Ухвала суду № 13328463, 25.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1880/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: <Текст >

Суддя-доповідач: Попович О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" листопада 2010 р. м. Київ

Справа № 2-а-1880/10/1070

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Попович О.В.,

Суддів: Бабенка К.А., Мельничука В.П.,

при секретарі Черненко О.В.,

розглянувши в судовому засіданні без фіксування судового процесу відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Стадницький спиртовий завод»до Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року позов було задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно зясовані всі обставини справи, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Посадовими особами Відповідача було провдено виїзну планову перевірку дотрмання вимог податкового законодавства позивачем за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, на підставі якої було складено Акт № 325/231/00374953 від 15.10.2009 року

Відповідно до вказаного Акта, перевіряючими було встановлено вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі Закон ), а саме: не було віднесено до валових доходів безоплатно отримані товари: спиртовмісну рідину вартістю 1800000 грн. та обладнання 650000 грн.

На підставі висновків Акта, Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000222310/0 від 22.10.2009 року, яким Позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 664114 грн.основного платеже та 351552, 20 грн. штрафних санкцій.

У відповідності до п.4.1 ст.4 Закону, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.п4.1.6 п. 4.1 ст.4 вказаного Закону, до валових доходів віднесено суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Однак, як вбачається з матеріалів справи, вказану сиртовмісну рідину було передано представнику Позивача ОСОБА_1, за для віднесення на відповідальне зберігання в межах кримінальної справи № 1-24 згідно рішення Білоцерківського районного суду Київської області від 20.10.2006 року та відповідно до Акта опису та арешту майна від 02.07.2008 року АА № 073862.

Перевіряючими було встановлено відсутність відображення отримання вказаної рідини у бухгалтерському обліку Позивача.

Однак, колегія суддів відзначає вірність висновків суду першої інстанції, що вказана рідина не передавалась на баланс Позивача.

Так, відповідно до постанови КМ України від 16.12.2005 року № 1689, вказана спиртовмісна рідина має перевозитись у супроводження представників ДПА України. Перевезення її без вказаних осіб забороняється.

Матеріали справи не містять доказів передачі позивачу вказаної спиртовмісної рідини.

Крім того, ГУБКОЗ СБУ було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.388 КК України, за привласнення та реалізацію майна, яке підлягало конфіскації за рішенням суду,тобто вказаної спиртовмісної рідини.

Враховуючи неотримання вказаної спиртовмісної рідини Позивачем, відповідач не мав права відносити вартість вказаної спиртовмісної рідини у якості безоплатноотриманого товару.

З приводу висновків суду першої інстанції у частині невіднесення до валових доходів ТМЦ, які були отримані Позивачем за договором оренди майна, то колегія суддів також вважає їх вірними.

Так, згідно договору № 72 від 3.03.2008 року Позивачем було укладено договір оренди майна з ПП «Технодок», на виконання вказаного договору за актом приймання-передачі було предано ТМЦ вартістю 190000 грн.

У подальшому згідно договору оренди між позивачем та ТОВ «Фірма «Целіт»позивачу було передано майно, яке тотожне майну, що було передано ПП «Технодок».

Враховуючи відсутність вказаного майна на території Позивача, то перевіряючими було зроблено висновок про привласнення вказаного майна Позивачем.

Однак, Відповідачем не було надано доказів переходу права власності на вказане майно від контрагентів за договорами оренди Позивачу, а тому Відповідачем не правомірно віднесено вказане майно до безоплатно отриманого Позивачем.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000222310/0 від 22.10.2009 рокув частині нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем 612500, 00 грн. та штрафними санкціями - 301866, 30 грн

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

За таких підстав апеляційна скарга відповідача на Постанову суду першої інстанції підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 12, 41, 71, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: О.В. Попович

Судді: К.А. Бабенко

В.П. Мельничук

Повний текст виготовлено: 29.11.2010 року