Ухвала суду № 13328345, 09.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2506/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Мацький Є.М.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" грудня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Літвіної Н.М.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Корж В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гама»(ЛТД) до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0000952310/0 від 04.11.2009 року та № 0000962310/0 від 04.11.2009 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що в період з 29.09.2009 року по 19.10.2009 року працівниками відповідача була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, за результатами якої був складений акт № 47/5/23-07/13546568 від 27.10.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем були винесені спірні податкові повідомлення-рішення № 0000952310/0 від 04.11.2009 року, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 83045 грн., з яких за основним платежем 59629 грн. та 23416 грн. штрафних санкцій, та № 0000962310/0 від 04.11.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 123880 грн., з яких за основним платежем 82587 грн. та 41293 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з абзацом 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні перевірки відповідачем не були враховані витрати, понесені позивачем в 2009 році, а саме перевезення каменю бутового, блоків гранітних (додаток 11 до акту перевірки а.с. 222), так як вони, на думку контролюючого органу, не пов'язані з господарською діяльністю позивача. Однак такий висновок є помилковим, так як вказані перевезення здійснювались на підставі договорів № 120109 від 12.01.2009 року, № 280708 від 28.07.2008 року, № 010409 від 01.04.2009 року, № 20-05/2009 року від 20.05.2009 року, відповідно до яких позивач був зобов'язаний поставляти за вимогою покупця товар на його склад. За таких обставин списання паливно-мастильних матеріалів, оренда транспортних засобів є законними та обґрунтованими і витрати, пов'язані з цим, повинні включатись до валових витрат підприємства.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, валові витрати підтверджені наданими позивачем рахунками за транспортні послуги, за оренду нерухомого та рухомого майна, платіжними дорученнями про перерахування коштів за це, актами здачі-приймання виконаних робіт по перевезенню вантажів та надання послуг з оренди, які були досліджені відповідачем.

За змістом пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як вбачається з матеріалів справи, правомірність формування позивачем податкового кредиту підтверджується відповідними первинними документами, що спростовує висновки відповідача щодо порушення позивачем пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКоротких А.Ю.

Судді:Літвіна Н.М.

Чаку Є.В.