого податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 36915,00 грн. та застосованих штрафних санкцій на суму 73830,00 грн. на загальну суму 110745,00 грн. та прийняти нову постанову, якою Товариству з обмеженою відповідальністю «Джамп Україна»в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000861750/0 від 15.06.09 р. та від 26.08.09 р. № 0000861750/1 відмовити, а іншу частину постанови залишити в силі, мотивуючи тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційних скарг, перевіривши доводи апеляцій наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, з 31.03.2009 року по 28.05.2009 року працівниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Джамп Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.06 р. по 31.12.08 р.

За наслідками вказаної перевірки було складено Акт про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Джамп Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року № 1766/23-622-30525788 від 04.06.2009 року (а.с. 50-99).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки, було виявлено наступні порушення позивачем вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 та п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині віднесення позивачем до складу валових витрат витрати підприємств-постачальників, які мають ознаки «фіктивності», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 73 8151,00 грн. у тому числі за ІV квартал 2007 року - 23 572,00 грн. І кв. 2008 р. - 67 907,00 грн., за ІІ кв. 2008 р. - 112 077,00 грн., за III кв. 2008 р. - 187 429,00 грн., за ІV кв. 2008 р. - 347 166,00 грн.;

пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», товариством віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ підприємств-постачальників, які мають ознаки «фіктивності», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 955 969,00 грн., в тому числі за грудень 2007 року в сумі 15 715,00 грн., за січень 2008 року в сумі 24 288,00 грн., за лютий 2008 року в сумі 126 547,0 грн., за березень 2008 року в сумі 82 939,00 грн., за квітень 2008 року в сумі 120 805,00 грн., за травень 2008 року в сумі 132 329,00 грн., за червень 2008 року в сумі 969.00 грн., за липень 2008 року в сумі 65 177,00 грн., за серпень 2008 року в сумі 59 775,00 грн., за жовтень 2008 року в сумі 111 116,00 грн., за листопад 2008 року в сумі 56 971,00 грн., за грудень 2008 року в сумі 63 357,00 грн.;

пп. 4.2.9, пп. 4.2.8, пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4, п. 7.3 ст. 7, пп. 9.11.3 п. 9.11 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого, позивачем порушено вимоги податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності обчислення та своєчасності внесення сум податку з доходів фізичних осіб до бюджету на суму 36 915,00 грн., в т.ч. по періодах: за 2006 рік в сумі 9 297,00 грн., за 2007 рік в сумі 18 896,00 грн., за 2008 рік в сумі 8 722,00 грн. (а.с. 50-99).

На підставі даних отриманих за наслідками перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомленнярішення № 0000492320/0 від 15.06.2009 року з податку на прибуток на загальну суму 956729,4 грн. (а.с. 48), № 0000482320/0 від 15.06.2009 року з податку на додану вартість на загальну суму 1433953,5 грн. (а.с. 47), № 0000861750/0 від 15.06.2009 року по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 110745,00 грн. (а.с. 49).

Податкові повідомлення-рішення від 15.06.2009 р. № 0000492320/0, № 0000482320/0 та № 0000861750/0 оскаржувались в адміністративному порядку, де 20.08.2009 року були залишені без змін (а.с. 166-175). За результатами розгляду первинної скарги ДПІ у Дніпровському районі м. Києва були винесені податкові повідомленнярішення № 0000492320/1 від 26.08.2009 року з податку на прибуток на загальну суму 956729,4 грн. (а.с. 117), № 0000482320/1 від 26.08.2009 року з податку на додану вартість на загальну суму 1433953,5 грн. (а.с. 118), № 0000861750/1 від 25.08.2009 року по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 110745,00 грн. (а.с. 119).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково виходив з того, що з боку позивача встановлено порушення чинного законодавства при формуванні податкового кредиту за деклараціями зі сплати податку на додану вартість, податку на прибуток, а тому відповідачем правомірно прийнято спірні податкові повідомлення-рішення щодо донарахування позивачу податку на прибуток в частині основного платежу на загальну суму 956 729,40 грн. (738 151,00 грн. + 218 578,40 грн.) та застосування штрафних (фінансових) санкцій та податку на додану вартість на загальну суму 1 433 953,50 грн. (955 969,00 грн. + 477 984,50 грн.).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Джамп Україна»зареєстровано в Дніпровській районній у м. Києві державній адміністрації 07.09.1999 року за реєстраційним № 1067120 0000 000761 (а.с. 45).

Виходячи із завдань органів державної податкової служби, викладених у ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зазначені органи виконують, зокрема контрольно-наглядову функцію, яка конкретизована у ст. ст. 8 - 10 цього Закону. Із аналізу зазначених норм вбачається, що органи державної податкової служби здійснюють, зокрема контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

За результатами проведеної перевірки відповідачем було встановлено, що за період з листопада по грудень 2007 р. між TOB «Джамп Україна»та TOB «Інвест-Каскад»були укладені договори № 29/11/02-2007 від 29.11.07 p., № 30/12/03-2007 від 30.12.07 р. про надання послуг з доступу до контент-послуг з використанням коротких номерів.

Також, у листопаді та березні 2008 р. між TOB «Джамп Україна»та TOB «Компанія «Арата»було укладено договір від 26.03.08 р. № 26-03/08 про надання контентних послуг.

У грудні 2007 та січні 2008 року між позивачем та TOB «Фірма «Салмітехсервіс»було укладено договори від 30.12.07 р. № 30/12/02-2007, від 28.12.07 р. № 28/12/01-2007 та від 09.01.08 р. № 09/01/01-2008 про надання послуг по підтримці WAP-порталів, розробки програмного забезпечення. На підставі договорів та актів прийому-передачі наданих послуг за загальну суму 1 077 879,87 грн. (у т.ч. ПДВ - 179 646,64 грн.) позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ з вартості послуг на загальну суму 1 077 879,87 грн., що підтверджено податковими накладними, перелік яких зазначений в акті перевірки.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»від 10.08.2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, який підтверджує проведення даної перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п. 1.3).

Пунктом 1.7 зазначеного Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як вбачається з матеріалів справи заперечення до акту перевірки № 1766/23-622-30525788 від 04.06.2009 року ТОВ «Джамп Україна» не подавало. Будь-яких відміток про незгоду з висновками Акту не зроблено.

Відповідно в Акті перевірки записано про порушення пп. 7.2.4 п. 7.2 та пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: ТОВ «Джамп Україна»занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 955 969,00 грн., та порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: ТОВ «Джамп Україна»занижено податок на прибуток вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 738151,00 грн.

Також, в ході перевірки на підставі матеріалів наданих ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, встановлено, що TOB «Інвест-Каскад», TOB «Компанія «Арата»мають ознаки фіктивності. З пояснень керівників вказаних підприємств відповідачу стало відомо, що вони до фінансово-господарської діяльності підприємств ніякого відношення не мають, будь-яких угод, документів бухгалтерської та податкової звітності не підписували. Дані підприємства ними зареєстровані без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, за винагороду.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Фірма «Салмітехсервіс»було зареєстроване Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 19.09.2007 року, засновником підприємства є фізична особа - ОСОБА_2, який за винагороду у розмірі 200 грн. (по 100 грн. за кожну окрему дію) погодився зареєструвати підприємство вказане підприємство. Підприємницьку діяльність він самостійно не здійснював, угод фінансового характеру не укладав, податкову звітність підприємства не складав та до ДПІ не подавав, що надало змогу особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, ставити підписи на фінансово-господарських документах, завірених печаткою підприємства, від його імені і вести незаконну господарську діяльність, що була прикрита з зовнішньої сторони легальними діями по створенню суб'єкта підприємницької діяльності.

У зв'язку з цим, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2008 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна з звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 цього пункту, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) (в редакції Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР).

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивач у періоді, що перевірявся, мав взаємовідносини з TOB «Інвест-Каскад», TOB «Компанія «Арата», TOB «Фірма «Салмітехсервіс»та ТОВ «Грандіс», первинні документи від імені яких підписували неуповноважені особи з метою завищення податкового кредиту на підставі первинних бухгалтерських документів, що складені та підписані невстановленими особами та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відтак, позивачем неправомірно було віднесено до складу валових витрат вартість послуг з доступу до конвент-послуг з використанням коротких номерів на підставі актів прийому-передачі наданих послуг, отриманих від TOB «Інвест-Каскад», TOB «Компанія «Арата», які включені до складу податкового кредиту Декларацій з ПДВ у періоді, який перевірявся, та неправомірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ з вартості послуг по підтримці WAP-порталів, розробки програмного забезпечення по договорам між позивачем та TOB «Фірма «Салмітехсервіс».

Як передбачено статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами) вимог, які встановлені частиною першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього кодексу.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 6 листопада 2009 року № 9 вказується на те, що відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини якщо їх недійсність встановлена законом, та оспорювані якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом.

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Згідно із ч. 1, ч. 3 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідно до п. 5. Порядку заповнення податкової накладної затвердженому Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 р. № 233/2037 із змінами та доповненнями, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказана в п. 2 цього Порядку. Відповідно до п. 2 Порядку, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

У відповідності до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- «право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку...».

Відповідно до п. 6.2 Порядку, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Таким чином, податкова накладна є дійсною лише у випадку заповнення її продавцем платником податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що недійсність вищевказаних угод, позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних, а відтак є необґрунтованим віднесенням позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Доводи відповідача щодо відсутності у особи (осіб), яка (і) підписали договори від імені контрагентів позивача повноважень на їх укладення позивачем не оспорювались, належних та допустимих доказів зворотного суду надано не було.

Отже, вказані податкові накладні оформленні неналежними особами за результатами виконання вищевказаних господарських зобов'язань з позивачем, не відповідають вимогам чинного законодавства, що виключає правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції щодо того, що податковим органом неправомірно донарахований податок з доходів фізичних осіб в сумі 36915,00 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 73830,00 грн., всього на загальну суму 110745,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб та включив показники перерахованих сум до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ).

Позивач сплатив в повному обсязі податкові зобовязання з податку на прибуток фізичних осіб, тобто він виконав свій обовязок податкового агента і податкові відносини (публічно-правові) між Державним бюджетом і позивачем припинились, а виникли цивільно-правові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Джамп Україна»і його працівниками з приводу погашення їхньої заборгованості. Цивільно-правові відносини що виникли не регулюються Законом України від 22.05.2003 року № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб».

До того ж, відповідач не надав належно допустимих доказів щодо правомірності нарахування податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, які б спростували вказані позивачем обставини.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та обєктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційних скаргах доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційні скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Джамп Україна»та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 15 грудня 2010 року.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:О.О. Шостак

Н.М. Троян

Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 14.12.10.